Документ № 92468388

Справа № 752/7440/18

Провадження 1-кп/991/188/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Шкодіна Я.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Паштенко І.О.

прокурора Жовницької А.В.

захисників Шупені М.М., Шупені В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Шупені В.М. про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 27 грудня 2017 року за № 52017000000000897, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Стрільбичі Старосамбірського району Львівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Шупеня В. М. заявив клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів у вказаному кримінальному провадженні. На обґрунтування клопотання зазначав, що під час судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1 було досліджено речові докази - предмети схожі на грошові кошти, які містять у собі одну і ту ж серію та один і той же номер, а саме: KF33008773C, у 15 пачках, що ззовні схожі на 10 000 доларів СНІ А кожна, а разом на 150 000 доларів США. Несправжні грошові кошти було вручено ОСОБА_2 детективом Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_3 відповідно до протоколу огляду та вручення несправжніх (імітаційних) засобів та грошових коштів від 29.12.2017.Постановою детектива від 31.12.2017 вказані грошові кошти були визнані речовими доказами. Однак, з матеріалів кримінального провадження не вбачається за можливе встановити, на підставі якого саме рішення, та яким саме чином, способом, ким та коли були виготовлені предмети, схожі на грошові кошти, які містять у собі одну і ту ж серію та один і той же номер, а саме: KF33008773C, у 15 пачках, що ззовні схожі на 10 000 доларів США кожна, а разом на 150 000 доларів США. У зв`язку з чим просив надати йому та адвокату Шупені М. М. тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні НАБУ з можливістю ознайомлюватись з речами та документами, робити їх копії, що стосуються:прийняття рішення у кримінальному провадженні № 52017000000000897 від 27.12.2017 про виготовлення предметів схожих на грошові кошти, які містять у собі одну і ту ж серію та один і той же номер, а саме: KF33008773C, у 15 пачках, що ззовні схожі на 10 000 доларів США кожна, а разом на 150 000 доларів США;обладнання на якому проводилось виготовлення предметів схожих на грошові кошти, які містять у собі одну і ту ж серію та один і той же номер, а саме: KF33008773C, у 15 пачках, що ззовні схожі на 10 000 доларів США кожна, а разом на 150 000 доларів США в рамках кримінального провадження № 52017000000000897 від 27.12.2017;протоколу виготовлення предметів схожих на грошові кошти, які містять у собіодну і ту ж серію та один і той же номер, а саме: KF33008773С, у 15 пачках, що ззовні схожі на 10 000 доларів США кожна, а разом на 150 000 доларів США в рамках кримінального провадження № 52017000000000897 від 27.12.2017.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Шупеня В.М. повністю підтримали заявлене клопотання, просили його задовольнити.

Прокурор Жовницька А.В. просила відмовити у задоволенні клопотання, з наступних підстав. Щодо прийняття рішення у кримінальному провадженні по виготовленню імітаційних засобів, зазначала, що імітаційними засобами, їх робить постанова прокурора про контроль за вчиненням злочину та безпосередньо протокол огляду та вручення грошових коштів, які є в матеріалах справи. Технічний друк цих документів, це лише технічний процес, а не слідчо-розшукова дія. Грошові кошти набувають статуту імітаційних засобів, безпосередньо під час огляду та вручення їх особі відповідно до протоколу. Щодо обладнання принтеру, який використано при виготовленні імітаційних засобів, зазначала, що це не можливо відстежити, оскільки за три роки не можливо встановити на якому принтері друкувались ці кошти. Щодо протоколу виготовлення імітаційних засобів (грошових коштів) вказувала, що такий протокол не складався, в матеріалах кримінального провадження він відсутній.

Представник особи, у володінні якої знаходяться речі і документи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 164 КПК України неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи не є перешкодою для розгляду клопотання.

Суд, дослідивши клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним з таких заходів забезпечення є тимчасовий доступ до документів.

Згідно з ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку без їх вилучення.

Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду. (ч. 2 ст. 159 КПК України).

У своєму клопотанні захисник, зазначає, що речі і документи, які перебувають у володінні НАБУ та до яких останній просить надати тимчасовий доступ необхідні для з`ясування обставин кримінального провадження, забезпечення судом законності обґрунтованості і вмотивованості судового рішення, яке буде винесене за результатами розгляду даного кримінального провадження та з метою забезпечення права особи на захист.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 160 КПК України у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначається про можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Разом з тим, стороною захисту не зазначено, яким чином вказані у клопотанні речі і документи, до яких просить надати тимчасовий доступ можуть бути використанні останніми як доказ для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для даного кримінального провадження та підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КК України з огляду на склад інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення.

Крім цього, відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні, зокрема, доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Також, згідно з ч. 2 ст. 333 КПК України під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.

Як вбачається з клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, останнє не містить доводів сторони захисту, що вказані речі і документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин кримінального провадження, як і не містить причин, які унеможливили звернення захисника з відповідним клопотанням під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також захисник не наводить відомості, які б свідчили про неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

До того ж, як слідує з пояснень прокурора протокол виготовлення імітаційних засобів під час їх виготовлення органом досудового розслідування взагалі не складався.

Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання захисника про тимчасовий доступ до речей і документів є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 159, 160-163, 333, 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Шупені В.М. про тимчасовий доступ до речей та документів, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений 27 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя О.Л. Коліуш

Судді - О.В. Ткаченко

Я.В. Шкодін