- Головуючий суддя (ВАКС) : Мовчан Н.В.
- Секретар : Черевач І.І.
- Захисник/адвокат : Слюсаря А.А.
Справа № 991/9035/20
Провадження1-кс/991/9263/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., адвоката Слюсаря А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката Слюсаря Андрія Адамовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій адвокат Слюсар А.А. просить: зобов`язати Генерального прокурора Венедіктову І.В. особисто розглянути в порядку, визначеному ст. 308 КПК України, його скаргу на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001246 від 25.04.2017, подану в інтересах ОСОБА_1 05.10.2020, та прийняти за результатом її розгляду процесуальне рішення у формі постанови.
Скарга обґрунтована тим, що Національне антикорупційне бюро України (надалі - Національне бюро) здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001246 від 25.04.2017, в якому вважають ОСОБА_1 підозрюваним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Оскільки орган досудового розслідування та прокурор фактично тривалий час не здійснюють досудового розслідування, а із загальної тривалості у 3 роки 5 місяців слідство 3 роки 4 місяці зупинене, 05.10.2020 він направив Генеральному прокурору Венедіктовій І.В. скаргу на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у порядку, передбаченому ст. 308 КПК України.
У відповідь на скаргу отримав лист виконувача обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Грищука М.О. від 22.10.2020 № 16/1/3-26053-20, у якому він фактично повідомив про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків.
Вважає, що лист в.о. керівника Грищука М.О. не є належною процесуальною формою, якою може бути відмовлено в задоволенні скарги, а відтак зазначене свідчить про самоусунення Генерального прокурора від виконання своїх процесуальних обов`язків і розгляду його скарги, а тому на його думку наявним є вчинення Генеральним прокурором Венедіктовою І.В. бездіяльності, яка підлягає оскарженню до слідчого судді.
Також вважає, що в.о. керівника САП Грищук М.О. за будь-яких обставин не має законних повноважень розглядати подану скаргу, оскільки прокурором вищого рівня є Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, керівники регіональних прокуратур, їх перші заступники та заступники, що визначено ч. 4 ст. 36 КПК України. Також, враховуючи те, що посада керівника САП наразі є вакантною, вважає, що стосовно прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні прокурором вищого рівня є виключно Генеральний прокурор.
У судовому засіданні адвокат Слюсар А.А. скаргу підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у ній. Додатково послався на ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 9 КПК України та стверджував, що норми Закону України "Про прокуратуру" у даному випадку не підлягають застосуванню. Також наполягав, що незважаючи на те, що він отримав лист в.о. керівника САП, Генеральний прокурор Венедіктова І.В., якій адресоване клопотання, не розглянула його клопотання належним чином, у зв`язку з чим оскаржувана ним бездіяльність продовжує вчинятися.
Спеціальна антикорупційна прокуратура явку представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином.
Слідчий суддя, з урахуванням думки адвоката, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 306 КПК України, дійшов висновку про можливість розгляду скарги за відсутності прокурора.
Заслухавши пояснення адвоката Слюсаря А.А., дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, може бути оскаржена, зокрема, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Слідчим суддею встановлено, що Національним бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001246 від 25.04.2017, в межах якого захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Слюсар А.А. в порядку ч. 1 ст. 308 КПК України звернувся 05.10.2020 до Генерального прокурора Венедіктової І.В. зі скаргою на недотримання розумних строків, в якій просив надати старшому групи прокурорів у кримінальному провадженні обов`язкові для виконання вказівки щодо граничних строків прийняття будь-якого з процесуальних рішень про закінчення досудового розслідування.
Досліджуючи матеріали справи, слідчим суддею встановлено, що листом за вих. № 16/1/3-26053-20 від 22.10.2020 в.о. керівника САП Грищуком М.О. за наслідками розгляду скарги щодо недотримання розумних строків досудового розслідування повідомив адвоката Слюсаря А.А., що на теперішній час у кримінальному провадженні вживаються заходи до повного та об`єктивного встановлення обставин справи із додержанням строків, передбачених КПК України; за результатами досудового розслідування буде прийнято законне та обгрунтоване рішення. Пославшись на ч. 1 ст. 36 КПК України зазначив, що підстави для задоволення скарги відсутні.
Згідно із ч. 1 ст. 308 КПК України особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, має право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 цієї статті така скарга повинна бути розглянута прокурором вищого рівня протягом 3-х днів після її подання і в разі наявності підстав для задоволення відповідному прокурору мають бути надані обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Згідно із п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» та діє у межах своїх повноважень.
Водночас ч. 2 ст. 36 КПК України передбачено, що прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Згідно із п. 1 ч. 5 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» та п.п.1.1 п.1 Положення про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора № 125 від 05.03.2020, в Офісі Генерального прокурора на правах самостійного структурного підрозділу утворено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, на яку, зокрема, покладено функцію здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України. Очолює Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру її керівник - заступник Генерального прокурора.
Відповідно до ч. 5 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру» керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підпорядковується безпосередньо Генеральному прокурору.
Прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник, для заступника та першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники не мають права давати вказівки прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури їхніх повноважень.
Тобто скарга адвоката Слюсаря А.А., подана в порядку ст. 308 КПК України, розглянута повноважною особою, а саме: виконувачем обов`язків керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Грищуком М.О., який діючи в межах повноважень здійснив відповідне процесуальне реагування, тому доводи про допущення Генеральним прокурором Венедиктовою І.В. бездіяльності, яка полягає у нерозгляді скарги на недотримання розумних строків, є безпідставними та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Посилання адвоката Слюсаря А.А. на норму ч. 4 ст. 36 КПК України не є релевантним до встановлених у судовому засіданні обставин, оскільки предметом перевірки слідчим суддею є встановлення того чи повноважна особа - прокурор вищого рівня розглянув скаргу адвоката Слюсаря А.А., подану в порядку ст. 308 КПК України, а не питання права прокурорів на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що і регулюється зазначеною адвокатом нормою процесуального закону.
Разом з цим, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 1, ст. 2 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Завданнями кримінального провадження є, серед іншого, і те, щоб до кожного учасника була застосована належна правова процедура.
Згідно із ч. 3 ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
У судовому засіданні адвокатом Слюсарем А.А. не наведено доводів того, що норми Закону України «Про прокуратуру» щодо порушеного ним питання суперечать Кримінальному процесуальному кодексу України.
Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає який з прокурорів є прокурором вищого рівня у справах, процесуальне керівництво у яких здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, тому слідчий суддя керуючись ч. 3 ст. 9 КПК України дійшов висновку, що у даному випадку підлягають застосуванню саме норми Закону України «Про прокуратуру».
Пунктом 19 ч. 1 ст. 7, та статтею 26 КПК України закріплено принцип диспозитивності у кримінальному провадженні, згідно з яким, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує тільки ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
В свою чергу, слідчий суддя лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
У судовому засіданні встановлено, що адвокатом Слюсарем А.А. на розгляд слідчому судді винесено питання про бездіяльність Генерального прокурора Венедіктової І.В. щодо не розгляду його скарги на недотримання розумних строків, поданої в порядку ст. 308 КПК України, а фактично оскаржується рішення виконувача обов`язків кервіника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М. про відмову в задоволенні скарги, з яким адвокат Слюсар А.А. не погоджується.
Встановленим обставинам надано відповідну оцінку, вимоги про скасування листа прокурора про відмову у задоволенні скарги у цьому кримінальному провадженні скаржник не висуває.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги адвоката Слюсаря А.А.
Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Н. В. Мовчан