Документ № 92584650

Дата засідання: 29/10/2020
Дата винесення рішення: 29/10/2020
Справа №: 991/8881/20
Провадження №: 52017000000000592
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
Секретар : Фінько Ю.В.
Захисник/адвокат : Мацка В.В., Германа О.О.
Прокурор : Дроботова Є.В.

Справа № 991/8881/20

Провадження1-кс/991/9109/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

прокурора Дроботової О.В.,

детективів Катеринюка В.В., Коваленко Л.А.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

захисників Мацка В.В., Германа О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

скаргу захисника Мацка Володимира Володимировича в інтересах ОСОБА_1 в порядку статті 206 КПК України та

клопотання детектива Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Коваленко Л.А., погоджене із прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорцем С.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Нові Білярі Одеської області, громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

яка підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

у кримінальному провадженні № 52017000000000592, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2017,

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Коваленко Л.А. про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, визначення застави як альтернативного запобіжного заходу у сумі 2 000 000 грн. та покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України у разі її внесення.

Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 28.10.2020 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р.

Клопотання призначено до розгляду на 29.10.2020.

До початку розгляду клопотання від захисника Мацка В.В. надійшла скарга у порядку ст. 206 КПК України із вимогою про визнання затримання ОСОБА_1 незаконним, яку розглянуто одночасно із клопотанням про застосування запобіжного заходу.

1.Щодо скарги захисника, поданої у порядку ст. 206 КПК України

1.1. Доводи скарги

Скарга містить вимоги про:

- визнання затримання ОСОБА_1 у межах кримінального провадження незаконним та звільнення її з-під варти;

- зобов`язання уповноважених осіб Державного бюро розслідувань внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про завідомо незаконне затримання службовими особами НАБУ ОСОБА_1 та завідомо незаконне тримання останньої під вартою.

У скарзі зазначено, що затримання особи з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, можливе за наявності сукупності таких умов: обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча особи з метою ухилення від кримінальної відповідальності; ця особа підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого корупційного злочину; цей злочин підслідний НАБУ.

На момент затримання ОСОБА_1 у детективів НАБУ не існувало відомостей, що свідчили б про наявність обґрунтованих підстав вважати, що можлива втеча ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того, на момент затримання ОСОБА_1 не набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні.

1.2. Позиції сторін

У судовому засіданні захисники Мацко В.В., Герман О.О. та підозрювана ОСОБА_1 вимоги скарги підтримали з наведених у ній підстав та просили її задовольнити. Захисники зазначили, що протокол про затримання не відповідає вимогам КПК України, оскільки не містить обґрунтування підстав затримання ОСОБА_1 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України. В свою чергу, жодного умислу переховуватися у ОСОБА_1 не було, затримана вона була вранці за місцем свого проживання.

Прокурор Дроботова Є.В., детективи Катеринюк В.В. та Коваленко Л.А. не погодилися із доводами сторони захисту щодо незаконності затримання. Стверджують, що протокол відповідає вимогам КПК України, ОСОБА_1 була ознайомлена із його змістом та зокрема з підставами затримання. На дату затримання існували ризики втечі ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що обумовлено існуванням у неї фінансової можливості для реалізації заходів із втечі та переховування, проживанням у відносній близькості до державного кордону. Крім того, ОСОБА_1 до цього вчинено ряд дій, які викликали обґрунтовані побоювання у можливому переховуванні з метою уникнення кримінальної відповідальності. Так через тиждень після проведення обшуку, ОСОБА_1 відчужила належну їй квартиру, але продовжила в ній проживати. Також вона і досі співпрацює із іншими особами, щодо яких здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, та протягом досудового розслідування ці особи разом з ОСОБА_1 постійно змінювали місце розташування офісу. На думку сторони обвинувачення, роль фінансового директора у злочинній схемі, зв`язок та спілкування з іншими підозрюваними, які є впливовими особами, надавали можливість підозрюваній здійснити ухилення від кримінальної відповідальності шляхом втечі. Зазначені обставини у сукупності дали підстави для такого висновку органу досудового розслідування.

1.3. Оцінка та висновки слідчого судді щодо скарги

У ч. 1 ст. 206 КПК України зазначено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому КПК України порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи (ч. 2 ст. 206 КПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду (ч. 5 ст. 206 КПК України).

Сторона посилається на безпідставність затримання ОСОБА_1 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, оскільки на момент затримання не існувало обґрунтованих підстав вважати, що можлива втеча ОСОБА_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, і ОСОБА_1 на той момент не набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні.

Утримання особи вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таке позбавлення волі має бути законним (тобто, ґрунтуватися на нормах законодавства) та/або бути здійсненим на підставі рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 207 КПК України ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Випадки затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, без ухвали слідчого судді, суду визначені у ч. 1 ст. 208 КПК України.

У цьому випадку затримання особи здійснено без ухвали слідчого судді, суду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, про що зазначено у протоколі затримання. Отже затримання ОСОБА_1 відбулося із законодавчо визначених підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, у випадку якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Доводи, наведені стороною обвинувачення під час судового засідання в обґрунтування підстав затримання ОСОБА_1 , переконують слідчого суддю у тому, що на момент прийняття такого рішення існували обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча останньої з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Такий висновок, зокрема, випливає із наданих відомостей щодо фінансового стану ОСОБА_1 , який є достатнім для того, щоб реалізувати втечу та перебувати в умовах розшуку. Крім того, під час розгляду клопотання встановлено, що невдовзі після проведення обшуку у 2018 році ОСОБА_1 відчужила належну їй квартиру, але проживає у ній і до цього часу, що певною мірою може свідчити про намір заплутати орган досудового розслідування щодо існуючих у них даних про місце її проживання та перебування. Крім того, враховуючи, що за місцем її проживання органом досудового розслідування проводився обшук, вона була обізнана про обставини, що розслідуються і це, з урахуванням існування певних матеріальних ресурсів, які дають можливість змінити місце перебування чи виїзд за кордон, могло спонукати її до таких дій, як втеча.

Відповідно до повідомленої підозри ОСОБА_1 є членом організованої групи, утвореної ОСОБА_2 з метою організації постачання товарів на ДП «МТП «Южний» за завищеними цінами.

Враховуючи характер відносин, який склався у ОСОБА_1 з іншими особами щодо яких здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, її роль фінансового директора та таку важливу роль у групі, можна дійти висновку, що до дій із втечі чи переховування її могли спонукати і ці особи.

На виконання вимог ч. 4 ст. 208 КПК України ОСОБА_1 повідомлено зрозумілою для неї мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину вона підозрюється, а також роз`яснено право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти неї, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом Факт роз`яснення, зокрема і цих обставин ОСОБА_1 засвідчила відповідним підписом. Також ОСОБА_1 роз`яснено її права як підозрюваної.

