Документ № 92143702

Справа № 991/8326/20

Провадження1-кс/991/8549/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судових засідань Зубріцької А.М., прокурора Козачини С.С., захисників Репецького С.В., Чередника С.В., підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду в м. Києві клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів України Яроменока Романа Олександровича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 52017000000000081 від 03.02.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, не судимого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 ; останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , директора приватного підприємства «Хімсервіс»,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

УСТАНОВИЛА:

Старший детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів України Яроменок Р.О. 07.10.2020 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52017000000000081 від 03.02.2017 щодо ОСОБА_1 , у якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з можливістю внесення застави у розмірі 2 275 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 998 175 (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч сто сімдесят п`ять) гривень. У разі внесення застави просив покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що мають право на виїзд з України та в`їзд до України; носити електронний засіб контролю.

Клопотання мотивував встановленими у ході досудового розслідування такими обставинами.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Державною спеціалізованою бюджетною установою «Аграрний фонд» (код ЄДРПОУ 33642855) відповідно до договорів про закупівлю об`єктів державного цінового регулювання цукру піску бурякового № 10Ц та 11Ц від 15.08.2011 придбано цукор-пісок у ТОВ «Оржицький цукровий завод» (код ЄДРПОУ 05463791) та ТОВ «Пальмірський цукровий завод» (код ЄДРПОУ 00373497).

19.03.2012 між ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс» (код 37332384) та ДСБУ «Аграрний фонд» укладено договір складського зберігання цукру № 17ц. Додатковим договором № 5 від 23.08.2012 внесено зміни до договору складського зберігання цукру № 17Ц від 19.03.2012 - визначено місця зберігання цукру: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; Черкаська область, с. Червона Слобода, вул. Берегова-Промислова, 20 .

На виконання вказаних договорів ДСБУ «Аграрний фонд» здійснила переміщення цукру-піску, придбаного відповідно до договорів про закупівлю об`єктів державного цінового регулювання цукру-піску бурякового № 10Ц та 11Ц від 15.08.2011, у кількості 30 400 тонн до складських приміщень за адресою Черкаська область, с. Червона Слобода, вул. Берегова-Промислова, 20.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах, 25.06.2015 ОСОБА_1 , як директор ПП «Офір», уклав договір з ПАТ «ЗНКІФ «Ефективні інвестиції», від імені та за рахунок якого діяло ТОВ «КУА «Система плюс», про відступлення права вимоги за кредитним договором. Відповідно до умов договору ПАТ «ЗНКІФ «Ефективні інвестиції», від імені та за рахунок якого діяло ТОВ «КУА «Система плюс», в момент укладання акту приймання-передачі передає, а ПП «Офір» приймає на себе у повному обсязі усі права грошової вимоги до ТОВ «Ольга» у розмірі 137 543 510 грн та зобов`язується сплатити за це грошові кошти у сумі 53 200 000 грн.

На підставі вказаного договору представниками ПАТ «ЗНКІФ «Ефективні інвестиції», від імені та за рахунок якого діяло ТОВ «КУА «Система плюс», та ПП «Офір» складено акт приймання-передачі цукру-піску у кількості 29 800 тонн, який знаходився у складських приміщеннях за адресою: вул. Берегова-Промислова, 20, с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область.

30.06.2015 директор ПП «Офір» ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах, із метою надання видимості законності договору від 25.06.2015 з ПАТ «ЗНКІФ «Ефективні інвестиції», від імені та за рахунок якого діяло ТОВ «КУА «Система плюс», про відступлення права вимоги за кредитним договором шляхом неодноразового перерахування коштів, які надійшли від третьої юридичної особи, створив видимість оплати ПП «ОФІР» на адресу ПАТ «ЗНКІФ «Ефективні інвестиції» грошових коштів за договором від 25.06.2015 про відступлення права вимоги.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 діючи від імені ПП «Офір» 30.06.2015, будучи обізнаним про належність цукру-піску державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд», перебуваючи у місті Києві, уклав договір складського зберігання вказаного цукру-піску у кількості 29 800 тон, який зберігався за адресою: вул. Берегова-Промислова, 20, с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область , з ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс», забезпечивши таким чином безперешкодний доступ до складських приміщень за адресою вул. Берегова-Промислова, 20, с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область , охорона яких забезпечувалася власником приміщень СТОВ ім. Шевченка та орендарем приміщень ТОВ «Агророст», та цукру-піску, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд», невстановленим особам з метою фізичного переміщення цукру-піску зі складських приміщень, тобто з метою фактичного заволодіння державним майном.

Таким чином, ОСОБА_1 у період часу з 02 липня по 04 грудня 2015 року, діючи умисно, за попередньою змовою із невстановленими особами, здійснив розкрадання цукру-піску, який належав державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» та який зберігався на складах ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс», що розташовані за адресою: вул. Берегова-Промислова, 20, с. Червона Слобода Черкаської області.

За фактом розкрадання державного цукру Головним слідчим управлінням Національної поліції України 21 вересня 2015 розпочато кримінальне провадження №12015000000000539 відносно службових осіб ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс» за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.1 ст. 209, ч. 3 ст. 209 КК України. ДСБУ «Аграрний Фонд» визнано потерпілим у цьому кримінальному провадженні.

На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Смик С.І. від 04.12.2015, якою надано дозвіл на проведення обшуку із метою відшукання та вилучення цукру-піску, що належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд», слідчим ГСУ МВС України Колотигіною Т.В. розпочато обшук складських приміщень з метою відшукання цукру-піску у кількості 29 880 тонн, який належить державі в особі ДБСУ «Аграрний Фонд».

У ході обшуку складських приміщень за адресою: вул. Берегова-Промислова, 20, с. Червона Слобода, Черкаської області слідчим призначено інвентаризацію залишків товарно-матеріальних цінностей із встановленням наявності, кількості та якості. У ході обшуку відібрано зразки цукру-піску для проведення експертизи, цукор-пісок, що був виявлений у складським приміщеннях, вилучений та переданий на відповідальне зберігання ПАТ «Аграрний фонд».

08.12.2015 проведення обшуку призупинено у зв`язку із вимогою Генеральної прокуратури України невідкладно надати матеріали кримінального провадження до 17 години того ж числа. Постановою першого заступника Генерального прокурора України Севрука Ю.Г. від 15.12.2015 підслідність у кримінальному провадженні № 12015000000000539 визначено за Головним управлінням Національної поліції України в Київській області.

18.12.2015 до заступника прокурора Київської області ОСОБА_2 на особистому прийомі звернувся представник за дорученням ПП «Офір» - адвокат Пурлінський Д.Ю. зі скаргою на дії слідчого у кримінальному провадженні та проханням про повернення вилученого під час проведення слідчими ГСУ МВС України у кримінальному провадженні № 12015000000000539 обшуку майна, а саме цукру-піску у кількості 29 880 тонн.

