Документ № 92373809

Справа № 991/8679/20

Провадження1-кс/991/8906/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора САП ОСОБА_3,

захисників адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,

підозрюваного ОСОБА_6,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (Національного бюро, НАБУ) ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьку, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимому, що підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (КК України) у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018,

ВСТАНОВИЛА

20 жовтня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У клопотанні зазначено, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018 за підозрою, зокрема, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 366 КК України.

Короткий виклад фактичних обставин, суть і правова кваліфікація кримінального правопорушення

У 2017 році в Первомайсько-Стаханівському вугледобувному регіоні Луганської області почалось критичне стрімке затоплення шахт «Первомайська» та «Голубівська», що розташовані на тимчасово окупованій території Луганської області, та після початку проведення антитерористичної операції там перестали здійснювати відкачування води. Через це, почав відбуватись додатковий приплив води на шахті «Золоте», яка має гідравлічний зв`язок із зазначеними вище шахтами. За таких обставин склався ризик виникнення надзвичайних ситуацій державного рівня руйнування споруд, зсувів, осідання земної поверхні, забруднення питних водозаборів рудничними водами та втрати корисних копалин.

Детектив зазначає, що у період квітня-вересня 2019 року в. о. генерального директора ДП «Первомайськвугілля» (далі ДП) ОСОБА_8, засновник (учасник) та директор (до 29.08.2018 року) ТОВ «Експериментально-механічний Курахівський завод» (ідентифікаційний код юридичної особи 32320594) (далі ТОВ «Е-МКЗ») ОСОБА_9, учасник та директор ТОВ «Альянс Жилбудінвест» (ідентифікаційний код юридичної особи 39728356) ОСОБА_6 та директор відокремленого підрозділу «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» (далі ВП «Шахта «Золоте») ОСОБА_10 вчинили розтрату та замах на розтрату коштів державного бюджету в особливо великих розмірах, виділених ДП на реалізацію проекту «Здійснення невідкладних заходів, пов`язаних з запобіганням виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру у зв`язку з затопленням шахт Первомайсько-Стаханівського вугледобувного регіону Луганської області по ВП «Шахта «Золоте» (далі Проект), використовуючи службове підроблення офіційних документів, діючи за попередньою змовою.

Окрім цього, детектив стверджує, що ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 у період жовтня-листопада 2018 року вчинили заволодіння та замах на заволодіння коштами державного бюджету в особливо великих розмірах, виділених на реалізацію Проекту, через зловживання службовими особами своїм службовим становищем.

