Документ № 92601265

Справа № 991/8416/20

Провадження1-кс/991/8640/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, підозрюваної ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4, про зміну підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013, досудове розслідування в якому здійснюється, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, в якому він просив:

-змінити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 576300 грн., на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання;

-повернути заставодавцю ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) внесену ним частину застави за ОСОБА_4 у розмірі 277000 (двісті сімдесят сім тисяч) грн.;

-повернути заставодавцю ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) внесену ним частину застави за ОСОБА_4 у розмірі 299999 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 99 коп.;

-у разі відмови змінити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, зменшити ОСОБА_4 розмір застави з 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В обґрунтування клопотання захисник підозрюваної ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що сплив значний час з моменту внесення застави, жодних процесуальних дій з підозрюваною ОСОБА_4 не проводиться, відсутні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим сторона обвинувачення не зверталася до суду з клопотанням про продовження строку дії покладених на підозрювану ОСОБА_4 додаткових процесуальних обов`язків, визначених ст. 194 КПК України. Крім того зазначив, що про наявність підстав для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м`який свідчить те, що остання надавала органу досудового розслідування правдиві показання, які свідчать про її непричетність до вчинення кримінальних правопорушень, жодного разу не порушила покладені на неї процесуальні обов`язки підозрюваної, має постійне місце проживання у м. Харків, постійне місце роботи, та за місцем роботи характеризується позитивно, має родину, яка перебуває у скрутному матеріальному становище, та виховує неповнолітню дитину. Крім того, зазначає, що гроші на внесення застави за ОСОБА_4 збиралися усією родиною та для родини останньої це є дуже велика грошова сума. Вищезазначені обставини та відсутність будь-яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, свідчать про наявність підстав для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м`який. Вказав, що на виконання вимог п. 3 ч. 3 ст. 201 КПК України, копія клопотання надіслана до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 06.10.2020 р. (а.с. 7).

В судовому засіданні підозрювана та її захисник підтримали клопотання та просили його задовольнити в повному обсязі.

Прокурор заперечувавпроти задоволенняклопотання,посилаючись набезпідставність доводівсторони захисту,просив відмовитиу йогозадоволенні.Крім того,зазначив,що постановоюпрокурора від13.10.2020р.з кримінальногопровадження №12013220540000400від 31.01.2013виділено вокреме провадженняматеріали досудовогорозслідування відноснопідозрюваної ОСОБА_4,виділеному кримінальномупровадженню присвоєно№ 52020000000000637від 13.10.2020р.за підозрою ОСОБА_4 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.1ст.255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, а також надав копію постанови від 01.09.2020 р. про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013, копію постанови від 13.10.2020 р. про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, копію повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р.

12 листопада 2019 року в рамках кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчогосудді Печерськогорайонного судум.Києва від13.11.2019р.по справі№ 757/60048/19-кдо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 49946 000 грн., з покладанням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 04 січня 2020 року включно.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26.12.2019 р. по справі № 11-сс/824/6704/2019 апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2019 р. по справі № 757/60048/19-к, постановлену нову ухвалу, якою до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 576 300 грн., з покладанням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 04 січня 2020 року включно.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 576 300 грн. відповідно до висновків, викладених в ухвалі Київського апеляційного суду від 26.12.2019 р., обумовлено:

1) наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, що підтверджується сукупністю зібраних доказів;

2) наявністю ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, що підтверджується достатніми доказами;

3) іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, а тому виключно застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

27 грудня 2019 року на відповідний розрахунковий рахунок Державної казначейської служби України згідно ухвали Київського апеляційного суду від 26.12.2019 р. внесені грошові кошти на суму 576999,99 грн. в якості застави за підозрювану ОСОБА_4, що підтверджується наявними в матеріалах клопотання копіями квитанцій.

У зв`язку з внесенням застави та звільнення з-під варти підозрювана ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).

Постановою Генерального прокурора від 01.09.2020 р. продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р. до 02 березня 2021 року.

Постановою детективаНАБУ від13.10.2020р.з матеріалівкримінального провадження№ 12013220540000400від 31.01.2013р.виділено матеріалидосудового розслідуваннявідносно підозрюваної ОСОБА_4 в окреме провадження,якому присвоєно № 52020000000000637 від 13.10.2020 р.

Наразі, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про початок досудового розслідування у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000637 від 13.10.2020 р., за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України (виділено з матеріалів кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013 відповідно до постанови прокурора від 13.10.2020 р. про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження).

Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Частиною 2 статті 200 КПК України, яка регулює порядок розгляду клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу, встановлено, що у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом,

На підставі ч.6 статті 9 КПК України, виходячи з рівності прав сторін кримінального провадження на реалізацію процесуальних прав (ч.2 ст.22 КПК України), а також враховуючи положення ч. 5 ст. 201 КПК України, можна зробити висновок, що підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду під час застосування запобіжного заходу, постановлення попередньої ухвали про зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З оглядуна зазначеніположення закону,слідчому суддіпід часвирішення клопотанняпро змінузапобіжного заходуу виглядізастави назапобіжний західу виглядіособистого зобов`язання,з метоювизначення чиє законніпідстави длязастосування стосовнопідозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходусаме увигляді особистогозобов`язання,необхідно вмежах доводіввідповідного клопотаннярозкрити:1)кримінальне правопорушення,у вчиненніякого підозрюєтьсяособа,та чиє підозраобгрунтованою;2)обставини,які свідчатьпро існування/відсутністьризиків,передбачених статтею177КПК;3)наявність/відсутністьобставин,які небули предметомсудового розглядупід часзастосування запобіжногозаходу,постановлення попередньоїухвали прозміну абовідмову узміні запобіжногозаходу,та якіможуть бутипідставою длязміни запобіжногозаходу на більш м`який запобіжний захід.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, а саме: ОСОБА_4 підозрюється в умисній участі у підконтрольній ОСОБА_7 злочинній організації та її структурному підрозділі під керівництвом ОСОБА_8, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.255 КК України; підозрюється в легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом при вчиненні операцій з придбання та оплати майна та майнових прав групи компаній «Український медіа холдинг» на загальну суму 440 226 315 доларів США, вчиненої повторно, злочинною групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України - легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто вчинення фінансової операції чи правочину з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів чи володіння ним, прав на таке майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене в особливо великих розмірах, повторно, злочинною групою.

Отже, ОСОБА_4 підозрюється увчиненні злочину,передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України особливо тяжкий злочин, а також у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, який також відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі понад 10 років (ст. 12 КК України).

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри та існування передбаченихст. 177 КПК Україниризиків були встановлені ухвалою Київського апеляційного суду від 26.12.2019 р. по справі № 11-сс/824/6704/2019, якою скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2019 р. по справі № 757/60048/19-к, постановлену нову ухвалу, якою до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 576 300 грн., з покладанням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 04 січня 2020 року включно.

В ході розгляду зазначеного клопотання стороною захисту не спростовано висновки суду, не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваної до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких їй повідомлено про підозру, або вказували на не обгрунтованість повідомленої підозри, не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б свідчили про відсутність або зміну у цьому кримінальному провадженні передбачених ч. 1ст. 177 КПК Україниризиків,існування якихбуло встановлено ухвалою Київського апеляційного суду від 26.12.2019 р.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

В своючергу,ті фактичнідані,зурахуваннямяких судомпідчас вирішенняпитання прозастосуваннязапобіжногозаходу буловстановленоіснуванняобґрунтованої підозриувчиненні ОСОБА_4 інкримінуємихїйзлочинів,вїхсукупності незалишаютьрозумнихсумнівів вобґрунтованостіповідомленої ОСОБА_4 підозри, є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Зі змістуухвали Київськогоапеляційного судувід 26.12.2019р.вбачається,що підчас розглядуклопотання прозастосування допідозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою колегієюсуддів буловстановлено наявністьризиків,передбачених ч.1ст.177КПК України(переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду; знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; незаконновпливати насвідків,інших підозрюваниху цьомуж кримінальномупровадженні; перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином; вчинитиінше кримінальнеправопорушення чипродовжити кримінальнеправопорушення,у якомупідозрюється),обґрунтованість повідомленоїпідозри,враховано обставиникримінального провадження,тяжкість кримінальнихправопорушень,у вчиненніяких підозрюється ОСОБА_4,дані проособу підозрюваної(їївік,стан здоров`я,сімейний стан,характер соціальнихзв`язків,спосіб життя),її майновийстан,процесуальну поведінкупідозрюваної, що стало підставою для відмови у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі, що становить триста прожиткових мінімумів для працездатних осіб 576300 грн.

Отже, судом вже надавалась оцінка процесуальній поведінці підозрюваної, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, ступеню тяжкості інкримінуємих їй кримінальних правопорушень, досліджувалися обставини виконання нею як підозрюваною своїх процесуальних обов`язків, враховувались при застосуванні запобіжного заходу дані про особу підозрюваної ОСОБА_4, зокрема, її сімейний та майновий стан, а тому відповідні обставини не можуть самі по собі слугувати підставами для зміни запобіжного заходу, що спростовує доводи заявника.

