- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
- Секретар : Сташака Я.В.
- Захисник/адвокат : Андрійчука Р.Б.
- Прокурор : Кричун В.В.
Справа № 991/8900/20
Провадження1-кс/991/9128/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2020 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
слідчого судді Олійник О.В.,
з участю:
секретаря судового засідання Сташака Я.В.
підозрюваного ОСОБА_1
захисника Андрійчука Р.Б.
прокурора Кричуна В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Андрійчука Руслана Борисовича, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу (зменшення розміру застави) у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 52020000000000186 від 12.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
28.10.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Андрійчука Р.Б. подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави, подане у кримінальному провадженні №52020000000000186 від 12.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання.
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000186 від 12.03.2020.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.04.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (252 240 грн.) із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23.04.2020 ОСОБА_1 змінено розмір застави та визначено його у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 051 000 грн., в іншій частині ухвалу слідчого судді залишено без змін.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.06.2020 строк дії процесуальних обов`язків застосованих щодо підозрюваного продовжено до 04.08.2020, і ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.08.2020 строк дії обов`язків продовжено до 03.10.2020.
В подальшому сторона обвинувачення не зверталась до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії обов`язків щодо підозрюваного ОСОБА_1 .
Сторона захисту вважає, що на даний час наявні підстави для зміни раніше застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, зокрема посилається на такі обставини.
1. Майновий стан підозрюваного та його родини.
- ОСОБА_1 проживає разом із дружиною та донькою в будинку, який належить на праві приватної власності матері підозрюваного. Родина ОСОБА_1 проживає у цьому будинку зі згоди власника домоволодіння і не може розпоряджатися цим майном, оскільки не являються власниками цього майна, а є виключно його користувачами зі згоди власника. Таким чином, факт проживання підозрюваного в будинку належному його матері не може вказувати на майновий стан родини підозрюваного.
- Наказом ДФС України від 30.06.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника СУ ФР ГУ ДФС у Київській області та зараховано у розпорядження ГУ ДФС У Київській області, у зв`язку з чим грошове утримання, яке було єдиним джерелом його доходу, не виплачується. На даний час єдиним джерелом доходів сім`ї підозрюваного є невелика заробітна плата його дружини, яка працює вчителем у державному закладі.
2. Непомірний розмір застави. Заставу за підозрюваного внесено його захисником - адвокатом Андрійчуком Р.Б. Кошти в розмірі 252 240 грн. є власними заощадженнями адвоката, а кошти в сумі 798 760 грн. отримані адвокатом в якості поворотної фінансової допомоги. На даний час особа, від якої отримано поворотну фінансову допомогу у зазначеній сумі, вимагає її повернення. Однак такої суми ні у адвоката, ні у підозрюваного немає.
3. Відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:
- Переховування від органів досудового розслідування та суду. На виконання ухвали слідчого судді, якою відносно підозрюваного застосовано запобіжний захід, підозрюваний здав свій паспорт для виїзду за кордон до відповідних органів, а тому ризик переховування відсутній.
- Знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. В червні 2020 підозрюваного звільнено з посади начальника СУ ФР ГУ ДФС у Київській області. На даний час розслідування кримінального провадження №32019110000000138 здійснюють слідчі Головного слідчого управління ДФС України. Таким чином, ризик знищення або спотворення речових доказів відсутній.
- Впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні. Підозрюваний утримується від спілкування з підозрюваним ОСОБА_3 і свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Свідок ОСОБА_5 на даний час не є підлеглим ОСОБА_1 , оскільки останній не обіймає раніше займану посаду керівника, а ОСОБА_5 з липня 2020 призначено на посаду заступника начальника управління в СУ ФР ГУ ДФС в іншій області.
4. Належна процесуальна поведінка підозрюваного. З моменту застосування до підозрюваного запобіжного заходу він належним чином виконує покладені на нього обов`язки: прибуває до детектива, прокурора, суду за першою вимогою; не змінює свого місця проживання; утримується від спілкування зі свідками та підозрюваним; здав на зберігання до відповідних органів свій паспорт для виїзду за кордон; не перешкоджає проведенню досудового розслідування; після закінчення строку дії ухвали, якою на підозрюваного було покладено процесуальні обов`язки, продовжує належним чином виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 7 ст. 42 КПК України.