Так, у клопотанні детектив зазначив про такі обставини. З метою розтрати коштів державного бюджету, що виділялись для запобігання надзвичайної ситуації по ВП «Шахта «Золоте», ОСОБА_8 вступив у змову з директором ТОВ «Е-МКЗ» ОСОБА_9 у квітні 2018 року, а в подальшому і з директором ТОВ «Альянс Жилбудінвест» ОСОБА_6 та директором ВП «Шахта «Золоте» ОСОБА_10 . Спільно з ними, маючи корисливий мотив збагатити керівників вказаних підприємств, ОСОБА_8 вчинив розтрату та замах на розтрату коштів державного бюджету в особливо великих розмірах. Він, зокрема, для інвесторської кошторисної документації по Проекту надав вихідні дані вартості матеріальних ресурсів, що містили завідомо завищені ціни окремих матеріальних ресурсів, деякі з яких були найдорожчою частиною Проекту. В подальшому через переговорну процедуру закупівлі до Проекту було залучено ТОВ «Е-МКЗ», з яким було укладено договір № 45Т/01-04-18 від 19.04.2018 року. З метою збільшення прибутку підрядника, в. о. генерального директора ДП ОСОБА_8 та ОСОБА_9 узгодили залучення субпідрядника, який реальне виконання робіт мав замовити у відокремлених підрозділів самого ДП, але за меншу суму ніж та, яку мало отримати за ці роботи ТОВ «Е-МКЗ». Так вони залучили ОСОБА_6, який з 05.06.2018 року став учасником і директором ТОВ «Альянс Жилбудінвест», придбавши частку в статутному капіталі цього товариства. Того ж дня, ТОВ «Альянс Жилбудінвест» уклало договір субпідряду № 05/06 з ТОВ «Е-МКЗ». Також, ТОВ «Альянс Жилбудінвест» в особі ОСОБА_6 та ВП «Шахта «Золоте» в особі ОСОБА_10 уклали договір про надання послуг № 05/06-18. При цьому, роботу над Проектом ОСОБА_8 на технічній нараді в ДП за участі директора ВП «Шахта «Золоте» ОСОБА_10 та директора ВП «Спеціалізоване управління» ОСОБА_11 доручив працівникам відокремлених підрозділів ДП, хоча ці роботи мали виконуватись ТОВ «Е-МКЗ». Фактично, жоден працівник ТОВ «Е-МКЗ» та ТОВ «Альянс Жилбудінвест» не спускався в шахту для виконання робіт, а всю роботу було виконано працівниками відокремлених підрозділів ДП. Про це було відомо ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та іншим. Також, детектив зазначає, що ТОВ «Альянс Жилбудінвест» в особі директора ОСОБА_6 уклало договір про надання послуг № 23/05 з ВП «Спецуправління» в особі директора ОСОБА_11, хоча ОСОБА_6 став директором цього підприємства лише з 05.06.2018 року (на підставі протоколу загальних зборів ТОВ «Альянс Жилбудінвест» від 04.06.2018 року.

ОСОБА_8 та ОСОБА_9 врахували вимогищодо технічногонагляду.Тому,для забезпеченнятехнічного наглядуза будівництвомПроекту згідноіз Порядкомздійснення технічногонагляду підчас будівництваоб`єкта архітектури,ДП вособі в.о.генерального директора ОСОБА_8 та ТОВ«Оргсістємс» вособі директора ОСОБА_12 було укладенодоговір протехнічний нагляд № 85/01-08-18 (далі договір № 85/01-08-18) від 07.06.2018 року. Відповідно до наказу ТОВ «Оргсістємс», технічний нагляд за проведенням комплексу ремонтно-будівельних робіт по Проекту було доручено інженеру технічного нагляду ОСОБА_13 . Згідно з цим договором, ОСОБА_8 був зобов`язаний перевіряти відомості, зазначені виконавцем ТОВ «Оргсістємс» в Актах здачі-приймання наданих послуг. Натомість, ОСОБА_8, з метою приховати фактичний стан обсягів та вартості виконаних робіт та їх завищення, що призвело до розтрати бюджетних коштів, вирішив ухилитися від обов`язку забезпечити технічний нагляд. В результаті цього, інженер технічного нагляду ОСОБА_13 не перевіряв об`єми виконаних робіт, не проводив контрольні обміри, а Акти кб2в засвідчував своїм підписом на їх достовірність.

Загальна сума завищення обсягів та вартості робіт, виконаних згідно Актів кб2в до Договору № 45Т/01-04-18 за червень-вересень 2018 року відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи № 4007-4009 від 30.03.2020 року складає 12 228 280,40 грн. Заподіяння державному бюджету матеріальної шкоди (збитків), спричинених в результаті завищення обсягів та вартості виконаних робіт виконаних згідно Актів кб2в до Договору № 45Т/01-04-18 за червень-вересень 2018 року згідно висновку економічної експертизи № 4 від 14.08.2020 року документально підтверджується на суму 9 835 906,73 грн. та не підтверджується документально на суму: 2 392 373,67 грн. у зв`язку з відсутністю оплати даного завищення.

Загальна сума завищення обсягів та вартості робіт, виконаних згідно Актів кб2в до Договору № 45Т/01-04-18 за жовтень 2018 року відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи № 4007-4009 від 30.03.2020 року складає 5 053 115,09 грн. Заподіяння державному бюджету матеріальної шкоди (збитків), спричинених в результаті завищення обсягів та вартості виконаних робіт виконаних згідно Актів кб2в до Договору № 45Т/01-04-18 за жовтень 2018 року згідно висновку економічної експертизи № 4 від 14.08.2020 року документально підтверджується на суму 3 962 791,00 грн., та не підтверджується документально на суму: 1 090 324,09 грн. у зв`язку з відсутністю оплати даного завищення.

З урахуванням цих обставин, ОСОБА_6, на думку сторони обвинувачення, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 366 КК України (пособництво у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; пособництво в закінченому замаху на розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; та складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинені за попередньою змовою групою осіб).

19 жовтня 2020 року о 10:00, ОСОБА_6 затримали детективи НАБУ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України).

Обґрунтування клопотання

Як зазначаєдетектив,19.10.2020року ОСОБА_6 було повідомленопро підозруу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.27,ч.5ст.191;ч.5ст.27,ч.2ст.15,ч.5ст.191;ч.5ст.191;ч.2ст.15,ч.5ст.191;ч.1ст.366КК України.Повідомлення булоздійснене укримінальному провадженні№ 12018130530000692від 24.08.2018,яке булооб`єднане зіншими кримінальнимипровадженнями,що стосуютьсярозслідування обставинвиконання Проекту(№52020000000000609,№52020000000000610,№ 52020000000000611, №52020000000000612).

У клопотанні зазначено, що підозра підтверджується усіма доказами у сукупності, а саме договорами між суб`єктами, що зазначені в обставинах кримінального провадження; документами щодо призначення ОСОБА_8 в. о. генеральним директором ДП «Первомайськвугілля», ОСОБА_10 директором ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», ОСОБА_14 директором ТОВ «Альянс Жилбудінвест», ОСОБА_9 директором ТОВ «Е-МКЗ»; документами з відомостями про кошторис Проекту; актом ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Первомайськвугілля» та його відокремлених підрозділів за період з 01.01.2016 року по 28.02.2019 року № 06-21/1, складений за результатами перевірки Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Луганській області 12.06.2019 року, яким встановлена різниця вартості робіт, виконаних згідно з договорами, про які зазначалося в обставинах; висновками судової будівельно-технічної та судової економічної експертиз; протоколами допиту свідків; документами, що стосуються особи підозрюваного; іншими доказами.

Детектив також наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Таким чином, на думку детектива, до ОСОБА_6 необхідно застосувати найбільш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів. Детектив зазначає, що ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, дані про особу підозрюваного, неможливість забезпечення заставою, передбаченою п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, необхідно визначити підозрюваному, як альтернативу, заставу в розмірі 2001 467 гривень (911 прожиткових мінімумів для працездатних осіб). Детектив також надав докази, що вказують на майновий стан ОСОБА_6 .

Детектив також зазначає, що у випадку внесення застави, на ОСОБА_6 необхідно покласти додаткові обов`язки, а саме:

-не відлучатися з Київської області та міста Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та суду;

-повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ;

-здати на зберігання до Державної міграційної служби України свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Доводи сторін

Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, попросив його задовольнити. У своєму виступі він вказав на ключові аспекти клопотання, а саме на доведеність обґрунтованості підозри та ризики. Під час дослідження доказів слідчою суддею прокурор пояснив позицію сторони обвинувачення стосовно долучення конкретних доказів до клопотання.

Адвокати заперечили проти задоволення клопотання. Вони зазначили про те, що інший запобіжний захід, наприклад, особисте зобов`язання, зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_6 своїх процесуальних обов`язків. Вони також зазначили, що він є внутрішньо переміщеною особою, а тому не має достатньо грошових коштів для сплати застави, про яку просить сторона обвинувачення. Окрім цього, вони стверджували, що ОСОБА_6 буде співпрацювати зі слідством. Щодо його неявки на допит як свідка у 2019 році, вони зазначили, що в нього не було умислу переховуватись чи перешкоджати досудовому розслідуванню. Вони також надали додаткові документи стосовно ОСОБА_6 : довідку з місця роботи, довідку внутрішньо переміщеної особи, свідоцтво про народження дитини, договір оренди житлового будинку та прибудинкової території, копії сторінок паспортів громадянина України для виїзду за кордон, та інші документи.

Підозрюваний ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання. Він погодився із доводами своїх захисників щодо майнового стану та іншими доводами.

Вислухавши прокурора, адвокатів та підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, зазначеного у мотивації суду.

Мотивація суду

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

Слідча суддя досліджує такі обставини:

1.Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_6 (ч. 2 ст. 183 КПК України) та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).

2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив).

3.Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4.Обставини згідно ст. 178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).

5.Які обов`язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).

Дослідження обставин, зазначених у пункті 4 вище доцільно здійснювати в межах окремих питань, для яких ці обставини мають значення.

Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України)

Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 2 ст. 183 КПК України). Зокрема, тримання під вартою може бути застосоване до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідча суддя оцінює матеріали клопотання та доводи сторін лише на предмет можливості застосування такого запобіжного заходу відповідно до формальних вимог статті 183 КПК України. Для цього, зокрема, необхідно встановити факт вручення підозри ОСОБА_6 та, відповідно, встановлення чи спростування факту набуття ним процесуального статусу підозрюваного.

Повідомлення про підозру

Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України). Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання (ч. 2 ст. 278 КПК України). До повідомлення про підозру також висуваються вимоги щодо змісту, визначені ст. 277 КПК України.

Сторона обвинувачення зазначає, що 19.10.2020 року об 11:45 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру, сторона захисту не заперечує проти цього твердження. Цей час також зазначено у самому повідомленні про підозру.

З урахуванням наданого слідчій судді тексту повідомлення про підозру, слідча суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було складено з дотриманням вимог, визначених статтею 277 КПК України. Слідча суддя також зазначає, що повідомлення про підозру було складене детективом НАБУ ОСОБА_7 та погоджене з прокурором САП ОСОБА_15, які входять до групи слідчих та групи прокурорів згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно.

Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_6 було належно повідомлено про підозру, а тому він має статус підозрюваного у цьому провадженні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 366 КК України. Оскільки санкції статей передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, відповідно, до ОСОБА_6 може бути застосовано або обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обґрунтованість підозри

Прокурор зазначає, що у клопотанні є докази, що вказують на наявність підстав для підозри ОСОБА_6, і що така підозра є обґрунтованою. Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання в цілому.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox,CampbellandHartleyпроти СполученогоКоролівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слідча суддя також звертає увагу на правову кваліфікацію злочинів у підозрі. Так, ОСОБА_6 інкримінується розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинені за попередньою змовою групою осіб) (без зазначення повторності вчинення злочинів, статусу особи як учасника та стадії вчинення злочину). Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_6 міг вчинити саме ці злочини). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, а також оцінка всіх епізодів здійснюється судом під час судового розгляду справи.

Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_6 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких знаходиться у клопотанні.

Нема сумнівів щодо того, що ОСОБА_6 був службовою особою ТОВ «Альянс Жилбудінвест» станом на момент реалізації Проекту це підтверджується, зокрема, протоколом № 3 загальних зборів учасників ТОВ «Альянс Жилбудінвест» від 04.05.2018 та наказом № 3 ТОВ «Альянс Жилбудінвест», згідно з якими ОСОБА_6 був призначений директором цього підприємства з 05.06.2018 року. Договірні відносини ТОВ «Альянс Жилбудінвест» з підрядниками (в якості субпідрядника) та замовниками (в якості виконавця) також підтверджуються наданими договорами: договором субпідряду № 05/06 від 05.06.2018 (з ТОВ «Е-МКЗ»; договором № 23/05 від 23.05.2018 (з ВП «Спецуправління» ДП «Первомайськвугілля»); та договором № 05/06-18 від 05.06.2018 (з ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля»). Варто зазначити, що договір субпідряду № 05/06 від 05.06.2018 безпосередньо пов`язаний із договором підряду № 45Т/01-04-18 від 19.04.2018 між ДП та ТОВ «Е-МКЗ».

Також, докази вказують на те, що ТОВ «Альянс Жилбудінвест» не здійснювало роботи по ВП «Шатха «Золоте» по Проекту, зокрема, лист Державної служби України з питань праці № 2633/3/12-ДП-19 від 29.03.2019 (відповідно до нього, ТОВ «Альянс Жилбудінвест» не отримувало від Держпраці дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки); протоколи допиту свідка ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (які зазначили, що не бачили представників ТОВ «Альянс Жилбудінвест» на шахті, а також що роботи на шахті здійснювались силами ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля») та, зрештою, допитом свідка ОСОБА_6 у 2019 році (який зазначає, що директор ВП «Шахта «Золоте» ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_9 власними силами виконати роботи, які були предметом договору № 45Т/01-04-18 від 19.04.2018).

Окрім цього, акт ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Первомайськвугілля» № 06-21/1 від 12.06.2019, висновок експерта № 4007-4009 від 30.03.2020 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, висновок експерта № 4 від 14.08.2020 за результатами проведення судової економічної експертизи та висновок аналітичного дослідження № 3/12-32-16-00/32320594 від 17.10.2019, проведеного спеціалістом ГУ ДПС у Луганській області, вказують на завищення обсягів та вартості виконаних робіт за договорами та завищення вартості труб для Проекту, а також що поставки здійснювались компаніями з ознаками фіктивності, які не є виробниками вказаного товару та не мають документального підтвердження його походження. Зокрема, висновок експерта № 4 від 14.08.2020 за результатами проведення судової економічної експертизи вказує на те, що матеріальна шкода (збитки), завдана державному бюджету на суму 17 261 395 грн., спричинених в результаті завищення обсягів та вартості виконаних робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт за договором підряду № 45Т/01-04-18 підтверджується документально на суму 13 798 697 грн.

Слідча суддя зазначає, що інформація з доказів може вказувати на те, що ОСОБА_6 щонайменше був причетний до дій, пов`язаних з можливим заволодінням та розтратою чужого майна. Розтрата передбачає незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Його особливістю є те, що, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні. У зазначений спосіб винний може заволодівати майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні. Предметом такого протиправного заволодіння може бути також майно, щодо якого ані сам винний, ані його підлеглі не були наділені певною правомочністю. На відміну від привласнення і розтрати для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем основною ознакою є не наявність чи відсутність у винного певної правомочності щодо майна, яке є предметом злочину, а використання для заволодіння чужим майном офіційно наданих йому за посадою службових повноважень. Разом із тим, складання завідомо неправдивого офіційного документа означає внесення уповноваженим суб`єктом у документ, оформлений із зовнішнього боку правильно (справжній бланк, печатка, підпис, номер, реєстрація тощо) відомостей, які за своїм змістом повністю не відповідають дійсності. Внесення в офіційний документ неправдивих відомостей це внесення уповноваженим суб`єктом у документ, оформлений із зовнішнього боку правильно, відомостей, які за своїм змістом частково не відповідають дійсності. Внесення завідомо неправдивих відомостей, а також складання завідомо неправдивих офіційних документів є різновидами фальшування документів, які дістали в криміналістиці назву інтелектуального підлогу. Видача завідомо неправдивого документа може бути здійснена службовою особою, яка його склала. Склад злочину має місце і в тому разі, коли службова особа видає відповідний документ, підготовлений іншою особою.

На цьому етапі не оцінюється конкретна кваліфікація злочину, але з урахуванням доказів, зазначених вище, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 міг вчинити зазначені злочини, будучи директором ТОВ «Альянс Жилбудінвест», беручи участь у вчиненні злочинів, пов`язаних із виконанням Проекту з порушеннями.

Зважаючи на викладене у попередніх абзацах мотивації, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_6 дій, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 366 КК України.

Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив)

Далі, слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 178 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про три таких ризики.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Прокурор зазначає, що злочин, який інкримінується ОСОБА_6 є, зокрема, особливо тяжким. Ця обставина сама по собі вже може бути причиною для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також, сторона обвинувачення вказує на таке. 29.11.2019 ОСОБА_6 була вручена повістка про виклик для допиту у якості свідка на 17.12.2019. Однак, ОСОБА_6 не з`явився на допит, не повідомив про причини неявки завчасно, у зв`язку з чим слідчі дії з участю ОСОБА_6 в заплановану дату проведені не були. Явку ОСОБА_6 вдалося забезпечити шляхом роз`яснень можливих наслідків неприбуття на виклик. Це, на думку сторони обвинувачення, свідчить, що неявку до органу розслідування ОСОБА_6 розглядає як ефективний засіб протидії розслідуванню. ОСОБА_6, згідно з наявними в системі Державної прикордонної служби України «Аркан» відомостями впродовж 2018-2020 років, використовуючи паспорти ВК НОМЕР_1 та НОМЕР_2, перетинав державний кордон України через ПП Майорське (Зайцево) та виїжджав на непідконтрольну територію, що свідчить про те, що ОСОБА_6 там ніщо не загрожує. Також ОСОБА_6 в зазначений період перетинав державний кордон України через ПП Платонове, Бориспіль. У користуванні ОСОБА_6, крім зазначених, є також паспорт НОМЕР_3 (строк дії до 26.10.2028). Йому також належить нерухоме майно на праві приватної власності у м. Донецьку, а також у м. Донецьку він та його син мають зареєстроване місце проживання. Наявність у родини ОСОБА_6 нерухомого майна на території України, що на даний час окупована, свідчить про наявність у нього реальної можливості, у разі застосування відносно нього запобіжного заходу, іншого ніж тримання під вартою, переховування на цій території з метою уникнення кримінальної відповідальності. Прокурор також зазначив про суми нарахованого доходу ОСОБА_6 та відомості про зареєстровані на нього транспорті засоби, які, на його думку, підтверджують, що ОСОБА_6 має фінансові ресурси для переховування від органів досудового розслідування та суду.

Сторона захисту заперечує наявність такого ризику, вказуючи на неумисну неявку ОСОБА_6 на допит у 2019 році та його бажання співпрацювати зі слідством.

В розумінні Кримінального кодексу України інкриміновані ОСОБА_6 злочини є особливо тяжкими та нетяжким. Щодо суспільної небезпеки, слідча суддя приходить до висновку, що такий злочин має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки стосується можливої розтрати та заволодіння чужим майном (майном державного підприємства) особою, яка була керівником товариства, що мало здійснювати роботи по Проекту на шахті «Золоте», що належить державному підприємству, які мали запобігти аварійній ситуації на цій шахті, тобто у вугільній промисловості України, яке є базовою галуззю економіки держави.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_6 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Разом з тим, наявність паспорту для виїзду за кордон сама по собі не є підставою для встановлення ризику переховування. Крім цього, слідча суддя критично оцінює доводи детектива у клопотанні й прокурора у засіданні стосовно неявки на допит у 2019 році, оскільки з цього часу минув певний період, а також ця обставина безпосередньо не вказує на ризик переховування.

Втім, враховуючи те, що ОСОБА_6 має нерухомість на тимчасово окупованій території України, зареєстрований там само, проживає в орендованому житлі, а також протягом 2018-2020 років двічі сукупно на 27 днів виїжджав на тимчасово окуповану територію, що не контролюється українською владою, слідча суддя приходить до висновку, що такі обставини вказують на ризик переховування. Ймовірність переховування, в такому випадку, значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує, в сукупності з обґрунтованістю підозри, дають підстави вважати, що він може переховуватися у разі якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його можливу причетність до зазначених злочинів. Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого (детектива) стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.

Ризик знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Прокурор зазначає, що під час проведення досудового розслідування спеціаліст ГУ ДПС у Луганській області дослідив походження матеріальних ресурсів, які були поставлені на ДП «Первомайськвугілля» під час виконання договору підряду № 45Т/01-04-18, та встановив завищення вартості труб, поставку їх компаніями з ознаками фіктивності, які не є виробниками вказаного товару, та не мають документального підтвердження його походження. Також, орган досудового розслідування зараз вживає заходи на встановлення обставин походження товаро-матеріальних цінностей, які були поставлені під час виконання підрядних робіт, чому можуть перешкоджати ОСОБА_6 та інші співучасники. Зокрема, актами проведення зустрічної перевірки ТОВ «Е-МКЗ» та ТОВ «Альянс Жилбудінвест» від 25.04.2019 та 11.05.2019 було встановлено, що ці компанії не перебувають за місцем реєстрації. Це, на думку сторони обвинувачення, свідчить про те, що ці суб`єкти господарювання заздалегідь підшукані з метою створити перешкоди правоохоронним та контролюючим органам у проведенні можливих перевірок та досудового розслідування. Згідно з протоколом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_6 від 29.09.2020 він висловлювався про те, що «злив свій Альянс». Вказане, як вважає орган досудового розслідування, свідчить про намір ОСОБА_6 позбутися будь-якого зв`язку з вказаним товариством після використання його у злочинних схемах з розкрадання коштів державного бюджету. Відповідно до протоколу огляду інформаційної системи «Податковий блок» від 13.07.2020 засновником та керівником ТОВ «Альянс Жилбудінвест» значиться ОСОБА_18 (попередній засновник та керівник ОСОБА_6 ) 11.10.2019 під час проведення допиту ОСОБА_6 долучив до протоколу допиту завірені копії договору субпідряду № 05/06 від 05.06.2018 між ТОВ «Е-МКЗ» та ТОВ «Альянс Жилбудінвест», актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт. При цьому він мав при собі оригінали вказаних документів. 29.11.2019 ОСОБА_6 була вручена копія ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.11.2019 про надання оригіналів вказаних документів, однак 18.12.2019 ОСОБА_6 надав лист про їх втрату. Необхідні для кримінального провадження документи вдалося вилучити лише у службових осіб ТОВ «Е-МКЗ» в місті Курахове Донецької області. Вказані обставини, на думку прокурора, свідчать про спрямованість діяльності ОСОБА_6 та його співучасників на вчинення дій щодо знищення, переховування, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідча суддя звертає увагу на те, що у жовтні 2019 року ОСОБА_6 дійсно надав під час допиту копію договору субпідряду № 05/06 від 05.06.2018 (про це зазначено у протоколі допиту від 11.10.2019), проте далі, у грудні 2019 року на запит про витребування документів відповів, що документи не перебувають у його володінні у зв`язку із їх втратою (на це вказує лист ОСОБА_6 від 18.12.2019). Ці обставини вказують на те, що ОСОБА_6 об`єктивно може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, необхідні для кримінального провадження. З урахуванням зазначених обставин слідча суддя вважає достатніми підстави вважати, що такий ризик існує.

Можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється

Прокурор зазначає, що згідно з протоколом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_6 від 29.09.2020 задокументовано факт виконання компанією ОСОБА_6 підрядних робіт з утеплення фасадів будівель, що було ним виконано з використанням неякісного матеріалу та виявлено спеціалістом з технічного нагляду. Станом на кінець вересня 2020 року ОСОБА_6 висловив намір передати суб`єкту технічного нагляду неправомірну вигоду в розмірі 27 000 грн за приховання факту завищення вартості робіт та підписання актів виконаних робіт. Вказані обставини свідчать про ризик вчинення ОСОБА_6 інших злочинів, для запобігання вчиненню яких відносно ОСОБА_6 є необхідним та виправданим обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідча суддя враховує, що ОСОБА_6 раніше не вчиняв кримінальних правопорушень. Також, вона може оцінювати надані доводи щодо можливого вчинення інших кримінальних правопорушень, констатуючи порушення. Втім, із наданих доказів можна встановити, що 29.09.2020 відбулася розмова ОСОБА_6 та іншої особи, під час якої ОСОБА_6 говорив про те, щоби «поділитись» сумою грошей із «проверяющими» (укр. «перевіряльниками»), та в подальшому згадував грошову суму, яка може мати ознаки неправомірної вигоди. Тому, твердження сторони обвинувачення підтверджуються доказами щодо можливості вчинення ОСОБА_6 інших кримінальних правопорушень. Тому, такий ризик доведено.

Оскільки встановлено наявність трьох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні

При вирішенніпитання прообрання запобіжногозаходу,крім наявностіризиків,зазначених устатті 177КПК України,слідчий суддяна підставінаданих сторонамикримінального провадженняматеріалів зобов`язанийоцінити всукупності всіобставини,у томучислі:вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.

Оскільки слідчою суддею встановлено ризик переховування від слідства, ризик знищення, сховання чи спотворення речей чи документів, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_6 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.

Слідча суддя критично оцінює доводи адвокатів щодо обрання особистого зобов`язання у цьому випадку. Наявність вказаних вище ризиків стосовно підозрюваного, дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання. Слідчій судді не відомо про наявність будь-яких осіб, що висловили згоду стати поручителями, тому цей запобіжний захід також не застосовується.

Слідча суддя зазначає, що ОСОБА_6 має недостатні соціальні зв`язки для того, щоби зобов`язати його перебувати під домашнім арештом, оскільки цей запобіжний захід не дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків та не зможе запобігти ризику перешкоджання провадженню іншим чином; також, слідча суддя враховує зв`язок ОСОБА_6 із тимчасово окупованою територією України, а також те, що ОСОБА_6 проживає в орендованому житлі. Тому, слідча суддя, оцінюючи обставини у сукупності, приходить до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застава

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України). Разом з тим, у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. У судовому засіданні прокурор зазначив, що розмір застави, який просить сторона обвинувачення, слід визначити у розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому станом на 1 січня цього року.

Необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків.

Прокурор наводить на підтвердження обставини, які можуть обґрунтувати призначення застави, більшої від крайньої межі розміру застави у випадку підозри у вчиненні тяжкого злочину: можливий розмір майнової шкоди, наявність ризиків та їх співвідношення до доходу та збережень ОСОБА_6 . Втім, необхідно призначити розмір застави в межах, визначених законом, для уникнення надмірного тягаря застави для підозрюваного. Слідча суддя зазначає, що з урахуванням того, що ОСОБА_6 має нерухомість на тимчасово окупованій території України, доступ до якої та ліквідність якої обмежена, незначний підтверджений дохід, враховуючи відсутність доказів на підтвердження майнового стану з інших джерел, застава у розмірі 189 180 грн. буде достатньою для гарантування виконання ОСОБА_6 своїх процесуальних обов`язків. Слідча суддя також враховує реальну можливість внесення застави у повному розмірі чи її частини іншими особами, та пропорційність цього заходу в цілому.

Обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

Слідча суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше та ефективності здійснення кримінального провадження. Слідча суддя звертає увагу на те, що перший обов`язок, який забороняє відлучатися із певного регіону без дозволу уповноважених осіб, слід визначити як такий, що передбачає отримання дозволу або від детективів, або від прокурорів, або від суду, тобто як цей обов`язок визначений у п 2 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідча суддя вважає доведеною наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як існує два ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та може вчинити інше кримінальне правопорушення. Слідча суддя зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, а тому такий запобіжний захід як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 183, 193 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (Національного бюро, НАБУ) ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьку, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимому, що підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 17.12.2020 включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 90 (дев`яноста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 189 180 (сто вісімдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят) гривень. У разі внесення застави у визначеному в ухвалі слідчої судді розмірі, вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду протягом дії ухвали за такими реквізитами:

Ідентифікаційний код юридичної особи (ЄДРПОУ) 42836259

Номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_4

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці, в межах досудового слідства.

Покласти на підозрюваного такі обов`язки:

-не відлучатися з Київської області та міста Києва без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні або суду;

-повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ;

-здати на зберігання до Державної міграційної служби України свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Ухвала слідчої судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідча суддя ОСОБА_1