- Головуючий суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г.
- Захисник/адвокат : Малахової О.М.
Справа № 760/6099/17
Провадження №11-кп/991/65/20
У Х В А Л А
19 жовтня 2020 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Михайленко Д. Г. перевірив апеляційну скаргу адвоката Малахової Олени Миколаївни, яка діє на захист обвинуваченої ОСОБА_1 , на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 05.09.2019 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000001 від 11.01.2016.
Історія провадження
1.05.09.2019 Солом`янський районний суд міста Києва на стадії судового провадження постановив ухвалу, якою кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 5 статті 27 - частиною 3 статті 212, частиною 4 статті 27 - частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 15 - частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК), ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 3 статті 212, частиною 1 статті 366 КК, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 15 - частиною 5 статті 191 КК, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, було передано до Вищого антикорупційного суду для розгляду (далі - ухвала чи оскаржувана ухвала).
2.25.09.2020 захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокат Малахова О. М. через Солом`янський районний суд міста Києва подала апеляційну скаргу, адресовану Київському апеляційному суду, в якій ставить питання про скасування зазначеної вище ухвали та призначення нового розгляду в суді першої інстанції (далі - апеляційна скарга).
3.30.09.2020 супровідним листом Солом`янський районний суд міста Києва зазначену апеляційну скаргу разом з додатками направив до Київського апеляційного суду.
4.05.10.2020 супровідним листом Київський апеляційний суд цю апеляційну скаргу разом з додатками направив до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС).
5.15.10.2020 супровідним листом ВАКС апеляційну скаргу разом з додатками направив до Апеляційної палати ВАКС.
6.16.10.2020 апеляційна скарга з додатками надійшла до Апеляційної палати ВАКС, для її розгляду автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Михайленко Д. Г., судді: Павлишин О. Ф., Боднар С. Б.
Зміст і доводи оскаржуваної ухвали суду
7.Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва кримінальне провадження вирішено передати до ВАКС.
8.Прийняте рішення мотивоване тим, що кримінальні провадження щодо злочинів, віднесених до підсудності ВАКС, судовий розгляд яких у судах першої інстанції не закінчено до дня початку роботи ВАКС, тобто до 05.09.2019, передаються до ВАКС для розгляду в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) порядку.При цьому суд посилався на положення статті 33-1 та пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (у редакції Закону України № 2509-VIII від 12.07.2018).
Вимоги і доводи апеляційної скарги
9.В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, також висловлене клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
10.Апелянт вважає, що рішення про передачу справи до ВАКС в порядку статті 34 КПК не відноситься до компетенції Солом`янського районного суду міста Києва, а є виключною компетенцією колегії суддів Верховного Суду. Виходячи з положень абзацу 1 частини 3 статті 34 КПК, оскільки Солом`янський районний суд міста Києва та ВАКС не входять в юрисдикцію одного суду апеляційної інстанції, на думку захисника Солом`янський районний суд міста Києва мав внести подання до Київського апеляційного суду для внесення подання до Касаційного кримінального суду Верховного Суду з метою вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого.
11.Обґрунтовуючи право апеляційного оскарження ухвали, адвокат посилається на частину 2 статті 55, пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 17 частини 1 статті 7, частину 1 статті 24 КПК, статтю 8 Загальної декларації прав людини, статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, звертає увагу на порушення встановленої законом процедури передачі справи іншому суду, що в свою чергу, свідчить про те, що суд, на розгляді якого зараз перебуває обвинувальний акт, не може вважатись судом, встановленим законом.
12.Необхідність поновлення строку апеляційного оскарження для захисника обвинуваченої ОСОБА_3 адвоката Малахової О. М. мотивована тим, що: (1) про постановлення та зміст ухвали їй стало відомо 23.09.2020 (дата доступу до матеріалів справи) після підписання договору з обвинуваченою 03.08.2020; (2) відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 395 КПК якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Позиції інших учасників судового провадження
13.Інші учасники судового провадження на цьому етапі не надали своїх позицій.
Оцінка та мотиви судді-доповідача
Щодо повноважності судді-доповідача Апеляційної палати ВАКС вирішувати питання прийнятності цієї апеляційної скарги
14.Ухвала Солом`янського районного суду м. Києва, яка оскаржується, постановлена 05.09.2019, тобто після початку роботи ВАКС (у перший день роботи ВАКС).
15.Із урахуванням цього, а також доводів апеляційної скарги щодо підсудність апеляційної скарги саме Київському апеляційному суду, насамперед слід вирішити питання - чи уповноважений суддя-доповідач Апеляційної палати ВАКС вирішувати питання прийнятності цієї апеляційної скарги.