На підставі зазначеного захисник підозрюваного просить змінити застосований щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1 051 000 грн.), шляхом зменшення суми застави на 120 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (252 240 грн.).
Позиція учасників провадження у судовому засіданні.
Захисник підозрюваного - адвокат Андрійчук Р.Б. у судовому засіданні підтримав подане клопотання. Пояснив, що ним було внесено заставу за підозрюваного ОСОБА_1 , для сплати суми застави адвокатом було отримано поворотну фінансову допомогу строком на два місяці, який на даний час сплив і наразі наявна необхідність повернення грошових коштів. Той факт, що орган досудового розслідування не звертався до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного, свідчить про відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника, просив про задоволення клопотання. Пояснив, що його звільнено з посади начальника СУ ФР ГУ ДФС у Київській області і зараховано у розпорядження ГУ ДФС У Київській області, заробітна плата йому не нараховується, проте трудовий стаж рахується. Вважає звільнення його з посади керівника незаконним і оскаржує його в судовому порядку. З моменту застосування до нього запобіжного заходу виконує покладені на нього обов`язки належним чином. Після закінчення строку дії обов`язків не забирав із відповідних органів свій паспорт для виїзду за кордон.
Прокурор Кричун В.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Пояснив, що майновий стан заставодавця не є підставою для зміни запобіжного заходу підозрюваному. Отримання коштів в борг задля внесення застави за підозрюваного є правом заставодавця, а не його обов`язком. Порушене адвокатом питання щодо зменшення розміру застави не є зміною запобіжного заходу в розумінні ст.201 КПК України. Посилання на належну процесуальну поведінку підозрюваного, як підставу для зміни запобіжного заходу, не є вірним, оскільки ОСОБА_1 , перебуваючи у статусі підозрюваного, зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені ст. 42 КПК України. На підставі зазначеного, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Встановлені обставини справи.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000186 від 12.03.2020.
У цьому кримінальному провадженні 08.04.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме у одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з вимаганням.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.04.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (252 240 грн.) із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23.04.2020 ОСОБА_1 змінено розмір застави та визначено його у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 051 000 грн., в іншій частині ухвалу слідчого судді залишено без змін.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.06.2020 строк дії процесуальних обов`язків застосованих щодо підозрюваного продовжено до 04.08.2020, і ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.08.2020 строк дії обов`язків продовжено до 03.10.2020.
В подальшому сторона обвинувачення не зверталась до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії обов`язків щодо підозрюваного ОСОБА_1 .
Оцінка і мотиви слідчого судді.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити зазначені дії.
Запобіжним заходом, в тому числі, є застава (п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України). Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, зменшення встановлених у провадженні ризиків зі спливом досудового розслідування, зміни в майновому чи сімейному стані підозрюваного, інші суттєві обставини, що враховувалися під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Тобто зменшення ризиків не є єдиною підставою для зменшення розміру застави.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри та існування в кримінальному провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків були встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, даних про їх істотне зменшення не встановлено. Зокрема, стороною захисту не спростовано висновки суду та не надано доказів, які б свідчили про відсутність чи істотну зміну у цьому кримінальному провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків. Факт звільнення підозрюваного з посади керівника не свідчить про відсутність ризиків, оскільки дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваний може вчинити не перебуваючи на раніше займаній посаді. Прокурором в судовому засіданні не заперечувалася та обставина, що ОСОБА_1 не порушував обов`язки, покладені на нього відповідним процесуальним рішенням, проте бездоганна процесуальна поведінка, забезпечена заставою, при наявності передбачених законом ризиків, не є достатньою для зміни її розміру.
Належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, на думку слідчого судді, не свідчить про зменшення чи відсутність визначених ризиків знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та впливу на свідків, іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, а є результатом застосування до нього запобіжного заходу у виді застави саме в такій сумі, що була визначена ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23.04.2020. Тобто розмір застави у даному випадку є стримуючим фактором, який забезпечує виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, які зокрема визначені ч. 7 ст. 42 КПК України.
Виконання процесуальних обов`язків є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані, їх виконання не можна представляти як таке, що залежить від волі підозрюваного і, тим більше, обумовлює зміну запобіжного заходу.