Відповідно до цієї ж норми сину ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , 1992 року народження повідомлено про її затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, що також засвідчено підписом останнього.

Затримання проходило за участю двох понятих. Цього ж дня, через декілька годин після затримання ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Протокол затримання відповідає загальним вимогам, передбаченим ст. 104 КПК України, та спеціальним вимогам, передбаченим ч. 5 ст. 208 КПК України.

З огляду на положення ст. 104, 208 КПК України протокол про затримання не повинен містити обґрунтування підстав затримання, а лише посилання на підставу затримання.

У рішенні Великої Палати Європейського суду з прав людини у справі Khlaifia та інші проти Італії від 15.12.2016 року (заява № 16483/12) зазначено, що негайність оцінюється у кожному випадку окремо; проте, підстави для затримання не повинні повідомлятись повністю особою, що здійснює затримання (арешт) у конкретний момент затримання (п. 115) Це положення є невід`ємною частиною схеми захисту, передбаченої статтею 5 Конвенції: будь-яка особа, яка була заарештована, повинна простою, нетехнічною мовою, яку вона може зрозуміти, повідомити про основні юридичні та фактичні підстави для її позбавлення волі, щоби мати можливість звернутися до суду із заявою про оскарження його законності (там само). Причини, при цьому, не повинні бути викладені в тексті будь-якого рішення, яким дозволяється затримання, та не повинні бути в письмовій формі чи в будь-якій спеціальній формі (Рішення у справі Kane проти Кіпру (dec.) від 13.09.2011 року).

Здійснюючи перевірку підстав законності затримання в частині відповідності тяжкості та підслідності злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , слідчий суддя зазначає таке.

Злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Тобто відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.

Згідно примітки до статті 45 КК України злочин, передбачений ст. 191 КК України, є корупційним злочином.

За ч. 5 ст. 216 КПК України детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів, зокрема передбачених статтею 191 КК України. Також в цій статті наведені критерії підслідності, зокрема суб`єкт злочину та розмір предмета злочину або завданої ним шкоди. Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактом завдання збитків державі в особі ДП «МТП «Южний» у розмірі 47 494 620,40 грн., що в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та у тому числі щодо службової особи (організатора) суб`єкта господарювання у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 % - ДП «МТП «Южний».

Таким чином злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 віднесений до підслідності НАБУ, передбачає покарання у виді позбавлення волі, та є особливо тяжким корупційним злочином.

Оцінюючи доводи сторони захисту щодо ненабуття ОСОБА_1 статусу підозрюваної слідчий суддя виходить із такого.

Відповідно до визначення, наведеного у ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є зокрема особа, якій повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Тобто поняття «особа, якій повідомлено про підозру» та «особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення» хоча об`єднані статусом підозрюваного, але не є тотожними.

В подальшому в статті 42 КПК України особа, яка має відповідний процесуальний статус, зазначається як «підозрюваний».

В ч. 1 ст. 208 КПК України мова йде про право затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Тобто «підозрюваний» та «особа, підозрювана у вчиненні злочину» також не є тотожними категоріями. Виходячи із положень КПК України, у тому числі і наведених норм, можна дійти висновку, що поняття «особа, яка підозрюється у вчиненні злочину» є ширшим, ніж «підозрюваний», оскільки охоплює як осіб, які є підозрюваними, відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, так і осіб, безпосереднє переслідування яких здійснюється ще до вручення повідомлення про підозру (виникла підстава для затримання).

Наведені норми та їх тлумачення дають слідчому судді підстави для висновку, що на момент затримання особа не обов`язково повинна мати статус підозрюваного та їй повинно бути повідомлено про підозру. Для здійснення затримання відповідний орган досудового розслідування не зобов`язаний до затримання особи повідомити її про підозру.

Відповідно наведені обставини та висновки дають підстави слідчому судді для загального висновку про законність затримання ОСОБА_1 та про відсутність підстав для задоволення скарги адвоката Мацка В.В., подану в порядку статті 206 КПК України.

2. Щодо клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

2.1. Доводи клопотання

У клопотанні зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000592 від 05.09.2017 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за фактом заволодіння грошовими коштами Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (далі - ДП «МТП «Южний»).

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.01.2017 на підставі наказу директора ДП «МТП «Южний» на ОСОБА_2 покладено виконання обов`язків першого заступника директора ДП «МТП «Южний». З 05.07.2017 на підставі відповідного наказу директора ДП «МТП «Южний» його призначено на посаду першого заступника директора ДП «МТП «Южний».

У період з січня по лютий 2017 року у ОСОБА_2 , який усвідомлюючи, що в силу займаної ним посади, він має можливість безпосередньо впливати на призначення та звільнення працівників ДП «МТП «Южний», персонального складу та голови комітету з конкурсних торгів ДП «МТП «Южний», давати вказівки та доручення, обов`язкові до виконання, діяти від імені підприємства та підписувати від його імені договори про державні закупівлі товарів, робіт та послуг, виник умисел на заволодіння грошовими коштами ДП «МТП «Южний» шляхом організації постачання на ДП «МТП «Южний» товарів за завищеними цінами.

До призначення на посаду першого заступника директора ДП «МТП «Южний» ОСОБА_2 приблизно у період з 2013 по 2016 рр. здійснював фактичне управління ТОВ «МІЛЕНУМ МЕРИТАЙМ», що спеціалізувалося на комплексному забезпеченні змінно-запасними частинами та іншою продукцією морських портів та інших об`єктів морської інфраструктури, а тому володів досвідом у сфері реалізації товарів, робіт та послуг для підприємств морської галузі, провадження посередницької і торговельної діяльності на ринку промислової продукції, досконало знав попит та ціни на товари промисловості.

Для реалізації цього плану ОСОБА_2 вирішив утворити організовану групу, до якої залучив представників приватних підприємств, співробітників ДП «МТП «Южний», яких організував у стійке об`єднання, довів спільний план злочинних дій та розподілив відповідні функції серед учасників.

Так, у січні-лютому 2017 року ОСОБА_2 залучив директора ТОВ «МІЛЕНІУМ МЕРИТАЙМ» ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , забезпечивши його призначення на посаду начальника відділу матеріального-технічного забезпечення ДП «МТП «Южний», а згодом - на посаду виконуючого обов`язки заступника директора з матеріально-технічного забезпечення ДП «МТП «Южний» та члена тендерного комітету ДП «МТП «Южний».

