- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
- Секретар : Фінько Ю.В.
Справа № 991/8995/20
Провадження1-кс/991/9223/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
представника ОСОБА_1 адвоката Грабовського Є.Г.,
детектива Яреми В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката Грабовського Євгенія Георгійовича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019,
ВСТАНОВИВ:
02.11.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання адвоката Грабовського Євгенія Георгійовича, подане в інтересах ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.11.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р.
1. Заявлені вимоги та їх обґрунтування
Заявник посилається на те, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 у справі № 991/1825/20 накладено арешт на майно, належне ОСОБА_1 , а саме: телефон Xiaomi Mi M1803E7SG чорного кольору, вилучений за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
У клопотанні заявник зазначає, що підставою для вилучення мобільного телефону стали ненадання під час обшуку паролю системи логічного захисту та відшукання його серед документів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення. Але під час обшуку ОСОБА_1 перебував за кордоном, а його сину, який був присутній під час проведення вказаної слідчої дії пароль системи логічного захисту не відомий. Твердження сторони обвинувачення про навмисне ненадання ОСОБА_1 паролю системи логічного захисту вважає надуманими, оскільки ОСОБА_1 тривалий час не користувався мобільним телефоном та не пам`ятає паролю, на чому він наголошував і під час розгляду клопотання про арешт.
Також заявник посилається на те, що стороною обвинувачення не доведено факту відповідності мобільного телефону ознакам речового доказу, визначеного у ст. 98 КПК України, яка є необхідною для накладення арешту з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Крім того, наголошує на тому, що з часу накладення арешту пройшло вже більше восьми місяців. Протягом цього часу орган досудового розслідування не вжив заходів із проведення експертного дослідження мобільного телефону, а тому з урахуванням неможливості скопіювати вміст мобільного телефону, його використання як доказу для підтвердження обставин, що мають встановлюватися у кримінальному провадженні є неможливим, що відповідно свідчить про те, що потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, на теперішній час, відпала.
Враховуючи викладене, заявник просить скасувати арешт, накладений на мобільний телефон Xiaomi Mi M1803E7SG чорного кольору, вилучений під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 .
2. Позиції сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Грабовський Є.Г. клопотання підтримав з підстав, що у ньому викладені. Просив скасувати арешт, накладений на телефон Xiaomi Mi M1803E7SG чорного кольору, вилучений за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Детектив Ярема В.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Пояснив, що арешт накладено обґрунтовано, оскільки мобільний телефон знаходився у сейфі разом із документами, що містять відомості про обставини, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні та з урахуванням відомостей, встановлених під час проведення слідчих та процесуальних цій є підстави вважати, що на цьому мобільному телефоні можуть зберігатися відомості, які мають значення для кримінального провадження. За твердженням детектива, необхідність у застосуванні арешту не відпала, оскільки логічна система захисту до цього часу не подолана, що зокрема пов`язано із тим, що графічне подолання паролю можливе лише раз протягом певного проміжку часу.
Зазначає, що подолання логічної системи захисту цього мобільного телефону можливе також шляхом накладення відбитку пальця володільця, але ОСОБА_1 ухиляється від вчинення таких дій, що свідчить про умисне обмеження доступу до інформації, що міститься на мобільному телефоні. Детектив також наголосив, що у разі подолання логічної системи захисту мобільного телефону чи забезпечення доступу до його вмісту ОСОБА_1 , та після копіювання його вмісту, мобільний телефон одразу ж буде повернуто власнику.
До матеріалів клопотання детектив, зокрема долучив судові рішення, якими накладено арешт на мобільний телефон, протоколи огляду на яких зафіксовано результати огляду мобільного телефону та документів, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , постанова про визнання мобільного телефону речовим доказом. Також для огляду слідчим суддею надано документи - протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які у сукупності із іншими доказами підтверджують, що мобільний телефон, належний ОСОБА_1 може містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
3. Обставини встановлені слідчим суддею
На підставі документів, що містяться у матеріалах клопотання слідчий суддя встановив, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 (справа № 991/1825/20), що залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.03.2020 накладено арешт на майно, належне ОСОБА_1 , а саме: телефон Xiaomi Mi M1803E7SG чорного кольору, вилучений за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
Підставою для арешту майна стала необхідність забезпечення його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні № 52019000000000585.
4. Оцінка та висновки слідчого судді
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов:
- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;
- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Із доводів, викладених у клопотанні вбачається, що заявник фактично посилається як на необґрунтованість арешту, так і на те, що відпали обставини у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.
4.1. Щодо обґрунтованості арешту майна
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Отже, про обґрунтованість арешту, накладеного на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, свідчить, зокрема доведення того факту, що це майно відповідає критерію речового доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Із наявних у клопотанні документів вбачається, що у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Сумській області своїм службовим становищем, які усупереч ст. 84, 116, 122, 149, 150 Земельного кодексу України, діючи в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», прийняли рішення внаслідок яких із державної власності безповоротно вибула особливо цінна земля на території Роменського району Сумської області загальною площею близько 2 000 га, яка перебувала на праві постійного користування у державного підприємства «Дослідне господарство «Іскра» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України та державного підприємства «Дослідне господарство «Агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, чим спричинено тяжкі наслідки державі.
Висновок слідчого судді про те, що вилучений у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 мобільний телефон Xiaomi Mi M1803E7SG чорного кольору відповідає ознакам речового доказу та може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, пов`язаний із доведенням детективом під час розгляду клопотання про арешт обставин можливої пов`язаності ОСОБА_1 із обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні № 52019000000000585 та виявлення мобільного телефону у сейфі разом із документами, які стосуються обставин кримінального провадження. Це твердження серед іншого підтверджується протоколом обшуку від 25.02.2020 та протоколами огляду документів, вилучених під час обшуку від 21.08.2020.
Необхідність вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна викликана необхідністю дослідження цього носія шляхом подолання системи логічного захисту. Крім того, під час розгляду клопотання, слідчий суддя, враховуючи доведення стороною обвинувачення факту пов`язаності ОСОБА_1 із обставинами кримінального провадження, дійшов висновку, що у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна наявний ризик переховування, пошкодження або знищення цього майна, що унеможливить отримання органом досудового розслідування інформації, яка має значення для цього досудового розслідування.
Постановою старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Яреми В.В. від 26.02.2020 мобільний телефон Xiaomi Mi M1803E7SG чорного кольору приєднано до кримінального провадження № 52019000000000585 від 15.07.2019 як речовий доказ.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду підтвердила висновок слідчого судді щодо відповідності мобільного телефону критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України (ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.03.2020).
В ухвалі віл 10.03.2020 суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що мобільний телефон, арешт на який було накладено рішенням слідчого судді, є носієм інформації, за допомогою якого через смс-повідомлення, електронну пошту або програми через мережу Інтернет, відповідні месенджери, зокрема Viber, WhatsApp, Telegram, Signal, соціальні мережі, могла передаватися інформація шляхом здійснення листування, відправлення різного роду файлів тощо, а отримання інформації з такого об`єкту здійснюється шляхом її огляду та зчитування, що не можливо без подолання системи логічного захисту, яка наявна на мобільному телефоні.
Наведені обставини у сукупності дають слідчому судді підстави для висновку, що майно про скасування арешту якого просить заявник відповідає критерію речового доказу, визначеного у ст. 98 КПК України та може бути використане у кримінальному провадженні для доказування обставин, що передбачені ст. 91 КПК України.
Це свідчить про те, що арешт майна, вилученого 25.02.2020, у ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2020, з підстав необхідності збереження речового доказу є обґрунтованим.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 відображені усі ці елементи.
4.2. Щодо наявності потреби у подальшому застосуванні арешту
Із протоколу огляду від 28.02.2020 вбачається, що у зв`язку із наявністю логічної системи захисту у виді графічного ключа, отримати доступ до вмісту мобільного телефону та здійснити його копіювання органу досудового розслідування не вдалося. Спроби скидання графічного ключа та спроби копіювання пам`яті мобільного телефона виявилися безуспішними.
Детектив стверджує, що заходи із подолання логічної системи захисту мобільного телефону тривають та наголосив на тому, що цей процес є тривалим та складним. Також звернув увагу на те, що подолати логічну систему захисту мобільного телефону можливе шляхом накладення відбитку пальця володільця телефону, але ОСОБА_1 ухиляється від надання доступу до мобільного телефону у такий спосіб.
Таким чином, оскільки на теперішній час, логічну систему захисту мобільного телефону не подолано, то в такому разі, враховуючи доведення стороною обвинувачення тієї обставини, що він може містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження, а його повернення може призвести до втрати чи знищення цієї інформації, у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження потреба не відпала.
Крім наведеного, оцінюючи доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя враховує, що на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, а отже скасування арешту майна може призвести до знищення речових доказів, що в свою чергу зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду справи по суті. Тривалість досудового розслідування виправдовується характером злочину, що розслідується, та обсягом обставин, які необхідно довести при розслідуванні такого злочину.
Отже, враховуючи, що арешт накладено обгрунтовувано, та у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження потреба не відпала, у задоволенні клопотання про скасування арешту належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 98, 170, 174, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката Грабовського Євгенія Георгійовича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 (справа № 991/1825/20) у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін