Документ № 92299363

Дата засідання: 16/10/2020
Дата винесення рішення: 16/10/2020
Справа №: 991/8534/20
Провадження №: 52018000000000182
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
Секретар : Фінько Ю.В.
Захисник/адвокат : Вольвака О.М.
Прокурор : Лучків Ю.В.

Справа № 991/8534/20

Провадження1-кс/991/8757/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

прокурора Лучківа Ю.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Вольвака О.М.,

розглянувши у закритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Юрія Васильовича

про продовження строку тримання під домашнім арештом ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харцизьк Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,

у кримінальному провадженні № 52018000000000182, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2018,

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло це клопотання.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.10.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р.

1.Доводи клопотання

У клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України проводиться досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 за підозрою директора ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_1 , заступника директора з виробництва, економіки та загальних питань Українського державного геологорозвідувального інституту (УкрДГРІ) ОСОБА_2 , завідувача сектору геолого-економічної оцінки ресурсної бази нафти і газу відділу геолого-економічної оцінки УкрДГРІ ОСОБА_3 , експерта ДКЗ України та директора ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_4 , експерта ДКЗ України та провідного інженера ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_5 , головного інженера ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

За змістом клопотання вказані особи в порушення вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, та інших нормативно-правових актів вчинили дії, спрямовані на заниження розміру офіційних платежів до бюджету за видачу спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького родовища Полтавської області (геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням нафти, газу) від 18.05.2017 № 4830 (наказ від 15.05.2017 № 217), що призвело до незаконної видачі цього спеціального дозволу та спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Так за надання спеціального дозволу ТОВ «Аркона Газ-Енергія» сплатило до державного бюджету збір у розмірі 3 863 300 грн., тоді як початкова вартість продажу вказаного спеціального дозволу за ринковою вартістю мала становити 39 019 970 грн., за 2 % від сумарного чистого прибутку за весь період розробки родовища - 200 673 830 грн.

Таким чином, внаслідок протиправних дій зазначених осіб Державним бюджетом України недоотримано грошових коштів у сумі 196 810 530 грн.

31.07.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених:

- ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України - організації умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, інших фізичних осіб та юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам;

- ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України - організації внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складанні та видачі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;

- ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України - внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, їх складанні та видачі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Так за версією слідства після прийняття 26.04.2017 Полтавською обласною радою рішення № 431, яким погоджено Держгеонадрам надання без проведення аукціону ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спеціального дозволу на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням (промисловою розробкою) газу природного, конденсату Свистунківсько-Червонолуцького родовища на території Гадяцького та Лохвицького районів Полтавської області, ОСОБА_1 , розуміючи, що розмір збору за надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону складатиме значну суму грошових коштів, вирішив вжити заходів на зменшення розміру цього збору.

Для реалізації цього задуму ОСОБА_1 залучив заступника директора з виробництва, економіки та загальних питань Українського державного геологорозвідувального інституту (УкрДГРІ) ОСОБА_2 , завідувача сектору геолого-економічної оцінки ресурсної бази нафти і газу відділу геолого-економічної оцінки УкрДГРІ ОСОБА_3 , експерта ДКЗ України та директора ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_4 , експерта ДКЗ України та провідного інженера ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_5 , головного інженера ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» ОСОБА_6 .

Після цього ОСОБА_1 організував складання та видачу завідомо неправдивих документів - Обґрунтування початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища та Таблиці 8 «Розрахунок вартості спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища», а також склав та видав завідомо неправдивий документ - довідку щодо фактичних даних робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік. Відомості, зазначені у цих документах були використанні при визначенні розміру збору за надання спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища та складанні «Проекту дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.08.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України викликана існуванням ризиків, встановлених під час застосування запобіжного заходу, які, на теперішній час, не зменшилися і продовжують існувати, та наявністю обставин, які перешкоджають прийняттю одного із рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.

