- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
- Захисник/адвокат : Любого А.В.
Справа № 991/9074/20
Провадження1-кс/991/9302/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., розглянувши скаргу адвоката Любого Андрія Васильовича на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, подану в порядку ст. 303 КПК України
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Любого А.В., в якій ставиться питання про:
- скасування рішення старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорця С.В. у кримінальному провадженні № 42015000000000815 від 30.04.2015, прийнятого у формі постанови від 09.10.2020 про відмову в задоволенні клопотання;
- зобов`язання старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорця С.В., іншого прокурора САП, який здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42015000000000815 від 30.04.2015: скасувати постанову слідчого в особливо важких справах Генеральної прокуратури України Проскурника В.Б. від 14.01.2015 про оголошення розшуку ОСОБА_1 ; внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про припинення розшуку ОСОБА_1 , а також повідомити про це Службу безпеки України.
Скарга зводиться до того, що постанова прокурора Подгорця С.В. про відмову в задоволенні клопотання від 01.10.2020 № 1 не вмотивована та не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 та ч. 2 ст. 220 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги приходить до наступних висновків.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграф № 1, ст.ст. 303-308 цього Кодексу.
Пунктами 1-11 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не охоплюються вищенаведеною нормою, не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу (ч. 2 ст. 303 КПК України).
Так, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Із матеріалів скарги вбачається, що Національним антикорупційним бюро Україниздійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні № 42015000000000815 від 30.04.2015 за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, матеріали якого виділені із матеріалів досудового розслідування № 42014000000000310 від 22.04.2014.
01.10.2020 захисник Пшонки В.П. у кримінальному провадженні № 42015000000000815 від 30.04.2015 звернувся до прокурора з клопотанням № 1 про скасування постанови старшого слідчого в особливо важких справах Генеральної прокуратури України Проскурника В.Б. від 14.01.2015 про оголошення розшуку ОСОБА_1 , внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та про повідомлення Служби безпеки України про припинення розшуку ОСОБА_1 ..
За результатами розгляду клопотання старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Подгорцем С.В. у кримінальному провадженні № 42015000000000815 від 30.04.2015 прийнято 09.10.2020 постанову про відмову в задоволенні клопотання.
Не погоджуючись з цим рішенням прокурора, захисник і звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України.
Отже, як зазначалося вище, до слідчого судді на стадії досудового розслідування можуть бути оскаржені лише ті рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, що прямо передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, а також рішення, які хоч прямо і не передбачені КПК, але фактично прийняті слідчим або прокурором. При цьому, всі інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора можуть бути предметом оскарження в суді під час підготовчого провадження.
Тобто, рішення, дії чи бездіяльність, можливість оскарження яких прямо не передбачена одним з пунктів ч. 1 ст. 303 КПК, на стадії досудового розслідування не можуть бути предметом судового контролю з боку слідчого судді. І наведене відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, який в рішенні від 08.01.2008 щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» вказав, що «право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги».
Аналіз норм кримінального процесуального законодавства свідчить, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Зазначена норма закону дозволяє звернутися до суду із скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків слідчого чи прокурора, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
При цьому, положеннями ст. 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.
Отже, із системного аналізу ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 220 КПК України вбачається, що бездіяльність слідчого (детектива) чи прокурора при розгляді клопотань, поданих на підставі ст. 220 КПК, полягатиме саме у невинесенні процесуального рішення у формі постанови.
Разом з тим, слід зауважити, що прокурором клопотання від 01.10.2020 № 1 розглянуто та винесено відповідну постанову від 09.10.2020, а тому скарга адвоката Любого А.В. не підпадає під дію ч. 1 ст. 303 КПК України.
Повноваження прокурора як процесуального керівника у кримінальному провадженні визначаються ч.ч. 2, 4, 5, 6 ст. 36 КПК України.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих.
Крім того, за змістом ч. 6 ст. 36 КПК України скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути здійснено Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов`язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Отже, неможливість оскаржити на стадії досудового розслідування слідчому судді рішення прокурора про відмову в задоволенні клопотання про скасування постанови не позбавляє представника можливості оскаржити таке рішення Генеральному прокурору або особі, яка виконує його обов`язки, чи керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України, у разі якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню, то в такому разі слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження.
З цих підстав, враховуючи ту обставину, що адвокатом Любим А.В. оскаржується бездіяльність прокурора, яка не підлягає оскарженню на досудовому провадженні, то в такому разі слід відмовити у відкритті провадження за його скаргою.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
УХВАЛИВ:
У відкритті провадження за скаргою адвоката Любого Андрія Васильовича на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, подану в порядку ст. 303 КПК України, відмовити.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя В.Д. Воронько