Через призначення ОСОБА_4 на ці посади члени групи отримали доступ до інформації ДП «МТП «Южний» щодо потреб у закупівлі товарів, їх вартості та коштів, які для цього могли бути виділені, а також отримали можливість визначати номенклатуру та ціну товарів, які буде закуповувати ДП «МТП «Южний», та впливати на хід тендерних закупівель на всіх етапах їх проведення.

У подальшому у період з січня 2017 року по квітень 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 залучили своїх знайомих - працівників ТОВ «МІЛЕНІУМ МЕРИТАЙМ» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та осіб, які не були офіційно працевлаштовані, але фактично працювали в ТОВ «МІЛЕНІУМ МЕРИТАЙМ» ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , які виконували ролі пособників та повинні були забезпечувати підбір, придбання суб`єктів господарювання та їх участь у закупівлях у порушення ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. ст. 5, 6 Закону України «Про антиконкурентні узгоджені дії», створити видимість прозорої та конкурентної боротьби у тендерних процедурах ДП «МТП «Южний» підконтрольних підприємств, узгоджуючи ціни між учасниками, завищуючи їх на відповідні товари.

Задля досягнення мети, а саме заволодіння грошовими коштами ДП «МТП «Южний» ОСОБА_2 розподілив між залученими особами функції, ролі та обов`язки. З метою спільної скоординованої діяльності були підшукані офісні приміщення, у яких були облаштовані робочі місця учасників, залучених до злочинної схеми, створено окремі поштові скриньки для комунікації.

У період з 2017 по 2018 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 забезпечили завищення вартості предметів закупівлі та UA-2017-05-03-000463-b, UА-2017-04-06-001223-b, UА-2018-03-23-000577-b, UA-2017-05-10-001227-b, UА-2017-05-19-000154-b, UА-2017-05-18-001275-b, UA-2017-05-17-002473-b, UА-2017-06-20-002480-b, UА-2017-07-14-001574-b, UA-2017-05-30-001673-b, UА-2017-07-04-001029-b, UА-2017-07-27-001725-b, UA-2017-09-06-000372-с, UА-2017-08-16-000096-а, UА-2017-10-25-000044-С, UА-2017-09-12-000815-с, UА-2017-09-20-000054-b, UА-2017-10-23-000280-а, UА-2017-11- 08-001558-с, UА-2017-10-31-002308-а, UА-2017-03-20-000554-а, UА-2017-03-24-000415-е, UА-2017-09-01-000880-с, UА-2017-11-01-001063-а, UА-2018-03-03-000301-е, UА-2018-03-19-002236-c, UА-2018-03-15-001035-С, UА-2018-03-21-001196-е, UА-2017-11-08-001478-с, а також за участю ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 забезпечили перемогу у вказаних тендерах підконтрольних організованій групі товариств, а саме: ТОВ «ЮЖМОРСЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН», ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ», ТОВ «СВ ШІППІНГ ЛТД», ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОМОРСНАБ», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП», ТОВ «ІМПОРТ ПАРТС ТРЕЙД», ТОВ «ІНЖПОРТСЕРВІС», ТОВ «ЕЛЕКТРО СЕРВІС ІНДАСТРІ», ТОВ ВКФ «ОБЛЗБУТ».

З метою створення штучної націнки на товари, що були предметом поставок в ДП «МТП «Южний» також були використані такі підприємства: ТОВ «Е.Р.А.», ТОВ «Лендінг груп», ТОВ «Стар Ентерпрайс», ТОВ «Енітек компані», ТОВ «Будтрест ВВ», ТОВ «Альбер груп», ТОВ «Крок-М», ТОВ «Ліберті бізнес альянс», ТОВ «Альма трейд», ТОВ «УКР ФЕСТ», на які в подальшому здійснювалося документальне оформлення придбання товару у реальних постачальників.

Після продажу ДП «МТП «Южний» товарів за завищеними на 47 494 620,40 грн. цінами та з моменту перерахування коштів у цій сумі на рахунки підконтрольних організованій групі товариств, учасники організованої групи заволоділи ними та розпорядилися на власний розсуд.

Вказаними діями ДП «МТП «Южний» було завдано збитків на загальну суму 47 494 620,40 грн.

Детектив стверджує, що ОСОБА_1 здійснювала функцію «фінансового директора» організованої групи та виконувала такі завдання: забезпечувала організацію ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, залучених до злочинної схеми; організовувала контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій вищевказаних підприємств; створювала видимість законності діяльності підприємств, залучених до злочинної схеми, перед контролюючими органами шляхом здійснення організації складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності юридичних осіб, залучених до злочинної схеми, та її подання в установлені строки до уповноважених органів; забезпечувала перерахування податків та зборів, передбачених законодавством від імені юридичних осіб, залучених до злочинної схеми; забезпечувала проведення розрахунків з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов`язань; визначала з переліку юридичних осіб, залучених до злочинної схеми підприємства, які братимуть участь у конкретній державній закупівлі ДП «МТП «Южний» та підприємства, які використовуватимуться з метою створення штучної націнки на товари, що поставлялися в ДП «МТП «Южний»; координувала та керувала діями осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, залучених до злочинної схеми; надавала учасникам організованої групи, а також особам, які працювали на підконтрольних підприємствах та не були обізнані зі злочинним планом вказівки щодо перерахування коштів між юридичними особам, залученими до злочинної схеми та на рахунки інших контрагентів, в тому числі, на рахунки транзитних підприємств з метою подальшого переведення коштів з безготівкової форми в готівкову; здійснювала контроль за нарахуванням та видачею заробітної плати працівникам юридичних осіб, залучених до злочинної схеми та здійснювала контроль за розподілом коштів, здобутих організованою групою злочинним шляхом.

27.10.2020 о 07:46 годині ОСОБА_1 була затримана з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.

Цього ж дня їй повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме в пособництві у заволодінні грошовими коштами ДП «МТП «Морський торговельний порт «Южний» в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому організованою групою.

У клопотанні детектив зазначає про такі підстави звернення із клопотанням про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

- наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

- існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За твердженням детектива, інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу.

Розмір застави, який належить визначити як альтернативу триманню під вартою, визначений органом досудового розслідування з урахуванням тяжкості та специфіки кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , майнового стану підозрюваної, відсутністю відомостей про місцезнаходження грошових коштів ДП «МТП «Южний», якими заволоділа, у тому числі, ОСОБА_1 .. Саме такий розмір застави, за твердженням детектива, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

2.2. Доводи сторони обвинувачення у судовому засіданні

Прокурор Дроботова О.В. клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення застави як альтернативного запобіжного заходу у вигляді 2 000 000 грн. підтримала у повному обсязі з наведених у ньому підстав. Зазначила, що зібрані докази у кримінальному провадженні докази дають підстави для висновку про існуванні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, яка обґрунтовує подальше досудове розслідування та підтверджують існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На її думку, застосування більш м`якого запобіжного заходу або ж незастосування жодного, на цій стадії досудового розслідування, не зможе забезпечити досягнення дієвості кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігти існуючим ризикам.

