Пошук

Документ № 92150643

  • Дата засідання: 14/10/2020
  • Дата винесення рішення: 14/10/2020
  • Справа №: 991/8193/20
  • Провадження №: 42016000000003509
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
  • Секретар : Чеботаренка А.П.
  • Захисник/адвокат : Тесленко Т.В.
  • Прокурор : Сидоренко В.А.

Справа № 991/8193/20

Провадження1-кс/991/8414/20

У ХВ АЛ А

08 жовтня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,

у кримінальному провадженні № 42016000000003509 від 17.11.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищогоантикорупційного судунадійшло відповіднеклопотання,в якомудетектив прохаєпро обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,в порядкуч. 6 ст. 193 КПК України, щодо підозрюваного ОСОБА_6, у кримінальному провадженні № 42016000000003509 від 17.11.2016.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42016000000003509 від 17.11.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

За версією органу досудового розслідування, у березні 2010 року колишній Президент України ОСОБА_7 організував та очолив злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, у тому числі проти державної власності.

До складу злочинної організації, крім інших, увійшли окремий структурний підрозділ під керуванням ОСОБА_8, службові особи Національного банку України, окремих банківських установ, а також інші особи.

Одним із об`єктів вчинення злочинів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визначено майно Національного банку України, зокрема кошти, надані як стабілізаційний кредит ПАТ «РЕАЛ БАНК».

Так, на виконання вказівки ОСОБА_8, в один з днів квітня 2012 року учасники злочинної організації вступили у злочинну змову із ОСОБА_6, схиливши останнього за грошову винагороду до вчинення фіктивного підприємництва шляхом придбання ОСОБА_6 ТОВ «АРІСТОКРАТ ТІМ» з метою прикриття незаконної діяльності злочинної організації під керівництвом ОСОБА_8 та до співучасті у вчиненні розкрадання чужого майна з використанням цього підприємства, на що той погодився.

В результаті подальших умисних дій ОСОБА_6, вчинених у складі злочинної організації, які виразились у заволодіння чужим майном коштами Національного банку України, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та службового підроблення, Національному банку України заподіяно матеріальних збитків на суму 787396148,99 гривень, тобто в особливо великих розмірах, а ПАТ «РЕАЛ БАНК» став неплатоспроможним, що потягнуло віднесення його до категорії неплатоспроможних постановою Правління Національного банку України від 28.02.2014 № 109, а отже і неможливість повернення здобутих злочинним шляхом коштів.

Відповідно до висновку експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 25.06.2015 № 5262/10748/15-45, документально підтверджується завдання матеріальних збитків Національному банку України в сумі 787 396148,99 гривень, при видачі Національним банком України у листопаді 2013 року стабілізаційного кредиту ПАТ «РЕАЛ БАНК».

У зв`язку з наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, 17.10.2016 щодо ОСОБА_9 складено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, яке поштовим зв`язком, у спосіб передбачений ст.ст. 135, 278 КПК України, направлено за місцем його реєстрації АДРЕСА_1 .

Постановою прокурора від 03.03.2020 кримінальне провадження за ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205 КК України, закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КК України.

Постановою детектива від 02.10.2020 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.

Посилаючись на те, що ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук, а також на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, детектив прохає обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та просив задовольнити з наведених у ньому підстав. Додатково пояснив, що під час досудового розслідування достеменно встановлений факт проживання ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, що вказує на реальну можливість останнього вільно залишити вказану територію та виїхати до інших країн з метою переховування. З огляду на переховування підозрюваного і дотепер від органів досудового розслідування та суду, просить обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що надасть можливість здійснювати його ефективний міжнародний розшук.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення та пояснила, що у наданих до суду матеріалах, відсутні відомості з яких можливо встановити факт перебування підозрюваного ОСОБА_6 у міжнародному розшуку, не надано ніякого підтвердження направлення відповідної постанови детектива до секретаріату Інтерполу. З огляду на вказане вважає, що прокурором не доведено перебування ОСОБА_6 у міжнародному розшуку, а отже, це є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

Як встановлено у судовому засіданні, військовою прокуратурою сил антитерористичної операції Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 366 та іншими статтями КК України.

17.10.2016 прокурором групи прокурорів прокурором військової прокуратури сил антитерористичної операції ОСОБА_10 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, яке через неможливість його вручення у день складення внаслідок невстановлення місцезнаходження ОСОБА_6, засобами поштового зв`язку направлено за місцем реєстрації останнього, за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою прокурора військової прокуратури сил антитерористичної операції Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 від 24.10.2016, у зв`язку з невстановленням місцезнаходження ОСОБА_6, останнього було оголошено у розшук, здійснення якого доручено Головному управлінню по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.

Постановою прокурора групи прокурорів заступника начальника управління забезпечення діяльності військових прокуратур Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури ОСОБА_11 від 17.11.2016, матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_6 у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, виділені з матеріалів провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013, в окреме провадження та надано унікальний номер № 42016000000003509.

Постановою Генерального прокурора України ОСОБА_12 від 28.11.2016, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003509 від 17.11.2016, продовжено до п`яти місяців.

В подальшому, постановою прокурора, здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003509 від 17.11.2016, було доручено детективам Національного антикорупційного бюро України.

Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 від 03.03.2020, кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_6 у скоєні злочину, передбаченого за ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205 КК України, закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду України від 17.04.2020 надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 з метою його приводу до Вищого антикорупційного суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, під час судового засідання встановлено, що під час досудового розслідування кримінального провадження, в якому ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у скоєні ряду кримінальних правопорушень, досудове розслідування по ньому неодноразово зупинялося та поновлювалося, останній раз досудове розслідування відновлено 02.10.2020.

Також, 02.10.2020 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук, здійснення якого доручено Головному управлінню Служби безпеки України в АР Крим. Одночасно з цим у постанові зазначено, що матеріали про розшук підозрюваного ОСОБА_6 для організації його міжнародного розшуку направити до Укрбюро Інтерполу.

Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Виходячи з наведеного, слідчому судді при вирішенні питання про обрання до підозрюваного запобіжного заходу, необхідно встановити наявність обґрунтованої підозри, повідомленої у кримінальному провадженні. В той же час, перш за все, при дослідженні обґрунтованості підозри, суд має встановити чи спростувати факт набуття особою процесуального статусу підозрюваного.

Щодо набуття процесуального статусу підозрюваного

Так, ч. 1 ст. 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

На підставі наявних матеріалів клопотання (супровідний лист Генеральної прокуратури України № 17/1/4-22342-15 від 17.10.2016 про направлення письмового повідомлення про підозру за адресою реєстрації ОСОБА_6 /а.с. 212 Т-1/, додаток до постанови про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, відповідно до якої у пункті 369 зазначено про наявність у справі поштового конверту з відміткою про повернення відправлення /а.с. 229 Т-1/, та у пункті 359 вказано про наявність листів до управління зв`язків з громадськістю та ЗМІ про розміщення повісток про виклик ОСОБА_6 /а.с. 229 Т-1/), слідчий суддя вважає, що прокурором були вчинені усі необхідні дії, передбачені ч. 1 ст. 278, ч.ч. 1, 2 ст. 135 КПК України, із належного повідомлення ОСОБА_6, щодо висунутої стороною обвинувачення підозри про скоєння ним кримінальних правопорушень у межах кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013, з якого і було виділено 17.11.2016 в окреме провадження № 42016000000003509, матеріали за підозрою ОСОБА_9 у скоєні злочинів за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України (з врахуванням постанови від 03.03.2020 про закриття кримінального провадження в частині), а саме: в участі у злочинній організації, участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, вчиненні у її складі заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, а також у вчиненні службового підроблення.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_6 вищевказаних кримінальних правопорушень, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) договором № 1681/09-2-08 від 13.09.2013, про надання ТОВ «АРІСТОКРАТ ТІМ» кредитної лінії, укладеного між ПАТ «РАЕЛ БАНК» в особі голови правління ОСОБА_14 та ТОВ «АРІСТОКРАТ ТІМ», в особі директора ОСОБА_6, відповідно до якого товариству надавалася кредитна лінія з максимальним кредитом у сумі 250000000 гривень; (2) договором застави № 1778/09-2-08 від 30.09.2013, укладеного між вищевказаними юридичними особами, згідно з яким ТОВ «АРІСТОКРАТ ТІМ» для отримання кредиту заставлялося майно на загальну 375003027,30 гривень; (3) додатковою угодою від 17.10.2013, укладеною між банком та товариством, відповідно до якої було узгоджено повернення кредиту; (4) зверненням ПАТ «РЕАЛ БАНК» від 31.10.2013 до Національного банку України щодо надання стабілізаційного кредиту; (5) висновком щодо прийнятності програми фінансового оздоровлення ПАТ «РЕАЛ БАНК», відповідно до якої повернення стабілізаційного кредиту планувалося здійснювати за рахунок погашення кредитів, наданих, у томі числі, і ТОВ «АРІСТОКРАТ ТІМ»; (6) постановою Національного банку України від 07.11.2013 № 448/БТ, про надання ПАТ «РЕАЛ БАНК» стабілізаційного кредиту в сумі 800000000 гривень; (7) постановою Національного банку України від 28.02.2014 № 109, якою банк було віднесено до категорії неплатоспроможних; (8) висновком додаткової судово-економічної експертизи № 5262/10748/15-45 від 25.06.2015, відповідно до якої, матеріальні збитки, заподіяні Національному банку України внаслідок порушення вимог з надання стабілізаційних кредитів, становлять 787396148,99 гривень та іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_6, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб вирішити питання про обрання запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