Відповідно до клопотання на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати такі ризики:

- ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду. В обґрунтування твердження про існування цього ризику прокурор посилається на тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 ; наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон та багаторазові перетини державного кордону України;

- ризик знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. За твердженням прокурора існування цього ризику обумовлено тим, що органом досудового розслідування до цього часу не встановлено місцезнаходження документів, необхідних для підтвердження факту причетності певного кола осіб, а саме: договору купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Аркона Газ-Енергія», укладеного між колишніми засновниками цього підприємства, у тому числі ОСОБА_1 та компанією «Регал Петролеум ПЛС» від 20.03.2020, а також документів, що містять відомості про розрахунки між сторонами цього договору;

- ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Існування цього ризику прокурор обґрунтовує тим, що органу досудового розслідування ще належить допитати свідків, з числа співробітників ДП «Укрнаукагеоцентр», Державної комісії України по запасах корисних копалин та Українського державного геолого-розвідувального інституту. Враховуючи, що співробітники зазначених установ за грошову винагороду виконували роботи для ТОВ «Аркона Газ-Енергія» та знайомі з ОСОБА_1 існує ризик того, що останній може вживати заходів з метою схиляння останніх до дачі показань виправдувального характеру. Ризик впливу на інших підозрюваних випливає із характеру та тривалості відносин останніх. Крім того, органом досудового розслідування встановлено факти участі ОСОБА_1 у спробах неправомірного впливу на експертів, залучених до проведення судових експертиз;

- ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. В обґрунтування тверджень про існування цього ризику прокурор посилається на встановлення фактів замовлення ОСОБА_1 проведення контрольованих експертних досліджень, замовлених останнім, з метою отримання висновків, які б обґрунтовували законність проведеного розрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища та фактів виготовлення недостовірних документів, які б обґрунтовували необхідність використання ОСОБА_3 саме тих показників, які були нею використані під час проведення вказаного розрахунку.

Обґрунтовуючи неможливість здійснення однієї із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України до закінчення дії попередньої ухвали прокурор посилається на те, що на теперішній час, органу досудового розслідування ще належить допитати ряд свідків, отримати відповіді на запити про міжнародну правову допомогу від компетентних органів Белізу та Республіки Панама, надіслати запит про міжнародну правову допомогу до Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, отримати висновок комп`ютерно-технічної судової експертизи, провести огляд техніки, вилученої під час обшуків та ін.

У зв`язку із існуванням обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор вважає, що на теперішній час будь-який інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 , а тому просить продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

2. Доводи сторони обвинувачення

Прокурор Лучків Ю.В. у судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, підтримав з наведених у ньому підстав. Просив клопотання задовольнити.

Зазначив, що зібрані докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів та з урахуванням встановлених обставин підтверджують, що на теперішній час ризики, передбачені п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України не втратили свою актуальність і продовжують існувати, а тому є підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_1 .

До матеріалів клопотання долучив копію постанови Генерального прокурора від 29.09.2020 про продовження до шести місяців (30.01.2021) строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182.

3.Доводи сторони захисту

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Вольвак О.М. проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту заперечили. До клопотання долучено письмові заперечення захисника Вольвака О.М. із документами в обґрунтування доводів, викладених у них.

В обґрунтування твердження про відсутність підстав для задоволення клопотання сторона захисту послалася на такі обставини:

1) порушення процедури вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру та застосування заходів, які порушують положення ст. 11 КПК України щодо забезпечення поваги до людської гідності, прав і свобод кожної особи;

2) необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри. Так серед іншого захисник зазначає, що повідомлення про підозру не містить посилання на повноваження, які, зокрема ОСОБА_1 повинен був вчинити у інший спосіб, а ніж він вчинив. Крім того, вважає, що ОСОБА_1 не є ані службовою, ані посадовою особою у розумінні КК України. Також посилається на те, що матеріали клопотання не містять доказів на підтвердження встановлення матеріального збитку від нібито протиправної діяльності, яку організував ОСОБА_1 . До того ж вважає, що ці доводи сторони обвинувачення обґрунтовуються неналежними доказами щодо яких наявні сумніви у законності способу їх отримання, а також спростовуються як рядом судових рішень, якими встановлено правомірність видачі ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спеціального дозволу, так і висновками аудиторських перевірок та експертних досліджень. Довідка щодо фактичних робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік офіційним документом у розумінні ст. 366 КК України не являється, що свідчить про відсутність предмета злочину;

3) недоведення існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України:

- щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. Необґрунтованість тверджень прокурора, на думку захисника, полягає у тому, що ст. 364 КК України передбачає також покарання не пов`язані із позбавленням волі, а тому тяжкість можливого покарання у цьому випадку не може бути обставиною, яка впливає на існування цього ризику. Кількість перетинів ОСОБА_1 державного кордону України також не є обставиною, яка впливає на існування цього ризику, оскільки ці події відбувалися до набуття ним статусу підозрюваного. Крім того, існування цього ризику спростовується тим, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки у місці проживання, бере активну участь у житті дітей, має постійне місце роботи, де позитивно характеризується;