Детективи Катеринюк В.В. та Коваленко Л.А. у судовому засіданні надали пояснення по доказам, долученим до матеріалів клопотання, в обґрунтування викладених у ньому доводів.

2.3. Доводи сторони захисту у судовому засіданні

Захисники Мацко В.В. та Герман О.О. заперечили проти клопотання та просили відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування заперечень зазначили, що прокурор у судовому засіданні не довела ані обставин існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ані обставин існування хоча б одного із ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, за твердженням сторони захисту, матеріали клопотання не містять доказів на підтвердження факту заволодіння ОСОБА_1 будь-якою сумою грошових коштів, а висновок експерта надано не у повному обсязі.

Жоден із доводів сторони обвинувачення щодо існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України документально не підтверджений. Захисники наголошують на тому, що відомості про кримінальне правопорушення, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще у 2017 році. У 2018 році за місцем проживання ОСОБА_1 проводився обшук, у зв`язку із чим їй було відомо про обставини, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні. Проте протягом цього часу ОСОБА_1 не вчинено жодних дій, які б давали підстави стверджувати про існування ризиків. ОСОБА_1 не заперечує факт відчуження квартири, але такі дії не вважають спробою переховування, оскільки ця ж адреса залишається місцем реєстрації ОСОБА_1 . Враховуючи тривалість досудового провадження у цьому кримінальному провадження, посилання сторони обвинувачення на існування ризику знищення ОСОБА_1 документів, які мають значення для досудового розслідування чи здійснення нею незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження є безпідставними. Крім того увесь цей час ОСОБА_1 спілкувалася та продовжує спілкуватися із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні, що пов`язане із виробничою необхідністю. Малоймовірним з огляду на існуючі карантинні обмеження є ризик того, що ОСОБА_1 може залишити територію України.

При вирішенні питання щодо існування ризиків, перелічених у клопотанні просили врахувати, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки у місці свого проживання, неповнолітню дитину, яку виховує без батька. Протягом усього часу здійснення досудового розслідування вона не вжила жодних заходів та дій із створення перешкод досудовому розслідуванню, а будь-яких процесуальних дій із 2018 року за її участю не проводилося.

Розмір застави, яку просить застосувати сторона обвинувачення до ОСОБА_1 як альтернативний запобіжний захід, є завідомо непомірним для останньої, оскільки доходи ОСОБА_1 не дозволяють ОСОБА_1 внести таку суму.

Підозрювана ОСОБА_1 підтримала доводи своїх захисників та просила відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення. Свої дії не вважає злочинними, оскільки вона лише виконувала свою роботу.

2.4. Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

2.4.1 Щодо наявності обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Із аналізу рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»:

- існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення;

- факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність;

- обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні;

- стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.

З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється, у тому числі за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: в пособництві у заволодінні грошовими коштами ДП «МТП «Морський торговельний порт «Южний» в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому організованою групою.

Згідно з пунктом 4 примітки до ст. 185 КК України, вчинений в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Згідно із п. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України сума неоподатковуваного мінімуму в частині кваліфікації кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п. 169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

За цією нормою Податкового кодексу України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Досудове розслідування здійснюється за ознаками злочину, що мало місце у 2017-2018

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року складав 1 600,00 гривень. Таким чином, податкова соціальна пільга у 2014 році становила 800 грн.

Тобто відповідальність за ч. 5 ст. 191 КК України у такому разі могла наступати у разі вчинення злочину в особливо великих розмірах на суму у 480 000 гривень.

Водночас у клопотанні йдеться про наслідки у розмірі більше 47 млн. грн.

У судовому засіданні слідчим суддею досліджені, зокрема, такі документи з метою встановлення причетності/непричетності ОСОБА_1 до злочину у вчинені якого вона підозрюється:

- розпорядчі документи про призначення ОСОБА_2 з 11.01.2017 виконуючим обов`язки першого заступника директора ДП «МТП «Южний» та з 05.07.2017 першим заступником директора ДП «МТП «Южний»;

- посадові інструкції першого заступника директора ДП «МТП «Южний», у яких визначено обсяг повноважень першого заступника директора ДП «МТП «Южний», зокрема, організовувати та керувати експлуатаційною та господарською діяльністю структурних підрозділів підприємств, пов`язаних з виконанням виробничо-фінансових планів на вантажно-розвантажувальних роботах; забезпечувати контроль за виконанням договорів, укладання яких ініціювали підпорядковані структурні підрозділи підприємства; укладати за відсутності директора господарські договори, угоди; надавати на розгляд директора підприємства пропозиції щодо прийняття на роботу, переміщення, переведення, звільнення з роботи працівників підпорядкованих структурних підрозділів підприємства; давати обов`язкові до виконання вказівки працівникам підпорядкованих структурних підрозділів підприємства; вимагати і одержувати від всіх структурних підрозділів звітні довідки та інші документи з питань основної виробничої діяльності підприємства;

- положення про організацію і проведення закупівель (тендерних та допорогових) на ДП «МТП «Южний», затверджене наказом ДП «МТП «Южний» № 36 від 12.01.2017 та № 35 від 22.02.2017 та № 565 від 10.04.2018, яким визначена процедура проведення закупівель на ДП «МТП «Южний». Так, зокрема, положеннями визначено, що закупівлі на підприємстві здійснюються структурними підрозділами, відповідальними за напрямок закупівлі на підставі заявок і технічних вимог, що надходять від підрозділів-замовників підприємства та у відповідності до річного плану закупівель, який формується відділом тендерних процедур на підставі заявок підрозділів-замовників підприємства та затверджується протоколом тендерного комітету. Після затвердження процедури закупівлі секретар тендерного комітету створює оголошення про проведення закупівлі. Після проведення аукціону або розкриття тендерних пропозицій працівники ВТП передають документи до підрозділу-закупника, який аналізує пропозиції учасників та надає аналіз щодо визначення переможця торгів, аналіз розгляду пропозицій учасників торгів або аналіз відхилення учасника торгів до ВТП. У подальшому голова тендерного комітету виносить питання на засідання тендерного комітету для прийняття рішення. У разі визначення переможця торгів за результатами аналізу підрозділу-закупника та засідання тендерного комітету, ВТП передає до відділу договірної роботи необхідні документи для розробки договору про закупівлю з переможцем торгів;

