- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Портний А.А.
- Прокурор : Гарванко І.М.
Справа № 991/8588/20
Провадження1-кс/991/8814/20
У ХВ АЛ А
19 жовтня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000860 від 14.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
За версією органу досудового розслідування, у період з квітня по червень 2020 року, Голова Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_4, діючи за пособництва керівника патронатної служби адміністрації ОСОБА_6, вимагав від начальника Головного правління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області ОСОБА_7 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, частина якої, у загальній сумі 350 000 гривень, була передана ОСОБА_7 04.06.2020 та 25.06.2020 ОСОБА_6 для подальшої її передачі Голові Кіровоградської ОДА.
26.06.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2020 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 5000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, ОСОБА_4 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись із м. Кропивницький без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42020000000000860 від 14.05.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
5) носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2020, змінено покладений на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язок «не відлучатися з м. Кропивницький без дозволу слідчого, прокурора або суду» на обов`язок «не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду».
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.08.2020 строк дії вказаних обов`язків, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, продовжено до 21.10.2020.
В той же час, ухвалою слідчого судді строк досудового розслідування по кримінальному провадженню було продовжено до 26.11.2020.
Також у клопотанні прокурор зазначає, що закінчити досудове розслідування у строк до 21.10.2020 не пред`являється можливим у зв`язку з необхідністю проведення низки слідчих та процесуальних дій, зокрема: завершити проведення експертизи відео-звукозапису, призначеної по матеріалам негласних слідчих (розшукових) дій; допитати у якості свідка ОСОБА_7 та інших осіб, які можуть надати показання щодо обставин вчинення злочину; закінчити проведення оглядів техніки, вилученої під час проведення обшуків та вирішити питання щодо її зберігання; з урахуванням обставин, встановлених за результатами проведення експертизи та вказаних оглядів, додатково допитати підозрюваних ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ; провести інші слідчі та процесуальні дії, необхідність у яких може виникнути.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків в межах строку досудового розслідування.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та пояснив, що ризики встановлені слідчим суддею під час обрання до підозрюваного запобіжного заходу дотепер є актуальними та надав їм аргументацію, аналогічну тексту клопотання. Також пояснив, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного необхідним є продовження процесуальних обов`язків в межах наявного строку досудового розслідування, а саме до 26 листопада 2020 року.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що матеріали клопотання не містять відомостей провини ОСОБА_4, а тому повідомлена підозра є необґрунтованою. Наведене є загальною підставою для відмови у продовженні строку дії обов`язків. Також захисник зазначив, що наведені прокурором ризики ніяким чином не доводяться, оскільки, по-перше: не має жодних підстав вважати, що матеріали кримінального провадження та технічні носії інформації, які перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування можуть бути знищенні ОСОБА_4 ; по-друге, наявність у ОСОБА_4 знайомств не є підставою для посилання на існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню, по-трете, належна процесуальна поведінка, вказує на відсутність і ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. Таким чином, у зв`язку з необґрунтованістю підозри та відсутністю ризиків, захисник просив відмовити у задоволенні клопотання та не продовжувати дію обов`язків щодо обмеження вільного пересування (оскільки ОСОБА_4 на теперішній час працює у приватній компанії та має необхідність виїжджати за межі міста Києва та Київської області), а також не продовжувати обмеження щодо спілкування з приводу повідомленої підозри (через те, що стороною обвинувачення не зазначається про можливість ризику впливу на будь-кого).
Крім того захисник у судовому засіданні також пояснив, що на майно ОСОБА_4 накладено арешти, останній позбавлений права вільного розпорядження своїм майном, з огляду на що, визначена ухвалою слідчого судді сума застави на тепер є занадто великою для нього та просив зменшити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника, пояснення надав аналогічні з поясненнями захисника та просив відмовити у продовженні строку дії обов`язків.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, в якому 26.06.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2020 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 5000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, ОСОБА_4 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись із м. Кропивницький без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42020000000000860 від 14.05.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
5) носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2020, змінено покладений на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язок «не відлучатися з м. Кропивницький без дозволу слідчого, прокурора або суду» на обов`язок «не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду».