- щодо ризику знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Захисник зазначає, що орган досудового розслідування не вказав жодного обґрунтованого факту на підтвердження існування цього ризику. Доводи про які зазначає прокурор не пов`язані із подією злочину. Крім того питання доступу до документів про неможливість відшукання яких зазначає прокурор, було предметом судового розгляду - клопотання органу досудового розслідування про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ТОВ «Аркона Газ-Енергія» та Компанії «Регал Петролеум ПЛС», у задоволенні якого було відмовлено;

- щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. За твердженням захисника, матеріали досудового розслідування не містять відомостей, що з часу події - видачі спеціального дозволу (18.05.2017) ОСОБА_1 чи інші особи від його імені намагалися будь-яким чином здійснювати тиск на свідків чи експертів;

- щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. На думку захисника доводи на підтвердження існування цього ризику є абстрактними. Крім того з огляду на тривалість досудового розслідування його існування не є актуальним;

4) безпідставність застосування слідчим суддею запобіжного заходу та покладення процесуальних обов`язків поза межами строку досудового розслідування;

5) неправомірність продовження строку досудового розслідування прокурором. За твердженням захисника, продовження строку досудового розслідування у цьому випадку має відбуватися виключно на підставі судового рішення;

6) відсутність обґрунтування неможливості запобігання існуючим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України;

7) стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 . Захисник стверджує, що наявні у ОСОБА_1 захворювання вимагають лікування у стаціонарі, а застосування цілодобового домашнього арешту виключає таку можливість;

8) безпідставність покладення деяких із процесуальних обов`язків. Так, захисник вказує, що ст. 194 КПК України визначено обов`язок прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, а не за першою вимогою.

4.Оцінка та висновки слідчого судді

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.08.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобового залишати місце свого проживання без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та з наступними особами: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 стосовно обставин кримінального провадження № 52018000000000182 поза межами слідчих дій;

5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Запобіжний захід та обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України застосовано до 19.10.2020.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту повинно бути розглянуте згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що у разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

4.1. Щодо існування обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Із аналізу практики Європейського суду з прав людини можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»:

- існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення;

- факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність;

- обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні;

- стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

У судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_1 до кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється:

- висновок експертів за результатами проведення комплексної судової економічної експертизи № 23451 від 10.01.2020. Відповідно до цього висновку надані ТОВ «Аркона газ-енергія» вихідні дані, особливо в частині нормативів експлуатаційних витрат, не підтверджені фактичними даними діяльності ТОВ «Аркона газ-енергія» і призвели до заниження вартості спеціального дозволу. При використанні фахівцями УкрДГРІ у розрахунках даних з «Геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016» початкова вартість продажу спецдозволу за ринковою вартістю мала становити 39 019 970 грн., за 2 відсотками від сумарного чистого прибутку за весь період розробки родовища - 200 673 830 грн.;

- протокол огляду документів, які містять інформацію про фактичні дані роботи ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2015-2016 роки, що визначають структуру собівартості видобутку газу та конденсату і покладені в основу обґрунтування нормативів експлуатаційних витрат за статтями: матеріальні витрати на видобуток газу та конденсату, витрати на підготовку та транспортування газу та конденсату, витрати на оплату праці, витрати на щорічне утримання та експлуатацію виробничого обладнання, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати від 15.07.2019, з яких вбачається, що згідно з показниками фінансової звітності, поданої товариством до підрозділу ДФС, матеріальні витрати на видобуток газу та конденсату, витрати на підготовку та транспортування газу та конденсату, прямі витрати на оплату праці, витрати на щорічне утримання та експлуатацію виробничого обладнання, загальновиробничі витрати на підприємстві відсутні;

- лист Держгеонадра № 10494/10-20 від 13.07.2020 в якому зазначено, що «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища», виконаний ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» на замовлення ТОВ «Аркона Газ-Енергія» відповідно до договору № 190-17 від 28.04.2017 до Держгеонадр не надходив та не погоджувався;

- лист Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 8/3-16/590-20 від 14.07.2020 у якому зазначено, що подання проектів дослідно-промислової розробки родовищ не входить до переліку документів, що подаються разом із заяво про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону;

- документи, отримані в результаті тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні ДП «Укрнаукагеоцентр» ПАТ НАК «Надра України», а саме книги 2 ГЕО-2016 «Геолого-економічна оцінка Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області, якою обґрунтовано моделі геологічної будови покладів, підраховано початкові та поточні запаси вуглеводних покладів, обгрунтовано вихідні дані для технологічних розрахунків, виконано техніко-економічні та техніко-технологічні розрахунки розробки, підготовлено дані для економічних розрахунків, проведено економічні розрахунки варіантів розробки покладів та їх оптимізацію. Книга № 2 Оцінки містить розділ «Техніко-економічне обґрунтування освоєння запасів та ресурсів Свистунківсько-Червонолуцького родовища» в якому містяться відомості про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, амортизаційні відрахування. Зазначений розділ додано після висловлення експертами ДКЗ України ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зауважень щодо матеріалів Геолого-економічної оцінки запасів Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища під час проведення ДКЗ України державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин родовища (договір № 140 від 05.09.2016, укладений між директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_1 та ДКЗ України). Зокрема, висловлено зауваження щодо необхідності окремо викласти техніко-економічні розрахунки деяких категорій покладів у вигляді техніко-економічної доповіді, що свідчить про обізнаність останніх з показниками, вказаними у цьому розділі, в тому числі відомостями про проектні видобутки газу і конденсату, капітальні вкладення та експлуатаційні витрати, у тому числі амортизаційні відрахування, Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища, що в майбутньому мали стати основою для обрахунку початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами вказаного родовища;

- лист УкрДГРІ № 687 від 16.05.2017, в якому міститься результат розрахунку рекомендованої початкової вартості спеціального дозволу на геологічне вивчення, у т.ч. ДПР з подальшим видобуванням найти, газу (промислова розробка родовищ) ТОВ «Аркона Газ-Енергія» - рекомендована початкова вартість спецдозволу у сумі 3 868 300,00 грн.;

- Обґрунтування початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення з ДПР та подальшим видобуванням вуглеводнів Свистунківсько-Червонолуцького родовища, яке виготовлене УкрДГРІ та направлене 16.05.2017 року за №687 в Державну службу геології та надр України на лист від 15.05.2017, яке містить посилання на «Проект дослідно-промислової розробки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища», виконаного ТОВ «НВФ «Проект-Нафтогаз» згідно договору № 190-17 від 28.04.2017 в частині уточнення станом на травень 2017 року системи розробки та рекомендований ДКЗ України варіант освоєння ресурсів і запасів родовища та зазначено, що експлуатаційні витрати розраховані, виходячи з фактичних даних роботи ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2015-2016 роки;

- платіжне доручення № 15 від 17.05.2017 щодо сплати ТОВ «Аркона Газ-Енергія» збору в сумі 3 863 300,00 грн за надання спеціального дозволу на користування надрами;

- протокол огляду речей, вилучених за результатами проведення 13.06.2019 обшуку автомобіля Ауді ( НОМЕР_1 ) від 25.11.2019, а саме документів (договорів, листів), що стосуються розробки Проекта дослідно-промислової розробки «Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища»;

- довідка щодо фактичних даних робіт ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік, підписана директором ТОВ «Аркона Газ-Енергія» ОСОБА_1 03.05.2017;

- протокол огляду інформації, яка перебуває у володінні ТОВ «Укрнет» від 17.02.2020 з відповідними додатками, які містять листування між особами, щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні та стосуються обставин кримінального провадження;

- протокол огляду від 27.07.2020 матеріалів геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області.

Дослідження цих документів у сукупності формують у слідчого судді внутрішнє переконання щодо того, що мали місце обставини про які зазначається у клопотанні та щодо їх вчинення може бути причетний ОСОБА_1 .

Доводи сторони захисту та надані на їх підтвердження документи не спростовують цього висновку. Власне цим доводам надавалася оцінка при застосуванні запобіжного заходу до ОСОБА_1 .

