Документ № 92424827

Справа № 991/8235/20

Провадження №11-сс/991/882/20

Слідчий суддя: Михайленко В.В.

Доповідач: Павлишин О.Ф.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Павлишина О.Ф.,

суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Евфіменко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 жовтня 2020 року,

В С Т А Н О В И Л А:

25 вересня 2020 року вх. № Б-15017 ОСОБА_1 направив на електронну пошту Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) заяву про вчинення кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 КК України щодо неправомірних дій службових осіб державного лісогосподарського підприємства ТОВ «Черкаський турборемонтний завод», що стосується протиправного відчуження з 2018 року значних обсягів необлікованого майна держави у вигляді деревини та купівлі лісоматеріалів за заниженими цінами, із сумою збитків, нанесених державі, у розмірі 7,5 млн. грн.

30 вересня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 направив слідчому судді Вищого антикорупційного суду скаргу щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, які мають ознаки кримінального правопорушення детективами НАБУ в порядку ст. 303 КПК України та просив визнати неправомірним невнесення до ЄРДР уповноваженими особами НАБУ за його заявою про кримінальні правопорушення стосовно відомостей, які мають ознаки кримінального правопорушення; зобов`язати відповідальну особу внести відомості до ЄРДР, які викладені в письмових заявах ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2020 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 25.09.2020.

На вказану ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій стверджує, що ухвала слідчого судді від 08.10.2020 є необґрунтованою та незаконною.

Зазначає такі обставини.

Посилання в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею на положення ст. 2 КК України, яка визначає підставу кримінальної відповідальності, є недоцільним, оскільки на такому етапі розвитку правових відносин щодо ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, не достатньо об`єктивних даних навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину.

Відповідно до узагальнення ВССУ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування» від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 якщо особа звертається із певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов`язаних із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то таке звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття - недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах. Неправильно розглядати заяви, які, на думку уповноважених суб`єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами ст. 214 КПК України, а які таких відомостей не містять, - за правилами Закону України "Про звернення громадян", оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих двох видів звернень. Обґрунтованою є практика слідчих суддів, які визнають протиправною бездіяльність слідчих та прокурорів із невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, якщо заява, яка, на думку особи, що її подала, містила відомості про кримінальне правопорушення, однак була розглянута в порядку Закону України "Про звернення громадян".

Законом передбачено обов`язок слідчого, прокурора прийняти заяву про злочин і зареєструвати її, будь-яка відмова не допускається. Безпідставне невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - є свідченням грубого порушення з боку посадової особи діючих норм кримінально-процесуального законодавства.

Просить суд розглянути апеляційну скаргу за його відсутності; скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.10.2020; визнати неправомірним невнесення до ЄРДР уповноваженими особами НАБУ, за його заявою про кримінальне правопорушення відомостей, які мають ознаки кримінального правопорушення; зобов`язати відповідальну особу НАБУ внести відомості до ЄРДР, які викладені в письмовій заяві ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення.

Особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, в апеляційній скарзі просив розглянути її за його відсутності. Детектив та прокурор у судове засідання не прибули. Таким чином, учасники судового розгляду, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, про поважні причини свого неприбуття не повідомили, що відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, а тому апеляційна скарга розглядається без участі ОСОБА_1 , прокурора та детектива.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу слідчий суддя дійшов висновку, що в заяві ОСОБА_1 від 25.09.2020 не міститься відомостей про обставини, які можуть становити предмет перевірки із застосуванням процедур кримінального провадження, а викладені лише припущення щодо вчинення кримінального правопорушення невизначеними особами, та, що в ній відсутні відомості, що свідчать або можуть свідчити про вчинені кримінальні правопорушення, і така заява в розумінні ст. 214 КПК України не зумовлює обов`язок слідчого, прокурора внести викладені в ній відомості до ЄРДР.

Колегія суддів вважає, що вказаний висновок слідчого судді відповідає положенням закону та встановленим обставинам.

Матеріалами справи стверджується, що 25.09.2020 ОСОБА_1 направив на електронну пошту НАБУ заяву про вчинення кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 КК України щодо неправомірних дій службових осіб державного лісогосподарського підприємства ТОВ «Черкаський турборемонтний завод», що стосується протиправного відчуження з 2018 року значних обсягів необлікованого майна держави у вигляді деревини та купівлі лісоматеріалів за заниженими цінами, із сумою збитків, нанесених державі, у розмірі 7,5 млн. грн. (а.с. 24, 25) У прохальній частині вказаної заяви ОСОБА_1 просить внести інформацію до ЄРДР про кримінальні правопорушення за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України; в рамках розслідування, що триває витребувати матеріали закритого провадження № 42018251230000098; з`ясувати результати експертизи відносно сортності лісу, що проходили в провадженні № 42018251230000098; з`ясувати, що саме виготовив у 2018 році ТОВ «Черкаський Турборемонтний завод» з лісу третього сорту, що проходив по кримінальному провадженню № 42018251230000098; у разі наявності протиправних дій в діяльності ТОВ «Черкаський Турборемонтний завод» визнати ОСОБА_1 потерпілою особою.

Після подання скарги на бездіяльність старшим детективом - керівником П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів НАБУ від 06.10.2020 № 0435-188/94982, направлено ОСОБА_1 лист, відповідно до якого його заяву розглянуто та повідомлено про відсутність підстав вважати подану ним заяву такою, що містить відомості про злочин, у зв`язку з відсутністю у ній даних, які свідчать про ознаки кримінальних корупційних правопорушень, підслідних Національному антикорупційному бюро України у діях будь-яких службових осіб, а відтак відсутністю правових підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 27).

Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України.

Частиною 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Частиною 2 цієї статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з п.п. 2, 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається: прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення.

З наведеного слідує, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у заяві або повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення даних про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Крім того, норми чинного процесуального законодавства закріплюють обов`язок здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, достатніх для реалізації завдань кримінального провадження, а не будь-якої інформації, направленої особою як заяви про вчинення злочину.

З заяви про кримінальне правопорушення вбачається, що заявник посилається на такі обставини : «Скоріше за все під лісом 3 сорту в 2018 році було отримано ліс зовсім іншого (вищого) сорту і відповідно іншої вартості. Що напряму стосується «продажу лісоматеріалів за заниженими цінами». (а.с.5) Інших даних про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення заявником не наведено.

А тому правильним є висновок слідчого судді про те, що в заяві викладено припущення заявника та не наведено відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

Посилання в апеляційній скарзі на узагальнення ВССУ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування» від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 та положення Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР є безпідставним, так як слідчим суддею скарга не вирішувалась на підставі положень вказаного Закону.

Також безпідставним є твердження в апеляційній скарзі про недоцільність посилання в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею на положення ст. 2 КК України, яка визначає підставу кримінальної відповідальності, оскільки на такому етапі розвитку правових відносин щодо ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, не достатньо об`єктивних даних навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину, так як слідчий суддя дав тлумачення не лише положенням ст. 2 КК України, а тлумачив положення вказаної норми права в системному зв`язку з положеннями ст. 3 КПК України щодо оцінки відомостей, які підлягають внесенню в ЄРДР.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим суддею ухвалено рішення, яке відповідає вимогам КПК України, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 309, 376, 392, 404, 407, 418, 419, 422, 424, 532, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 жовтня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявою від 25.09.2020, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О.Ф. Павлишин

Судді: А.С. Никифоров

В. В. Чорна