ОСОБА_2 , діючи в інтересах ПП «Офір», протиправно, з метою незаконного збагачення, усупереч вимогам КПК України, будучи достовірно обізнаним про належність цукру-піску, який зберігався на складських приміщеннях за адресою вул. Берегова-Промислова, 20, с. Червона Слобода, Черкаської області, державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд», надав вказівку підлеглому прокурору відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 , стосовно якого відповідно до ст.17 Закону України «Про прокуратуру» він є прокурором вищого рівня, про підготовку та підписання постанови про передачу ПП «Офір» вилученого у кримінальному провадженні № 12015000000000539 майна. На виконання вказівки ОСОБА_2 ОСОБА_3 18.12.2015 протиправно та безпідставно виготовлено та підписано постанову про повернення тимчасово вилученого майна. Вказаною постановою цукор-пісок у кількості 29 880 тонн передано ПП «Офір» як власнику. На підставі вказаної постанови знято охорону, яка здійснювалося співробітниками Національної поліції України, зі складських приміщень за адресою: вул. Берегова-Промислова, 20, с. Червона Слобода Черкаської області, внаслідок чого ОСОБА_1 за попередньою змовою із невстановленим особами, у період часу з 22.12.2015 по 04.02.2016 вивезено належний державі в особі Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд» цукру-піску зі складів, які використовувалися ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс», чим заподіяно збитки державі в особливо великих розмірах.

Детектив зазначає, що ОСОБА_1 за попередньою змовою із невстановленими особами у період часу з 02.07.2015 по 04.02.2016 здійснив розкрадання 29 880 тонн цукру-піску, який належав державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» вартістю 211 650 000 грн. Ґрунтуючись на цих обставинах, детектив робить висновок про те, що наявні достатні підстави вважати що, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

23.11.2016 ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України шляхом направлення письмового повідомлення про підозру за місцем реєстрації та місцем фактичного проживання ОСОБА_1 цінним листом із описом вкладення.

15.12.2016 ОСОБА_1 оголошено у розшук, про що винесено відповідну постанову.

03.02.2017 кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 виділено у окреме провадження з кримінального провадження № 42013110000000284. Системою автоматично згенеровано новий номер кримінального провадження 52017000000000081.

05.10.2020 о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами

В ході досудового розслідування детективом встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які обґрунтовують необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Детектив зазначає, що враховуючи викладені ризики, застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а саме, особистого зобов`язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків. Вивченням особи підозрюваного даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Враховуючи майновий стан підозрюваного і його сімейне становище, майнові ресурси, з метою гарантування належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, доцільно відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Необхідність визначення розміру застави саме у такому розмірі обґрунтовується також тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для застави.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор Козачина С.С. клопотання підтримав, із підстав, що у ньому зазначені, просив його задовольнити. Додатково та на запитання пояснив, що ОСОБА_1 з 2016 року переховувався від органу досудового розслідування, перебував у розшуці. Підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Зокрема, ОСОБА_1 та іншими особами здійснено розкрадання державного цукру-піску, який зберігався на складах в Черкаській області, загальна сума завданих зазначеними діями збитків складає більше 211 млн грн, згідно з висновком експертів. 23.11.2016 у кримінальному провадженні № 42013110000000284 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме заволодіння державним майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Станом на листопад 2016 року вже були застосовані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою до заступника прокурора Київської області ОСОБА_2, державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 та керівника ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс» ОСОБА_5 , а також інших осіб. 16.06.2016 детективами НАБУ проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 , однак його самого не виявлено. Після проведення зазначеної слідчої дії підозрюваний почав вживати активні дії щодо переховування, припинив відповідати на дзвінки детективів, вимкнув з мережі всі відомі органу досудового розслідування абонентські номери. У зв`язку із цим 25.11.2016 у порядку, передбаченим КПК України, ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направлено рекомендованими листами з описом вкладенням повідомлення про підозру на адреси реєстрації та місця проживання. Конверти із повідомленнями до НАБУ не поверталися, що свідчить про отримання зазначених листів або кимось з його родичів, або самим ОСОБА_1 . Факт вручення повідомлення про підозру вже перевірявся слідчими суддями при розгляді клопотань про надання дозволу на його затримання, про арешт майна підозрюваного, здійснення відносно ОСОБА_1 спеціального досудового розслідування, що підтверджується відповідними ухвалами, які надані слідчій судді та містяться матеріалах клопотання. Детективами повторно в січні 2017 року проводився обшук житла підозрюваного за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого не виявлено підозрюваного, що свідчить про умисне його ухилення від досудового розслідування.03.02.2017, відповідно до ч. 3 ст. 217 КПК України, з кримінального провадження № 42013110000000284 виділено матеріали досудового розслідування № 52017000000000081 щодо підозрюваного ОСОБА_1 . Ще в 2017 році щодо заступника прокурора Київської області ОСОБА_2 , державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 та керівника ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс» ОСОБА_5 , які вчинили злочин у змові, в тому числі, з ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 42013110000000284 складено обвинувальний акт, який наразі розглядає Вищий антикорупційний суд. Органом досудового розслідування вжито всіх можливих заходів для вручення ОСОБА_1 повісток про виклик до органу досудового розслідування за всіма відомими місцями його перебування та проживання. Разом з тим, захисниками підозрюваного подавалися ряд скарг на прокурорів та детективів, самим ОСОБА_1 надіслано заяву про вчинення детективами злочину до СБУ, що свідчить про обізнаність останнього про здійснення органом досудового розслідування процесуальних та слідчих дій, направлених на притягнення його до відповідальності за пособництво в розкраданні державного майна - цукру-піску.