Слідчий суддя вважає, що визначений 23.04.2020 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду запобіжний захід у вигляді застави в сумі 1 051 000 грн., з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , що є особливо тяжким корупційним кримінальним правопорушенням, не вступає в суперечність із правилами, передбаченими ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покликана забезпечити явку підозрюваної особи у судове засідання.
У відповідності до положень ст. 182 КПК України, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. А тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його майновий і сімейний стан, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави у випадку його неявки до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.
Слідчий суддя не приймає до уваги аргументи захисника щодо того, що домоволодіння, у якому проживає підозрюваний з родиною, не може свідчити про майновий стан підозрюваного та його родини оскільки такі обставини досліджувались судом апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції про застосування запобіжного заходу. Зі змісту ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23.04.2020 убачається, що при прийнятті рішення щодо нездатності застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, судом було враховано протокол обшуку від 10.04.2020 домоволодіння в якому проживає підозрюваний та фототаблиці до нього, який не був оглянутий слідчим суддею при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обшук проведений після постановлення слідчим суддею вказаного рішення. Отже такі обставини не є новими і не можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід.
Крім того, при прийнятті рішення щодо розміру застави, колегією суддів було враховано майновий стан підозрюваного та його родини, що зазначений у декларації; ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину; ступінь залученості підозрюваного до вчинення злочину як службової особи; розмір неправомірної вигоди.
Посилаючись на завищену суму застосованої щодо підозрюваного застави, стороною захисту не було надано достатніх відомостей вважати, що обставини, які були враховані судом при вирішенні питання щодо визначення розміру застави, змінилися настільки, що це обумовлює зменшення розміру застави у подальшому.
При розгляді клопотання підозрюваного про зміну запобіжного заходу, слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання. Такий висновок узгоджується з положеннями частини 5 статті 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує, що з часу визначення розміру застави ОСОБА_1 характер та обсяг висунутої йому підозри не змінився, у зв`язку з чим слідчий суддя дійшла висновку про наявність обставин, які свідчать, що ризики, встановленні слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, а у подальшому при продовженні строку дії обов`язків, зі спливом часу повністю не зникли та продовжують існувати, а дані щодо нових обставин, які б слугували підставою для зміни запобіжного заходу, відсутні. Той факт, що сторона обвинувачення не зверталась до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії обов`язків до 03.10.2020, не свідчить про повну відсутність будь-яких ризиків.
Посилання захисника на скрутне матеріальне становище підозрюваного не може бути взято до уваги слідчим суддею, оскільки повідомлені у судовому засіданні підозрюваним відомості відносно того, що він будучи зарахованим у розпорядження ГУ ДФС У Київській області не отримує заробітної плати, не підтверджені жодними доказами.
Слідчий суддя не приймає до уваги доводи адвоката щодо необхідності повернення коштів, які було отримано в якості поворотної фінансової допомоги задля внесення визначеної судом застави. Наявна в матеріалах клопотання копія листа директора ТОВ «Венгейт» від 15.08.2020, що адресований на ім`я адвоката Андрійчука Р.Б. про повернення грошових коштів, які отримані адвокатом за договором про надання поворотної фінансової допомоги в сумі 798 760,00 грн., що були внесені за підозрюваного в рахунок застави, не може бути розцінена слідчим суддею як належний доказ, який свідчить про наявність суттєвих обставин, що може бути враховувано слідчим суддею при прийнятті рішення про доцільність зміни запобіжного заходу застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_1 .
Також слід зазначити, що внесення застави було правом, а не обов`язком заставодавця, заставодавець самостійно прийняв рішення про внесення застави саме у такому розмірі і мав би розраховувати на відповідні наслідки такого рішення. Крім того, заставодавець, маючи юридичну освіту та будучи практикуючим адвокатом, повинен був реально розраховувати на відповідну тривалість досудового розслідування у справах про корупційні кримінальні правопорушення і відповідно на перебування внесених ним грошових коштів під заставою. Таким чином, обставини, на які посилається адвокат, не можуть слугувати підставою зменшення розміру застави.
На підставі зазначеного, клопотання захисника про зменшення розміру застави задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 177, 182, 194, 201, 309, 376 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника Андрійчука Руслана Борисовича, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу (зменшення розміру застави) залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя О. В. Олійник