- розпорядчі документи: про призначення ОСОБА_4 з 26.01.2017 начальником відділу матеріально-технічного забезпечення до повноважень якого входила, у тому числі, організація процедури закупівлі підлеглими працівниками та контроль за укладенням та виконанням договорів поставки товарно-матеріальних цінностей; переведення ОСОБА_4 з 24.07.2017 на посаду виконуючого обов`язки заступника директора з МТЗ, до повноважень якого входила організація та контроль роботи відділу МТЗ, бази постачання, відділу тендерних процедур, організація забезпечення підприємства необхідними для його виробничої діяльності матеріальними ресурсами, координація тендерної роботи; покладення з 10.07.2018 виконання обов`язків начальника відділу МТЗ, який відповідно до посадової інструкції розподіляє заявки на закупівлі ТМЦ між працівниками ВМТЗ, контролює своєчасну підготовку пакету документів для придбання та постачання ТМЦ;

- наказ ДП «МТП «Южний» від 14.07.2017 № 1052 про затвердження складу тендерного комітету до складу якого було залучено ОСОБА_4 ;

- протоколи тендерного комітету, відповідно до яких ОСОБА_4 призначено заступником голови тендерного комітету та наділено повноваженнями із перевірки технічних документацій, розроблених відділом МТЗ;

- протокол огляду носіїв інформації від 11.10.2019 - скопійованого під час обшуку вмісту ноутбуку ОСОБА_5 , що містить відомості про пересилання ОСОБА_4 свого резюме ОСОБА_5 та пересилання його ОСОБА_5 ОСОБА_2 . Також відображено відомості про пересилання ОСОБА_7 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 реєстру виконаних та запланованих ДП «МТП «Южний» поставок та оплат на користь визначених організацій; відомості про пересилання між ОСОБА_13 та ОСОБА_5 технічних вимог та змін технічних вимог щодо закупівлі ДП «МТП «Южний». Також на ноутбуці міститься файл з ієрархічною структурою групи, серед яких ОСОБА_2 як засновник, а також ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 як фінансовий директор. Крім того відображено листування між ОСОБА_7 ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 щодо визначення ціни товару, погодження регламенту використання готівкових коштів, розмір отриманих грошових коштів за укладеним договором про закупівлю товару;

- протокол огляду вмісту веб-порталу «ProZorro» від 29.09.2020, яким підтверджується факт перемоги протягом 2017-2018 у торгах, організованих ДП «МТП «Южний» таких підприємств: ТОВ «ЮЖМОРСЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН», ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ 14», ТОВ «СВ ШІППІНГ ЛТД», ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОМОРСНАБ», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП», ТОВ «ІМПОРТ ПАРТС ТРЕЙД», ТОВ «ІНЖПОРТСЕРВІС», ТОВ «ЕЛЕКТРО СЕРВІС ІНДАСТРІ», ТОВ ВКФ «ОБЛЗБУТ»;

- копії договорів, укладених протягом 2017-2018 між ДП «МТП «Южний» та ТОВ «ЮЖМОРСЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН», ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ 14», ТОВ «СВ ШІППІНГ ЛТД», ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОМОРСНАБ», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП», ТОВ «ІМПОРТ ПАРТС ТРЕЙД», ТОВ «ІНЖПОРТСЕРВІС», ТОВ «ЕЛЕКТРО СЕРВІС ІНДАСТРІ», ТОВ ВКФ «ОБЛЗБУТ» за результатами проведення закупівель. Більшість договорів укладені або їх укладення погоджено ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;

- протокол огляду відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних, Інформаційної системи «Податковий блок», Єдиної автоматизованої інформаційної системи та інформації щодо ІР-адрес від 30.03.2020. Відповідно до цього протоколу протягом 2017-2018 рр. ТОВ «ЮЖМОРСЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН», ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ 14», ТОВ «СВ ШІППІНГ ЛТД», ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОМОРСНАБ», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП», ТОВ «ІМПОРТ ПАРТС ТРЕЙД», ТОВ «ІНЖПОРТСЕРВІС», ТОВ «ЕЛЕКТРО СЕРВІС ІНДАСТРІ», ТОВ ВКФ «ОБЛЗБУТ», ТОВ «МІЛЕНІУМ МЕРИТАЙМ» використовували спільні ІР-адреси для реєстрації податкових накладених та входу до Системи «Клієнт-Банк». Спільні ІР-адреси для реєстрації податкових накладених та входу до Системи «Клієнт-Банк» використовували і підприємства ТОВ «Лендінг груп», ТОВ «Енітек компані», ТОВ «Будтрест ВВ», ТОВ «Альбер груп», ТОВ «Крок-М», ТОВ «Альма трейд»;

- протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 21.08.2019, який пояснив, що з 2016 по листопад 2017 року виконував в ДП «МТП «Южний» функції інженера за договором цивільно-правового найму. Після призначення ОСОБА_4 начальником відділу МТЗ інженери за його вказівкою мали надсилати тендерну документацію, ряду підприємств, зокрема, ТОВ «СВ ШІППІНГ ЛТД», ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН», ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС». Очікувана вартість закупівель формувалася інженерами після отримання від представників цих підприємств цін на товари;

- протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 12.08.2020, яка надала пояснення про те, що з кінця літа 2017 по грудень 2017 року працювала юристом ТОВ «Метком-Груп». Протягом цього часу вона працювала, у тому числі і у одному приміщенні із ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , Березанською. Також зазначила, що до офісу періодично приходили ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , які входили до керівництва підприємства. ОСОБА_23 приносила заробітну плату у конвертах та розраховувалася за виробничі витрати працівників. Крім цього, ОСОБА_15 пояснила, що за час своєї роботи вона готувала пакети документів для участі у закупівлях ДП «МТП «Южний» від таких підприємств: ТОВ «ЮЖМОРСЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН», ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ 14», ТОВ «СВ ШІППІНГ ЛТД», ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОМОРСНАБ», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП», ТОВ «ІМПОРТ ПАРТС ТРЕЙД», ТОВ «ІНЖПОРТСЕРВІС», ТОВ ВКФ «ОБЛЗБУТ», ТОВ «МІЛЕНІУМ МЕРИТАЙМ»;

- протокол огляду носіїв інформації від провайдерів телекомунікацій ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «Київстар» від 17.09.2019 щодо окремих споживачів телекомунікаційних послуг та послуги, отримані ними протягом 2016-2019 рр. За результатами огляду встановлено факти неодноразового спілкування ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 між собою; факти спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_1 ; факти спілкування ОСОБА_13 з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ; факти спілкування інженерів та працівників ДП «МТП «Южний», зокрема, ОСОБА_14 з ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ;