16.Обґрунтовуючи підсудність апеляційної скарги Київському апеляційному суду, адвокат посилається на частину 2 статті 33, пункт 20 частини 1 статті 3, частину 1 статті 33-1 КПК, постанову Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.08.2020 у провадженні № 51-3910впс20, за якою при розмежуванні юрисдикції між Апеляційною палатою ВАКС та апеляційними судами загальної юрисдикції враховуються положення пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК. З урахуванням наведеного, а також того, що судове рішення про направлення кримінального провадження прийнято Солом`янським районним судом м. Києва, його апеляційний перегляд, на думку адвоката, має здійснюватись Київським апеляційним судом (з дотриманням правила територіальної підсудності, а не підсудності кримінального провадження).
17.Із зазначеними доводами суддя-доповідач не погоджується, зважаючи на викладене нижче.
Щодо підсудності кримінального провадження № 52016000000000001 ВАКС
18.На даний час ВАКС здійснює судове провадження у кримінальному провадженні № 52016000000000001 від 11.01.2016 (супровідний лист Київського апеляційного суду від 30.09.2020 (а. с. 229), супровідний лист ВАКС від 15.10.2020, ухвали ВАКС по справі № 760/6099/17 від 18.09.2019, 30.01.2020, 11.06.2020, 30.07.2020, 13.08.2020, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
19.10.01.2020 ухвалою Апеляційної палати ВАКС у порядку статті 34 КПК клопотання одного із захисників про направлення кримінального провадження № 52016000000000001 від 11.01.2016 з ВАКС до Солом`янського районного суду м. Києва залишено без задоволення.
20.Апелянт не ставить під сумнів підсудність кримінального провадження ВАКС, а лише вважає, що рішення про передання кримінального провадження до іншого суду (компетентного щодо розгляду обвинувального акту по суті) прийнято неповноважним судом (Солом`янським районним судом м. Києва), тобто з порушенням встановленої процедури передачі.
21.Отже, кримінальне провадження № 52016000000000001 від 11.01.2016 є підсудним ВАКС.
Щодо пріоритетності предметної підсудності над територіальною
22.Метою законопроекту, яким КПК було доповнено статтею 33-1 «Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду» та скориговано зміст пункту 20 частини 1 статті 3 КПК, що містить визначення терміну «суд апеляційної інстанції» було встановити, що «інші суди не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності ВАКС. Виключення становитимуть провадження щодо корупційних злочинів, вчинених суддями або працівниками ВАКС (такі провадження не будуть розглядатися ВАКС), та випадки, коли внаслідок відводів, заявлених суддям, неможливо буде утворити складу суду - у такому разі судовий розгляд кримінального провадження у першій інстанції пропонується покласти на апеляційний суд, юрисдикція якого поширюється на місто Київ» (абзац 9 пункту 3.2. пояснювальної записки до проекту Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» № 7440 від 22.12.2017).
23.Підсудність ВАКС, передбачена КПК, як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», - якщо досудове розслідування здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (абзаци 1, 3 пункту 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК в редакції Закону України № 100-ІХ від 18.09.2019, який набрав чинності 22.09.2019).
24.Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності ВАКС згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу (абзац 1 частини 1 статті 32 КПК). Кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності ВАКС, здійснює ВАКС (абзац 2 частини 1 статті 32 КПК).
25.ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Інші суди, визначені КПК, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності ВАКС (крім випадку, передбаченого абзацом 7 частини 1 статті 34 КПК).
26.З дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» у, зокрема, кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури слідчі судді, суди першої інстанції та суди апеляційної інстанції (крім слідчих суддів ВАКС, самого ВАКС та Апеляційної палати ВАКС) припиняють приймати клопотання та скарги, обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та про звільнення від кримінальної відповідальності, а також апеляційні скарги (абзаци 4, 5, 6 пункту 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК).
27.З дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» у, зокрема, кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури клопотання та скарги, які надійшли до слідчих суддів і не розглянуті до дня набрання чинності зазначеним Законом України, передаються до ВАКС для розгляду в установленому порядку слідчими суддями цього суду, а у разі якщо судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня набрання чинності наведеним Законом України, то такі кримінальні провадження передаються до ВАКС для розгляду в установленому КПК порядку (абзаци 7, 8 пункту 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК).
28.Зазначені у пунктах 26 та 27 цієї ухвали норми КПК щодо апеляційних судів не містять будь-яких обмежень щодо їх застосування у залежності від (1) часу прийняття оскаржуваного в апеляційному порядку рішення суду - до чи після початку роботи ВАКС та (2) суду, який таке рішення постановив - ВАКС чи інший суд, а тому ці норми не передбачають для судів апеляційної інстанції (крім Апеляційної палати ВАКС) іншого, аніж припинити приймати апеляційні скарги у кримінальних провадженнях, які предметно підсудні ВАКС, та передати кримінальні провадження до ВАКС, судовий розгляд яких не закінчено.
29.У разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні ВАКС, судове провадження здійснює ВАКС, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду (абзаци 9 пункту 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК).
30.Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду прийшов до висновку, що додатковою гарантією від втручання у діяльність ВАКС, яка унеможливлює випадки, коли б кримінальне провадження за клопотанням сторін направлялося з ВАКС до іншого суду всупереч рішенню самого ВАКС, є положення абзацу 2 частини 3 статті 34 КПК (ухвала від 03.10.2019 у справі № 469/1409/15-к, провадження № 51-4902впс19).
31.Таким чином, враховуючи, що:
(1) метою доповнення КПК статтею 33-1 «Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду» та коригування змісту пункту 20 частини 1 статті 3 КПК було встановити, що інші суди не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності ВАКС;
(2) дія норми про територіальну підсудність (абзац 1 частини 1 статті 32 КПК) не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності ВАКС;
(3) інші суди (окрім ВАКС), визначені КПК, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності ВАКС;
(4) у кримінальних провадженнях, які є предметно підсудні ВАКС, слідчі судді, суди першої інстанції та суди апеляційної інстанції (крім слідчих суддів ВАКС, самого ВАКС та Апеляційної палати ВАКС) припиняють приймати до розгляду відповідні матеріали і, зокрема, апеляційні скарги та передають кримінальні провадження до ВАКС, судовий розгляд яких не закінчено;
(5) у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань (як підсудних ВАКС, так і ні) об`єднане кримінальне провадження буде предметно підсудне ВАКС;
(6) КПК передбачає гарантію від втручання у діяльність ВАКС, яка унеможливлює направлення кримінального провадження з ВАКС до іншого суду всупереч рішенню самого ВАКС, то
кримінальним процесуальним законодавством України встановлено пріоритет правил предметної підсудності у порівнянні з правилами територіальної підсудності.
32.Пріоритет правил предметної підсудності у порівнянні з правилами територіальної підсудності у кримінальному провадженні означає, що при визначенні компетентного суду, який, зокрема, має повноваження розглядати апеляційну скаргу, у першу чергу слід перевіряти наявність ознак предметної підсудності, а у разі їх відсутності - визначати підсудність за правилами територіальної підсудності.
Щодо компетентності Апеляційної палати ВАКС переглядати ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 05.09.2019
33.Кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснюють відповідні апеляційні суди, а також Апеляційна палата ВАКС (частина 2 статті 33 КПК).
34.Суд апеляційної інстанції - відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, а також Апеляційна палата ВАКС - стосовно судових рішень ВАКС, ухвалених як судом першої інстанції, а також стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи ВАКС в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених КПК до підсудності ВАКС (пункт 20 частини 1 статті 3 КПК).
35.ВАКС здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях (частина 1 статті 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»).
36.Територіальна юрисдикція (підсудність) ВАКС поширюється на всю територію України (частина 3 статті 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»).
37.Таким чином: (1) підсудність апеляційних судів областей обмежується територією області (це і є межі їх територіальної юрисдикції) та поширюється на всі кримінальні провадження (за виключенням тих, які передбачені статтею 33-1 КПК), у яких судові рішення ухвалені місцевими загальними судами цієї області; (2) предметна підсудність Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду поширюється на всю територію України (це і є межі її територіальної юрисдикції), але обмежується визначеними в статті 33-1 КПК кримінальними провадженнями.
38.Доводи захисту, які ґрунтуються на визначенні суду апеляційної інстанції, яке міститься в пункті 20 частини 1 статті 3 КПК, не є достатніми для визначення підсудності. Ця норма права є нормою-дефініцією і має враховуватися в комплексі з вимогами, встановленими частиною 1 статті 32, частиною 2 статті 33, статті 33-1 КПК, пунктом 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК, частиною 1 статті 4 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (ці норми спеціально призначені регулювати питання підсудності), за якими інші суди, у тому числі й апеляційні, які визначені КПК, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
39.При цьому стаття 33-1 КПК не ставить наявність чи відсутність предметної підсудності ВАКС у залежність від того, який суд постановив оскаржуване в апеляційному порядку рішення - ВАКС чи інший суд. Така предметна підсудність встановлюється виключно на підставі сутнісних характеристик (юридичних властивостей) самого кримінального провадження і стосується саме кримінального провадження, а не окремих проваджень з перегляду судових рішень у межах цього кримінального провадження. Також очевидним, виходячи зі змісту статті 33-1 КПК, є те, що вид суду, який постановив рішення у кримінальному провадженні, яке предметно підсудне ВАКС, не може змінити чи усунути будь-яку ознаку цієї предметної підсудності, перетворивши кримінальне провадження на таке, що непідсудне ВАКС.
40.Більше того, у разі допущення можливості одночасної дії у межах одного кримінального провадження правил предметної підсудності, передбаченої статтею 33-1 КПК (заснованої на юридичних властивостях відповідного кримінального провадження), та територіальної підсудності, передбаченої статтею 32 КПК (заснованої на місці вчинення кримінального правопорушення чи виді суду, який приймає рішення у межах відповідного кримінального провадження), це може призвести до одночасного існування декількох судових проваджень (у ВАКС і в іншому суді) з приводу одного і того ж кримінального правопорушення чи одночасного існування декількох проваджень з судового контролю в межах одного і того ж кримінального провадження, який здійснюють слідчі судді ВАКС та інших судів, що є недопустимим з огляду на можливість прийняття протилежних за змістом судових рішень із одних і тих же правових питань. Крім того, якщо допустити, що апеляційну скаргу має розглядати не Апеляційна палата ВАКС, а Київський апеляційний суд, то за таких умов прямо була б порушена не тільки частина 3 статті 33-1 КПК, а й пункт 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК.
41.Таким чином, враховуючи, що кримінальне провадження № 52016000000000001 від 11.01.2016 є предметно підсудним ВАКС, а інші суди, визначені КПК, не можуть приймати до розгляду та розглядати апеляційні скарги у таких кримінальних провадженнях, то розгляд апеляційних скарг, поданих на будь-які судові рішення, ухвалені у межах кримінального провадження № 52016000000000001 від 11.01.2016, може здійснюватися виключно Апеляційною палатою ВАКС.
42.У зв`язку із викладеним, твердження захисту про необхідність розгляду апеляційної скарги Київським апеляційним судом суддя-доповідач відхиляє.
43.У цьому контексті слід звернути увагу на процесуальні дії та рішення, які здійсненні Київським апеляційним судом щодо апеляційної скарги.
44.Ухвала Солом`янського районного суду м. Києва, яка оскаржується, постановлена 05.09.2019, тобто після початку роботи ВАКС (у перший день роботи ВАКС).
45.У апеляційній скарзі були викладені аргументи захисника щодо її підсудності саме Київському апеляційному суду (сторінки 4-5 апеляційної скарги).
46.Проте на виконання вимоги пункту 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК Київським апеляційним судом з урахуванням саме правил предметної підсудності, які передбачені статтею 33-1 КПК, апеляційну скаргу з додатками було скеровано супровідним листом від 05.10.2020 (№ 0506/7316/2020) за належністю до ВАКС (а. с. 231), що відповідає вимогам КПК та викладеній вище правовій позиції.
Висновок щодо повноважності судді-доповідача Апеляційної палати ВАКС
47.Із урахуванням викладеного вище, зважаючи на виконання передбачених КПК процедурних формальностей (подання апеляційної скарги через Солом`янський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду, передання апеляційної скарги Київським апеляційним судом до ВАКС та подальше направлення її до Апеляційної палати ВАКС (пункти 2-6 цієї ухвали)), беручи до уваги передбачену КПК пріоритетність предметної підсудності ВАКС, саме суддя-доповідач Апеляційної палати ВАКС є повноважним складом суду щодо перевірки прийнятності цієї апеляційної скарги в порядку статті 398 КПК.
48.Викладені вище висновки узгоджуються із практикою Апеляційної палати ВАКС та Касаційного кримінального суду Верховного Суду у інших справах. Так, зокрема, ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 29.07.2020 була вирішена по суті (задоволена частково) апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 05.06.2020 у справі 757/22567/20-к. Третя судова палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду відмовила у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на зазначену ухвалу Апеляційної палати ВАКС від 29.07.2020 (ухвала від 08.09.2020, провадження № 51-3330ск20), при цьому визнавши доводи касаційної скарги адвоката про право на касаційне оскарження цієї ухвали необґрунтованими.
Щодо прийнятності апеляційної скарги
49.Оскаржувана ухвала суду не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, виходячи з наведеного нижче.
50.Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, зокрема, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (частина 4 статті 399 КПК).
51.В апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом. Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті (частини 1, 2 статті 392 КПК).
52.В апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду у випадках, передбачених КПК (частина 3 статті 392 КПК). Натомість, положеннями діючого КПК не передбачено можливості окремого апеляційного оскарження рішення суду про передання кримінального провадження до іншого суду в порядку статті 33-1 та пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК.
53.Відповідно до апеляційної скарги адвоката Малахової О. М. оскаржується ухвала суду про передання кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду.
54.Зазначена ухвала суду не передбачена як така, що може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку до постановлення підсумкового рішення за наслідками судового розгляду обвинувального акту.
55.Вказане підтверджується й правовою позицією суду касаційної інстанції. Так, у цій же справі захисником іншого обвинуваченого в касаційному порядку оскаржувалась ухвала Апеляційної палати ВАКС про закриття провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 05.09.2019 (з мотивів, що судове рішення не підлягає апеляційному оскарженню). Ця ж ухвала суду першої інстанції є предметом і цього апеляційного оскарження з аналогічними доводами апелянта (імовірне порушення процедури передання кримінального провадження іншому суду). Ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16.03.2020 (провадження № 51-5033ск19) відмовлено у відкритті провадження за касаційною скаргою захисника та зазначено, що статтею 392 КПК не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про передачу кримінального провадження на підставі пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК до Вищого антикорупційного суду.
56.Пунктом 8 частини 1 статті 129 Основного Закону України гарантоване забезпечення права на «апеляційний перегляд справи», тобто цією нормою гарантоване апеляційне оскарження кінцевого рішення суду першої інстанції в кримінальному провадженні за результатами судового провадження, а не кожного судового рішення в кримінальному провадженні під час судового розгляду.
57.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК). Так, в ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі Скорик проти України зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Безумовно, право доступу до судів не є абсолютним, але може бути обмежене; це дозволено в тому розумінні, що право доступу «за своєю суттю вимагає регулювання державою, регулювання якої може змінюватися за часом та місцем відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих людей». Тим не менш, застосовані обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати доступ до особи таким чином або настільки, що порушується сама суть права (рішення у справі Ashingdane v. the United Kingdom від 28.05.1985, заява № 8225/78, § 57).
58.Наведені висновки ЄСПЛ хоча і сформульовані щодо випадків, які відмінні від оскарження судового рішення у цьому провадженні, проте встановлюють деякі загальні вимоги щодо прийнятності апеляційних скарг і у кримінальному провадженні. Так, законодавець у КПК, як це було мотивовано вище, чітко висловився щодо неможливості оскарження ухвали суду першої інстанції про передання кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду. При цьому це обмеження не може вважатися таким, що порушує саму суть права на судове оскарження, гарантоване статтею 55 Конституції України, оскільки доводи щодо незаконності оскаржуваної ухвали хоча і не можуть бути розглянуті в апеляційному порядку окремо до ухвалення судового рішення по суті обвинувачення, проте це компенсується наявністю права подати заперечення проти цієї ухвали під час оскарження судового рішення за результатами судового провадження (частина 2 статті 392 КПК).
59.Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суддя-доповідач зазначає наступне.
60.У КПК не встановлено черговості дій з перевірки відсутності перешкод для призначення апеляційної скарги до розгляду, передбачених статтею 399 КПК: першочергового встановлення підстав для повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження. Вирішення питання щодо поновлення строку апеляційного оскарження належить до повноважень колегії суддів (пункт 4 частини 3 статті 399 КПК). Проте результати вирішення судом по суті цього питання (поновлення чи відмова в поновленні процесуального строку) чи залишення його без вирішення (у зв`язку з непропущенням процесуального строку) не вплине на подальшу можливість апеляційного перегляду ухвали суду від 05.09.2019, оскільки така ухвала згідно КПК оскарженню не підлягає. Тому у цьому випадку з метою процесуальної економії за умови наявності безумовної перешкоди для апеляційного провадження суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисника на ухвалу суду від 05.09.2019, не призначаючи до розгляду судом клопотання про поновлення строку на її апеляційне оскарження.
61.Отже, слід відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката Малахової О. М.
62.Керуючись частиною 4 статті 399 КПК, суддя-доповідач постановив:
1. Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката Малахової Олени Миколаївни, яка діє на захист обвинуваченої ОСОБА_1 , на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 05.09.2019 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000001 від 11.01.2016.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.
Суддя Д. Г. Михайленко