Документ № 92240800

Справа № 236/1283/16-к

1-кп/991/78/19

У Х В А Л А

12 жовтня 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючий - Маслов В.В.,

судді - Федорак Л.М., Сікора К.О.,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання - Луганський О.Ю.,

прокурор - Кравець В.В.,

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисники - Готін О.М., Мільгевська Я.В., Овчаренко О.В.,

розглядаючи під час судового розгляду кримінальне провадження №42015051110000021, стосовно обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецьк Луганської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Костянтинівка Донецької області, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

в с т а н о в и в:

У судовому засіданні 12 жовтня 2020 року захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - Готін О.М. заявив відвід суддям Маслову В.В. та Федорак Л.М. , посилаючись на обставини, які на думку захисника викликають сумнів у неупередженості цих суддів.

У заяві про відвід захисник зазначив, що 12 червня 2020 року колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі Строгого І.Л., Маслова В.В. та Федорак Л.М. було ухвалено вирок у справі №409/1465/16-к, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Чернобаєм С.С.

На переконання захисника, у вказаному вироку, судді висловили свою правову позицію з приводу фактів та обставин, які стосуються не лише справи щодо обвинувачення ОСОБА_4 , а і даної справи, по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема, щодо причетності останніх до скоєння злочину спільно з ОСОБА_4 . Таким чином, у суддів вже сформувалося уявлення як щодо юридичної оцінки дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , так і щодо наявних у їх справі доказів.

Тому, захисник вважає, що судді Маслов В.В. і Федорак Л.М. не можуть здійснювати подальший розгляд справи та мають бути відведені.

Крім того, в обґрунтування заявленого відводу захисник посилався на те, що ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 7 жовтня 2020 року, вирок відносно ОСОБА_4 від 12 червня 2020 року був скасований, а висновки суду, викладені у вироку, визнані незаконними.

Підстави для скасування вироку апеляційна інстанція, зокрема, зазначила наступні: умови угоди суперечать вимогам КПК України; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; судом першої інстанції допущена неправильна кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_4 , яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладання угоди; суд першої інстанції допустив повторний розгляд угоди, що є порушенням закону; суд першої інстанції фактично не виконав вимоги КПК України та Конституції України та порушив право ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на розгляд кримінального провадження в загальному порядку; виконання умов угоди є неможливим; порушено право на захист обвинуваченого ОСОБА_4 .

Крім того, у своєму рішенні, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду також зробила висновок щодо необхідності спільного розгляду справи по обвинуваченню ОСОБА_4 зі справою по обвинуваченню ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Вказані обставини, на переконання захисника, додатково дають підстави для сумнівів у неупередженості суддів Маслова В.В. та Федорак Л.М. і фактично унеможливлюють їх участь у подальшому розгляді зазначених справ.

Захисник Мільгевська Я.В. підтримала заяву та зазначила, що з врахуванням ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07 жовтня 2020 року, у стороннього спостерігача можуть виникати сумніви щодо неупередженості суддів Маслова В.В. та Федорак Л.М.

Захисник Овчаренко О.В. підтримав заяву, посилаючись на зміст ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07 жовтня 2020 року, в якій встановлені порушення судом норм процесуального права та Конституції України.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали заяву про відвід суддів Маслова В.В. і Федорак Л.М .

Прокурор заперечував проти задоволення заяви про відвід суддям Маслову В.В. та Федорак Л.М., вважаючи, що наведені стороною захисту підстави для відводу не передбачені КПК України.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дійшов висновку, що заяву захисника Готіна О.М. слід задовольнити, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді передбачений ст. 75, 76 КПК України.

Так, зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч.1 ст.75 КПК України).

Саме на цю законодавчу підставу посилався захисник Готін О.М. у своїй заяві про відвід суддів, зазначаючи про наявність у нього сумнівів щодо об`єктивності та неупередженості суду.

Під час вирішення питання про відвід, суд, крім національного законодавства, також має враховувати практику ЄСПЛ, в аспекті дотримання пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Проаналізувавши зазначені у заяві захисника обставини для відводу суддів з урахуванням вищенаведених критеріїв та положень процесуального законодавства, суд мав визначити, чи є наведені захисником факти такими, які можуть викликати сумнів щодо неупередженості суддів Маслова В.В. та Федорак Л.М.

Захисник Готін О.М. у свої заяві про відвід ґрунтує доводи щодо упередженості вказаних суддів, зокрема, на тому, що останні ухвалювали вирок у справі за обвинуваченням ОСОБА_4 , яка є пов`язаною із справою за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , і зробили висновки щодо їх винуватості у вчиненні злочину.

Зазначені доводи є аналогічні тим, які були оголошені у заяві обвинуваченого ОСОБА_2 , та яким судом була надана детальна оцінка під час постановлення ухвали від 08 липня 2020 року. За змістом відповідної ухвали суд дійшов висновку, що підстави для відводу, наведені обвинуваченим ОСОБА_2 , не створюють обґрунтованих сумнівів у неупередженості суддів Маслова В.В. та Федорак Л.М.

За таких обставин, суд не вбачає необхідності повторно розглядати ті самі аргументи сторони захисту і вважає, що вони не можуть слугувати підставою для відводу суддів.

Разом із тим, суд вважає за необхідне розглянути посилання захисника на висновки, викладені в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07 жовтня 2020 року, якою було скасовано вирок Вищого антикорупційного суду від 12 червня 2020 року щодо затвердження угоди про визнання винуватості відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , постановлений колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі Строгого І.Л., Маслова В.В. та Федорак Л.М.

Зі змісту вказаної ухвали, яка набрала законної сили, вбачається, що суд апеляційної інстанції, серед іншого, прийшов до наступних висновків: «суд першої інстанції, допустивши до повторного розгляду угоду про визнання винуватості від 15 березня 2016 року, не дивлячись на внесені зміни, вирок про затвердження якої було скасовано за апеляційною скаргою «інших осіб», фактично не виконав рішення суду апеляційної інстанції, порушив вимоги як КПК України (ч.1 ст.416 КПК України), так і вимоги Конституції України, порушив право ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_4 на розгляд кримінального провадження в загальному порядку, у тому числі, права на розгляд щодо всіх обвинувачених співучасників у одному судовому розгляді, давати в одному судовому розгляді показання щодо їх співучасті з метою повного та всебічного з`ясування обставин кримінального провадження.»

На переконання суду, констатація судом апеляційної інстанції вищенаведених порушень процесуального законодавства та конституційних прав обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на судовий розгляд суб`єктивно може викликати з боку стороннього спостерігача сумніви у об`єктивності суддів Маслова В.В. та Федорак Л.М., у даній справі.

У рішенні від 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти», ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98).

Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення з боку стороннього спостерігача можливих сумнівів щодо об`єктивності розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що заяву захисника Готіна О.М. про відвід суддям Маслову В.В. та Федорак Л.М. слід задовольнити.

Керуючись ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву захисника Готіна Олександра Миколайовича про відвід суддям Маслову Віктору Васильовичу та Федорак Лесі Миколаївні - задовольнити.

Справу розглядати в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведених суддів із заміною останніх іншими суддями в порядку, передбаченому статтею 35 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Судді

В.В. Маслов Л.М. Федорак К.О. Сікора