- протоколи про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційним мереж відносно ОСОБА_24 від 06.02.2018, 20.03.2018, 01.06.2018 на яких зафіксовано факти спілкування, у тому числі із ОСОБА_5 та заступником директора ДП «МТП «Южний» Загвоздіною за вказівкою ОСОБА_2 щодо організації фінансово-господарської діяльності ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ 14». Крім цього зафіксовано відомості, які підтверджують, що ОСОБА_1 займалася питаннями фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЮЖМОРСЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН», ТОВ «СВ ШІППІНГ ЛТД», ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОМОРСНАБ», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП», ТОВ «ІНЖПОРТСЕРВІС», ТОВ ВКФ «ОБЛЗБУТ», ТОВ «МІЛЕНІУМ МЕРИТАЙМ» та у тому числі переоформленням їх на інших осіб;

- протокол огляду мобільного телефону, вилученого під час обшуку у ОСОБА_1 від 19.11.2018, який містить відомості про листування ОСОБА_1 з іншими особами щодо фінансово-господарської діяльності вищезазначених підприємств;

- протоколи огляду речей, вилучених у ході обшуку у осіб, щодо яких здійснюється досудове розслідування та за місцем розташування їх офісу. У цих протоколах зафіксована відомості про листування ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 щодо налаштування серверів, доменів та електронних поштових скриньок «Міленіум Груп», «Міленіум Меритайм» «inde.od.ua»; листування між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 щодо технічних вимог тендерної документації; листування ОСОБА_28 з директором ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП» ОСОБА_29 , директором ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ 14» та ОСОБА_1 щодо виплати останнім заробітної плати. Також вони містять відомості про те, що за адресою: АДРЕСА_2 були вилучені реєстраційні документи та документи про оренду юридичних адрес товариств ТОВ «ЮЖМОРСЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН», ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ 14», ТОВ «СВ ШІППІНГ ЛТД», ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОМОРСНАБ», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП», ТОВ «ІМПОРТ ПАРТС ТРЕЙД», ТОВ «ІНЖПОРТСЕРВІС», ТОВ ВКФ «ОБЛЗБУТ», ТОВ «МІЛЕНІУМ МЕРИТАЙМ», ТОВ «СМАРТ ОФІС ЕЛІТ»;

- висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України та довідка старшого детектива НАБУ Кубенка М.В. яким підтверджено, що внаслідок укладення ДП «МТП «Южний» договорів із ТОВ «ЮЖМОРСЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН», ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ», ТОВ «СВ ШІППІНГ ЛТД», ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС», ТОВ «ТЕХНОМОРСНАБ», ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП», ТОВ «ІМПОРТ ПАРТС ТРЕЙД», ТОВ «ІНЖПОРТСЕРВІС», ТОВ «ЕЛЕКТРО СЕРВІС ІНДАСТРІ», ТОВ ВКФ «ОБЛЗБУТ» завдано збитків у сумі 47 494 620,40 грн.

На підставі сукупності досліджених документів, слідчий суддя дійшов висновку про те, що дійсно могли мати місце обставини про які зазначає орган досудового розслідування і що до їх вчинення може бути причетна ОСОБА_1 . Власне ОСОБА_1 не спростовує того факту, що вона забезпечувала бухгалтерський супровід та займалася питаннями забезпечення фінансової діяльності підприємств про які зазначається у клопотанні.

Заперечення сторони захисту цих обставин не спростовують.

Поряд із цим слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

На етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Отже вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

2.4.2. Щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування таких ризиків:

- ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду;

- ризик того, що підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Оцінюючи доводи щодо існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Ризик переховування підозрюваної ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду

В обґрунтування ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду детектив посилається на такі обставини:

- злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є особливо тяжким корупційним злочином, що є суттєвим фактором, який впливає на існування ризику переховування;

- наявність достатніх майнових ресурсів, які дадуть можливість тривалий час переховуватися від слідства та суду, у тому числі поза межами України;

- обізнаність та досвід перетину державного кордону України. Детектив посилається на те, що у 2019 році ОСОБА_1 , використовуючи свої паспорти для виїзду за кордон № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 9 разів виїжджала за кордон, зокрема 3 рази наземним транспортом у напрямку Молдови, що знаходиться у безпосередній близькості із невизнаною Придніпровською республікою з якою відсутні будь-які міжнародні відносини;

- чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_30 є працівником «Дельта-Лоцман» ДП «Адміністрація морських портів України», яке надає послуги з лоцманського проведення суден в акваторії підхідних каналах усіх морських портів та терміналів України та має спеціалізований флот. Це, на думку детектива, дає підстави стверджувати, що він може сприяти ОСОБА_1 у наданні доступу до пунктів прикордонного та митного контролю, безперешкодно їх перетнути та залишити територію України морським транспортом;

- через тиждень після проведення обшуку, ОСОБА_1 відчужила належну їй квартиру, але продовжила в ній проживати, що, за твердженням детектива, вказує на вжиття дій із ухилення від можливої конфіскації, яка передбачена ч. 5 ст. 191 КК України.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування, з огляду на таке.

ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Злочин передбачений ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цього злочину КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_1 у сукупності із обґрунтованістю повідомленої їй підозри збільшує ризик її переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Крім того слідчий суддя враховує, що у цьому кримінальному провадженні досліджуються обставини заволодіння коштами в результаті яких державі в особі ДП «МТП «Южний» спричинена майнова шкода у сумі 47 494 620,40 грн.

Співставлення можливих негативних для підозрюваної у вигляді її можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Оцінюючи існування цього ризику слідчий суддя бере до уваги і майновий стан підозрюваної. Так, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності ОСОБА_1 є власником ј квартири АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_4 загальною площею 79 кв.м.

Крім того, ОСОБА_1 є єдиним засновником та керівником ТОВ «СМ Партс» із статутним капіталом у сумі 50 000 грн.

Відповідно до наданої до матеріалів клопотання довідки загальна сума самостійно задекларованих ОСОБА_1 коштів за 2017-2020 рр. склала 2 689 479,00 грн., а дохід від підприємницької діяльності за 2018-2019 рр. склав 2 008 000,00 грн. Офіційні доходи ОСОБА_1 за період з 2017 по 2020 рік склали 411 321,00 грн. Наведене дає підстави для висновку про можливість тривалого існування ОСОБА_1 в умовах розшуку та переховування як на території України, так і за її межами.