Розглядаючи питання щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ОСОБА_6 довів своєю процесуальною поведінкою, через що його було першочергово оголошено у розшук, постановою прокурора від 24.10.2016, а в подальшому, постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 02.10.2020 оголошено у міжнародний розшук. Крім цього до ОСОБА_15 неодноразово застосовувався привід особи, який не досягнув мети за ради якої він застосовувався.

Також слідчий суддя зважає на займану ОСОБА_6 посаду у ТОВ «АРІСТОКРАТ ТІМ», обізнаність зі злочинним планом злочинної організації та активну участь у його реалізації, з огляду на що, на переконання суду, підозрюваний володіє інформацією щодо участі та ролі кожної особи у скоєному злочині, а тому, є велика вірогідність впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою уникнення ним кримінальної відповідальності. З огляду на вказане, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено існування ризику можливого впливу на свідків у кримінальному провадженні.

В той же час, у судовому засіданні прокурором не надано жодних доказів на підтвердження ризиків вчинення іншого кримінального правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не аргументовано підстав вважати, що зазначені ризики можуть мати місце по відношенню до процесуальної поведінки ОСОБА_6, а тому, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, вони не враховуються слідчим суддею.

З огляду на вищенаведене, прокурором у судовому засіданні доведено про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що поряд з обґрунтованістю підозри, є підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Щодо можливості застосування ч. 6 ст. 193 КПК України

Відповідно до положень ч. 6 ст. 193 КПК України, обов`язок доведення факту перебування підозрюваного, обвинуваченого в міжнародному розшуку покладається на слідчого, прокурора, який подав клопотання про обрання запобіжного заходу.

Так, єдиним актом, який стосується міжнародного розшуку є Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020. Вона зазначає, що уповноважений підрозділ на підставі отриманого від правоохоронного органу України запиту/звернення забезпечує використання інформаційної системи Інтерполу шляхом, окрім іншого, надсилання запиту про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення (RED NOTICE).

Згідно частини 1 Глави IV Інструкції, уповноважений підрозділ запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну за умови оголошення особи в розшук правоохоронними органами України в установленому законодавством порядку.

В той же час, ст. 281 КПК України зазначає, що якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова.

Аналізуючи у сукупності вищенаведене можна дійти висновку, що єдиним підтверджуючим фактом оголошення особи у міжнародний розшук є безпосередньо постанова слідчого (детектива), прокурора про оголошення особи у відповідний розшук.

Одночасно з цим, для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення, правоохоронний орган України повинен надіслати формуляр встановленого зразку, до якого також додається завірена копія постанови про оголошення розшуку особи та завірена копія ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування, що відповідно до приписів кримінального процесуального законодавства України і є ухвалою, постановленою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

З огляду на вищезазначене, слідчий суддя переконаний, що долучена до матеріалів клопотання постанова детектива Національного антикорупційного бюро України від 02.10.2020 про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного, сама по собі доводить факт перебування підозрюваного ОСОБА_6 у міжнародному розшуку, а постановлена ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.04.2020 про затримання підозрюваного з метою його приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є недостатньою для публікації Червоного оповіщення на особу, а отже і для використання можливостей Генерального секретаріату Інтерполу щодо затримання особи і подальшої екстрадиції в Україну для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою виконання завдань кримінального провадження, є правові підстави для задоволення клопотання детектива про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного ОСОБА_9, а отже клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 107, 177, 178, 193, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Обрати за відсутності підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Красногвардійське, Совєтського району, Автономної Республіки Крим, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Після затримання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження доставити його до Вищого антикорупційного суду для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1