Щодо обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_1 органом досудового розслідування злочину повідомив таке. В грудні 2015 року до заступника прокурора Київської області ОСОБА_2 звернувся адвокат з прізвищем ОСОБА_6 , який також був захисником ОСОБА_1 , та надав прокурору на флеш-носії проект постанови про скасування тимчасово вилученого майна, а саме цукру-піску, вилученого слідчим у грудні 2015 року під час проведення обшуку, та повернення його законному володільцю ПП «Офір», директором якого був ОСОБА_1 . Заступник прокурора Київської області надав вказівку підлеглому прокурору ОСОБА_3 підготувати відповідну постанову, не перевіривши ні походження майна, ні його приналежність як ПП «Офір», так і підприємства, якому начебто ПП «Офір» передало право вимоги, не вивчивши матеріали кримінального провадження, та передісторію придбання цукру-піску та його переміщення по складам України. Зокрема, цукор, який перебував у власності ТОВ «Ольга», право вимоги на який було у ПП «Офір», був тростинним цукром-сирцем. На складах, які орендувала у ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс» Державна спеціалізована бюджетна установа «Аграрний фонд», зберігався буряковий цукор, який формував державний фонд цукру. Постановою прокурор прокуратури Київської області прийняв рішення повернути цурок-пісок - тимчасово вилучене майно, ПП «Офір» як власнику майна. На підставі вказаної постанови знято охорону, яка здійснювалося співробітниками Національної поліції України, зі складських приміщень за адресою: вул. Берегова-Промислова, 20, с. Червона Слобода, Черкаської області, внаслідок чого ОСОБА_1 за попередньою змовою із невстановленим особами, у період часу з 22.12.2015 по 04.02.2016 здійснено вивезення належного державі в особі Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд» цукру-піску зі складів, які використовувалися ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс», чим заподіяно збитки державі в особливо великих розмірах, а саме більше 211 млн грн. Підозра ОСОБА_1 є достатньо обґрунтованою матеріалами кримінального провадження для застосування до останнього запобіжного заходу. Також просив врахувати те, що підозрюваний довгий час переховувався від органів досудового розслідування, на даний час жодних показань з приводу обставин вчинення злочину не надав, що свідчить про його конспіративну поведінку, направлену на приховання слідів злочину та уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Зазначив, що ризики, зазначені у клопотанні, є обґрунтованими, особливо ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду. Просив врахувати той факт, що переховуючись протягом тривалого часу підозрюваний мав можливість забезпечити собі належні умови існування, що свідчить про наявність у нього відповідних фінансових заощаджень, так як офіційні джерела інформації (бази даних, податкові реєстри) не містять будь-яких даних про виплату йому заробітної плати, здійснення відрахувань у будь-які фонди. Зазначене свідчить про можливість подальшого переховування ОСОБА_1 . Просив врахувати майновий стан підозрюваного, зокрема, придбання його дружиною нерухомого майна в період, коли він переховувався. Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України, а саме як заволодіння майном Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд» шляхом зловживання директором та власником ПП «Офір» своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (в тому числі як пособники заступник прокурора Київської області ОСОБА_2 , державний виконавець Черкаського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 та керівник ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс» ОСОБА_5 ), в розмірі більше 211 млн грн. Додав, що необхідність визначення розміру застави саме у розмірі 4 998 175 грн обґрунтовано існуючими ризиками, а діюче кримінальне процесуальне законодавство не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для обґрунтування розміру застави.

Захисник Репецький С.В. проти задоволення клопотання заперечив, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або застави у розмірі, що не перевищує її граничні розміри. Вважає, що підозра не є обґрунтованою. Зазначив, що повідомлення про підозру складена 23.11.2016, а направлена 22.11.2016. В описі вкладення також зазначено, що лист направлено 22.11.2016. Анкетні дані, зазначені в повідомленні про підозру некоректні, зокрема дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є датою народження ОСОБА_1 . Також, сторона обвинувачення не надала даних про час вручення повідомлення про підозру. Так як листи направлялися з описом вкладення, мають бути поштові повідомлення про вручення. Зазначив, що ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_5 , ні ОСОБА_4 не інкримінують вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, тому підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою інкримінується лише для кваліфікації злочину як більш тяжкого. Сторона обвинувачення викладеними у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставинами (т. 1 а.с. 5) та відповідними доказами підтверджує те, що ПП «Офір» здійснило розрахунки, тому є добросовісним набувачем цукру-піску. Жоден свідок, чиї покази містяться в матеріалах клопотання, не зазначив про причетність саме ОСОБА_1 до розкрадання цукру-піску, мова йшла про працівника ПП «Офір». Той факт, що ОСОБА_1 подав заяву до СБУ свідчить про те, що його дії направлені на збереження належного йому майна. Прокурор не надав витяги з баз даних, податкових реєстрів на підтвердження своїх висновків про те, що ОСОБА_1 не працював з 2016 року, зазначив, що є різні способи отримувати доходи, в тому числі шляхом неофіційного працевлаштування. Додав, що підзахисний має міцні соціальні зв`язки, має на утриманні дітей, від слідства не переховувався, користувався автомобілем дружини, що орган досудового розслідування не перевіряв, а заходів для встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 не вживав, повістки на підприємства, засновником та директором яких є останній, не направляв. Вказав, що тримання під вартою може негативно вплинути на стан здоров`я ОСОБА_1 , так як він має дотримуватися певних систем харчування в силу медичних показань. Додав, що ОСОБА_1 уповноважував адвокатів представляти його інтереси під час проведення обшуків влітку 2016 року, після чого втратив зв`язок з ними.

Захисник Чередник С.В. проти задоволення клопотання заперечив, просив відмовити у його задоволенні. Вважає повідомлення про підозру ОСОБА_1 необґрунтованою, такою, яка не підтверджується наданими матеріалами, має ряд протиріч. Доказів належного повідомлення підзахисного про підозру прокурором не надано. Ухвали інших слідчих суддів в частині обґрунтованості повідомлення підзахисному про підозру не мають преюдиціального значення згідно зі ст. 198 КПК України. Сторона обвинувачення не довела того, що оголошення ОСОБА_1 у розшук не було підставою для переривання строків досудового розслідування, тобто не було формальним. Той факт, що ОСОБА_1 оголошений у розшук не є доказом того, що він дійсно ухилявся від слідства.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечив. Пояснив, що є власником та засновником ряду підприємств, в тому числі з виробничими потужностями, окрім ПП «Офір», у зв`язку із чим протягом значних періодів часу перебував за місцями їх дислокації, а саме в Тернопільській області, Київській області Баришівському районі. В 2017-2019 роках неодноразово спілкувався з різними посадовими особами, головами державних адміністрацій, брав участь у громадських слуханнях, зокрема, в населеному пункті Семенівка, під час якої проводилася відеофіксація з подальшим її розміщенням на офіційному сайті Київської обласної державної адміністрації, здійснював активну підприємницьку та громадську діяльність, що свідчить про те, що намірів переховуватися від досудового розслідування у нього не було. З дружиною не перебуває у шлюбних та інших відносинах, не спілкується та не проживає, підтримує дітей фінансово. Додав, що має певні обмеження в харчуванні у зв`язку із медичними показами, з 2017 року на стаціонарному лікуванні не перебував. Винаймає квартиру в смт Білогородка Київської області на підставі договору оренди близько року, точної адреси вказати не зміг. Отримує щомісячний дохід в розмірі близько 15 000 грн, будь-яких заощаджень не має. Кошти на придбання нерухомості дружині не надавав. Зазначив, що йому відомо було про те, що відносно нього здійснюється досудове розслідування, так як уповноважував адвокатів представляти його інтереси у кримінальному процесі.

До початку розгляду клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по суті захисник Чередник С.В. подав заяву про незаконне позбавлення свободи ОСОБА_1 в порядку ст. 206 КПК України, в задоволенні якої було відмовлено шляхом постановлення слідчою суддею окремої ухвали (т. 3 а.с. 136-139).

Слідча суддя, вислухавши думки прокурора, підозрюваного, захисників, дослідивши та оцінивши матеріали додані до клопотання слідчого та надані стороною захисту, дійшла такого висновку.

Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

При цьому відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання, слідча суддя враховує наявність доказів обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, а саме відомості, що містяться у:

-витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.10.2020 (т.1 а.с. 15-16);

-повідомленні про підозру ОСОБА_1 від 23.11.2016, а саме про те, що він підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах (т. 1 а.с.17-30), яке вручене ОСОБА_1 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, що свідчить про набуття останнім статусу підозрюваного у кримінальному провадженні;

-постанові про оголошення розшуку підозрюваного від 19.12.2016 (т. 1 а.с. 36-39) оголошено у розшук підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого директором ПП «Офір». Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 05.10.2020 (т. 1 а.с. 40-42), о 12 год 30 хв 05.10.2020 на вулиці поблизу будинку за адресою: проспект Перемоги, 89А, м. Київ, затримано ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України;

-у службовій записці детектива Д. Великохатько (т. 1 а.с. 46) зазначено, що про обшук, проведений на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17.06.2016, ОСОБА_1 попередньо повідомлений шляхом направлення повідомлення на номер НОМЕР_1 з використанням додатку «Viber», вказане повідомлення прочитано, хоча для участі в указаній слідчій дії не з`явився. Додатково повідомлено, що телефонний номер НОМЕР_1 з 16.06.2016 вимкнений, додатком «Viber», з прив`язкою до вказаного номеру, ОСОБА_1 не користується з 08.07.2016. В офісі ПП «Офір» офіс-менеджер 20.07.2016 повідомив, що ОСОБА_1 перебуває у відрядженні, про що останній повідомив електронною поштою;

-листі в.о. генерального директора Аграрного фонду, адресованого директору НАБУ ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 85-89), яким ДСБУ «Аграрний фонд» повторно звернувся за фактом розкрадання державного майна в особливо великих розмірах, та повідомив, що за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Берегова Промислова, 20, знаходиться цукор-пісок у кількості 29880 тонн, який належить ДФСБУ Аграрний фонд на праві власності. В той же час, ТОВ «Ольга» не повернуло кредит ПАТ «КБ «Актив банк», в результаті чого господарським судом Житомирської області вирішено звернути стягнення з товариства на предмет застави за договором застави товарів в обороті №0705/01/S-1 від 05.07.2011 шляхом передачі предмету застави, а саме цукру-піску у кількості 45 360,00 тонн. Разом з тим, ТОВ «Ольга» ніколи не зберігала цукор-пісок на складських приміщеннях за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Берегова Промислова, 20, натомість зазначений цукор був переміщений до м. Луцька та м. Броварів;

-протоколі огляду місця події від 04.04.2016 (т. 1 а.с. 90-93), в якому зафіксовано, що проведено огляд складського приміщення за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Берегова-Промислова, 20 , зазначено, що належний ДСБУ «Аграрний фонд» цукор зберігався на складах №14 та №2, які виявились порожніми, хоча відповідно до запису на штабелі на складі зберігався цукор, що належить Аграрному фонду України;

-протоколі допиту свідка ОСОБА_8 від 29.04.2016 (т. 1 а.с. 97-98), відповідно до якого з 01.09.2012 на склади, орендовані ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс», почав завозитись цукор-пісок, який згідно з документам був виготовлений на замовлення та за рахунок ДСБУ «Аграрний фонд». Пізніше, 10.06.2015 вказаний цукор-пісок був оглянутий працівником прокуратури ОСОБА_2 та арештований державним виконавцем ОСОБА_4 ;

-протоколі допиту свідка ОСОБА_9 від 31.03.2016 (т. 1 а.с. 99-101) про обставини передачі ним корпоративних прав на Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверіз Веб Солюшенс»;

-протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 09.02.2016 (т. 1 а.с. 102-108) зазначено: «ТОВ «Ольга» передано у заставу цукор-пісок, виготовлений із застосуванням тростинної сировини. Відповідно до договору застави товарів в обороті №0705/01/S-1 від 05.07.2011, шляхом передачі предмету застави, який укладено з банком, предметом застави є цукор-пісок ДСТУ 4623-2006 в кількості 45360 тонн;

-протоколі допиту свідка ОСОБА_11 від 25.02.2016 (т. 1 а.с. 114-118), у якому зазначено, що ОСОБА_11 працює на посаді головного спеціаліста відділу обліку, контролю за зберіганням, страхування та переміщенням об`єктів державного цінового регулювання. Свідок повідомила, що «10.06.2015 їй повідомлено заступником відділу обліку, контролю за зберіганням, страхуванням та переміщенням об`єктів державного цінового регулювання ОСОБА_12 , що на територію складів за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Берегова-Промислова, у яких зберігається цукор-пісок, який належить державі в особі ДСБУ Аграрного фонду, прибула група осіб у складі якої представники Генеральної прокуратури України. До складів прибула група з семи осіб. Один із чоловіків пред`явив посвідчення працівника Генеральної прокуратури України на ім`я ОСОБА_13 . Зазначив про необхідність перевірити наявність цукру-піску. В подальшому, 04.12.2015, у присутності представника ПП «ОФІР», на території складів працівники міліції розпочали проведення слідчих дій. При проведенні слідчих дій на території складів було затримано 5 вантажних автомобілів, що були частково завантажені цукром. 08.12.2015 представники ТОВ «Еверіз Веб Солюшен» та ПП «Офір» відмовилися відкривати склади, після чого працівники міліції почали ламати замки, а після цього намагалися загнати вантажівку, щоб розпочати інвентаризацію залишків, проте люди у камуфляжі перекрили дорогу вантажівці. Серед вказаних людей був помічник депутата ОСОБА_14 . Слідчі дії були знову призупинені. Обшук закінчений не був, а на складах установлена охорона ДСО для охорони цукру. Пізніше ОСОБА_11 зателефонував один із юристів ДСБУ «Аграрний фонд» та ОСОБА_10 , повідомили, що постанова про передачу цукру на зберігання ПАТ «Аграрний фонд скасовано». Охорона була знята в той же день. Після цього весь цукор було вивезено із складів.»;

