Документ № 92749852

Справа № 991/2363/20

Провадження №1-кп/991/32/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді Задорожної Л.І.,

суддів - Шкодіна Я.В., Федорова О.В.,

за участю учасників кримінального провадження:

секретаря судового засідання - Ярмолюк М.І.,

сторін:

з боку обвинувачення: прокурорів - Василенкова Б.М., Омельченка О.М.,

з боку захисту: обвинуваченої - ОСОБА_1 , захисника Усманової Є.І.,

у кримінальному провадженні №52019000000000776 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Волноваха Донецької області, українки, громадянки України, з вищою освітою, судді у відставці, раніше не судимої, яка проживає в АДРЕСА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ст.366-1 КК України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_1 адвоката Усманової Є.І. про закриття провадження,

УСТАНОВИВ:

17 березня 2020 року до Вищого антикорупційного суду від Офісу Генерального прокурора надійшло кримінальне провадження №52019000000000776 щодо ОСОБА_1 , якій відповідно обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.366-1 КК України.

ОСОБА_1 було пред`явлено обвинувачення за ст.366-1 КК України у вчиненні трьох окремих злочинів, а саме в поданні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", за 2016, 2017 та 2018 роки.

Під час судового розгляду захисник обвинуваченої адвокат Усманова Є.І. подала клопотання про закриття провадження на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України, оскільки 27 жовтня 2020 року Рішенням Конституційного Суду України №13-р/2020 статтю 366-1 КК України визнано такою, що не відповідає Конституції України.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала заявлене клопотання.

Прокурор Омельченко О.М. не заперечує проти закриття кримінального провадження з підстави визнання неконституційною статті 366-1 КК України.

Вирішуючи заявлене захисником Усмановою Є.І. клопотання про закриття кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

Рішенням Конституційного Суду України №13-р/2020 від 27 жовтня 2020 року у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України визнано такою, що не відповідає Конституції України(є неконституційною), статтю 366-1 Кримінального кодексу України. Стаття 366-1 КК України, яка визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

За змістом статті 152 Конституції України та статті 91 Закону України «Про Конституційний Суду України» закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

В частині першій статті третьої Кримінального кодексу України визначено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних нормах і принципах міжнародного права.

В Рішенні від 14 грудня 2000 року №15-рп/2000 Конституційний Суд України вказав: «Рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов`язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150), яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів (частина друга статті 8)… Незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність».

Підставою для втрати чинності законом у цілому або його окремими положеннями буде визнання закону або його окремих положень такими, що втратили чинність, єдиним законодавчим органом законодавчої влади - Верховною Радою України, або визнання їх такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), Конституційним Судом України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

За змістом ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, до яких належать, зокрема, верховенство права, рівність перед законом та судом, законність.

Враховуючи викладене, спираючись на загальні засади кримінального провадження, зокрема, верховенства права, рівності перед законом і судом, та законності, суд вважає за можливе задовольнити клопотання захисника та закрити кримінальне провадження.

Щодо посилання прокурора Василенкова Б.М. на неможливість закриття провадження на стадії судового розгляду, суд звертає увагу на постанову Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 26 травня 2020 року у справі справа № 556/1381/18, в якій зазначено: твердження у касаційній скарзі про те, що суд не дотримався процесуальної форми розгляду провадження, чим допустив істотне порушення кримінального процесуального закону, оскільки прийняв рішення про закриття провадження не в підготовчому судовому засіданні, а під час судового розгляду, є безпідставними, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на будь-якій стадії процесу (до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті).

Під час досудового розслідування в ході застосування заходів забезпечення у вигляді тимчасового доступу до речей і документів, які проводились на підставі ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду в Броварському міськрайонному суді Київської області з архіву були вилучені матеріали судової справи №363/988/15 на 52-х аркушах з оптичним диском з надписом «1121 р», та матеріали судової справи №363/3167/14 на 99-ти аркушах з оптичним диском з надписом «522163224 р.», які підлягають поверненню до цього суду на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 284, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Усманової Є.І. про закриття провадження задовольнити.

Закрити кримінальне провадження №52019000000000776 від 30 серпня 2019 року, в якому пред`явлено обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.366-1 КК України, на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України.

Повернути Броварському міськрайонному суду Київської області матеріали судової справи №363/988/15 на 52-х аркушах з оптичним диском з надписом «1121 р», та матеріали судової справи №363/3167/14 на 99-ти аркушах з оптичним диском з надписом «522163224 р.».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча: Л.І. Задорожна

Судді: О.В. Федоров

Я.В. Шкодін