ОСОБА_1 має два паспорти для виїзду за кордон і протягом 2019 року 9 разів виїжджала за кордон, зокрема 3 рази наземним транспортом у напрямку Молдови. Ця обставина свідчить про обізнаність та досвід перетину ОСОБА_1 державного кордону України, та з урахуванням існування фінансових можливостей надає їй додаткові можливості безперешкодно та оперативно залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Також встановлено, що цю квартиру ОСОБА_1 невдовзі після проведення обшуку, а саме 30.05.2018 відчужила, але до цього часу продовжує там проживати, що у тому числі, може свідчити про намір таким чином ухилитися від правових наслідків майнового характеру у разі притягнення до кримінальної відповідальності.

Водночас, непереконливими є доводи сторони обвинувачення про можливість ОСОБА_1 скористатися допомогою чоловіка, який є працівником «Дельта-Лоцман» ДП «Адміністрація морських портів України», яке надає послуги з лоцманського проведення суден в акваторії підхідних каналах усіх морських портів та терміналів України, та покинути територію України морським транспортом. До того ж у судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що вже тривалий час розлучена із ним та до цього часу не знала де її колишній чоловік працює.

Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку про існування ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування чи суду.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні

Існування цього ризику детектив обґрунтовує:

- існуванням достатнього авторитету серед працівників підконтрольних організацій, що пов`язане із тим, що ОСОБА_1 виконувала одну із керівних ролей («фінансового директора») у складі організованої групи, створеної ОСОБА_2 ;

- можливістю використання авторитету ОСОБА_2 , який продовжує обіймати посаду першого заступника ДП «МТП «Южний» з метою здійснення незаконного впливу на свідків з числа членів тендерного комітету, працівників відділу МТЗ, відділу тендерних процедур, керівників та працівників підрозділів-замовників, що, зокрема, пов`язане із тривалим знайомством із ОСОБА_2 ;

- наявністю тісних зв`язків із іншими підозрюваними з якими вона продовжує спілкуватися в силу того, що підприємство «СМ Партс» засновником та директором якого вона є розташоване за тією ж адресою, що і підприємства, де працюють ОСОБА_7 ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 .

Оцінивши доводи щодо існування цього ризику слідчий суддя вважає їх обґрунтованими з огляду на таке.

Оцінюючи можливість впливу на свідків слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує аж до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Досліджені у судовому засіданні документи дають підстави стверджувати, що ОСОБА_1 займала одну із керівних ролей у складі організованої групи, яку за твердженням сторони обвинувачення, створив ОСОБА_2 . Це зокрема, підтверджується матеріалами за результатами негласних слідчих (розшукових) дій. Наведена обставина свідчить про те, що вона ймовірно мала достатній авторитет та вплив на працівників організацій, які були задіяні у закупівлях, що проводилися ДП «МТП «Южний». Зважаючи на це, існує ризик того, що вона усвідомлюючи, яка відповідальність передбачена за вчинення інкримінованого їй злочину може використати набутий авторитет та вжити заходів із здійснення незаконного впливу на працівників організацій, які були задіяні у закупівлях, що проводилися ДП «МТП «Южний» задля надання ними необ`єктивних пояснень виправдувального характеру.

Враховуючи характер та тривалість відносин із ОСОБА_2 , який продовжує обіймати посаду в ДП «МТП «Южний», слідчий суддя не виключає можливості використання впливу ОСОБА_2 для здійснення тиску на свідків із числа членів тендерного комітету, працівників відділу МТЗ, відділу тендерних процедур, керівників та працівників підрозділів-замовників.

Крім того встановлено, що ТОВ «СМ ПАРТС», засновником та керівником якого є ОСОБА_1 , розташоване за тією ж адресою, що і ТОВ «СМ АГРОПАРТС», ТОВ «СМ ЛІФТИНГ ПАРТС», ТОВ «МАРІН ПАРТС» керівниками та працівниками яких є інші підозрювані у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , що свідчить про існування достатньо тісних взаємовідносин між ними. Узгодження позиції між підозрюваними може негативно вплинути на встановлення дійсних обставин у цьому кримінальному провадженні.

З цих підстав, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя погоджується із тим, що на теперішній час існує ризик того, що ОСОБА_1 може вчинити дії із тиску на свідків з метою зміни наданих ними свідчень.

Ризик знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень

Стверджуючи про існування цього ризику детектив посилається на можливість використання зв`язків та авторитету ОСОБА_2 , що обумовлено характером та тривалістю їх взаємовідносин та отриманням у зв`язку із цим доступу до службової інформації ДП «МТП «Южний» та можливості її спотворення чи знищення.

Крім того, детектив зазначає, що невістка ОСОБА_1 - ОСОБА_31 , яка у 2017-2018 працювала на одному із підконтрольних товариств - ТОВ «Техносолюшн», наразі працює у ДП «МТП «Южний», що свідчить про існування між нею та ОСОБА_1 , тісних зв`язків, які можуть бути використані останньою для отримання доступу до бухгалтерської документації ДП «МТП «Южний» та отримання можливості спотворення змісту інформації, яка міститься у цій документації. Відомості щодо місця роботи ОСОБА_31 підтверджені відомостями з ДПІ.

Також детектив зазначає, що органом досудового розслідування наразі не проведені обшуки за місцем знаходження «транзитних підприємств», що використовувалися для штучної націнки на товари, що були предметом поставок. Оскільки саме ОСОБА_1 вела переговори з особами, що здійснювали управління цими підприємствами, то у такому разі існує ризик того, що за вказівкою ОСОБА_1 документи, які підтверджують господарські відносини між цими підприємствами та підконтрольними із якими укладалися договори за результатами закупівлі можуть бути спотворені.

Ці доводи сторони обвинувачення є переконливими, а тому слідчий суддя погоджується із тим, що на теперішній час існує ризик знищення, приховання чи спотворення ОСОБА_1 речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

В обґрунтування існування цього ризику детектив, зокрема, посилається на те, що з метою приховання вчинення злочину ОСОБА_1 та інші співучасники злочину дотримувалися заходів конспірації, які полягали в забороні називати прізвища, назви підприємств під час спілкування телефоном, використовували прізвиська та псевдоніми та орендували декілька прихованих офісів, куди заборонялося приводити сторонніх осіб. Ці обставини підтверджуються дослідженими матеріалами, зокрема, протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Тому слідчий суддя вважає їх переконливими для підтвердження існування цього ризику, оскільки вбачається схильність осіб щодо яких здійснюється досудове розслідування, у тому числі і ОСОБА_1 до конспірації, що у разі незастосування запобіжного заходу та відсутністю контролю з боку правоохоронних органів зможе створити перешкоди у ефективному здійсненні досудового розслідування.