-протоколі допиту свідка ОСОБА_15 від 20.05.2016 (т. 1 а.с. 119-123) заначено, що працювала на посаді старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України з 2012 року, повідомила, що: «07-08.12.2015 під час проведення обшуку невстановлені особи почали чинити опір в ході проведення слідчої дії «обшуку». Одним із пунктів ухвали про проведення обшуку від 25.11.2015 зазначено вилучення цукор-пісок ДСТУ 4623-2006 в кількості 29880 тонн (справа №757/44358/15-к)». 19.12.2015 їй стало відомо, що 18.12.2015 прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_3 винесено постанову про повернення тимчасово вилученого майна, відповідно до якої постанову старшого слідчого в органах ОВС ГСУ Національної поліції України Колотигіної Т.В. від 04.12.2015 про передачу вилученого під час обшуку цукру скасовано та цукор передано власнику - ПП "Офір";

-протоколі допиту свідка ОСОБА_16 від 31.05.2016 (т. 1 а.с. 124-125), який повідомив про обставини включення ОСОБА_2 до групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42013110000000284;

-протоколі допиту свідка ОСОБА_17 (т. 1 а.с. 126-128), відповідно до якого наприкінці грудня 2015 року прокурор відділу ОСОБА_3 повідомив йому, що за вказівкою ОСОБА_2 він виніс постанову, якою передав на відповідальне зберігання близько 30 тис тонн цукру суб`єкту господарювання ПП «Офір». ОСОБА_3 пояснив йому, що ОСОБА_2 передав йому скаргу та флеш-карту, на якій був проект постанови, ОСОБА_3 роздрукував її, підписав та передав ОСОБА_2 ;

-протоколі допиту свідка ОСОБА_18 (т. 1 а.с. 129-131), відповідно до показань якого він частково приймав участь в проведені опису та арешту цукру-піску на складах ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс», однак акту опису-арешту від 10.06.2015 не підписував;

-протоколі допиту свідка ОСОБА_3 (т. 1 а.с.132-142), який повідомив, що за вказівкою ОСОБА_2 виніс постанову, якою передав на відповідальне зберігання близько 30 тис тонн цукру ПП «Офір». ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_2 передав йому скаргу та флеш-карту, на якій був проект постанови, ОСОБА_3 роздрукував її, підписав та передав ОСОБА_2

-акті опису-арешту майна від 10.06.2015 (т. 1 а.с. 143), відповідно до якого державним виконавцем ОСОБА_4 за участю понятих описано цукор-пісок, який зберігається на складах ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс», та накладено на його арешт;

-висновку експерта № 19/12-3/122 від 10.01.2017 (т. 1 а.с. 144-196), яким встановлено нестачу цукру - піску, який перебував на відповідальному зберіганні в ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс» в кількості 29 880 тон обліковою вартістю 211 650 000, 00 грн.;

-висновку експертів за результатами проведення комплексної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів та товарознавчої експертизи №6251/16-34/6252/16-53/9818?9821/16-34 від 07.07.2016 (т. 1 а.с. 197-202), яким встановлено, що кристалічна речовина білого кольору, вилучена під час обшуку 07.12.2015 за адресою: Черкаська область, с. Червона Слобода, вул. Берегова-Промислова, 20 , є кристалічним цукром 4 категорії для промислового перероблення, а об`єкт досліджень № 4 не відповідає вимогам ДСТУ 4623:2006 «Цукор білий. Технічні умови»;

-протоколі огляду матеріалів тимчасового доступу до речей і документів в ПАТ «Радикал Банк» від 17.05.2016 (т. 1 а.с. 203-216), відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 шляхом багаторазового перерахування одних і тих же сум безготівкових грошових коштів по колу між ПП «Офір» та ПАТ «ЗНКІФ «Ефективні інвестиції» забезпечив зовнішню видимість того, що ПП «Офір» начебто сплатило ПАТ «ЗНКІФ «Ефективні інвестиції» 53 200 000 грн згідно з договором від 25.06.2015 про відступлення права вимоги;

-висновку експерта № 19/17-3/1/16СЕ/18 від 20.03.2018 (т. 2 а.с. 1-10), відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_1 на документах, що були вилучені при проведенні обшуку у ТОВ «КУА «Система плюс», заяві про вчинення кримінального правопорушення від 01.06.2016 на адресу ГУБКОЗ СБУ виконані ОСОБА_1 ;

-заяві про вчинення кримінального правопорушення від 01.06.2016 (т. 2 а.с. 11-16) на адресу ГУБКОЗ СБУ, поданою ОСОБА_1 , щодо вчинення посадовими особами ПАТ «Аграрний фонд» та ДСБУ Аграрний Фонд кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відносно майна, яке належить ПП «Офір»;

-договорі від 25.06.2015 (т. 2 а.с. 17-22), укладеним ОСОБА_1 як директором ПП «Офір» з ПАТ «ЗНКІФ «Ефективні інвестиції», від імені та за рахунок якого діяло ТОВ «КУА «Система плюс», про відступлення права вимоги за кредитним договором. Відповідно до умов договору ПАТ «ЗНКІФ «Ефективні інвестиції», від імені та за рахунок якого діяло ТОВ «КУА «Система плюс», в момент укладення акта приймання-передачі передає, а ПП «Офір» приймає на себе у повному обсязі усі права грошової вимоги до ТОВ «Ольга» у розмір 137 543 510 грн та зобов`язується сплатити за це грошові кошти у сумі 53 200 000 грн;

-договорі складського зберігання цукру-піску №01/07 від 01.07.2015 (т. 2 а.с. 23-26) у кількості 29 800 тонн, який зберігався за адресою: вул. Берегова-Промислова, 20, с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область , укладений директором ПП «Офір» ОСОБА_1 з ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс», за допомогою якого останній забезпечив безперешкодний доступ до складських приміщень за вказаною адресою, охорона яких забезпечувалася власником приміщень СТОВ ім. Шевченка та орендарем приміщень ТОВ «Агророст», і цукру-піску, який належить державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд», невстановленим особам з метою фізичного переміщення цукру-піску зі складських приміщень, тобто з метою фактичного заволодіння державним майном;

-рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.12.2012 (справа № 21/5007/1322/12), який задоволено позовні вимоги ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" до ТОВ "Ольга" та звернуто на предмет застави за договором застави товарів в обороті № 0705/01/S-1 від 05.07.2011 шляхом передачі предмету застави, а саме цукру-піску , виготовленого з сирцю-тростини, ДСТУ4623-2006 у кількості 45360 тонн, що знаходився на момент укладення договору застави на складах, розташованих в м. Єнакієво Донецької області, смт Комсомольський Харківської області, м. Миколаєві, м. Баришівка Київської області, м. Володимир-Волинський, смт Мар`янівка Волинської області, м. Києві та ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.04.2015 (справа № 21/5007/1322/12), якою роз`яснено державному виконавцю рішення Господарського суду Житомирської області від 20.12.2012, що передача стягувачу предмета застави не залежить від місця знаходження (зберігання) майна (саме білого цукру-піску ДСТУ 4623-2006 у кількості 45 360 тонн) та від зберігача на момент фактичного виконання (т. 2 а.с. 32-41);

-постанові про закриття кримінального провадження в частині від 25.06.2015 (т. 2 а.с.67-74), якою кримінальне провадження №42013110000000284 від 21.03.2014 (в частині епізоду №42014000000000257 від 10.04.2014) за фактом заволодіння службовими особами ДСБУ «Аграрний фонд» грошовими коштами цієї установи, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, - закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а речові докази - цукор-пісок ДСТУ 4623-2006, який зберігався ТОВ «Еверіз Веб Солюшенс» за адресою : Волинська область, м. Луцьк вул. Карбишева, 1, в кількості 15 480 тонн повернути власникові ПАТ «ЗНКІФ «Ефективні інвестиції», від імені та за рахунок якого діє ТОВ «КУА «Система плюс», шляхом передачі державному виконавцю, а в кількості 3354 тони повернути власнику ДСБУ «Аграрний фонд»;

-протоколі обшуку від 12.07.2016 (т. 2 а.с.83-91) складських приміщень за адресою: вул. Київська, 1-Б, м. Багрин, Васильківський район, Київська область, у ході якого виявлено порожні мішки із бірками Пальмірського та Оржицького цукрових заводів, рештки цукру-піску та ознаки його перепакування у іншу тару;

-протоколі огляду від 17.10.2016 (т. 2 а.с. 92-105), відповідно до якого детектив провів огляд вилучених, на підстави ухвал слідчого судді в банківських установах документів ПП «Офір», ПАТ «ЗНКІФ «Ефективні інвестиції», ТОВ «КУА «ІТТ-Менеджмент». В ході огляду встановлено, що відповідно до інформації із виписки по рахунку № НОМЕР_2 в ПАТ «Радикал Банк» у період з 20.05.2015 по 29.02.2016, а саме 30.06.2015 у період часу з 18:08:53 год до 18:57:03 год за результатами проведених операцій всього ПП «Офір» з поточного рахунку № НОМЕР_2 сплачено на рахунок № НОМЕР_3 - ПАТ «ЗНКІФ «Ефективні інвестиції» 53 200 000 грн з призначенням платежу «сплата за договором відступлення права вимоги за кредитним договором від 25.06.2015, без ПДВ», а ПАТ «ЗНКІФ «Ефективні інвестиції» зі свого рахунку № НОМЕР_3 сплачено на поточний рахунок № НОМЕР_2 ПП «Офір» 53 200 000 грн з призначенням платежу: «сплата за акції прості іменні, що депоновані в депозитарії та вільно обертаються на фондовому ринку за Договором купівлі-продажу ЦП №БВ-67 від 30.06.2015». Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_3 в ПАТ «Радикал Банк» з 27.03.2015 по 26.02.2016 ПАТ «ЗНКІФ «Ефективні інвестиції», а саме 30.06.2015 у період часу з 18:09:35 год до 18:56:46 год за результатами проведених операцій всього ПП «Офір» з поточного рахунку № НОМЕР_2 сплачено на поточний рахунок № НОМЕР_3 ПАТ «ЗНКІФ «Ефективні інвестиції» 53 200 000 грн з призначенням платежу «сплата за договором відступлення права вимоги за кредитним договором від 25.06.2015, без ПДВ», а ПАТ «ЗНКІФ «Ефективні інвестиції» зі свого рахунку № НОМЕР_3 сплачено на поточний рахунок № НОМЕР_2 ПП «Офір» 53 200 000 грн з призначенням платежу: «сплата за акції прості іменні, що депоновані в депозитарії та вільно обертаються на фондовому ринку за Договором купівлі-продажу ЦП №БВ-67 від 30.06.2015». Протоколом оглянуто також ряд інших розрахунків;

-рішенням №4 власника ПП «Офір» від 01.10.2009 (т. 2 а.с. 113) відповідно до якого директором підприємства призначений ОСОБА_1 ;

-статутом ПП «Офір» від 22.01.2013 (т. 2 а.с. 114-116) відповідно до якого власником ПП «Офір» був ОСОБА_1 .

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри у тому, що ОСОБА_1 , як директор та власник ПП «Офір», за попередньою змовою із іншими особами у період часу з 02.07.2015 по 04.02.2016 міг здійснити розкрадання 29 880 тонн цукру-піску, який належав державі в особі ДСБУ «Аграрний фонд» вартістю 211 650 000 грн., тобто міг вчинитикримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.

На даному етапі слідча суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності, допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Повідомлена ОСОБА_1 підозра на час розгляду клопотання є обґрунтованою, тобто зазначені у клопотанні детектива і додані до нього докази, підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_1 міг вчинити зазначений вище злочин.

Слідча суддя відхиляє доводи сторони захисту з приводу неналежного вручення підозрюваному повідомлення про підозру з таких підстав.

Так, повідомлення про підозру пов`язується з проведенням комплексу дій, які орган досудового розслідування зобов`язаний вчинити, а від ретельності проведення цього комплексу у сукупності з іншими обставинами залежить факт набуття особою статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (ст. 176 КПК України). Слідчий, прокурор зобов`язаний з дотриманням положень ст. 134, 135, 136 КПК України повідомити особу не пізніше ніж за три дні до дня коли особа має прибути за викликом. Після належного повідомлення особи про виклик для проведення слідчої дії, згідно зі ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається слідчим або прокурором в день його складення. У випадку неможливості такого вручення - у спосіб для вручення повідомлення, передбачений ч. 1 ст. 135 КПК України. Зокрема, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою або згідно з ч. 2 ст. 135 КПК у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Матеріали кримінального провадження містять докази направлення детективами повісток про виклик ОСОБА_1 для проведення слідчих дій, а також докази відвідування детективами всіх відомих місць проживання та реєстрації останнього з метою особистого вручення повісток влітку 2016 року (т. 1 а.с. 51-54). Після проведення 17.06.2016 обшуку житла ОСОБА_1 останній вимкнув відомий органу досудового розслідування абонентський номер, яким попередньо користувався, на дзвінки та повідомлення детектива не відповідав (т. 1 а.с. 46-49, 50, 55). 17.07.2016 ОСОБА_1 останній раз скористався послугами мобільного зв`язку за допомогою номеру мобільного оператора, відомого органу досудового розслідування, після чого вимкнув його з мережі (т.1 а.с. 55-56). Окрім цього, 18.07.2016 ОСОБА_1 підписав договір з адвокатом Пурлінським Д.Ю. про надання правових (адвокатських) послуг, який особисто підписав, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про проведення органом досудового розслідування слідчих та інших процесуальних дій відносно нього (т. 1 а.с. 77). У ході легендованого спілкування детектива з офіс-менеджером ПП «Офір» останнім 20.07.2016 повідомлено, що ОСОБА_1 понад місяць не з`являвся на підприємстві, повідомивши електронною поштою про те, що перебуває у відрядженні (т. 1 а.с. 46). Тобто, ОСОБА_1 вжив заходів для неможливості встановлення органом досудового розслідування місця свого проживання/перебування.

Слідчою суддею встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 складено 23.11.2016 (т. 1 а.с. 17-30), яке цінними листами за допомогою засобів поштового зв`язку 25.11.2016 направлено за адресою реєстрації останнього: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 33) та за адресою останнього відомого органу досудового розслідування фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 32). Такий спосіб вручення повідомлення про підозру, передбачає, що особа, якій такий документ адресувався, зможе дізнатися про його надходження з усіх доступних джерел, а не тільки від правоохоронних органів чи суду.

Захисниками не оспорюється та обставина, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 ,є місцем реєстрації ОСОБА_1 , що також підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження паспортними даними підозрюваного (т. 3 а.с. 123-125), а також власноручно засвідчено самим ОСОБА_1 у договорі про надання правових (адвокатських) послуг від 18.07.2016 (т. 1 а.с. 77, зворот).

За визначенням, наведеним у ст. 29 Цивільному кодексі України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрацією є внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону, реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. Тобто реєстрація місця проживання є певним способом повідомлення особою державі про обране нею місце проживання та саме ця адреса є єдиною, яка відома державі. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Отже, слідча суддя встановила, що у зв`язку із неможливістю особистого вручення, повідомлення про підозру, складене 23.11.2016, було надіслано за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1 .

Приймання поштового відправлення, поштового переказу - виробнича операція, яка полягає в оформленні поштового відправлення, поштового переказу, що подаються для пересилання, відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, чинних 25.11.2016, тобто на момент відправлення НАБУ повідомлення про підозру.

Відповідно до п. 61 вказаних Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися. Тобто, зазначеними описами вкладень підтверджується направлення ОСОБА_1 саме повідомлення йому про підозру (т. 1 а.с. 32-33).

Слідча суддя не бере до уваги аргументи сторони захисту в частині надіслання ОСОБА_1 разом із повідомленням про підозру супровідного листа від 22.11.2016 (т. 1 а.с. 31), що зареєстрований за день до складення повідомлення про підозру від 23.11.2016, у зв`язку із відсутністю вимог КПК України щодо надіслання таких супровідних листів. Такий супровідний лист є технічним документом, який на зміст процесуальних документів не впливає.

Відповідно до п. 117 Правил, поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв`язку виконати обов`язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Тобто, у разі неможливості вручення адресату - ОСОБА_1 цінних листів від 25.11.2016, які містили в собі повідомлення про підозру ОСОБА_1 , вони були б повернуті відправнику - Національному антикорупційному бюро України. Даних про повернення зазначених цінних листів з повідомленням про підозру, надісланих за адресами проживання та реєстрації ОСОБА_1 , слідчій судді надано не було. Прокурор у судовому засіданні констатував неповернення зазначених цінних листів та зазначив, що такі факти свідчать про їх одержання, що слідча суддя бере до уваги.

З огляду на встановлене вище, надіслання органом досудового розслідування повідомлення про підозру за місцем реєстрації ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджено відповідним штемпелем ПАТ «Укрпошта» на описі вкладення в цінний листі, яким направлялося повідомлення про підозру та є підтвердженням належного виконання органом досудового розслідування вимог щодо вручення повідомлення про підозру, згідно із ч 1 ст. 278 та ст. 135 КПК України.

Слідча суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо направлення повідомлення про підозру не в день його складення з огляду на таке. Письмове повідомлення про підозру вручається слідчим або прокурором в день його складення. У випадку неможливості такого вручення (тобто, вручення повідомлення в день його складення) - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, який передбачений ст. 135 КПК України (ст. 278 КПК України). Норми ст. 135 КПК України, в свою чергу, не містять положень про направлення повісток в день їх складення.

Встановлені вище обставини свідчать, що орган досудового розслідування вжив необхідних заходів, що передбачені КПК України, для вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру, що має своїм наслідком набуття останнім процесуального статусу підозрюваного.

Оцінюючи набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя також враховує той факт, що адвокат Пурлінський Д.Ю. здійснював представництво інтересів ОСОБА_1 з 18.07.2016, адвокат Глушко Ю.М. - з 22.09.2017 (т. 1 а.с. 77-78).

Залучені підозрюваним захисники неодноразово представляли його інтереси в суді під час розгляду клопотань сторони обвинувачення, та подавали у кримінальному провадженні до суду свої клопотання, скарги, представляли інтереси ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами кримінального провадження та наданими прокурором ухвалами (т. 3 а.с. 6-9, 97-105 ).

Окрім цього, 19.05.2016 у кримінальному провадженні №12015000000000539 від 21.09.2015 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, 17.06.2016 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а 24.08.2016 - повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Тобто, до повідомлення 23.11.2016 ОСОБА_1 про підозру іншим співучасникам у заволодінні державного майна вже було вручено повідомлення про підозри.

З огляду на зазначене, захисникам ОСОБА_1 було достовірно відомо про обставини, які розслідуються у кримінальному провадженні та про заходи, направлені на встановлення місцезнаходження підозрюваного, що свідчить про об`єктивну можливість повідомлення підозрюваного щодо необхідності його явки до органу досудового розслідування, а також його обізнаність щодо набуття ним статусу підозрюваного у кримінальному провадженні 21 вересня 2015 розпочато кримінальне провадження №12015000000000539 від 21.09.2015, з якого 03.02.2017 виділено матеріали досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_1 та присвоєно № 52017000000000081. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити правилам адвокатської етики (ч. 5 ст. 27 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а ст. 18, 26 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України від 15.02.2019, зобов`язує адвоката інформувати клієнта про правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт, про можливий результат виконання доручень, про хід та результати виконання доручення, щодо правової позиції у справі.

Також слідча суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо суперечливих анкетних даних ОСОБА_1 , наявних в повідомленні про підозру, а саме зазначення невірної дати народження підозрюваного - ІНФОРМАЦІЯ_2 , так матеріали кримінального провадження містять постанову про уточнення анкетних даних (т. 1 а.с. 34-35), а саме - дати народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також слідча суддя не бере до уваги зауваження захисників щодо різниці ступеню обґрунтованості повідомлення ОСОБА_1 про підозру (т. 1 а.с. 17-30) від наявного в матеріалах клопотання обвинувального акту щодо ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (т. 3 а.с. 21-105) з огляду на те, що відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 3, ч.1, 2 ст. 42 КПК України, підозрюваний та обвинувачений є різними учасниками кримінального провадження, тому не є тотожними і документи, після складення та вручення яких особи набувають процесуального статусу.

Відтак застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідча суддя вважає виправданим.

Щодо наявності ризиків

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна (у редакції станом на момент вчинення кримінального правопорушення).

У зв`язку із цим, до ОСОБА_1 як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років, на підставі п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, допускається застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Відповідно до частини 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. Детектив у клопотанні посилається на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідча суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 застосовується судами при розгляді справ, як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнови проти Росії» (Smirnova v. Russia N 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

На наявність ризику переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування або суду вказують такі обставини, на які посилається сторона обвинувачення. Так, злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , є особливо тяжким та корупційними, покарання за який, у разі визнання його винуватим, повинне бути призначене у вигляді позбавлення волі без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Слідчій судді надано достатньо доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу переховувався від органу досудового розслідування; з червня 2016 року покинув постійне місце проживання та відключив мобільні телефони, які використовував. ОСОБА_1 повідомлення про виклики до органу досудового розслідування за місцем реєстрації та останнього відомого місця проживання не отримував, на виклики, які розміщувалися на офіційному сайті Національного антикорупційного бюро України до органу досудового розслідування не з`являвся. Будучи проінформованим про здійснення стосовно нього розшуку ОСОБА_1 припинив звичні родинні та ділові зв`язки, вживав заходів конспірації з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Факт тривалого переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування свідчать про реальну можливість продовження такого переховування у випадку незастосування до підозрюваного запобіжного заходу, існування джерел доходу, про які органу досудового розслідування не повідомляє.

При цьому, ризик втечі слідча суддя оцінює в сукупності з наявними іншими даними особи підозрюваного: місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні та соціальні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з Україною.

Слідча суддя бере до уваги те, що матеріали кримінального провадження містять суперечливі дані щодо сімейний зв`язків підозрюваного. Не зважаючи на те, що він одружений та має двох неповнолітніх дітей (т. 3 а.с. 94-96), перебуває з дружиною у зареєстрованому шлюбі (т. 2 а.с. 120), на даний час він фактично мешкає окремо від сім`ї, заперечує перебування з дружиною в шлюбних сімейних відносинах. Разом з тим, користується автомобілем, яка на праві приватної власності належить дружині. Окрім цього, разом із дружиною ОСОБА_1 заснували ряд підприємств (т. 2 а.с. 131-172).

Отже, наведені обставини дають підстави дійти висновку про наявність ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування та суду.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Сторона обвинувачення вказує на існування зазначеного ризиків незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Натомість, доказів на підтвердження ризиків не надає. Таким чином, слідча суддя вважає, що існування даних ризиків стороною обвинувачення не доведено та ґрунтується лише на припущеннях.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1, п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжні заходи є, серед інших, видом заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Детектив у клопотанні просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 2 275 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 998 175 гривень, та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частини п`ятою статті 176 КПК України.

ОСОБА_1 не є особою, до якої може бути застосовано норми ч. 5 ст. 176 КПК України, так як кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він підозрюється, не зазначено в переліку статей, визначених у наведеній нормі.

Більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 з огляду на суперечливі дані щодо місця його проживання.

Прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленому під час розгляду клопотання ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Так, у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності хоча і вказують на мінімальний рівень обґрунтованості підозри про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, але все ж таки є таким, що існує, окрім цього, наявний вагомий обґрунтований ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України. Отже, слідча суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

При цьому вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання його під вартою. Слідча суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на наявність певних медичних обмежень харчування ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 92-93), так як підстав вважати, що наявні хвороби перебувають у стадії загострення на даний момент у слідчої судді немає.

Таким чином, слідча суддя переконана в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із встановленням застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до частини п`ятої статті 182 КК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у межах, зазначених цим кодексом не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Детектив у клопотанні просить визначити заставу у розмірі, що перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 4 998 175 гривень, посилаючись на майновий стан, дані про особу підозрюваного, нездатність застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також попереднє застосування до інших обвинувачених у вчиненні злочину, підозру у вчиненні якого інкримінують ОСОБА_1 .

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

При визначенні розміру застави слідчою суддею враховано мінімальний рівень обґрунтованості підозри, розмір предмету злочину, сімейний стан підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_1 одружений (т. 1 а.с. 161), має двох неповнолітніх дітей (т. 3 а.с. 162-163), не перебуває у відносинах з дружиною, разом з тим користується автомобілем, який належить їй на праві приватної власності, відсутність даних щодо майнового стану підозрюваного, також те, що підозрюваний є засновником та директором ряду юридичних осіб.

Також, слідча суддя звертає увагу, що сторона обвинувачення не обґрунтувала розмір визначеної у клопотанні застави будь-якими розрахунками чи міркуваннями, достатніми, щоб вони могли бути повністю враховані, у зв`язку із чим дійшла висновку, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 гривень, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а застава у розмірі 4 998 175 гривень є непомірною для підозрюваного.

Слідча суддя враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя дітей, які перебувають на його утриманні.

Слідча суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати за вимогою до детектива, прокурора та суду; не відлучатися із міста Києва (за місцем реєстрації підозрюваного - висловлене прохання сторони захисту) без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.

Вирішуючи питання щодо визначення строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного у разі внесення застави, слідча суддя враховує те, що у клопотанні детектива строк закінчення досудового розслідування не вказаний. Зазначений у судовому засіданні прокурором строк до 19.11.2020 не узгоджується із наданими ним додатковими матеріалами (т. 3 а.с. 110-132). З огляду на норми п. 3 ч. 2 ст. 219 КПК України, та враховуючи вимоги ч. 6 ст. 194 КПК України (чинних станом на момент вчинення кримінального правопорушення), наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, у разі внесення застави, в межах строку досудового розслідування на короткий проміжок часу, тобто до 18.10.2020.

На підставі наведеного, керуючись статтями 131-132, 176-178, 180, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідча суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання детектива задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.10.2020, в межах строку досудового розслідування.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 (шістсот тридцять шістсот) гривень.

У разі внесення застави у визначеному в ухвалі слідчої судді розмірі, вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України на такий розрахунковий рахунок:

Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259,

номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000,

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).

У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покласти на нього такі обов`язки:

1)прибувати за вимогою до детектива, прокурора та суду;

2)не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

5) носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків визначити до 18.10.2020, в межах строку досудового розслідування.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52017000000000081 від 03.02.2017.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захисникам для відома та направити керівнику ДУ "Київський слідчий ізолятор" - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Доручити виконання ухвали батальйону конвойної служби ГУНП в м. Києві та керівнику ДУ "Київський слідчий ізолятор".

Визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18.10.2020.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Слідча суддя О.Я. Саландяк