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.08.2020 строк дії вказаних обов`язків, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, продовжено до 21.10.2020.
В той же час, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000175 від 10.03.2020, продовжено до 26 листопада 2020 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_4, слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) указом Президента України № 836/2019 про призначення ОСОБА_4 головою Кіровоградської обласної державної адміністрації; (2) протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 15.05.2020, відповідно до якого свідок повідомив, що під час розмови з головою ОСОБА_4 останній схиляв його до надання неправомірної вигоди та передання її через ОСОБА_6 . В подальшому у свідка з ОСОБА_6 відбулися спілкування щодо розміру такої неправомірної вигоди; (3) протоколами допиту свідка ОСОБА_7 від 19.06.2020 та 26.06.2020, згідно з якими свідок передавав ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 100 000 та 250 000 гривень для подальшої їх передачі ОСОБА_4 ; (4) протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів свідкові ОСОБА_7 від 04.06.2020; (5) протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів свідкові ОСОБА_7 від 25.06.2020; (6) протоколами за результатами негласних слідчих (розшукових) дії від 09.06.2020, 19.06.2020, 23.06.2020; (7) протоколом обшуку від 25.06.2020, відповідно до якого у кімнаті відпочинку кабінету голови Кіровоградської ОДА були частково виявлені раніше ідентифіковані та вручені ОСОБА_7 грошові кошти, які останній передав ОСОБА_6 та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності.
З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно необґрунтованості підозри з огляду на не вірну кваліфікацію та відсутність доказів причетності ОСОБА_4 до вчинення злочину, слідчий суддя зазначає, що надані заперечення стосуються саме питання остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного за ч. 4 ст. 368 КК України, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного. Належну оцінку доказам має дати суд при розгляді справи по суті. На даному етапі слідчий суддя має повноваження щодо встановлення доведеності того, що підозрюваний міг вчинити кримінальне правопорушення і чи є підстави для здійснення подальшого досудового розслідування, яке не обов`язково має закінчитись складанням обвинувального акту саме за вищенаведеною частиною інкримінованого злочину. Отже у своїх запереченнях сторона захисту ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії розслідування, ніж передбачено законом. З огляду на вказане, суд розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного та як аргумент для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_4, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2020 була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик також знайшов своє підтвердження і при вирішенні питання про продовження покладених на підозрюваного обов`язків до 21.10.2020.
Так, стосовно загрози переховування підозрюваного, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою (застосування запобіжного заходу). При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь-які зв`язки з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.
Слідчий суддя констатує, що належна поведінка ОСОБА_4 під час досудового розслідування вказує на його свідоме дотримання покладених на нього обов`язків. Також слідчий суддя бере до уваги наявність у підозрюваного родинних зв`язків та постійного місця проживання на території України. Одночасно із цим при вирішені питання про продовження дії покладених обов`язків, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, а з огляду на те, що злочин відноситься до категорії корупційних, то у разі доведення вини останнього, йому загрожує покарання виключно у виді позбавлення волі, що на думку слідчого судді, разом з достатнім майновим станом підозрюваного, може бути мотивом для нього переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
А тому, зазначене є достатнім для того, щоб дійти висновку про ймовірність існування ризику переховування, який і дотепер має місце, хоча і значно зменшився з огляду не процесуальну поведінку підозрюваного.
З приводу ризику знищити, приховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначає, що наявність даного ризику обґрунтовується прокурором використанням підозрюваними під час вчинення злочину технічних засобів передачі інформації, які могли зберегти відомості їхнього спілкування. Втім, як встановлено із наявних у суду матеріалів, під час проведення першочергових слідчих (розшукових) дій, детективами Національного бюро були вилучені мобільні термінали систем зв`язку, ноутбуки та планшети, які перебували у користуванні підозрюваних. Водночас, прокурором ні у клопотанні, ні під час судового засідання не зазначено, які саме технічні засоби передачі інформації були використані ОСОБА_4 під час вчинення кримінального правопорушення, крім вилучених, та які дотепер залишаються невіднайденими стороною обвинувачення. Відповідні посилання на неконкретизацію прокурором технічних засобів передачі інформації мали місце і в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.08.2020, однак залишилися поза увагою останнього.
Крім того матеріали поданого клопотання не містять відомостей щодо проведених стороною обвинувачення дій, направлених на встановлення місцезнаходження невіднайдених грошових коштів, які були заздалегідь ідентифіковані та вручені свідкові ОСОБА_7, з метою їх подальшої передачі у якості неправомірної вигоди підозрюваним. Відповідні пояснення не надані прокурором і під час судового засідання. З огляду на наведене та беручи до уваги значний час проведення досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення мала достатньо часу для збирання доказів, які матимуть значення для розгляду справи по суті. В той же час стороною обвинувачення не зазначається і про неможливість закінчення досудового розслідування, без встановлення місцезнаходження вказаних грошових коштів.
З огляду на наведене суд вважає, що прокурором у судовому засіданні не доведено актуальності ризику знищення, приховування чи спотворення речей і документів, а тому слідчий суддя відхиляє його і не враховує під час продовження строку дії обов`язків.
Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що у ході розгляду справи прокурором також не надано жодних доказів та пояснень, які б вказували на вчинення ОСОБА_4 дій, які б давали підстави вважати, що почав існувати ризик, відсутність якого була встановлена слідчим суддею Вищого антикорупційного суду під час попереднього продовження строку дії процесуальних обов`язків ухвала від 21.08.2020. Так, ризик перешкоджання кримінальному провадженню обґрунтовується прокурором виявленими у мобільному телефоні ОСОБА_4 смс-повідомленнями, надісланими ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що є аналогічним обґрунтуванням зазначеного ризику з попереднім продовженням обов`язків. Однак, як і під час попереднього судового засідання, так і дотепер, сторона обвинувачення не спромоглася допитати встановлених осіб та надати відповідні матеріали для огляду суду, які б підтвердили прохання ОСОБА_4 здійснити вплив на хід досудового розслідування. З огляду на що, слідчий суддя вважає зазначений ризик недоведеним.
З приводу заперечень сторони захисту щодо непомірності розміру застави та прохання його зменшити, вважаю за необхідне зазначити, що відповідне питання вирішується у порядку визначеному ст. 201 КПК України і не є предметом розгляду під час продовження строку дії обов`язків, а тому не береться до уваги та відхиляється.
Щодо тверджень сторони захисту з приводу скасування обов`язків не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без відповідного дозволу та утримуватися від спілкування з учасниками провадження, слідчий суддя зазначає, що захистом у судовому засіданні не надано жодного доказу на підтвердження факту працевлаштування підозрюваного, що є підставою необхідності його виїзду за межі вказаних населених пунктів. Крім того, не надано відомостей і щодо того, що уповноважена особа органу досудового розслідування, безпідставно не надає відповідних дозволів. З огляду на що, вважаю вказаний обов`язок є припустимим та таким, що не порушує прав підозрюваного, а тому він не може бути змінений на теперішній час. Крім цього вважаю, що прокурором доведено необхідність продовження обов`язку утримуватися підозрюваному від спілкування щодо обставин кримінального правопорушення з його учасниками, оскільки таке спілкування може зашкодити досудовому розслідуванню. При цьому вважаю за необхідне конкретизувати обов`язок підозрюваного утримуватися від спілкування з особами з приводу обставин кримінального правопорушення та викласти його в наступній редакції: «утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду».
З огляду на викладене, враховуючи доведеність прокурором у судовому засіданні про продовження існування одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, який з часом проведення досудового розслідування хоча і значно зменшився, але не перестав існувати повністю, з метою його мінімізації, враховуючи особу підозрюваного, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, по кримінальному провадженню № 42020000000000860 від 14.05.2020 задовольнити частково.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.
Строк дії ухвали встановити до 26 листопада 2020 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1