Документ № 92699547

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Михайленко В. В. Справа № 991/4814/20

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/895/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2020 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів Павлишина О. Ф., Семенникова О. Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

захисника Харченка І. Є.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

прокурора Мусіяки В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Харченка Ігора Євгеновича, подану в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 17 червня 2020 року у кримінальному провадженні №42016161010000308, про застосування до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Одеси, громадянина України, керівника АО

«Вірченко і партнери», директора ТОВ «Авіакомпанія «Одеса»,

зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2 , одруженого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу

України (далі - КК), запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням обов`язків

В С Т А Н О В И Л А:

Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду отримано апеляційну скаргу Харченка І. Є., подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2020.

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1.1. 17.06.2020 слідча суддя Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою застосувала до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі шість мільйонів дев`яносто п`ять тисяч вісімсот грн із покладенням на підозрюваного до 17.08.2020, але в межах строку досудового розслідування, передбачених п. п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) обов`язків.

1.2. Вищезазначена ухвала слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2020 мотивована: (1) наявністю обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК; (2) встановленням існування ризиків незаконного впливу ОСОБА_1 на свідків, його можливого переховування від органів досудового розслідування, а також імовірності вчинення ним дій, направлених на знищення, приховування або спотворення документів, які мають істотне значення для кримінального провадження; (3) доведеністю можливості запобігти встановленим ризикам, шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу без ізоляції від суспільства у вигляді застави із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК; (4) недостатністю застосування до підозрюваного для запобігання встановленим ризикам застави у максимальному розмірі, зазначеному в п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК, і, як наслідок, необхідності встановлення ОСОБА_1 застави у розмірі 2900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (6 095 800,00 грн), яка здатна забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти доведеним ризикам.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги.

2.1. У своїй апеляційній скарзі зі змінами і доповненнями до неї, поданими 03.11.2020, Харченко І. Є. просить скасувати ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2020 і постановити нову, якою відмовити у застосуванні запобіжного заходу.

2.2. Необхідність скасування оскаржуваної ухвали Харченко І. Є. в апеляційній скарзі мотивує неврахуванням слідчою суддею: (1) порушення стороною обвинувачення процедури повідомлення про підозру, з огляду на підміну нею постанови Генерального прокурора чи його заступника - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо доручення іншому прокурору здійснити письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 застереженням про надання такого доручення в самому тексті письмового повідомлення про підозру, підписаному Н. Холодницьким Н. ; (2) підписання клопотання щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу незаконно призначеним на посаду директором Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) детективом Маркевичем С. В. , враховуючи незаконність призначення на посаду директора НАБУ ОСОБА_5 ; (3) відсутності кримінальної відповідальності за дії, вчинення яких інкримінується підозрюваному; (4) відсутності вагомих доказів вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення з одночасним залишенням аналізу фактів, існування яких спростовує доведеність існування обґрунтованої підозри; (5) непроведення стороною обвинувачення оцінки всього майна ТОВ Авіакомпанія «Одеса»; (6) недоведеності існування ризиків, наявність яких нею помилково було встановлено. Також, обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, захисник зазначив на цілий ряд недоліків, наявних в оскаржуваній ухвалі.

2.3. У зв`язку з наведеним захисник в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків слідчої судді обставинам справи, що призвело до прийняття незаконного, необґрунтованого та невмотивованого рішення, яке ним оскаржується.

ІII. Позиції учасників провадження.

3.1. Захисник Харченко І. Є. підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, повторивши мотиви, зазначені у ній (див. п. 2.2. цієї ухвали).

3.2. Підозрюваний ОСОБА_1 просив задовольнити апеляційну скаргу його захисника з мотивів, зазначених у ній. Додатково зазначив, що відсутність ризику його переховування від органів досудового розслідування додатково спростовується й тим, що вже кілька місяців відсутня ухвала, якою б на нього як на підозрюваного були покладені процесуальні обов`язки.

3.3. Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних вимог захисника Харченка І. Є., вказуючи на: (1) наявність достатніх доказів обґрунтованості врученої ОСОБА_1 підозри; (2) доведеність існування ризиків незаконного впливу підозрюваного на свідків, його можливого переховування від органів досудового розслідування, а також імовірності вчинення ним дій, направлених на знищення, приховування або спотворення документів, які мають істотне значення для кримінального провадження; (3) обгрунтованість застосованого до підозрюваного запобіжного заходу. Крім того, у відповідь на доводи ОСОБА_1 про те, що ризик його переховування від органів досудового розслідування спростовується тим, що, за відсутності ухвали про покладення обов`язків, упродовж кількох місяців він нікуди не втікає, прокурор зауважив, що підозрюваний й так повинен виконувати обов`язки, передбачені ст. 42 КПК, дотримання ОСОБА_1 яких гарантується сплаченою ним заставою.

IV. Обставини, встановлені слідчою суддею та судом апеляційної інстанцій.

4.1. Як було встановлено слідчою суддею Вищого антикорупційного суду в оскаржуваній ухвалі від 17.06.2020:

4.1.1. Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016161010000308 розпочате 03.10.2016 (т. 1 а. с. 14-16).

4.1.2. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК, вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, оголошено та роз`яснено права підозрюваного 10.06.2020 (т. 1 а. с. 17-32).

4.1.3. У цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а також проведення фінансових операцій з коштами, які отримані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів за попередньою змовою групою осіб та в особливо великому розмірі.

4.1.4. З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що внаслідок таких дій з державного бюджету було перераховано 146 850 000,00 грн, в той час, як згідно з висновком експерта від 08.11.2017 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи, розмір викупної ціни будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 станом на 31.08.2016 може складати 16 100 000,00 грн. Отже втрати коштів бюджету м. Одеси в результаті викупу цих будівель та споруд у зв`язку із суспільною необхідністю могли становити не менше, як 130 750 000,00 грн. Надалі кошти у сумі 145 850 100 грн без ПДВ із банківського рахунку ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» були перераховані на банківський рахунок ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн».

4.1.5. Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК.

4.1.6. Надані відомості, які досліджено в ході судового розгляду, свідчать про вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК, враховуючи, що дії підозрюваного об`єктивно і безпосередньо пов`язані з подіями кримінальних правопорушень, вчинення яких йому інкримінується.

4.1.7. Існування ризиків незаконного впливу ОСОБА_1 на свідків, його можливого переховування від органів досудового розслідування, а також імовірності вчинення ним дій, направлених на знищення, приховування або спотворення документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, є достатньо обґрунтованим. Зокрема, існує висока ймовірність, що ОСОБА_1 може: (1) переховуватися від органів досудового розслідування, якаобумовлюється не лише наявністю в нього паспорта громадянина України для виїзду за кордон та досвіду перетину державного кордону України, але й тим, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за один з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років, а за інший - від восьми до п`ятнадцяти років, та його поведінкою під час досудового розслідування щодо намагань ухилятися від виконання обов`язку прибувати до органів досудового розслідування; (2) незаконно впливати на свідків, що пов`язано з наявністюсталихсоціальнихзв`язківзі співробітниками Одеської міської ради, частина з яких є свідками у даному кримінальному провадженні; (3) знищити, приховати або спотворити документи, які мають істотне значення для кримінального провадження, доступ до яких він може мати у зв`язку із зайняттям посадигенерального директора ТОВ Авіакомпанія «Одеса».

4.1.8. Запобігти встановленим ризикам можливо, шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі.

4.1.9. Застосування інших менш суворих запобіжних заходів, ніж застава, а також домашнього арешту, може виявитися неефективним, зважаючи на встановлені ризики.

4.1.10. Застава у сумі до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.

4.1.11. Запобігти ризикам, існування яких було встановлено, можливо, з огляду на майновий стану підозрюваного, в разі застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 6 095 800 грн із одночасним покладенням на нього обов`язків: (1) не відлучатися із міста Одеси без дозволу детектива, прокурора та суду; (2) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016161010000308, прокурора, суду; (3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; (4) утримуватися від спілкування із будь-якою особою, яка представляє інтереси або є засновником чи співробітником підприємств: ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», ПП «Корнегі Трейд», ПП «Торгівельні металургійні системи», ТОВ «Енерго Альтернатива», ПП «Квезаль», ТОВ «Логістік Сервіс-Груп», ТОВ «Протрейдерс», ТОВ «Аркадія-Сіті», ТОВ «Югтранс-Термінал», ТОВ «ІПГ «Майстер», ПП «Айтекс», а також з наступними свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , підозрюваними ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 ; (5) здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю.

4.2. Заслухавши суддю-доповідача, захисника Харченка І. Є., підозрюваного ОСОБА_1 , прокурора Мусіяку В. В., дослідивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила правильність встановлення слідчою суддею обставини, зазначених вище у підп. підп. 4.1.1.-4.1.11. п. 4.1. цієї ухвали, виходячи із наявних у матеріалах провадження №1-кс/991/4967/20 у справі №991/4814/20 документів та їх копій, а саме: копії протоколу загальних зборів ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» №3 від 01.09.2016 (т. 1 а. с. 35-38), копії наказу від 02.09.2016 №2 по ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» (т. 1 а. с. 34), листа Комунального підприємства «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» від 27.04.2016 №269 (т. 2 а. с. 59), листа директора Департаменту комунальної власності ОСОБА_31 від 23.06.2016 №01-13/3010 Голові постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_29 (т. 2 а. с. 48), протоколу засідання постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради від 23.06.2016 (т. 2 а. с. 49-51), листа департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 29.06.2016 №01-13/3048 за підписом ОСОБА_31 . Голові постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_29 (т. 2 а. с. 54), протоколів засідань постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради від 29.06.2016 (т. 2 а. с. 55-58), рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 №889-VII (т. 2 а. с. 47), рішення Одеської міської ради від 20.07.2016 №1070-VII (т. 2 а. с. 61-65), розпорядження Одеського міського голови від 12.08.2016 №805 (т. 2 а. с. 66-67), висновку ТОВ «Консалтингова компанія «Бюро оцінки Стефанович» про вартість майна (т. 2 а. с. 71), рецензії на копію Звіту №2050/16 (т. 2 а. с. 78-81), листа департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 19.09.2016 №01-13/4414 за підписом ОСОБА_31 . Голові постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_29 (т. 2 а. с. 69-70), протоколу засідання постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради від 19.09.2016 (т. 2 а. с. 85-86), рішення Одеської міської ради від 21.09.2016 №1113-VII «Про затвердження розміру викупної ціни будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 » (т. 2 а. с. 68), витягу зі стенограми Х-ої сесії Одеської міської ради від 21.09.2019 (т. 2 а. с. 91), листа директора департаменту комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_31 від 18.08.2016 №01-13/3855 Директору департаменту аналітики та контролю (т. 2 а. с. 98), договорів купівлі-продажу від 28.09.2016 (реєстрові номери - 759, 762) з актами приймання-передачі (т. 2 а. с. 99-106), довідки ТОВ «Авіакомпанія Одеса» (т. 2 а. с. 107), платіжних доручень №1 та №2 від 29.09.2016 на суму 73 425 000,00 грн кожне щодо перерахування грошових коштів між Департаментом комунальної власності та ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» (т. 2 а. с. 110-111), матеріалів судової справи №9/263-10-4928 за позовом ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» до Одеської міської ради (т. 2 а. с. 112-115), листа директора Юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_30 від 24.02.2016 №455 (т. 2 а. с. 122-125), листа директора департаменту міського господарства Одеської міської ради О. М. Козловського від 25.05.2016 №01-69/559 (т. 22 а. с. 126-127 том 2), листа директора Юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_30 від 23.07.2015 (т. 2 а. с. 116-117), листування між ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» та Одеською міською радою з приводу придбання нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 (т. 2 а. с. 170-176), листа Державної авіаційної служби України від 31.08.2018 №1.19-10848-18 та рішення від 05.12.2005 (т. 2 а. с. 128-130), листа ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 11.12.2019 №10-15-08-11074/2-19 (т. 2 а. с. 162), висновку експерта від 08.11.2017 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи (т. 5 а. с. 1-54), протоколу огляду місця події від 26.10.2016 (т. 3 а. с. 1-19), протоколу огляду від 28.02.2019 - відеозапису VII-ої сесії Одеської міської ради VII скликання (т. 3 а. с. 20-22), довідки спеціаліста Держаудитслужби від 17.03.2020 (т. 5 а. с. 125-209), висновку аналітичного дослідження ГУ ДПС в Одеській області від 18.03.2020 №9/15-32-16-02-20/13896819 (т. 5 а. с. 210-264), протоколу огляду від 31.01.2019 (т. 3 а. с. 155-162), протоколів допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 (т. 4).

4.3. Також колегією суддів апеляційного суду, оцінюючи доводи сторони захисту, яка звернулася з апеляційною скаргою, було встановлено нижченаведене.

4.3.1. У письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 , підписаному заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, міститься: (1) підписане вказаним керівником прокуратури письмове застереження: «Відповідно до ч. 2 ст. 481 КПК України здійснити повідомлення про підозру доручаю прокурору другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мусіяці Валентину Володимировичу або іншому прокурору з групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42016161010000308»; (2) запис про вручення ОСОБА_1 письмового повідомлення про підозру прокурором Мусіякою В. В. (т. 1 а. с. 29-30).

4.3.2. Клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 11.06.2020 підписане детективом НАБУ Маркевичем С. В. (т. 1 а. с. 1- 13) якого на посаду детектива НАБУ було призначено Директором НАБУ ОСОБА_5 (т. 7 а. с. 149-151).

V. Мотиви апеляційного суду.

Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги захисника Харченка І. Є., колегія суддів виходь із такого.

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК «судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим».

5.2. Довід сторони захисту стосовно того, що стороною обвинувачення було порушено процедуру повідомлення ОСОБА_1 про підозру судом апеляційної інстанції спростовується тим, що жодною нормою кримінального процесуального закону не передбачено, що згідно ч. 2 ст. 481 КПК надання доручення іншому прокурору замість Генерального прокурора чи його заступника - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснити письмове повідомлення про підозру особі, зазначеній у п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК, має бути обов`язково оформлене у вигляді окремої мотивованої постанови.

5.2.1. Адже, із системного аналізу ч. 3 ст. 39, ч. 4 ст. 40, ч. 3 ст. 40-1, ч. 1 ст. 41 КПК вбачається, що доручення, які надаються прокурором у кримінальному провадженні, мають юридичне значення, у випадку їх викладення (надання) у письмовій формі.

5.2.2. Проте, лише деякі норми КПК передбачають ті випадки, коли доручення прокурора у кримінальному провадженні має бути обов`язково викладене у формі мотивованої постанови. Зокрема, зазначені випадки передбачають ч. 5 ст. 36, ч. 6 ст. 218, та ч. 6 ст. 232 КПК. Водночас, в інших випадках не вимагається, щоб надання доручення оформлялося прокурором у формі мотивованої постанови.

5.2.3. Отже, обов`язковою умовою до надання у порядку ч. 2 ст. 481 КПК доручення прокурору Генеральним прокурором чи його заступником - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є оформлення такого доручення у письмовій формі. При цьому його викладення у вигляді окремого документа з назвою «доручення» чи у формі «постанови» КПК не вимагається.

5.2.4. Тому, враховуючи факт окремого підписання заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, викладеного в тексті письмового повідомлення про підозру доручення, можливість надання якого передбачає ч. 2 ст. 481 КПК, а також вручення на його виконання письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 прокурором Мусіякою В. В. (див. підп. 4.3.1. п. 4.3. цієї ухвали) у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що процедуру повідомлення про підозру було порушено.

5.3. Не знайшли свого підтвердження й доводи сторони захисту про підписання клопотання щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу детективом, незаконно призначеним на посаду Директором НАБУ.

5.3.1. Оскільки, хоча рішенням Конституційного Суду України від 16.09.2020 й було визнано неконституційною ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14.10.2014 №1698-VII (щодо надання Президенту України повноважень призначати на посаду та звільняти з посади Директора НАБУ), яка на момент розгляду справи ще не втратила чинності, але таке рішення саме по собі не свідчить про незаконність призначення директора НАБУ, а також не є доказом незаконності призначення Маркевича С. В. на посаду детектива НАБУ.

