- Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
- Захисник/адвокат : Грищенка В.А., Грушовець Є.А.
- Прокурор : Степанян С.Л.
Справа № 991/8374/20
Провадження1-кс/991/8598/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря судових засідань Волощенко С.В., прокурора Степаняна С.Л., захисників Грищенко В.А., Грушовець Є.А., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Бондарчука Р.М., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Степаняном С.Л., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000601 від 24.09.2020 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Бондарчука Р.М., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Степаняном С.Л., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000601 від 24.09.2020 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, в якому детектив просить:
1) застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ., запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 1911 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 198 467,00 грн.;
2) у випадку внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком на два місяці обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000601 від 24.09.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
- носити електронний засіб контролю.
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме, - пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища;
2) злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України, є тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої;
3) наявні ризики того, що ОСОБА_1 може протидіяти кримінальному провадженню шляхом вчинення дій, передбачених п.1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;
4) застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;
5) зазначений у клопотанні розмір застави не є завідомо непомірним для ОСОБА_2 , враховуючи майновий стан підозрюваного та його дружини - ОСОБА_3 , є співмірним із запропонованою підозрюваним неправомірною вигодою, а призначення застави у меншому розмірі не здатне забезпечити його належної процесуальної поведінки.
У судовому засіданні прокурор Степанян С.Л. доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Грушовець Є.А. заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного:
1) у сторони захисту викликає сумніви достовірність та перебування свідка ОСОБА_4 у м. Києві на допиті 01.10.2020 року, який відбувався у період часу з 13:30 до 14:14, оскільки, під час допиту надано покази, що 01.10.2020 року приблизно об 11:30 у його службовому кабінеті, розташованому на 2 поверсі Вінницької Обласної державної адміністрації за адресою: м. Вінниця, , вул. Соборна, 70 відбулась зустріч із ОСОБА_1 ;
2) ризик незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні відсутній, оскільки, ТОВ «Ілатанмед» та ПП «Донмед» зареєстровані у м. Києві, а, оскільки ОСОБА_1 працює у м. Вінниця, то не може жодним чином впливати на їх посадових осіб;
3) ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце роботи та проживання, одружений, має доньку, вищу освіту, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, має проблеми зі здоров`ям (хворіє на цукровий діабет 2-го типу, має встановлений діагноз гіпертонічної хвороби ІІІ стадії, розвиток серцево-судинних учкладнень)%
4) враховуючи майновий стан ОСОБА_1 та його дружини, розмір застави, вказаний у клопотанні, не є співмірним з доходом, отриманим підозрюваним за 2019-2020 роки, який склав близько 300 тис. грн.;
5) застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави є досить тяжким запобіжним заходом.
Захисник Грищенко В.А. заперечував проти доводів клопотання детектива, у зв`язку із його необґрунтованістю та безпідставністю, просив відмовити у його задоволенні.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисників, просив відмовити у задоволенні клопотання в повному обсязі.
Слідчий суддя, дослідивши клопотанням про застосування запобіжного заходу, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, дійшов до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000601 від 24.09.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме - пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища.
Так, відповідно до протоколу затримання особи від 08.10.2020 року (а.с. 58-61), ОСОБА_1 був затриманий 08 жовтня 2020 року о 12 год. 33 хв. у ресторані «Развилка» за адресою: м. Вінниця, Гніванське шосе, буд. 3.
Як вбачається із вказаного протоколу, ОСОБА_1 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, на підставі п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, під час затримання йому повідомлено про причини затирання та роз`яснено його права, зокрема вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного.
Оскільки, клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу подано до Вищого антикорупційного суду 09.10.2020 року та ОСОБА_1 доставлений до приміщення суду в цей же день для його розгляду, то органом досудового розслідування дотримано вимог ч. 2 ст. 211 КПК України щодо строку затримання особи без ухвали слідчого судді.
Згідно ч.ч. 1-2 статті 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про:
1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа;
2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу;
3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу;
4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини;
5) запобіжний захід, який застосовується.
В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
08.10.2020 року о 20 год .06 хв. ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, про що свідчить його підпис (а.с. 76).