В свою чергу, згідно ст. 179 КПК України зі змісту поняття запобіжного заходу - особисте зобов`язання у його співідношенні до інших запобіжних заходів вбачається, що це найменш суворий запобіжний захід, а за вимогами ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування будь-якого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенніпитання провідсутність підставдля змінизапобіжного заходувирішальним єнаявність ризикупереховування підозрюваноївід органудосудового розслідуваннята суду,що обумовлюєтьсяможливістю притягненнямдо кримінальноївідповідальності тапов`язаними ізцим можливиминегативними дляособи наслідками(обмеженнями)і,зокрема,суворістю передбаченогопокарання (злочин,у якомуобґрунтовано підозрюється ОСОБА_4,передбачає виключнопокарання увиді реальногопозбавлення воліна строквід семидо дванадцятироків зконфіскацією майна(ч.1ст.255КК України), на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна (ч. 3 ст. 209 КК України).

Застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави зменшує до мінімуму ризик переховування останньої від слідства та суду, що не здатне забезпечити застосування такого запобіжного заходу як особисте зобов`язання, оскільки не буде тим стримуючим фактором, який би забезпечив належну процесуальну поведінку підозрюваної протягом всього часу кримінального провадження і суттєво зменшив вказаний ризик.

Таким чином, в ході розгляду клопотання слідчим суддею не було встановлено вагомих нових обставин для зміни підозрюваній запобіжного заходу із застави на найменш суворий вид запобіжного заходу - особисте зобов`язання, а застосований до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави, з урахуванням тяжкості інкримінуємих їй злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 в частині вимоги про зміну запобіжного заходу, оскільки стороною захисту не доведено, що наразі існують нові обставини, які виправдовують зміну запобіжного заходу у виді застави на більш м`який у виді особистого зобов`язання, та що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти існуючим мінімальним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_4, в тому числі і з врахуванням кваліфікації її дій за вчинення особливо тяжких злочинів, що їй інкримінуються.

У зв`язку із відсутністю підстав для зміни запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, з урахуванням того, що застосований до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави наразі продовжує діяти, відтак відсутні підстави для повернення всієї суми застави заставодавцю згідно ч. 11 ст. 182 КПК України.

Що стосується вимоги заявника про зменшення ОСОБА_4 розмір застави з 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, то слідчий суддя зазначає наступне.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).

Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п. 3) ч. 5 ст. 182 КПК).

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Так, враховуючи процесуальну поведінку підозрюваної протягом досудового розслідування, час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р., в рамках якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, - майже вісім років, а також час, який минув з дня постановлення ухвали Київського апеляційного суду від 26.12.2019 р. по справі № 11-сс/824/6704/2019, якою до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 576 300 грн., з покладанням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 04 січня 2020 року включно, тобто майже рік, слідчий суддя дійшов висновку, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, існування яких було встановлено зазначеним судовим рішенням, наразі продовжують існувати, однак є мінімальними, про що також свідчить відсутність з боку сторони обвинувачення ініціативи щодо вжиття заходів, направлених на продовження строку покладених на ОСОБА_4 ухвалою суду процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Разом з тим, враховуючи характер та обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваної, наявність мінімальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, час, що сплив після вчинення дій, які стали підставою для повідомлення про підозру ОСОБА_4 (7 років) час, що сплив після повідомлення підозри вказаній особі - майже рік, вбачається наявність обґрунтованих підстав для зменшення визначеного ухвалою Київського апеляційного суду від 26.12.2019 р. розміру застави до мінімального розміру, передбаченого п.3 ч.5 ст.182 КК України - вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір є на даний час достатнім аби забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на неї відповідно до положень КПК України процесуальних обов`язків як особи яка є підозрюваною, та запобігти наявним мінімальним ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає за необхідне зменшити підозрюваній ОСОБА_4 розмір застави, визначений ухвалою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року, з 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 576300 гривень до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень 00 коп., адже така застава буде достатньою для гарантування виконання підозрюваною покладених на неї законом обов`язків, та не є завідомо непомірною для підозрюваної.

Що стосуєтьсяповернення заставодавцючастини внесеноїним сумизастави за ОСОБА_4 у зв`язку із зменшенням розміру застави до 80прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить168160(стошістдесят вісімтисяч стошістдесят)гривень 00коп.,то слідчийсуддя враховує,що грошовікошти насуму 576999,99грн.в якостізастави запідозрювану ОСОБА_4 були двомарізними заставодавцямивнесені згідно ухвали Київського апеляційного суду від 26.12.2019 р. на рахунок Київського апеляційного суду, що підтверджується наявними в матеріалах клопотання копіями квитанцій, а тому питання щодо повернення частини внесеної застави має вирішуватися за окремою заявою з урахуванням інтересів всіх заставодавців.

За такого, клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4, про зміну підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 201,309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Зменшити розмір застави, визначений підозрюваній ОСОБА_4 ухвалою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року, з 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 576300 гривень до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень 00 коп.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_9