5.3.2. Крім того, доказів, що станом на момент підписання клопотання щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу Маркевич С. В. не займав посади детектива НАБУ, а отже не мав права підписувати таке клопотання, стороною захисту надано не було.

5.4. Відхиляється колегією суддів і твердження щодо відсутності: (1) кримінальної відповідальності за дії, вчинення яких інкримінується підозрюваному; (2) вагомих доказів вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

5.4.1. Докази, посилання на які міститься у п. 4.2. цієї ухвали, на переконання колегії суддів, слідча суддя оцінила всебічно, неупереджено та в повному обсязі, зробивши правильний висновок щодо їх достатньої вагомості, щоб свідчити на цій стадії кримінального провадження про існування обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК. Оскільки, як вбачається з матеріалів судового провадження, дійсно наявні факти та інформація, які в тому числі можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, з приводу вчинення яких йому повідомлено про підозру.

5.4.2. На думку апеляційного суду, стороною захисту не спростовано висновків слідчої судді, зазначених у п. 1.2. цієї ухвали, а також правильності встановлення нею обставин, про які вказано у підп. підп. 4.1.1.-4.1.6. п. 4.1. цієї ухвали. Зокрема, й доводи сторони захисту щодо залишення слідчою суддею без аналізу фактів, існування яких, за їх твердженням, спростовує доведеність існування обґрунтованої підозри, і неврахування непроведення стороною обвинувачення оцінки всього майна ТОВ Авіакомпанія «Одеса» є необґрунтованими та вмотивованих висновків слідчої судді також не спростовують.

5.4.3. Отже, за дії, вчинення яких інкримінується ОСОБА_1 , КК передбачено кримінальну відповідальність.

5.4.4. Водночас, вищенаведені висновки аж ніяк не констатують доведеність наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень до рівня обґрунтованості «поза розумним сумнівом». Оскільки такі питання у судовому порядку вирішуються після надходження до суду обвинувального акту. Тому, колегією суддів не виключається, що у відносинах між ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» під керівництвом ОСОБА_1 та Одеською міською радою мали місце виключно цивільні відносини та ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК, у діях підозрюваного відсутні. Але встановлення цього на даній стадії кримінального провадження не є можливим. Натомість на цій стадії для досягнення рівня стандарту «обґрунтованої підозри» сторона обвинувачення надала достатньо доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень.

5.5. Не знайшли свого підтвердження і доводи захисту про відсутність ризиків, існування яких було визнано слідчою суддею (див. підп. 4.1.7. п. 4.1. цієї ухвали).

5.5.1. Адже, досить обґрунтованих висновків щодо наявності відповідних ризиків, зроблених слідчою суддею, ними, як вважає колегія суддів, не було спростовано.

5.5.2. При цьому, апеляційний суд погоджується з позицією прокурора, що ОСОБА_1 навіть за відсутності рішення слідчого судді про покладення на нього обов`язків зобов`язаний прибувати до слідчого та прокурора згідно ст. 42 КПК. Й дотримання ним такого обов`язку гарантує сума застави, сплачена у зв`язку із обранням йому запобіжного заходу.

5.6. Висновків слідчої судді не спростовують і доводи захисника про наявність в ухвалі, що оскаржується, ряду, на його думку, наявних недоліків.

5.7. Таким чином, наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 409 КПК, які б зумовлювали необхідність скасування оскаржуваного рішення, захисник не довів та судом не встановлено.

5.8. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

5.8.1. Так, п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК передбачає, що «за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін».

5.8.2. У зв`язку з прийняттям слідчою суддею Вищого антикорупційного суду законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення апеляційної скарги захисника Харченка І. Є. без задоволення, а оскаржуваної ухвали - без змін.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 33-1, 132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 216, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Харченка І. Є. залишити без задоволення, а ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 17 червня 2020 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:О. Ф. Павлишин

О. Ю. Семенников