Так, зокрема, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відповідає вимогам до суб`єкта злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки у разі вчинення злочину у співучасті вимоги до спеціального суб`єкта корупційних злочинів поширюються лише на виконавця. Інші співучасники злочину (організатор, пособник і т.д) мають відповідати загальним вимогам до суб`єкта злочину - будь-які фізичні осудні особи, які досягли 16-річного віку. ОСОБА_1 інкримінується організація організації умисного, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самого себе, інших фізичних осіб та юридичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Відхиляє слідчий суддя також доводи сторони захисту про те, що довідка про фактичні витрати ТОВ «Аркона Газ-Енергія» не є офіційним документом у розумінні ст. 366 КК України. Відповідно до примітки до ст. 358 КК України під офіційним документом належить розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використаний як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити. Отже, основними ознаками офіційного документа є: походження від уповноваженого суб`єкта, формальна визначеність, виконання в системі документообігу посвідчувальної функції, що також узгоджується із правовою позицією Верховного суду, наведеною у постанові від 01.03.2018 у справі № 461/7315/15-к.

Довідка щодо фактичних витрат ТОВ «Аркона Газ-Енергія» за 2016 рік відповідає формальним ознакам поняття офіційного документа як предмета злочину, передбаченого ст. 366 КК України, а саме: має необхідні реквізити: назву організації, назву виду документу, дату, реєстраційні індекси документа, підпис, її складено та посвідчено відповідною особою в межах службової компетенції, зафіксована в ній інформація має юридично значущий характер - інформація, яка міститься у довідці, містить факти, які спричинили наслідки правового характеру у вигляді виникнення прав. Інформація, яка міститься у довідці використана під час визначення розміру збору за надання ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсь-Червонолуцького газоконденсатного родовища УкрДГРІ.

Інші доводи сторони захисту стосуються питання належності та допустимості доказів. Проте на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Питання щодо наявності статусу службих осіб у інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні і, відповідно, наявності складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, також не може бути вирішено остаточно під час розгляду цього клопотання, не є очевидним, підлягає вирішенню під час судового розгляду.

Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України є підставою для продовження строку запобіжного заходу.

4.2. Щодо існування ризиків

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та підтверджені судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- ризик незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

- ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування не втратив свою актуальність.

Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю злочинів у вчиненні, яких підозрюється ОСОБА_1 . Так злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України належить до категорії тяжких корупційних злочинів. Санкція зазначеної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже застосування покарання не пов`язаного із позбавленням волі санкція ч. 2 ст. 364 КК України не передбачає. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суворість покарання за вчинення злочинів, які інкримінуються ОСОБА_1 у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик його переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Крім того слідчий суддя враховує, що у цьому кримінальному провадженні досліджуються обставини спричинення державі майнової шкоди (внаслідок недоотримання грошових коштів за видачу спеціального дозволу) у сумі 196 810 530 грн., що є тяжкими наслідками.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим, на втратив свою актуальність на день розгляду цього клопотання.

Належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_1 про яку зазначає сторона захисту, а також те, що його з часу застосування запобіжного заходу не викликали ні для допиту, ні для проведення слідчих (розшукових) дій, не переконують слідчого суддю у тому, що в умовах притягнення до кримінальної відповідальності він у майбутньому не зможе вжити заходів, направлених на переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних та експертів у цьому кримінальному провадженні.

Оцінивши доводи клопотання, слідчий суддя погоджується із тим, що на теперішній час продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків, експертів та інших підозрюваних.

Так прокурор посилається на те, що органу досудового розслідування ще належить допитати свідків, з числа співробітників ДП «Укрнаукагеоцентр», Державної комісії України по запасах корисних копалин та Українського державного геолого-розвідувального інституту. Оскільки з огляду на викладені органом досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_1 знайомий із співробітниками цих установ, слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_1 може вжити заходи з метою схиляння останніх до надання показань, які його виправдовують.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Обґрунтованим є і посилання сторони обвинувачення щодо існування ризику незаконного впливу на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, що випливає, зокрема, із характеру та тривалості відносин між підозрюваними.

У контексті викладеного, а також обставин кримінального провадження обґрунтованими є і доводи сторони обвинувачення про існування ризику незаконного впливу на експертів у цьому кримінальному провадженні.

Ризик знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

За результатами розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено актуальність цього ризику, у тому числі у контексті заходів, що були вжиті органом досудового розслідування після застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу для відшукання документів про які зазначає прокурор в обґрунтування цього ризику. Крім того слідчий суддя враховує, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває вже більше 2-х років.

Отже, оскільки інших доводів в обґрунтування існування цього ризику прокурор не наводить, то при продовженні строку запобіжного заходу слідчий суддя означений ризик не враховує. Одного лише характеру вчинення злочину не достатньо для ствердження про існування ризику приховування чи спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

Недоведеним є і твердження прокурора про існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. В обґрунтування цього ризику прокурор посилається на ті ж обставини, що були оцінені та відхилені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу. Додаткових аргументів на підтвердження цього ризику прокурором не наведено. Таким чином і цей ризик не враховується слідчим суддею при продовженні строку запобіжного заходу.

4.3. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу та обов`язків, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

У судовому засіданні прокурор довів існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а також те, що з часу застосування запобіжного заходу ризики переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, експертів та інших підозрюваних у кримінальному провадженні не зменшилися та продовжують існувати.

Доведення цих обставин переконує слідчого суддю у обґрунтованості вимог про продовження строку тримання під домашнім арештом. У контексті встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків та не зможе запобігти існуючим ризикам.

Водночас, беручи до уваги процесуальну поведінку підозрюваного з моменту застосування запобіжного заходу, а також відомості щодо стану його здоров`я (загострення наявних хвороб та висновок лікаря щодо необхідності проходження лікування в умовах денного стаціонару), слідчий суддя дійшов висновку про можливість послаблення застосованого до нього запобіжного заходу, а саме шляхом визначення періоду протягом якого йому заборонено залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , а саме у період доби з 22:00 до 06:00 години без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.

4.4. Щодо строку запобіжного заходу та обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного.

У клопотанні прокурор просить продовжити строк виконання таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи

6) носити електронний засіб контролю.

Оскільки питання про покладення того чи іншого обов`язку, з огляду на зміст ст. 194 КПК України відноситься до повноважень суду, слідчий суддя, оцінивши доводи наведені у клопотанні, а також доводи сторони захисту вважає за необхідне продовжити строк процесуальних обов`язків про які просить прокурор, за виключенням обов`язку «носити електронний засіб контролю».

У судовому засіданні з`ясовано, що на тілі підозрюваного ОСОБА_1 з моменту застосування запобіжного заходу (19.08.2020) та покладення обов`язку носити електронний засіб контролю цей пристрій так і не був закріплений. Тому, враховуючи думку прокурора, слідчий суддя не вбачає підстав для продовження цього обов`язку.

Так з урахуванням встановлених у ході розгляду клопотання обставин, місця проживання та діяльності ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає за можливе визначити територію у межах якої ОСОБА_1 може пересуватися без дозволу детектива або прокурора, визначивши її у межах м. Києва та Київської області.

Також під час застосування запобіжного заходу слідчий суддя, покладаючи на ОСОБА_1 обов`язок утриматися від спілкування із іншими підозрюваними та визначеним колом осіб зазначив, що цей обов`язок стосується спілкування стосовно обставин кримінального провадження № 52018000000000182 поза межами слідчих дій. Але у клопотанні прокурора посилання на цю обставину відсутнє.

Посилання захисника на неможливість покладення на ОСОБА_1 обов`язку прибувати до детектива, прокурора або суду за першою вимогою є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, слідчий суддя серед іншого зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади.

Вирішуючи питання про строк запобіжного заходу та строк обов`язків, слідчий суддя виходить із такого.

Постановою Генерального прокурора від 29.09.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 30.01.2021.

Оскільки відомості про кримінальні правопорушення у кримінальному провадженні № 52018000000000182 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2018, до набрання чинності Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (який введено в дію 16.03.2018), то при продовженні строку досудового розслідування належить застосовувати положення КПК України, які діяли до набрання чинності вищевказаним Законом.

КПК України в редакції Закону України, який діяв до 16.03.2018 передбачав продовження строку досудового розслідування до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками (ч. 2 ст. 294 КПК України).

Винесення Генеральним прокурором постанови про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 узгоджується та відповідає положенням ст. 36 КПК України.

Отже, продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні саме прокурором є таким, що відповідає законодавству.

За таких підстав строк тримання ОСОБА_1 під домашнім арештом та строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, належить продовжити на два місяці, тобто до 15 грудня 2020 року включно.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Ю.В. належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 177, 178, 181, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучківа Ю.В. про продовження строку тримання особи під домашнім арештом у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 15 грудня 2020 року включно строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 22 години до 06 години без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.

Продовжити до 15 грудня 2020 року включно строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утриматися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та з наступними особами: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 стосовно обставин кримінального провадження №52018000000000182 поза межами процесуальних дій;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Т. Р. Хамзін

Пошук

Документ № 92299363

УХВАЛА

ВСТАНОВИВ:

УХВАЛИВ: