Документ № 92424809

Справа № 991/8757/20

Провадження1-кс/991/8983/20

У Х В А Л А

іменем України

23 жовтня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю

секретаря судового засідання Чеботаренко А. П..,

захисника адвоката Болдіна О. М.,

детектива Брояки С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Болдіна Олександра Миколайовича про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Болдіна О. М., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2020. Захисник просить скасувати арешт з мобільного телефону Iphone А2097 (серійний номер: НОМЕР_1 ) та ноутбуку ASUS UX310U (серійний номер: J8N0CV05S782331), які були вилучені 04.03.2020 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

1.1.Клопотання мотивоване тим, що арешт накладений необґрунтовано, оскільки висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та при ухваленні рішенням слідчим суддею порушено вимоги кримінального процесуального закону. Адвокат стверджує, що вилучене під час обшуку майно є тимчасово вилученим, оскільки в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку від 02.03.2020 не зазначені індивідуальні ознаки речей (як-то, марка, модель, серійний номер, тощо) на виявлення яких наданий дозвіл, а лише вказані їх загальні ознаки (термінали мобільного зв`язку із сім-картами абонентських номерів, ноутбуки, USB-флеш накопичувачі тощо). Зазначає, що на момент вилучення вказані мобільний телефон і ноутбук вже вважалися тимчасово вилученим майном, оскільки під час обшуку на них не були виявлені дані, про які йдеться в ухвалі про дозвіл на обшук. За таких умов адвокат вважає, що органом досудового розслідування був порушений строк звернення до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на це майно, що не було враховано слідчим суддею під час накладення арешту.

1.2. У зв`язку з цим заявник просить скасувати арешт майна, вилученого під час обшуку 04.03.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме мобільного телефону Iphone А2097 (серійний номер: НОМЕР_1 ) та ноутбуку ASUS UX310U (серійний номер: J8N0CV05S782331), який був накладений згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2020 у справі № 991/8066/20.

2.В судовому засіданні представник власника майна підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. Уточнив, що підставою звернення з клопотанням є необґрунтованість арешту.

Детектив проти клопотання заперечував з посиланням на те, що майно, щодо якого ставиться питання про скасування арешту, є речовими доказами, на нього було накладено арешт після проведення відповідних досліджень, наразі вирішене питання про збереження речових доказів, а розгляд клопотання відбувався за участю власника майна.

3.Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши учасників, слідчий суддя дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

3.1.Із матеріалів клопотання вбачається, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 209 КК України, за фактом заволодіння службовими особами Одеської міської ради коштами місцевого бюджету міста Одеси в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем, яке вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також легалізації (відмивання) коштів, здобутих злочинним шляхом.

3.2.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

3.3.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3.4.Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України інший власник або володілець майна, … які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування … за клопотанням підозрюваного, … захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, …якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Разом з тим, у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначається, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення (п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України).

3.5.У зв`язку з цим слідчий суддя зауважує, що приписи ст. 174 КПК України визначають підставою для скасування арешту саме необґрунтованість арешту (виходячи із формулювання в цій нормі - «арешт накладено необґрунтовано»). Водночас, незаконність чи необґрунтованість судового рішення про накладення арешту, а саме його неповнота, невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог чи неправильне застосування кримінального процесуального закону є підставами для скасування такої ухвали слідчого судді про накладення арешту в апеляційному порядку (вказані підстави визначені в ст. 409 - 413 КПК України).

3.6.Проаналізувавши зміст поданого клопотання з точки зору викладених в ньому формулювань при аргументації, слідчий суддя вважає, що заявник покладає в основу скасування арешту незгоду з постановленим судовим рішенням про накладення арешту від 02.10.2020 й посилається на обставини, які б могли бути підставами для скасування ухвали слідчого судді через її неповноту, невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження чи незаконність. Це може бути здійснено виключно в апеляційному порядку, а не шляхом застосування механізму, визначеного ст. 174 КПК України. Однак предметом дослідження слідчого судді під час розгляду клопотання про скасування арешту є не судове рішення, а накладений арешт (правові та фактичні підстави для такого арешту). Водночас слідчий суддя не наділений повноваженнями апеляційної інстанції, не переглядає ухвалу слідчого судді про накладення арешту під час розгляду клопотання про скасування такого арешту за критеріями повноти, обґрунтованості, чи вмотивованості судового рішення. Згідно з приписами ст. 174 КПК України при розгляді клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування, виходячи із того, на яку підставу вказує зацікавлена у скасуванні особа.

3.7.Отже, реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна не може бути обумовлена тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із судовим рішенням про арешт майна чи із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Можливість скасування арешту пов`язана лише з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - 1) необґрунтованістю його накладення та 2) відсутності подальшої потреби в ньому. Тому слідчий суддя не надає оцінку доводам заявника про незаконність чи необґрунтованість судового рішення - ухвали від 02.10.2020 та висновків слідчого судді, в ній викладених, а досліджує виключно наявність підстав для скасування арешту майна, які встановлені ст. 174 КПК України.

3.8.При розгляді клопотання представник вказує на необґрунтованість накладеного арешту, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею в межах розгляду клопотання про скасування арешту майна у цьому провадженні.

3.9.Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.

3.9.1.Згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2020 у справі № 991/8066/20 задоволене клопотання детектива та накладений арешт на майно - мобільний телефон Iphone А2097 (серійний номер: НОМЕР_1) та ноутбук ASUS UX310U (серійний номер: J8N0CV05S782331), які були вилучені 04.03.2020 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . За змістом вказаної ухвали метою арешту визначено збереження речових доказів.

3.9.2.В ч. 3 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3.9.3.Як вбачається із змісту ухвали від 02.10.2020 слідчий суддя визнав можливим застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт з метою забезпечення збереження речових доказів із наведенням відповідного мотивування.

3.9.4.Як підтверджується матеріалами клопотання та встановлено в судовому засідання, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 березня 2020 року (справа № 991/1763/20, провадження № 1-кс/991/1802/20) наданий дозвіл на проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_1 та яка перебуває у власності ОСОБА_2 . Ухвалою надано дозвіл, в тому числі, на відшукання терміналів мобільного зв`язку із сім-картами абонентських номерів, стаціонарних персональних електронно-обчислювальних машин, комп`ютерів, ноутбуків, нетбуків, планшетів, оптичних дисків, USB-флеш накопичувачів, карток пам`яті, флеш-карт, що використовувались та використовуються ОСОБА_1 , та містять дані про змову між бенефіціарними власниками (контролерами), керівниками зазначених комерційних товариств та службовими особами Одеської міської ради щодо здійснення операцій з коштами, отриманими від департаменту комунальної власності Одеської міської ради на підставі договорів купівлі-продажу № 759 та № 762 від 28.09.2016 будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , а також надіслані, отримані, збережені або видалені документи, зображення та інші файли, які стосуються діяльності вказаних в ухвалі юридичних осіб та обставин перерахування коштів.

3.9.5.На підставі вказаної ухвали 04 березня 2020 року був проведений обшук за вказаною адресою. За його результатами складений протокол від 04.03.2020, в якого вбачається, що під час обшуку, серед іншого, були вилучені мобільний телефон Iphone А2097 (серійний номер: НОМЕР_1 ) та ноутбук ASUS UX310U (серійний номер: J8N0CV05S782331). Як свідчить зміст протоколу обшуку від 04.03.2020, при попередньому огляді ноутбуку встановлено, що в ньому відсутня будь-яка інформація в історіях браузера, диску D, наявні інші ознаки видалення файлів, у зв`язку з чим він потребує огляду за участю спеціалістів та можливого встановлення видалених файлів. Також ОСОБА_1 надав два мобільні телефони марки IPhone, які при поверховому огляді містять ознаки видалення інформації, та в одному телефоні наявні месенджери із видаленим листуванням. У зв`язку з відмовою ОСОБА_1 видати пароль захисту у сукупності з ознаками видалення інформації при попередньому огляді детективом прийняте рішення про вилучення мобільних телефонів для дослідження за участю спеціалістів.

3.9.6.Надалі детективами був проведений огляд телефону IPhone А2097 та ноутбуку ASUS UX310U, вилучених під час обшуку. Відповідно до протоколу огляду від 05-13.03.2020 в ході огляду телефону були відновлені та виявлені дані щодо нотатків про бенефіціарних власників (контролерів) задіяних товариств, дані щодо засобів зв`язку задіяних осіб; при огляді ноутбука виявлені назви файлів та каталогів, до яких мав доступ користувач ноутбука, що відповідають назвам товариств та осіб, зазначеним в ухвалі.

3.9.7. Постановою детектива НАБУ Брояки С. В. від 16.03.2020 мобільний телефон IPhone А2097 (серійний номер НОМЕР_1 ) та ноутбук ASUS UX310U (серійний номер J8N0CV05S782331) визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42016161010000308 від 03.10.2016. У постанові вказано, що у зв`язку із виявленням на телефоні і ноутбуці вказаної інформації є підстави вважати, що вони є знаряддями вчинення кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

3.9.8.За таких умов слідчий суддя обґрунтовано дійшла висновку про наявність у вказаних телефоні і ноутбуці інформації, яка має значення для кримінального провадження, а отже, зв`язок цього майна з обставинами, що в ньому розслідуються, та відповідність майна критеріям речових доказів, визначеним у ст. 98 КПК України.

3.10.Захисник акцентує, що вилучені телефон і ноутбук мають статус тимчасово вилученого майна, тому клопотання про його арешт мало бути подане з дотриманням ч. 5 ст. 171 КПК України; однак детектив подав таке клопотання з пропуском вказаного строку, що на переконання заявника свідчить про необґрунтованість накладеного слідчим суддею арешту згідно з ухвалою від 02.10.2020. Тому в межах розгляду клопотання адвоката Болдіна О. М. про скасування такого арешту слідчий суддя досліджує кожний із цих аргументів окремо.

3.11.Щодо статусу вилученого майна.

3.11.1. У відповідності до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.

3.11.2.За загальним правилом статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).

3.11.3.Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку. При чому майно, яке вилучається під час обшуку, в залежності від зазначення в ухвалі на обшук, може мати різний статус. Це обумовлює різницю в його подальшому процесуальному оформленні у кримінальному провадженні і, відповідно, відмінність в питанні повернення власнику. Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна … містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

3.11.4.Частиною 5 ст. 236 КПК України визначено, що обшук на підставі відповідного судового рішення, повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети такого обшуку. При обшуку слідчий має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України). Отже, тимчасово вилученим під час виконання ухвали про обшук майном є вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу. З аналізу зазначеної норми вбачається, що у разі, якщо вилучене під час обшуку майно було включено до переліку майна, щодо якого проводився обшук, в такому випадку такі речі та документи не можуть вважатися тимчасово вилученим майном, що в свою чергу не зумовлює необхідності додаткового накладення арешту на таке майно в порядку ч. 5 ст. 171 КПК України.

3.11.5.Разом з тим, для подальшого утримання органом досудового розслідування вилученого під час обшуку майна без накладення на нього арешту, крім прямого зазначення в ухвалі слідчого судді, обов`язковим є його безпосереднє або опосередковане відношення до вчиненого кримінального правопорушення. Йдеться, в першу чергу, про те, що наявна у вилучених мобільних телефонах та комп`ютерній техніці інформація може становити відомості, як мають значення для кримінального провадження. Для визначення такого стосунку кримінальний процесуальних кодекс України передбачає ч. 2 ст. 100 КПК України: речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Крім того, ч. 1 ст. 237 КПК України встановлює, що з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд … речей та документів.

3.11.6.Наявність судового контролю при отриманні дозволу на відшукання речей і документів, що мають значення для кримінального провадження, в сукупності з дотриманням встановлених законом правил отримання і фіксування доказової інформації із вилучених під час обшуку речей обумовлюють правомірність утримання органом досудового розслідування речей, вилучених під час обшуку.

3.11.7.Як встановлено слідчим суддею, в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 про дозвіл на обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , серед переліку майна, на відшукання якого надавався дозвіл на обшук, були зазначені, зокрема, термінали мобільного зв`язку із сім-картами абонентських номерів, ноутбуки, USB-флеш накопичувачі, що використовувались та використовуються ОСОБА_1 та містять дані про змову між бенефіціарними власниками (контролерами), керівниками зазначених комерційних товариств та службовими особами Одеської міської ради щодо здійснення операцій з коштами отриманими від департаменту комунальної власності Одеської міської ради на підставі договорів купівлі-продажу № 759 та № 762 від 28.09.2016 будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , а також надіслані, отримані, збережені або видалені документи, зображення та інші файли, які стосуються діяльності вказаних юридичних осіб та обставин перерахування коштів.

3.11.8.Під час проведення обшуку 04.03.2020 було встановлено, що на виявлених мобільному телефоні Iphone А2097 та ноутбуку ASUS UX310U містяться ознаки видалення файлів, які містять інформацію, яка має значення для кримінального провадження та про яку йдеться в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук (пункт 3.9.5 цієї ухвали). Отже, на час проведення обшуку в зазначених телефоні і ноутбуку були виявлені ознаки, що визначені в ухвалі від 02.03.2020 на обшук квартири за місцем проживання ОСОБА_1 , а саме видалені документи та інші файли, які можуть стосуватися обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні. Цим спростовується твердження заявника про те, що на час вилучення вказаних ноутбуку і телефону у них були відсутні ознаки, зазначені в ухвалі про дозвіл на обшук.

3.11.9.Наявність у мобільному телефоні Iphone А2097 та ноутбуку ASUS UX310U такої інформації, про яку йдеться в ухвалі від 02.03.2020, надалі підтверджено їх оглядом за участю спеціаліста (протоколи огляду від 05-13.03.2020 та від 16.03.2020 з додатками), в результаті якого внаслідок відновлення видалених файлів встановлено, що в телефоні містяться дані щодо нотатків про бенефіціарних власників (контролерів) задіяних товариств, дані щодо засобів зв`язку задіяних осіб; при огляді ноутбука виявлені назви файлів та каталогів, до яких мав доступ користувач ноутбука, що відповідають назвам товариств та осіб зазначеним в ухвалі.

3.11.10.За таких умов, вилучені під час обшуку мобільний телефон IPhone А2097 та ноутбук ASUS UX310U, не є тимчасово вилученим майном, оскільки входять до переліку, щодо якого було прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.

3.11.11.Слідчий суддя погоджується з представником власника майна про те, що ухвала слідчого судді не передбачає чіткого визначення індивідуальних ознак терміналів мобільного зв`язку та ноутбуків, на відшукання яких наданий дозвіл на обшук. Однак родовою ознакою для віднесення таких речей до відшукуваних на підставі ухвали слідчого судді від 02.03.2020 було визначено те, що вони «використовувались та використовуються ОСОБА_1 та містять дані про змову між бенефіціарними власниками (контролерами), керівниками зазначених комерційних товариств та службовими особами Одеської міської ради щодо здійснення операцій з коштами отриманими від департаменту комунальної власності Одеської міської ради на підставі договорів купівлі-продажу № 759 та № 762 від 28.09.2016 будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , а також надіслані, отримані, збережені або видалені документи, зображення та інші файли, які стосуються діяльності вказаних юридичних осіб та обставин перерахування коштів». Матеріалами клопотання підтверджується, що під час обшуку при поверхову огляді мобільного телефону Iphone А2097 та ноутбуку ASUS UX310U на них виявлені ознаки видалених файлів, а під час огляду за участю спеціаліста підтверджено, що ці видалені файли містять інформацію про діяльності юридичних осіб, задіяних в операціях з продажу будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , та перерахуванні коштів. При цьому цілком логічно, що під час розгляду клопотання про надання дозволу на проведення обшуку ні слідчий суддя, ні учасники провадження не можуть мати точної інформації про всі індивідуальні характеристики та опис речей, які можуть перебувати у приміщеннях, щодо яких ставиться питання про обшук (в т.ч. марка, модель, серійні номери, тощо). Тому в даному випадку основною їх ідентифікуючою ознакою є наявність в них відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, як це і визначено в ст. 234 КПК України.

3.11.12.Разом з цим, як зазначалося в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.04.2020 у справі № 991/2659/20 за результатами розгляду скарги адвоката Боруха В. А. в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність детективів НАБУ, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, щодо вилученого під час обшуку 04.03.2020 іншого майна - флеш накопичувача синього кольору Kingston Data Treveler 2000 та мобільного телефону IPhone А1920, було встановлено, що зазначені речі не містять зазначені в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук ідентифікуючі ознаки. Так, під час їх огляду не були виявлені дані, які мають значення для кримінального провадження, а отже, виявлена під час їх вилучення обставина наявності на них зазначених ознак не підтвердилася. Тому такі речі були повернуті власнику.

3.11.13.За таких умов твердження заявника про те, що вилучені під час обшуку телефон Iphone А2097 та ноутбук ASUS UX310U не були визначені в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук та, відповідно, мають статус тимчасово вилучених, спростовується матеріалами клопотання та є необґрунтованим.

3.11.14.Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, наявність якого зумовлює дієвість кримінального провадження. Первісне рішення про необхідність арешту приймає слідчий або прокурор, а норми чинного КПК України не встановлюють будь-яких обмежень щодо накладення арешту на майно, яке не має статусу тимчасово вилученого. Відсутність у майна статусу тимчасово вилученого не позбавляє права органу досудового розслідування звертатися з клопотанням про арешт майна в порядку ст. 170 КПК України.

3.11.15.Разом з цим слідчий суддя зауважує, що наявність чи відсутність у майна статусу тимчасово вилученого не впливає на підстави накладення арешту на таке майно. Підстави і мета арешту чітко визначені у ст. 170 КПК України, а тому обґрунтованість арешту може оцінюватися лише з огляду на дотримання вказаних підстав. В даному випадку, як було встановлено під час накладення арешту та підтверджено в цьому судовому засіданні, арештоване згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2020 майно відповідає критеріям речових доказів, визначеним в ст. 98 КПК України, а тому з метою збереження речових доказів арешт накладений обґрунтовано.

3.12.Щодо строку подання клопотання про арешт.

3.12.1.Забезпечуючи всебічний розгляд доводів заявника, слідчий суддя вважає за необхідне окремо надати оцінку аргументу про те, що підставою скасування арешту майна може бути недотримання органом досудового розслідування строку подання клопотання про арешт (ч. 5 ст. 171 КПК України).

3.12.2.Слід, перш за все, зазначити, що вказані обставини стосуються порядку і дотримання процедури звернення з клопотанням про арешт майна, та не включаються до підстав для скасування арешту майна згідно з вимогами ст. 174 КПК України.

3.12.3.У відповідності до ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

3.12.4.Наслідком пропуску строку на звернення з клопотанням про арешт майна є обов`язок слідчого, прокурора негайно повернути майно особі, у якої воно було тимчасово вилучено. Тобто з моменту спливу встановленого процесуального строку держава в особі відповідних уповноважених органів та посадових осіб не має правових підстав для утримання такого майна. Разом з тим, у випадку порушення стороною обвинувачення обов`язку повернення майна та звернення (повторного звернення) до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з порушенням встановленого процесуального строку, слідчий суддя при вирішенні такого клопотання має керуватися перш за все нормами інституту арешту майна (глава 17 КПК України «Арешт майна»).

3.12.5.Тобто, з одного боку, порушення передбаченого частиною 5 статті 171 КПК строку, є юридичним фактом, з яким закон пов`язує припинення режиму тимчасового вилучення майна, встановлює обов`язок негайно повернути майно особі, в якої воно було тимчасово вилучене, а з іншого - не є підставою для відмови в арешті майна.

3.12.6.Отже, відповідний строк звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна встановлено слідчому, прокурору в тих випадках, коли ставиться питання про арешт тимчасово вилученого майна. Як встановлено у п. 3.11 цієї ухвали, вилучені під час обшуку мобільний телефон і ноутбук не мали статусу тимчасово вилученого майна. За таких умов посилання заявника на пропуск строку подання клопотання є безпідставним, це впливає на обґрунтованість арешту майна, накладеного ухвалою від 07.10.2020.

3.13.Відповідно до ч. 2, 9 ст. 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов`язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

3.14.Спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів (стаття 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

3.15.Безумовно, у випадку надмірної тривалості утримання відповідних об`єктів в розпорядженні органу досудового розслідування, власник може ставити питання про скасування арешту майна на цій підставі з огляду на вимоги розумності і співмірності. Однак, захисник не ставить питання про скасування арешту майна на тій підставі, що відпала потреба у подальшому арешті вказаних ним телефону і ноутбука, а станом на час розгляду цього клопотання з урахуванням виявленої в них інформації не міститься даних щодо відсутності такої потреби.

4.Викладене свідчить, що арешт на мобільний телефон Iphone А2097 (серійний номер: НОМЕР_1 ) та ноутбук ASUS UX310U (серійний номер: J8N0CV05S782331), вилучені 04.03.2020 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 був накладений обґрунтовано. Вказане арештоване майно має статус речових доказів у цьому кримінальному провадженні, доля яких має вирішуватися у порядку, встановленому ст. 100 КПК України. Отже, підстав для скасування арешту майна не вбачається і у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-173, 174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання адвоката Болдіна Олександра Миколайовича про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 26.10.2020

Слідчий суддя В.В. Михайленко