Пошук

Документ № 92612206

  • Дата засідання: 02/11/2020
  • Дата винесення рішення: 02/11/2020
  • Справа №: 991/8819/20
  • Провадження №: 42016161010000308
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
  • Суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.
  • Секретар : Фінько Ю.В.
  • Прокурор : Мусіяка В.В.

Справа № 991/8819/20

Провадження № 1-кс/991/9144/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року м.Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

прокурора Мусіяки В.В.,

розглянувши в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду заяву ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Михайленко Віри Володимирівни від розгляду клопотання про накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. перебуває справа № 991/8819/20 (провадження № 1-кс/991/9047/20) за клопотанням прокурора другого відділу управління процесуального керівництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Мусіяки В.В. про накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні № 42016161010000308 від 03.10.2016.

29.10.2020 під час судового розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_1 заявив про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. від розгляду справи № 991/8819/20.

За ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді його розглядає інший суддя цього ж суду.

В порядку ст. 35 КПК України, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2020 для розгляду заяви про відвід визначено суддю Хамзіна Т.Р.

І. Доводи заяви.

Зі змісту журналу судового засідання від 29.10.2020 у справі № 991/8819/20 вбачається, що під час розгляду клопотання про накладення грошового стягнення підозрюваний ОСОБА_1 зазначив, що вважає за неможливе розглядати клопотання, оскільки заяви про відвід слідчого судді належним чином не розглянута, і заявив відвід.

У своїх доповненнях до клопотання про відвід слідчого судді Михайленко В.В. ОСОБА_1 зазначив, що станом на 29.10.2020 його заява про відвід слідчого судді Михайленко В.В. зроблена усно 19.10.2020 та уточнена письмово 22.10.2020 не розглянута, а його заява від 29.10.2020 про неможливість розгляду справи № 991/881/20 не взята слідчою суддею Михайленко В.В. до уваги, що і стало підставою для заяви про відвід.

ОСОБА_1 та його захисник адвокат Харченко І.Є. були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання щодо розгляду заяви про відвід, однак для участі під час судового розгляду вони не з`явились.

Прокурор Мусіяка В.В. заперечував проти задоволення заяви про відвід і зазначив, що підозрюваний ОСОБА_1 не надав жодних доказів, які б свідчили про упередженість слідчого судді Михайленко В.В., а всі його аргументи стосуються незгоди з рішенням судді.

Слідчий суддя Михайленко В.В, якій заявлено відвід, у судове засідання не прибула, правом надати пояснення не скористалася.

Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Всі учасникам було повідомлено про дату, час та місце судового засідання, і надана можливість надати пояснення. Відсутність всіх учасників не перешкоджає проведенню судового засідання.

ІІ. Обставини, встановлені суддею.

23.09.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) Брояки С.В., погоджене прокурором САП Мусіякою В.В., про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 . Згідно з протоколом автоматизованої системи суду клопотання розподілене на розгляд слідчому судді Михайленко В.В.

В межах розгляду цього клопотання 07.10.2020 (справа № 991/7905/20, провадження № 1-кс/991/8125/20) до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора САП Мусіяки В.В. про накладення на підозрюваного ОСОБА_1 грошового стягнення у зв`язку з невиконанням ним процесуальних обов`язків.

Під час судового засідання 19.10.2020 у справі № 991/7905/20 підозрюваним було заявлено відвід слідчому судді Михайленко В.В. з мотивів упередженості та заінтересованості.

Розгляд цієї заяви було здійснено суддею Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д. 23.10.2020. За результатом розгляду було відмовлено у задоволенні заяви про відвід.

22.10.2020 підозрюваний ОСОБА_1 надіслав письмові уточнення по суті заяви про відвід, оголошеної 19.10.2020. Уточнення надійшли до суду 26.10.2020.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. від 26.10.2020 матеріали за клопотанням прокурора було виділено в окреме провадження та передано для подальшої реєстрації в автоматизованій систем документообігу суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.10.2020 клопотання про накладення грошового стягнення було передано для розгляду у судовій справі № 991/8819/20 (провадження № 1-кс/991/9047/20) слідчому судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

Розгляд клопотання було призначено на 29.10.2020.

Під час судового засідання 29.10.2020 у справі № 991/8819/20 підозрюваний ОСОБА_1 зазначив, що вважає за неможливе проведення судового засідання, оскільки заява про відвід слідчого судді належним чином не розглянута та долучив свої пояснення у письмовому вигляді. Після продовження розгляду справи, підозрюваний ОСОБА_1 заявив слідчому судді Михайленко В.В. та зачитав текст доповнень до клопотання про відвід слідчого судді Михайленко В.В. від 29.10.2020, що міститься у матеріалах справи та долучив доповнення.

ІІІ. Оцінка та висновки судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Однак вичерпного переліку цих обставин процесуальний закон не містить. Отже особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.

Відповідно до частини 3-5 статті 80 КПК України заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заява про відвід під час досудового розслідування подається одразу ж після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.

Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд в оцінці вмотивованості відводу звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так Європейським судом з прав людини у п. 66 у рішенні по справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п. 43).

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді. А якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Можливі дві ситуації, коли можуть виникнути сумніви в неупередженості суду:

- перша носить функціональний характер і стосується, наприклад, здійснення різних функцій в рамках судового процесу одним і тим же особою або ієрархічних чи інших зв`язків з іншим учасником судового розгляду;

- друга носить особистий характер і обумовлена поведінкою суддів в конкретній справі. (рішення «Кіпріану проти Кіпру» [ВП] (Kyprianou v. Cyprus) [GC], заява № 73797/01, пункт 121, ЄСПЛ 2005-XIII).

Підозрюваний ОСОБА_1 вказує такі підстави для відводу слідчого судді Михайленко В.В. від розгляду клопотання про накладення грошового стягнення:

-не розгляд заяви про відвід, заявленої ним 19.10.2020;

-не взяття до уваги слідчим суддею Михайленко В.В. його заяви про неможливість розгляду справи № 991/8819/20.

Дослідивши доводи заяви та матеріали справи № 991/8819/20, суддя вважає недоведеним факт упередженості слідчого судді Михайленко В.В. під час розгляду клопотання про накладення грошового стягнення.

1)Щодо не розгляду заяви про відвід від 19.10.2020.

Підозрюваний ОСОБА_1 зазначає, що станом на 29.10.2020 його заява про відвід від 19.10.2020 (з письмовими уточненнями від 22.10.2020) не розглянута.

З матеріалів справи вбачається, що заява підозрюваного ОСОБА_1 від 19.10.2020 була розглянута суддею Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д. 23.10.2020. Письмові доповнення до заяви про відвід від 22.10.2020 надійшли до суду лише 26.10.2020 і стосувались безпосередньо відводу, який вже було розглянуто по суті.

Отже, розгляд клопотання про відвід підозрюваного ОСОБА_1 було здійснено іншим суддею, а тому той факт, що під час вирішення питання про відвід слідчого судді Михайленко В.В. не було враховано аргументи наведені у письмових запереченнях, жодним чином не свідчать про упередженість слідчого судді Михайленко В.В .

Суддя вважає, що підозрюваним ОСОБА_1 не було наведено жодних доказів, які б доводили упередженість слідчого судді Михайленко В.В. , і яким чином про це може свідчити ніби-то невирішення питання про відвід, заявлений 19.10.2020.

2) Щодо не взяття до уваги заяви про неможливість розгляду справи від 29.10.2020.

Підозрюваний ОСОБА_1 вказує, що слідчим суддею Михайленко В.В. не було взято до уваги його заява про неможливість розгляду справи № 991/8819/20 під час судового засідання, яке відбулося 29.10.2020.

Проаналізувавши відеозапис та журнал засідання, у яких було зафіксовано хід судового розгляду 29.10.2020 у справі № 991/8819/20, суддя встановив, що на початку судового розгляду слідчий суддя Михайленко В.В. роз`яснила учасникам процесу право заявити відвід складу суду, відводів заявлено не було. Після цього підозрюваний ОСОБА_1 зачитав заяву про неможливість розгляду справи та долучив письмові пояснення. Слідчий суддя Михайленко В.В. долучила вказану заяву до матеріалів справи.

Отже, заява про неможливість розгляду справи не є заявою про відвід і заявлялась підозрюваним ОСОБА_1 окремо. На початку судового засідання відвід, з підстав зазначених у заяві не був заявлений. В свою чергу самовідвід, відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України, є обов`язком судді, яке реалізується ним самостійно за виключних обставин та у встановлених законом випадках.

З наведеного вбачається, що слідчим суддею Михайленко В.В. було у належний процесуальний спосіб долучено заяву підозрюваного ОСОБА_1 до матеріалів справи, а тому твердження заявника про не взяття до уваги його заяви не вказує на упередженість слідчого судді.

Враховуючи викладене, суддя не може зробити висновок про упередженість слідчого судді Михайленко В.В. під час розгляду клопотання про накладення грошового стягнення.

Таким чином, суддя вважає, що заявником не доведена наявність об`єктивної чи суб`єктивної упередженості слідчого судді Михайленко В.В. під час розгляду клопотання у справі № 991/8819/20. Тому підстави для відводу відсутні.

Керуючись ст. ст. 75, 81, 85, 369, 372 КПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Михайленко Віри Володимирівни відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Р. Хамзін