В оцінці цього ризику слідчий суддя враховує і обставини неодноразового переоформлення підприємств на різних засновників, зміну керівників, бухгалтерів. Крім того на мобільному телефоні виявлено листування, у тому числі і з приводу підконтрольних підприємств, які брали участь у закупівлях, що проводилися ДП «МТП «Южний», з керівником Головного управління ДФС в Одеській області, що свідчить про наявність зв`язків з високопосадовцями Головного управління ДФС в Одеській області та існування можливості через використання їх можливостей впливати на хід досудового розслідування.

Отже ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином є достатньо обґрунтованим.

Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.

2.4.3. Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків та з`ясування можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якої передбачає покарання на строк до 12 років. Отже до ОСОБА_1 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У статті 178 КПК України зазначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

У судовому засіданні сторона обвинувачення довела існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, а також існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи роль ОСОБА_1 , обставини та характер вчиненого злочину, характер взаємовідносин між особами щодо яких здійснюється досудове розслідування, схильність цих осіб до конспірації та приховування слідів, існуючі ризики, слідчий суддя погоджується із тим, що до ОСОБА_1 має бути застосований захід, пов`язаний із позбавленням свободи.

Водночас у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 має двох дітей, один із яких неповнолітній - ОСОБА_32 2005 року народження, та проживає разом із нею. За твердженням сторони захисту із чоловіком ОСОБА_1 вже тривалий час розлучена. Тобто на утриманні ОСОБА_1 перебуває неповнолітня дитина.

Наведена обставина є вагомою при з`ясуванні можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судима. За місцем проживання з негативного боку не характеризується.

За таких умов слідчий суддя вважає, що можливе застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, а саме цілодобового домашнього арешту.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 1, 2 ст. 181 КПК України).

У п. 104 рішення ЄСПЛ у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» від 05.07.2016 зазначено, що домашній арешт з огляду на його рівень і напруженість вважається позбавленням свободи у розумінні статті 5 Конвенції.

Цей спосіб позбавлення свободи вимагає існування відповідних і належних підстав, як і тримання під вартою під час досудового слідства. Він уточнив, що поняття «рівень» і «напруженість» у його практиці, як критерії застосовності статті 5 Конвенції, стосується тільки рівня обмеження свободи пересування, а не відмінностей за рівнем комфорту або у внутрішньому режимі у різних місцях позбавлення волі. Тому Суд застосовує ті самі критерії щодо позбавлення свободи незалежно від місця тримання заявника під вартою ( 104, 113, 114 рішення ЄСПЛ у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» від 05.07.2016 та п. 212 рішення у справі Развозжаєв проти Росії та України та Удальцов проти Росії від 19.11.2019.

Таким чином, з урахуванням обставин, що встановлені у ході розгляду клопотання слідчий суддя вважає, що застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам та буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме КПК України, оскільки саме цей запобіжний захід дасть можливість уникнути настання існуючих ризиків та забезпечить виконання покладених на підозрювану процесуальних обов`язків.

2.4.4. Щодо обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрювану у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

У клопотанні детектив просив покласти на підозрювану ОСОБА_1 , такі обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) носити електронний засіб контролю;

2) прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

3) не відлучатися із м. Южне Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

4) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , інші документи, що дозволяють виїзд з України та в`їзд до України, перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;

6) утримуватися від спілкування з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_33 , членами тендерного комітету ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , працівниками відділу матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_41 , ОСОБА_14 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , відділу тендерних процедур, керівниками та працівниками підрозділів замовників закупівель, зокрема ОСОБА_49 , директорами, засновниками, бухгалтерами, представниками ТОВ «МАРІН ІНДАСТРІАЛ СЕРВІС (ЄДРПОУ 41166976), ТОВ «ЮЖМОРСЕРВІС» (ЄДРПОУ 35178926), ТОВ «ТЕХНОСОЛЮШН» (ЄДРПОУ 40066124), ТОВ «МІЛЕНІУМ МЕРІТАЙМ» (ЄДРПОУ 39212478), ТОВ «СВ ШІППІНГ ЛТД» (ЄДРПОУ 39670322), ТОВ «БУДКОМПЛЕКТ 14» (ЄДРПОУ 39418075), ТОВ «ІНЖПОРТСЕРВІС» (ЄДРПОУ 41433794), ТОВ «ВКФ «ОБЛЗБУТ» (ЄДРПОУ 23872783), ТОВ «ТЕХМОРСНАБ» (КОД ЄДРПОУ 41446803), ТОВ «МЕТКОМ-ГРУП» (ЄДРПОУ 37811934), ТОВ «ІМПОРТ ПАРТС ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 41570178), ТОВ «ЕЛЕКТРО СЕРВІС ІНДАСТРІ» (ЄДРПОУ 41332055), ТОВ «МАЙНІНГ ЛІФТ МАШИНЕРІ» (ЄДРПОУ 41634702), ТОВ «Е.Р.А.» (ЄДРПОУ 34696147), ТОВ «ЛЕНДІНГ ГРУП» (ЄДРПОУ 40020829), ТОВ «Стар Ентерпрайс» (ЄДРПОУ 40012818), ТОВ «Енітек компані» (ЄДРПОУ 41027123), ТОВ «Будтрест» (ЄДРПОУ 39427729), ТОВ «Альбер Груп» (ЄДРПОУ 41155016), ТОВ «Крок-М» (ЄДРПОУ 20958082), ТОВ «Ліберті бізнес альянс» (ЄДРПОУ 41082713), ТОВ «Альма трейд» (ЄДРПОУ 41154782), ТОВ «УКР ФЕСТ» (ЄДРПОУ 40953709): ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 .

Покладення таких обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження. Покладення на підозрювану саме таких обов`язків дасть можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за її належною процесуальною поведінкою та унеможливити настання будь-якого із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Оскільки ОСОБА_1 повідомлено про підозру 27.10.2020, то з урахуванням положень ч. 1 ст. 219 КПК України, строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом, а також виконання обов`язків належить визначити до 26.12.2020 включно в межах строку досудового розслідування.

За наведених вище обставин клопотання детектива Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Коваленко Л.А. належить задовольнити частково.

Керуючись статтями 177, 178, 181, 183, 194, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги захисника Мацка Володимира Володимировича в інтересах ОСОБА_1 в порядку статті 206 КПК України.

Клопотання детектива Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Коваленко Л.А. задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду на строк до 26 грудня 2020 року включно.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такі обов`язки:

1) носити електронний засіб контролю;

2) прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

3) не відлучатися із м. Южне Одеської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

4) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Термін дії обов`язків визначити до 26.12.2020 включно в межах строку досудового розслідування.

Ухвалу для виконання передати органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на неї зобов`язань.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін