Документ № 92107241

Справа № 991/8185/20

Провадження1-кс/991/8406/20

У Х В А Л А

іменем України

05 жовтня 2020 року м.Київ

Cлідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

за участю секретаря судового засідання Пузиря С. Р.,

прокурора Перова А.В.,

захисників адвокатів Сухова Ю.М., Стороженка Д.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Перова Андрія Вікторовича про продовження строку дії обов`язків, покладених на

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має малолітню доньку 2013 року; пенсіонер,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні № 52020000000000362, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2020,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Перова А. В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 при застосуванні запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020.

1.1.Клопотання обґрунтоване тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, в тому числі, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК України.

1.2.Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на такі фактичні обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 :

1.2.1.Станом на 01.06.2020 і до 12.06.2020 детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001590, в рамках якого ОСОБА_2 у 2019 році повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

1.2.2.У період з 01.06.2020 ОСОБА_3 увійшла у змову з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з метою забезпечення надання неправомірної вигоди службовим особам правоохоронних органів за прийняття процесуальних рішень у цьому кримінальному провадженні.

1.2.3. ОСОБА_1 , будучи з 2016 року знайомим та перебуваючи у дружніх стосунках з ОСОБА_5 , відомості щодо якого змінено в порядку та на підставі п. а ч. 1 ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», 01.06.2020 зателефонував ОСОБА_5 та запросив його для проведення зустрічі за місцем роботи ОСОБА_1 в приміщенні ГУ ДПС в м. Києві. Оскільки ОСОБА_5 не міг прибути для участі у вказаній зустрічі з огляду на зайнятість, він попросив ОСОБА_1 провести перемовини телефоном. ОСОБА_1 погодився на це, після чого надіслав ОСОБА_5 в месенджері Телеграм текстовий файл з відомостями про кримінальне провадження №42014000000001590 в частині, що стосується ОСОБА_2

1.2.4.Після отримання від ОСОБА_1 вказаного файлу ОСОБА_5 зателефонував йому, в ході подальшої розмови ОСОБА_1 повідомив, що певні особи, яких він не назвав, повідомили йому про свій намір надати кошти в сумі 1 млн. дол. США за зміну підслідності у вказаному кримінальному провадженні з визначенням її за слідчими Національної поліції, або в сумі 2 млн. дол. США за закриття вказаного кримінального провадження службовими особами НАБУ. ОСОБА_1 висловив ОСОБА_5 прохання передати пропозицію зміни підслідності або закриття провадження №42014000000001590 за отримання коштів у зазначених сумах керівнику Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_6 . Наступного дня 02.06.2020 ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що відмовляється вчиняти зазначені дії.

1.2.5.Пізніше того ж дня 02.06.2020 ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що ті ж особи, в інтересах яких він діє та яких він не назвав, повідомили йому про готовність надати за прийняття зазначених процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590 кошти у більшій сумі, а саме 5 млн. дол. США. На вказану нову пропозицію, передану ОСОБА_7 , ОСОБА_5 відповів, що отримає додаткову інформацію стосовно кримінального провадження №42014000000001590, після чого вони домовляться про нову зустріч, на що ОСОБА_1 погодився.

1.2.6. ОСОБА_5 03.06.2020 повідомив про вказані обставини співробітникам НАБУ. На підставі цього повідомлення було розпочато кримінальне провадження № 52020000000000362. Пізніше того ж дня 03.06.2020 ОСОБА_5 у відповідності до домовленості, досягнутої з ОСОБА_1 , текстовим повідомленням в месенджері Телеграм повідомив останньому, що продовжує думати над його пропозицією щодо сприяння передачі неправомірної вигоди службовим особам НАБУ за вплив на прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590. ОСОБА_1 в наступній телефонній розмові з ОСОБА_5 повідомив, що отримав та прочитав його повідомлення і чекає від нього подальших дій щодо сприяння передачі вказаної неправомірної вигоди.

1.2.7.05.06.2020 ОСОБА_1 у власному службовому кабінеті в приміщенні ГУ ДПС у м. Києві по вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ зустрівся з ОСОБА_5 .. Під час цієї зустрічі отримав додаткові відомості щодо кримінального провадження №42014000000001590, зокрема, що в рамках провадження ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні двох злочинів. З метою повідомлення ОСОБА_5 про спосіб закриття кримінального провадження №42014000000001590 ОСОБА_1 зазначив, що дізнається про це в особи, яка безпосередньо займається цим питанням, одразу після чого зателефонував особі, переповів їй інформацію, щойно отриману від ОСОБА_5 та запитав про конкретний спосіб, у який потребується закрити провадження №42014000000001590. У відповідь вказана особа повідомила, що потребується закриття кримінального провадження в частині щодо всіх злочинів, про підозру у вчиненні яких повідомлено ОСОБА_2 , для того, щоб останній міг повернутися в Україну. В ході подальшої розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 останній також повідомив, що закриття вказаного кримінального провадження необхідно здійснити до 14.06.2020 для того, щоб ОСОБА_2 міг повернутися в Україну саме на день свого народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .

1.2.8.В ході подальшої розмови ОСОБА_5 уточнив у ОСОБА_1 , чи правильно він розуміє, що особи, які представляють ОСОБА_2 , мають намір надати кошти в сумі 5 млн. дол. США службовим особам НАБУ за закриття кримінального провадження №42014000000001590 стосовно ОСОБА_2 , на що ОСОБА_1 відповів ствердно. В ході цієї ж розмови ОСОБА_1 повідомив, що спілкувався із зазначеними особами, які представляють ОСОБА_2 , щодо способу надання вказаної неправомірної вигоди, в ході такого спілкування йому було повідомлено, що кошти буде передано в обмін на відповідну постанову про закриття кримінального провадження. ОСОБА_1 також зазначив про усвідомлення, що закриття кримінального провадження стосовно підозрюваного у будь-якому випадку здійснюється за участю прокурора. Крім того, під час цієї розмови ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 про намір отримати для себе особисто 50 тис. дол. США за свої дії зі сприяння передачі неправомірної вигоди за закриття провадження щодо ОСОБА_2

1.2.9.Під час зустрічі, яка 10.06.2020 відбулася в службовому кабінету ОСОБА_1 в приміщеннях ГУ ДПС у м. Києві, останній у відповідності до раніше досягнутої домовленості отримав від ОСОБА_8 інформацію про те, яким саме чином може бути реалізовано намір ОСОБА_1 із забезпечення закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2 , а саме, що повноваження на це наявні у заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9 , відповідно, саме він буде тією службовою особою, якій варто надати неправомірну вигоду за закриття. Для цього захиснику ОСОБА_2 необхідно подати до НАБУ відповідне клопотання, яке буде передано до САП і у зв`язку з яким ОСОБА_9 буде прийнято рішення про закриття провадження.

1.2.10.Одразу після цього ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_3 та повідомив їй про необхідність захисникам ОСОБА_2 терміново подати до НАБУ відповідне клопотання про закриття кримінального провадження, подання якого в подальшому забезпечила ОСОБА_3 . Під час цієї розмови ОСОБА_1 також попросив ОСОБА_3 зустрітися з ним, щоб вони вдвох обговорили детальніше свої дії з передачі ОСОБА_3 неправомірної вигоди за закриття провадження щодо ОСОБА_2 . Пізніше ОСОБА_1 на його телефон було надіслано текст зазначеного клопотання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 ; цей текст він переслав на телефон ОСОБА_5 .

1.2.11. ОСОБА_1 також повідомив ОСОБА_5 , що сам отримає кошти від ОСОБА_3 для подальшої передачі цих коштів ОСОБА_5 в обмін на відповідну постанову про закриття кримінального провадження. Також ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 , що суму коштів, яку буде отримано від осіб, в інтересах яких він діяв, для забезпечення ним закриття вказаного кримінального провадження, збільшено з 5 до 6 млн. дол. США. Наприкінці розмови ОСОБА_1 домовився з ОСОБА_5 про узгодження ними місця передачі неправомірної вигоди 11.06.2020. В цей день ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_5 для уточнення, яким саме буде формулювання правової підстави закриття кримінального провадження, на що отримав від ОСОБА_5 відповідь.

1.2.12.12.06.2020 ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зустрілася з ОСОБА_5 в будівлі ГУ ДПС у м. Києві по вул. Шолуденка 33/19 у м. Києві. Під час цієї зустрічі від ОСОБА_5 було отримано постанову заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9 від 12.06.2020 про закриття кримінального провадження № 42014000000001590 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України. Після ознайомлення з текстом вказаної постанови ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 повідомила, що має зауваження до викладеної у ній правової підстави закриття провадження (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України), та що врахування висловлених ними зауважень є умовою передачі неправомірної вигоди для ОСОБА_9 . Крім того, ОСОБА_4 надав конкретні пропозиції щодо виправлення формулювань вказаної постанови, а також запропонував самостійно забезпечити виготовлення тексту такої постанови або надати його в електронному вигляді для забезпечення останнім підписання цього тексту ОСОБА_9

1.2.13.Після пред`явлення ОСОБА_5 того ж дня ОСОБА_4 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 постанови заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9 , в якій було враховано зазначені зауваження, ОСОБА_3 погодилася з тим, що вона відповідає їхнім вимогам, відтак ОСОБА_1 провів ОСОБА_5 в окреме приміщення, де надав останньому можливість перерахувати кошти, які призначалися для подальшої передачі ОСОБА_9

1.2.14.Після того ОСОБА_1 з ОСОБА_5 повернулися до приміщення в будівлі ГУ ДПС у м. Києві, де продовжували перебували ОСОБА_4 з ОСОБА_3 . В цей час ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 почали наполягати на тому, що обумовлену раніше між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 суму неправомірної вигоди може бути надано лише після відображення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань закриття кримінального провадження №42014000000001590 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Однак ОСОБА_3 надала згоду на передачу неправомірної вигоди без виконання цієї умови, з відображенням у ЄРДР підставою такого закриття п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Після цього ОСОБА_1 , завершуючи реалізацію їх спільного з ОСОБА_4 і ОСОБА_3 злочинного умислу, провів ОСОБА_5 до місця передачі коштів, надав йому кошти в сумі 5 млн. дол. США для передачі ОСОБА_9 в якості неправомірної вигоди за прийняття вказаного процесуального рішення про закриття кримінального провадження, і залишив собі 1 млн. дол. США із загальної суми коштів, які були надані йому для сприяння винесенню вказаного процесуального рішення.

1.2.15.Посилаючись на встановлені обставини, прокурор зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у пособництві в наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України. 12.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

1.2.16.Прокурор також зазначає про те, що в ході реалізації ОСОБА_1 злочинного умислу щодо надання неправомірної вигоди за описаних вище обставин, у період з 01.06.2020 по 12.06.2020 у нього виник злочинний умисел направлений на незаконне збагачення. Так, 12.06.2020 близько 16 год. 40 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу приміщення ГУ ДПС у м. Києві по вул. Шолуденка, 33/19, надав вказівку одному з працівників чергової зміни ГУ ДФС у м. Києві, які забезпечують пропускний режим до паркінгу ГУ ДПС у м. Києві, забезпечити безперешкодний проїзд до його приміщення автомобіля «Фольксваген Транспортер» чорного кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_10

1.2.17.У цей же час ОСОБА_1 , знаючи наперед, що у салоні автомобіля «Фольксваген Транспортер» чорного кольору з реєстраційним номером НОМЕР_1 перебувають грошові кошти, які він має передати як неправомірну вигоду для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2 , спільно з ОСОБА_5 пройшов до приміщення підземного паркінгу ГУ ДПС у м. Києві. Перебуваючи біля зазначеного автомобіля, в якому знаходилися грошові кошти, ОСОБА_1 , виконуючи свою роль у наданні неправомірної вигоди, надав можливість ОСОБА_5 їх перерахувати. Після підрахунку ОСОБА_5 та ОСОБА_1 встановлено, що сума коштів, яка знаходиться у салоні автомобіля, складає 6 млн. доларів США. ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_5 , що 5 млн. доларів США призначаються для передачі як неправомірної вигоди, а 1 млн. доларів США призначається для нього за сприяння у передачі неправомірної вигоди.

1.2.18.Цього ж дня, близько 18 год. 20 хв. ОСОБА_1 надав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 5 млн. дол. США для передачі ОСОБА_9 в якості неправомірної вигоди за прийняття рішення про закриття кримінального провадження №42014000000001590, а також за домовленістю з ОСОБА_3 відрахував 1 млн. дол. США із загальної суми коштів у 6 млн. доларів США, як його винагороду за пособництво у наданні неправомірної вигоди, та забрав їх собі, а саме перемістив до багажного відділення свого службового автомобіля «Фольксваген Пассат» реєстраційний номер НОМЕР_2 . Таким чином останній розпорядився ними та умисно незаконно набув у власність грошові кошти у сумі 1 млн. доларів США, що відповідно до офіційного курсу долара станом на 12.06.2020 становить 26 599 900 грн., що більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи.

1.2.19.Посилаючись на встановлені обставини, прокурор зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у незаконному збагаченні, а саме набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368-5 КК України. 02.10.2020 ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

1.3.Прокурор у клопотанні вказує про наявність обґрунтованої підозри, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, та подальшу необхідність дії покладених обов`язків з обґрунтуванням ризиків кримінального провадження.

1.4.Посилається на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 (залишена в силі згідно з ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.06.2020), якою ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави та якою на підозрюваного покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.08.2020 продовжено до 07.10.2020 застосований щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави та покладенням обов`язків у разі її внесення. 21.08.2020 ОСОБА_1 звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

1.5.Згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.08.2020 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 12.11.2020. Прокурор зазначає про необхідність продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, до вказаної дати.

1.6.Стверджує, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, а тому на даний час продовжує існувати обґрунтована потреба у продовженні строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Вказує на ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, а також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

2.В судовому засіданні сторони висловили такі позиції:

2.1.Прокурор підтримав доводи, викладені у клопотанні, та просив продовжити підозрюваному ОСОБА_1 строк дії обов`язків, покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу, вважаючи, що потреба у їх застосуванні продовжує існувати. Додатково повідомив, що закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали об`єктивно неможливо у зв`язку з тривалістю проведення призначених експертиз.

2.2.Захисник Сухов Ю.М. заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необхідність обґрунтування підозри у клопотанні виключно оригіналами документів, оскільки лише оригінали документів можуть бути процесуальними джерелами доказів. Зазначив, що ризики є тотожними замаху на злочин, отже про них не можна стверджувати до тих пір, поки відсутні спроби негативного впливу на кримінальне провадження. Вважає, що повернення підозрюваному паспортів для виїзду закордон здійснено умисно з метою провокування останнього на неналежну процесуальну поведінку. Зазначив, що підозрюваний має дачу у Київській області, а обов`язок звертатися до детектива чи прокурора за дозволом на виїзд з міста Києва порушує право підозрюваного користуватися нею і містить корупціогенний фактор

2.3.Захисник Стороженко Д.О. зазначив про зміну обставин, які було враховано під час застосування запобіжного заходу, та зменшення ризиків кримінального провадження, про що свідчить закінчення і непродовження обов`язку носити електронний засіб контролю. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

2.4.Підозрюваний підтримав думку свого захисника. Додатково зазначив, що потребує лікування, яке здійснює в м. Ірпені Київської області, а також має необхідність возити до школи в с. Лісники доньку, у зв`язку з чим існує потреба постійно виїжджати за межі міста Києва. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

3.Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.У кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 ОСОБА_1 12 червня 2020 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України. 02.10.2020 його повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України та ст. 368-5 КК України.

3.2.Виходячи із положень ч. 5, 7 ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри і ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

3.3.Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 до підозрюваного ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 10.08.2020 з альтернативою внесення застави у розмірі 40 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84 080 000 грн., та покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України; термін дії обов`язків у разі внесення застави визначений у два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави. Зазначена ухвала залишена без змін згідно з ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.06.2020. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.08.2020 продовжено ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 07.10.2020 включно. Одночасно йому визначений розмір застави у вигляді 20 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 000 грн; за умови внесення застави на підозрюваного ОСОБА_1 покладені такі обов`язки: прибувати на першу вимогу до детективів (слідчого), прокурора, слідчого судді або суду;

-прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;

-носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків - два місяці з моменту внесення підозрюваним застави у розмірі, визначеному судом, в межах строку досудового розслідування.

3.4.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.08.2020 строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 продовжений до 12.11.2020.

3.5.Відповідно до ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

3.6.З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.

3.7.Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у ст. 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів):

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу;

3) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

3.8.Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

3.8.1.В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, а саме пособництві у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди та вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб, та незаконному збагаченні (ст. 368-5 КК України), а саме набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.

3.8.2.В примітці до ст. 364-1 КК України вказано, що у статті 369 цього кодексу під неправомірною вигодою розуміють, в тому числі, грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище у ст. 369 цього Кодексу є, зокрема, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники (п. 3 примітки до ст. 368 КК України). А згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» одним із заступників Генерального прокурора є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

3.8.3.Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини надання неправомірної вигоди керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, отже особі, яка займає особливо відповідальне становище. При чому для кваліфікації діяння за ч. 4 ст. 369 КК України не має значення, кому надавалася неправомірна вигода для подальшої передачі, ключовим є статус службової особи, яка займає особливо відповідальне становище, у особи, якій призначалися грошові кошти для вчинення дій з використанням наданої їй влади.

3.8.4. Згідно з приміткою 1 до ст. 368-5 КК України особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». ОСОБА_1 під час події кримінального правопорушення займав посаду першого заступника ГУ ДПС України у м. Києві, а отже був державним службовцем і відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону - особою, уповноваженою на виконання функцій держави. У відповідності до п. 3 примітки вказаної статті під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі готівкові кошти). Із викладених прокурором обставин вбачається, що предметом збагачення могли бути готівкові кошти - 1 млн доларів США, які відповідають визначенню активів. Як вказує прокурор, згідно з офіційним курсом долара США до гривні станом на 12.06.2020 така сума відповідає 26 599 900 грн. Згідно із наявною в матеріалах клопотання декларацією за 2019 рік дохід ОСОБА_1 склав 584 240,00 грн, а в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.06.2020 також зазначено, що в період в період з січня по травень 2020 року ОСОБА_1 було нараховано заробітної плати на суму 169 922,50 грн. Отже, загалом за 2019 рік і п`ять місяців 2020 року його дохід складав 754 162 грн. За таких умов сума отриманих ОСОБА_1 активів перевищує його законні доходи на 25 845 738 грн, що відповідає майже 12 300 неоподатковуваним мінімумам доходів громадян у 2020 році та, відповідно, перевищує встановлену в ст. 368-5 КК України межу кримінальної відповідальності.

3.8.5.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 та ст. 368-5 КК України.

3.8.6.Для визначення причетності ОСОБА_1 до події кримінальних правопорушень слідчим суддею досліджені такі відомості:

-протоколи допиту свідка ОСОБА_5 від 03.06.2020, 05.06.2020, 10.06.2020, 13.06.2020, в яких відображені факти і зміст його спілкування безпосередньо з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 і ОСОБА_3 щодо передачі неправомірної вигоди службовим особам НАБУ та САП ОГП для прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590;

-протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дії, а саме протокол про проведення контролю за вчиненням злочину від 11.06.2020 та аудіо- та відеоконтролю особи ОСОБА_1 від 11.06.2020, в яких зафіксований факт і зміст спілкування між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 05.06.2020 та 10.06.2020 щодо передачі неправомірної вигоди;

-протоколи виготовлення, передачі, огляду речових доказів від 11.06.2020 та 12.06.2020, а саме, постанов про закриття кримінального провадження №42014000000001590, флеш-носіїв, отримуваних від підозрюваних, та які містили проект вказаної постанови, телефону ОСОБА_5 з відомостями про отримання ним проекту клопотання про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

-протокол від 12.06.2020 добровільної видачі документу під назвою «Постанова про закриття кримінального провадження», датованого 12.06.2020, на якому містяться рукописні написи та виправлення;

- протокол огляду речей від 10.06.2020, яким зафіксований огляд мобільного телефону, де виявлений файл з клопотанням про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

-протокол добровільної видачі від 12.06.2020, за яким переданий конверт, раніше отриманий ОСОБА_5 та в якому містилися 3 аркуші та 2 флеш-накопичувачі, з інформацією щодо кримінального провадження №42014000000001590;

-протокол огляду речей від 12.06.2020 з додатком («Пояснення спеціаліста»), а саме 2 флеш-накопичувача, що містилися в переданому ОСОБА_5 конверті, яким встановлено, що вони містять файли з проектами постанови про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

-копія витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №42014000000001590 від 17.11.2014 та повідомлення від 14.11.2019 про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, та ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, з якого вбачається, що в межах цього провадження встановлювалася також причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення в групі інших осіб;

-протокол обшуку від 12.06.2020 службового автомобіля ГУ ДПС України у м. Києві Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_2 , в ході якого виявлена сумка з грошовими коштами в загальній сумі 1 000 000 доларів США;

-протокол огляду місця події від 13.06.2020 службового автомобіля Mersedes Benz на парковці ГУ ДПС України у м. Києві, в ході якого виявлені три валізи та грошові кошти в загальній сумі 5 000 000 доларів США;

-протокол обшуку від 12.06.2020 приміщень ГУ ДПС України у м. Києві, в ході якого в кабінеті ОСОБА_1 виявлені чорнові записи із відмітками про призначені зустрічі із ОСОБА_5

-протокол огляду речей від 22.06.2020, а саме інформації з мобільного телефону ОСОБА_3 , вилученого під час обшуку, з якого вбачається її спілкування з ОСОБА_1 та іншими особами з приводу обставин надання неправомірної вигоди.

3.8.7.Отже, враховуючи наявні матеріали слідчий суддя погоджується з висновком органу досудового розслідування про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра», що виправдовує застосування заходів забезпечення кримінального провадження

3.8.8.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження покладених обов`язків, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

3.9.Щодо ризиків кримінального провадження, то прокурор зазначає в клопотанні про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, а саме: ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.9.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

3.9.2. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 та ст. 368-5 КК України. Санкції статей відносять інкриміновані кримінальні правопорушення до тяжких і передбачають покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з конфіскацією майна, або без такої. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо продовження строку дії обов`язків, враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , однак у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ, наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон та дані про наявність достатніх фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування за межами України. Згідно з даними ДМС України за період з 23.08.2018 по 22.11.2019 підозрюваний ОСОБА_1 20 разів перетнув державний кордон України.

При дослідженні продовження ризику переховування, слідчий суддя враховує ту обставину, що документи, які дають право для виїзду закордон, перебувають у підозрюваного.

Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

3.9.3.Продовження існування цього ризику обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_1 обов`язків прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3.9.4.Також на даний час, хоча і досить мінімальний, але продовжує існувати ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваним документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки, як вбачається з матеріалів клопотання, наразі ще не завершені слідчі дії щодо збору доказів на підтвердження або спростування обставин, що мають значення для кримінального провадження, зокрема, встановлюються засоби передачі інформації, що використовувались підозрюваним для комунікації з іншими особами, які перевіряються на причетність до вчинення правопорушення, і загроза знищення, приховування або спотворення вказаної інформації підозрюваним є досі реальною. Матеріали кримінального провадження містять відомості про те, що такі засоби зв`язку активно застосовувалися при організації вчинення кримінального правопорушення та пособництва у його вчиненні з боку ОСОБА_1

3.9.5. Ризик незаконного впливу на свідків також є досить обґрунтованим з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів. Специфіка використання показань свідків як процесуальних джерел доказів обумовлює необхідність забезпечити їх недоторканість від негативного впливу зацікавлених суб`єктів аж до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та дослідження їх судом під час судового розгляду.

Тому ОСОБА_1 , не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, може здійснювати на них вплив, з метою їх спонукання до ненадання показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності.

Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії покладеного на ОСОБА_1 обов`язку утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.

3.9.6.У той же час, не знайшов свого підтвердження зазначений прокурором ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.9.7.За виключенням обставин, вказаних у п. 3.9.6 цієї ували, аргументи прокурора про наявність ризиків кримінального провадження вбачаються досить переконливими.

4.Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування досягнути завдання кримінального провадження свідчить про необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків як додаткових заходів процесуального примусу.

4.1Слідчий суддя зауважує, що покладені обов`язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад підозрюваного, а строк їх дії на сьогоднішній день становить менше двох місяців. Продовжуючи строк дії покладених на підозрюваного обов`язків слідчий суддя також виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження. За таких обставин, відсутні підстави враховувати сплив строку досудового розслідування в контексті зменшення кількості обов`язків або зміни їх суті.

4.2Разом з тим, враховуючи належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя вважає за можливе зменшити перелік покладених обов`язків і не продовжувати обов`язок носити електронний засіб контролю.

4.3Слідчий суддя відхиляє аргумент сторони захисту про можливість розширення території, яку підозрюваний міг би залишати без дозволу, оскільки «право відвідувати дачу», заявлене захисником Суховим Ю.М. жодним чином не співвідноситься з процесуальним статусом підозрюваного, до якого застосований запобіжний захід, а реалізація цього «права» не переважує завдання кримінального провадження. Стверджуючи про необхідність лікування підозрюваного у Київській області та відвезення дитини до школи, яка розташована у Київській області, сторона захисту не надає жодних відомостей на підтвердження об`єктивності цих обставин в контексті розширення можливостей підозрюваного лишати територію міста Києва без дозволу уповноваженого суб`єкта.

4.4Зважаючи на те, що строк досудового розслідування кримінального провадження № 52020000000000362 на сьогоднішній день встановлений до 12.11.2020 (згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.08.2020), продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків до вказаної дати є обґрунтованим та достатнім.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-179, 182, 193, 194, 199, 202, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків задовольнити частково.

2.Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, до 12 листопада 2020 року включно, а саме:

-прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-не відлучатись з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.

3.Ухвала підлягає негайному виконанню, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

4.Повний текст ухвали оголошений 09.10.2020.

Слідчий суддя В.В. Михайленко