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , працюючи на посаді начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькій області (юридична адреса: вул. Єрмака, буд. 2-А, м. Вінниця, Вінницька обл., 21036, код ЄДРПОУ 25845655), є службовою особою державної організації (установи, закладу).
Так, на початку вересня 2020 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, за невстановлених на даний час досудовим розслідуванням обставин у ОСОБА_1 виник умисел щодо надання неправомірної вигоди голові Вінницької обласної державної адміністрації (далі - Вінницька ОДА) ОСОБА_4 за вчинення дій в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілатанмед» (юридична адреса: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 40, корпус 5 офіс 716, код ЄДРПОУ 34494612) (далі - ТОВ «Ілатанмед») та приватного підприємства «Донмед» (юридична адреса: місто Київ, вул. Срібнокільська, будинок 22, офіс 172, код ЄДРПОУ 36935207) (далі - ПП «Донмед»), спрямованих на виплату Комунальним закладом «База спеціального медичного постачання» (юридична адреса: м. Вінниця, вул. Писарева, будинок 23, код ЄДРПОУ 00180315) (далі - КЗ «БСМП») боргу за поставлене у 2012 році медичне обладнання у розмірі 9 394 625,31 грн. та 32 047 972, 47 грн. відповідно.
ОСОБА_1 було відомо, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.08.2014 у справі № 902/994/14 задоволено позов ТОВ «Ілатанмед» до КЗ «БСМП» та стягнуто на його користь 6 834 751,20 грн. (з них: 5 791 600,00 грн. борг за постачання медичного обладнання, 680 930,40 - інфляційні втрати, 289 140,80 грн. - 3% річних та 73 080,00 грн. - витрати по сплаті судового збору).
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.02.2019 у справі № 902/695/18 задоволено позов ТОВ «Ілатанмед» до КЗ «БСМП» та стягнуто на його користь 2 559 874,11 грн. (з них: 1 986 518,80 - інфляційні втрати, 535 524,66 грн. - 3% річних та 37 830,65 грн. - витрати по сплаті судового збору).
Також ОСОБА_1 було відомо, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.08.2014 у справі № 902/994/14 задоволено позов ПП «Донмед» до КЗ «БСМП» та стягнуто на його користь 24 065 729,36 грн. (з них: 21 601 670,00 грн. борг за постачання медичного обладнання, 1 512 116,90 - інфляційні втрати, 878 862,46 грн. - 3% річних та 73 080,00 грн. - витрати по сплаті судового збору).
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.02.2019 у справі № 902/695/18 задоволено позов ПП «Донмед» до КЗ «БСМП» та стягнуто на його користь 9 068 270,03 грн. (з них: 7 037 177,66 - інфляційні втрати, 1 897 078,53 грн. - 3% річних та 134 013,84 грн. - витрати по сплаті судового збору).
Загальна сума заборгованості КЗ «БСМП» перед ТОВ «Ілатанмед» та ПП «Донмед» станом на початок жовтня 2020 року згідно рішень суду становила 41 442 597,78 грн.
ОСОБА_1 усвідомлював, що Вінницька обласна державна адміністрація є розпорядником бюджетних коштів та голова Вінницької ОДА може своїм розпорядженням перерозподілити видатки місцевого бюджету з тим, щоб відшкодувати вказані борги, або ж у інший спосіб вирішити питання про відшкодування боргів.
Реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на надання неправомірної вигоди голові Вінницької ОДА, ОСОБА_1 , 17.09.2020 приблизно о 14 год. як начальник Служби автомобільних доріг у Вінницькій області прибув до Вінницької обласної адміністрації, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 70, на прийом до ОСОБА_4 та повідомив останнього, що хоче обговорити особисте питання.
Під час розмови ОСОБА_1 повідомив про наявність заборгованості у КЗ «БСМП» перед ТОВ «Ілатанмед» та ПП «Донмед» у розмірі орієнтовно 42 млн. грн. та передав ОСОБА_4 аркуш формату А-4, на якому друкованим текстом було вказано розмір заборгованості перед вказаними підприємствами.
Продовжуючи розмову, ОСОБА_1 повідомив, що ОСОБА_4 як голова Вінницької ОДА може своїм розпорядженням чи іншими діями вирішити питання про відшкодування КЗ «БСМП» вказаних боргів. У такому випадку службовими особами ТОВ «Ілатанмед» та ПП «Донмед» йому через ОСОБА_1 буде передано неправомірну вигоду у розмірі понад 4 млн. грн. Після чого вийшов з кабінету.
22.09.2020 ОСОБА_1 із застосуванням мобільного додатку Whats App зателефонував на мобільний номер ОСОБА_4 та у завуальованій формі запитав як вирішуються питання щодо відшкодування КЗ «БСМП» боргів ТОВ «Ілатанмед» та ПП «Донмед». На що ОСОБА_4 повідомив, що намагається розібратися з вказаним питанням.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на надання неправомірної вигоди голові Вінницької ОДА ОСОБА_4 , 23.09.2020 приблизно о 15 год. ОСОБА_1 прибув до Вінницької ОДА та, зайшовши до кабінету, поцікавився чи вирішив ОСОБА_4 питання з відшкодуванням КЗ «БСМП» боргів ТОВ «Ілатанмед» та ПП «Донмед». У відповідь ОСОБА_4 повідомив, що попередньо цікавився вказаним питанням та встановив, що виплата такого боргу не може бути ним вирішена особисто у короткі строки.
У відповідь ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою реалізації умислу, спрямованого на надання неправомірної вигоди голові Вінницької ОДА ОСОБА_4 , висловив пропозицію у випадку вирішення вказаного питання передати йому неправомірну вигоду у розмірі 10 % від суми боргу тобто 4,2 млн. грн. Та щоб ще більше зацікавити ОСОБА_4 у вирішенні вказаного питання, повідомив, що готовий відразу передати ОСОБА_4 200 000 грн. у якості авансу від вищевказаної неправомірної вигоди.
01.10.2020 приблизно об 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 , діючи умисно, на виконання злочинного умислу, спрямованого та надання неправомірної вигоди голові Вінницької ОДА, усвідомлюючи протиправність власних дій, прибув до будівлі Вінницької ОДА. Під час зустрічі з ОСОБА_4 , яка відбулась у службовому кабінеті останнього, розташованого у будівлі Вінницької ОДА ОСОБА_1 на підтвердження готовності передати йому частини неправомірної вигоди у розмірі 200 000 грн., відкрив перед ним друкований проспект про автомобільні дороги та на одній із сторінок вказав на рукописну цифру «200», виконану барвником чорного кольору. Після чого повідомив, що у КЗ «БСМП», окрім обговорених раніше ТОВ «Ілатанмед» та ПП «Донмед», існує непогашена заборгованість перед ще одним підприємством, і його представники також готові надати неправомірну вигоду за виплату боргу. При цьому зазначив, що загальна сума боргу всіх зазначених підприємств становитиме орієнтовно 42 млн. грн.
08.10.2020 приблизно о 12 год. ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою надання неправомірної вигоди голові Вінницької ОДА ОСОБА_4 за вчинення ним дій, спрямованих на відшкодування боргу КЗ «БСМП» у розмірі 42 млн грн. вищевказаним підприємствам, прибув до ресторану «Развилка», розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де зустрівся з ОСОБА_4 .
Під час зустрічі ОСОБА_4 повідомив, що для вирішення питання з відшкодування боргу КЗ «БСМП» перед ТОВ «Ілатанмед», ПП «Донмед», та невстановленому на даний час органом досудового розслідування підприємству, необхідно внести зміни до місцевого бюджету. Для цього представникам вказаних підприємств необхідно написати звернення до департаменту охорони здоров`я Вінницької ОДА про наявність вказаних боргів, після чого департамент охорони здоров`я Вінницької ОДА має підготувати йому лист про необхідність перерозподілу видатків на суму 42 млн. грн., в подальшому департаментом фінансів ОДА буде підготовлено проект розпорядження голови ОДА про перерозподіл видатків, яке після підписання його ОСОБА_4 погоджується бюджетною комісією Вінницької обласної ради, після чого розпорядження реєструється та направляється на казначейство. Після цього, бюджетні кошти будуть скеровані на рахунок КЗ «БСМП», звідки на виконання рішень судів будуть списані автоматично
ОСОБА_1 відповів, що згодний на такий порядок відшкодування боргу, після чого підтвердив пропозицію надання ОСОБА_4 10 % від суми боргу у розмірі 42 млн. грн., тобто 4,2 млн. грн. у якості неправомірної вигоди. При цьому зазначивши, що вказані кошти будуть передані ОСОБА_4 ОСОБА_1 , після погашення перед підприємствами боргу КЗ «БСМП».
Після чого, ОСОБА_1 надав ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 200 000 грн. як частину неправомірної вигоди за вчинення ним, як головою Вінницької ОДА, дій в інтересах ТОВ «Ілатанмед», ПП «Донмед» та невстановленого на даний час підприємства, спрямованих на відшкодування КЗ «БСМП» боргу у розмірі 42 млн. грн. вказаним підприємствам.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, а саме - пропозиції та наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища, тобто у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України (ч. 5 ст. 12, примітка ст. 45 КК України).
Щодо обґрунтованості підозри.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КПК України, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, показами свідка ОСОБА_4 , наданими 24.09.2020 року (а.с. 18-22); показами свідка ОСОБА_4 , наданими 01.10.2020 року (а.с. 24-29); показами свідка ОСОБА_4 , наданими 08.10.2020 року (а.с. 128-133); протоколом обшуку від 08.10.2020 року (а.с. 134-138).
Так, із показів свідка ОСОБА_4 , наданих 24.09.2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 , під час зустрічі зі свідком, повідомив ОСОБА_4 , як голову Вінницької ОДА, про наявність заборгованості у КЗ «БСМП» перед ТОВ «Ілатанмед» та ПП «Донмед» та запропонував передати йому неправомірну вигоду від посадових осіб вказаних суб`єктів господарювання у розмірі 3 млн. грн. за вирішення питання щодо виплати зазначеної заборгованості. При цьому, ОСОБА_1 пообіцяв найближчим часом надати 300 тис. грн., щоб зацікавити ОСОБА_4 у вирішенні вказаного питання.
Відповідно до показів свідка ОСОБА_4 , наданих 01.10.2020 року, ОСОБА_1 , під час зустрічі із ОСОБА_4 , повідомив, що додалась ще одна фірма, яка хоче повернути кошти згідно рішення суду, тому загальна сума боргу становить 42 млн. грн. та знову висловив пропозицію у випадку вирішення питання щодо сплати вищевказаного боргу передати йому неправомірну вигоду у розмірі 10 % від суми боргу тобто 4,2 млн. грн. Та щоб ще більше зацікавити ОСОБА_4 у вирішенні вказаного питання, ОСОБА_1 повідомив, що готовий відразу передати ОСОБА_4 200 000 грн. у якості авансу від вищевказаної неправомірної вигоди.
Як вбачається із показів свідка ОСОБА_4 , наданих 08.10.2020 року, під час зустрічі із ОСОБА_1 08.10.2020 року, останній надав йому частину обіцяної неправомірної вигоди у сумі 200 тис. грн., які знаходилися у двох футлярах від чаю, за вирішення питання щодо виплати КЗ «БСМП» заборгованості перед ТОВ «Ілатанмед», ПП «Донмед» та невстановленому на даний час органом досудового розслідування підприємству.
Разом з тим, недостовірні, на думку сторони захисту, покази свідка можуть свідчити про певні неузгодженості в показах та інших встановлених фактичних обставинах на підставі інших доказів та можуть бути усунуті у процесуальний спосіб в ході подальшого проведення досудового розслідування.
Згідно з протоколом обшуку від 08.10.2020 року, у літньому будиночку ресторану «Розвилка» за адресою: м. Вінниця, Гніванське шосе, 3 детективами НАБУ 08.10.2020 року проведено невідкладний обшук у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, в ході проведення якого у двох футлярах від чаю відшукано та вилучено грошові кошти у сумі 200 тис. грн., які були надані ОСОБА_1 у якості частини обіцяної неправомірної вигоди голові вінницької ОДА ОСОБА_4 .
Таким чином, наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Крім того, як вбачається із матеріалів клопотання, у підозрюваного та його близьких родичів, зокрема дружини ОСОБА_3 , наявне майно та значні грошові активи, які він може використати для переховування від органу досудового розслідування чи суду.
Наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти до висновку щодо наявності ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування та суду.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи, що органом досудового розслідування на даний час не встановлені та не допитані свідки у кримінальному провадженні - службові особи ТОВ «Ілатанмед», ПП «Донмед» та невстановленого на даний час підприємства, які згідно пояснень ОСОБА_1 ОСОБА_4 передали йому кошти для надання неправомірної вигоди та в інтересах яких він діяв, слідчий суддя дійшов до висновку, що існують обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може протидіяти кримінальному провадженню, протиправно впливаючи на свідків, з метою узгодження їх показів та уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, враховуючи наявність значних грошових активів у підозрюваного та його близьких родичів (дружини), беручи до уваги займану ОСОБА_1 посаду начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькій області та значне коло знайомств останнього, у тому числі і серед високопосадовців, які він може використати для протиправного впливу на свідків навіть на відстані, доводи сторони захисту щодо неможливості впливати на посадових осіб ТОВ «Ілатанмед» та ПП «Донмед», у зв`язку з їх місцем реєстрації у м. Києві, слідчий суддя відхиляє.
Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Виходячи з положень п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, що відноситься до категорії тяжких корупційних злочинів та карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею серед іншого, приймається до уваги особиста ситуація підозрюваного (вперше притягається до кримінальної відповідальності, має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання та роботи, проблеми зі здоров`ям), проте, зважаючи, що ініціатива та активіні дії щодо вчинення кримінального правопорушення, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , проявлялись саме підозрюваним, враховуючи рівень владних повноважень, на якому здійснювалось надання неправомірної вигоди (голові Вінницької ОДА, тобто особі, яка займає відповідальне становище), застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти ризикам, наявність яких встановлена слідчим суддею, а саме - впливати на осіб, в інтересах яких ним передавалась неправомірна вигода, з метою приховування/перекручування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Обґрунтованість розміру застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме: пропозиції надати неправомірну вигоду у сумі 4, 2 млн. грн. службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища, та наданні неправомірної вигоди у сумі 200 тис. грн.
Крім того, відповідно до даних декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, поданої ОСОБА_1 29.05.2020, у його власності наявні грошові кошти у готівковій формі в сумі 11 000 Євро та 468 000 грн., а також ним позичено 15 000 доларів США третім особам. У його власності перебуває автомобіль Форд Мондео, 2012 року випуску (а.с. 94-111).
Згідно з витягом із Державного реєстру речових правна нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 володіє квартирою у м. Вінниця, житловим будинком у с. Мізяківські Хутори Вінницької області, магазином у м. Вінниця, двома земельними ділянками у с. Мізяківські Хутори Вінницької області (а.с. 81-87).
Також, дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у власності має готівкові грошові кошти у сумі 56 000 доларів США, 48 500 євро, автомобіль Ауді-А-5, 2011 року випуску (а.с. 94-111).
Відповідно до витягу із Державного реєстру речових правна нерухоме майно, ОСОБА_3 має у власності житловий будинок та земельні ділянки у с. Вінницькі хутори Вінницької області, квартира у м. Києві (а.с. 88-92).
Таким чином, врахувавши обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та його близьких родичів (дружини), наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи розмір неправомірної вигоди, яку обіцяв надати підозрюваний (4, 2 млн. грн.), вбачається, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 , що підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом, а саме - 1900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 933 800, 00 грн., яка не є завідомо непомірною для підозрюваного.
Також, у разі внесення застави, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_1 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які зменшать ризики встановлені під час розгляду клопотання, а саме:
1) прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 52020000000000601 від 24.09.2020 року, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись з населеного пункту, в якому проживає підозрюваний, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000601 від 24.09.2020 року, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
5) носити електронний засіб контролю.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 06 грудня 2020 року включно.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 06.12.2020 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 1900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3933800,00 грн. (три мільйони дев`ятсот тридцять три тисячі вісімсот гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
код ЄДРПОУ 42836259
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
1) прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 52020000000000601 від 24.09.2020 року, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись з населеного пункту, в якому проживає підозрюваний, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування з іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000601 від 24.09.2020 року, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
5) носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - до 08 грудня 2020 року включно.
Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Степаняна С.Л.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК