- Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
- Секретар : Фінько Ю.В.
- Захисник/адвокат : Кучера І.О.
Справа № 991/9108/20
Провадження № 1-кс/991/9336/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
адвоката Кучера І.О. (у режимі відеоконференції),
детектива НАБУ Яреми В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката Кучера Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019,
ВСТАНОВИВ:
06.11.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання адвоката Кучера Івана Олександровича, подане в інтересах ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.11.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р.
І. Заявлені вимоги та їх обґрунтування.
Адвокат Кучер І.О. зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019, у ході якого перевіряються обставини, що стосуються передачі у приватну власність земельних ділянок на території Перехрестівської та Пустовійтівської сільських рад Роменського району Сумської області, які повністю накладаються на особливо цінні землі, що сформовані за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».
З метою відшукання документів, які стосуються передачі вказаних земельних ділянок, органом досудового розслідування 25.02.2020 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обшуку, відповідно до протоколу обшуку від 25.02.2020, детективом НАБУ Яремою В.В. вилучено, серед іншого, мобільний телефон Iphone А2097, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 . На цей мобільний пристрій було накладено арешт ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 у справі № 991/1812/20.
Адвокат Кучер І.О. стверджує, що майно ОСОБА_1 , на яке накладено арешт, не відповідає визначеним ст. 98 КПК України критеріям. Вилучення мобільного телефону, належного ОСОБА_1 , здійснено детективами НАБУ після огляду його вмісту. Заявник вказує, що під час огляду вмісту телефону ОСОБА_1 було оглянуто дані приватного спілкування, чим фактично здійснено втручання також у право на таємницю сімейного та особистого життя, на що у детективів були відсутні повноваження.
На думку адвоката Кучера І.О. на даний момент відсутні підстави для подальшого перебування у володінні детективів НАБУ майна ОСОБА_1 , адже:
-мобільний телефон ОСОБА_1 перебуває у володінні детективів НАБУ більш як вісім місяців, і за цей період об`єктивно можливим є проведення всіх необхідних процесуальних дій, в ході яких могли бути підтверджено або спростовано наявність на мобільному пристрої даних, що цікавлять орган досудового розслідування;
-на даний момент відсутні будь-які дані про те, що стосовно вказаного майна призначено експертні дослідження або такі дослідження проведено, експертами встановлено наявність даних, які становлять інтерес для органу досудового розслідування;
-стороною обвинувачення не встановлено на зазначеному мобільному пристрої існування будь-яких даних, що мають значення для досудового розслідування;
-очевидна відсутність потреб досудового розслідування, які б виправдовували такий ступінь втручання у права та свободи власника.
Заявник вважає, що наразі заходи обмеження права власності, які застосовуються до власника, не є обґрунтовано пропорційними до мети, яку прагне досягти обвинувачення, а тому просить суд:
1)скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р. від 02.03.2020 у справі № 991/1812/20, на майно, вилучене 25.02.2020 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_1 , а саме: мобільний телефон Iphone А2097, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 ;
2)зобов`язати орган досудового розслідування негайно повернути вилучене майно законному власнику - ОСОБА_1
ІІ. Судовий розгляд.
Адвокат Кучер І.О. клопотання підтримав з викладених у ньому підстав. Наполягав на тому, що необхідність у подальшому арешті мобільного телефону відпала, а тому просив скасувати арешт, накладений на телефон Iphone А2097, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , вилучений за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Детектив Ярема В.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що у ході обшуку за участю спеціаліста здійснювалося копіювання інформації, з пристрою Iphone А2097, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , у ході якого не вдалося здійснити копіювання інформації, яка містилась у месенджері Telegram. При цьому, у ході огляду та подальшого огляду у приміщенні НАБУ встановлено, що у месенджері Telegram містились списки осіб, на яких здійснювалося фактичне оформлення права власності на земельні ділянки , сформовані за рахунок протиправного вилучення земель ДП ДГ «Іскра» та ДП ДГ «Надія» в інтересах ТОВ «Довіра 2008».
До матеріалів клопотання детектив, зокрема долучив судові рішення, якими накладено арешт на мобільний телефон, протоколи огляду на яких зафіксовано результати огляду мобільного телефону та інших носіїв інформації, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , постанова про визнання мобільного телефону речовим доказом. Всі ці документи та інші докази у сукупності із іншими доказами підтверджують, що мобільний телефон, належний ОСОБА_1 може містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
ІІІ. Обставини встановлені слідчим суддею
На підставі документів, що містяться у матеріалах клопотання слідчий суддя встановив, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2020 (справа № 991/1302/20) було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить їй на праві приватної власності, з метою відшукання і вилучення речей і документів, серед яких мобільні телефони, за допомогою яких вчинявся злочин та підтримувався зв`язок між ОСОБА_1 та іншими співучасниками злочину, та на яких можуть міститися відомості про вчинене кримінальне правопорушення, або за допомогою яких через електронні пошти або програми через мережу Інтернет (у т.ч. Viber, WhatsApp, Telegram, Line, ICQ, Skype, WeChat та інші месенджери), соціальні мережі «Facebook» та інші, могла передаватися інформація, яка стосується вчинення даного кримінального правопорушення, з можливістю подальшого доступу до зазначеної переписки та інших файлів, що на них містяться.
За вказаною вище адресою було проведено обшук. Відповідно до протоколу обшуку від 25.02.2020 у ході обшуку ОСОБА_1 добровільно надала для огляду свої носії інформації, в тому числі мобільний телефон, однак детективам НАБУ разом з спеціалістом не вдалося скопіювати всю наявну інформацію, і було прийнято рішення про його вилучення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 (справа № 991/1812/20), що залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.04.2020 накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_1 , а саме: мобільний телефон IPHONE A2097, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 .
Підставою для арешту майна стала необхідність забезпечення його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні № 52019000000000585.
IV. Оцінка та висновки слідчого судді
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов:
- доведення, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;
- доведення, що арешт накладено необґрунтовано.
Із доводів, викладених у клопотанні вбачається, що заявник фактично посилається як на необґрунтованість арешту, так і на те, що відпала потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.
1) Щодо обґрунтованості арешту майна.
Адвокат Кучер І.А. стверджує, що майно ОСОБА_1 , на яке було накладено арешт, не відповідає визначеним ст.98 КПК України критеріям, і це не було спростовано стороною обвинувачення. Так, мобільний телефон було вилучено виключно через те, що на ньому містились контакти осіб та робоче листування з іншими службовцями ГУ Держгеокадастру у Сумській області, які зі слів детективів НАБУ, нібито причетні до протиправної діяльності, а також через необхідність дослідження вказаного мобільного телефону. На думку заявника, такі дані не можуть самі по собі свідчити про наявність відомостей про розслідуване кримінальне правопорушення, а отже не встановлено жодних обставин, які б свідчили про наявність на вилученому мобільному телефоні інформації, критерії якої наведено в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2020 у справі № 991/1302/20.
Такі доводи адвоката є хибними.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Отже, про обґрунтованість арешту, накладеного на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, свідчить, зокрема доведення того факту, що це майно відповідає критерію речового доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Із наявних у клопотанні документів вбачається, що у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Сумській області своїм службовим становищем, які усупереч ст. 84, 116, 122, 149, 150 Земельного кодексу України, діючи в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», прийняли рішення внаслідок яких із державної власності безповоротно вибула особливо цінна земля на території Роменського району Сумської області загальною площею близько 2 000 га, яка перебувала на праві постійного користування у державного підприємства «Дослідне господарство «Іскра» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України та державного підприємства «Дослідне господарство «Агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, чим спричинено тяжкі наслідки державі.
Висновок слідчого судді про те, що вилучене у ході обшуку у квартирі за місцем проживання ОСОБА_1 майно, а саме: мобільний телефон IPHONE A2097, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, містить інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, пов`язаний із доведенням детективом під час розгляду клопотання про арешт обставин, що на вказаному мобільному пристрої виявлено листування ОСОБА_1 із іншими абонентами, що стосується виділення земельних ділянок на території Перехрестівської та Пустовітівської сільських рад Роменського району Сумської області. Це твердження серед іншого підтверджується поясненнями спеціаліста до протоколу обшуку від 25.02.2020 та протоколом огляду від 03.03.2020.
Необхідність вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна обумовлена тим, що під час обшуку спеціаліст не зміг скопіювати всю інформацію, які містилась на вказаному пристрої, а відомості, які містяться на вилученому мобільному терміналі систем зв`язку нададуть можливість провести належне розслідування кримінального провадження та забезпечить виконання вимог ст. 2, 9, 28, 94 КПК України. Зокрема за таких підстав у органу досудового розслідування буде можливість отримати інформацію, яка має значення для досудового розслідування, але яку з об`єктивних причин неможливо було зчитати під час проведення обшуку.
Постановою старшого детектива П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Яреми В.В. від 26.02.2020 мобільний телефон IPHONE A2097, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 приєднано до кримінального провадження № 52019000000000585 від 15.07.2019 як речовий доказ.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погодилась з висновками слідчого судді щодо відповідності мобільного телефону критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України (ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07.04.2020).
В ухвалі віл 07.04.2020 суд апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на завдання кримінального провадження, вважає висновок слідчого судді щодо необхідності накладення арешту обґрунтованим, а втручання у володіння майном, виходячи з визначених КПК України засад кримінального провадження, виправданим.
Наведені обставини у сукупності дають слідчому судді підстави для висновку, що майно про скасування арешту якого просить заявник відповідає критерію речового доказу, визначеного у ст. 98 КПК України та може бути використане у кримінальному провадженні для доказування обставин, що передбачені ст. 91 КПК України.
Це свідчить про те, що арешт майна, вилученого 25.02.2020, у ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2020, з підстав необхідності збереження речового доказу є обґрунтованим.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 відображені усі ці елементи.
2) Щодо наявності потреби у подальшому застосуванні арешту.
Адвокат Кучер І.А. стверджує, що періоду тривалістю вісім місяців було достатньо для органу досудового розслідування, щоб підтвердити чи спростувати наявність на мобільному пристрої ОСОБА_1 даних, що становлять інтерес для слідства. Враховуючи, що на даний час відсутні будь-які дані про призначення експертних досліджень або їх проведення, не встановлено, що на зазначеному пристрої існують будь-які дані, що мають значення для досудового розслідування, заявник вважає, що подальше обмеження права власності є непропорційним та не виправдовує потреби кримінального провадження, а тому в арешті мобільного телефону ОСОБА_1 відпала потреба.
Під час розгляду клопотання встановлено обставини, що свідчать про необхідність подальшого арешту майна.
Так з протоколу обшуку від 25.02.2020 та пояснень спеціаліста до нього вбачається, що при логічному копіюванні даних з телефону IPHONE A2097, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 процес обірвався. Дані з програмного засобу Telegram скопіювати не виявилося за можливе.
У протоколі огляду від 03.03.2020 зазначається, що у месенджері Telegram, встановленому на мобільному пристрої IPHONE A2097, була віднайдена переписка, яка містить інформацію щодо обставин вказаного кримінального провадження. Ця інформація була відібрана шляхом виготовлення скріншотів, отже вдалося лише зробити фото повідомлень, однак не вилучити безпосередню їх копію.
З наведеного вбачається, що інформація, яка міститься на мобільному телефону IPHONE A2097, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , може бути використана у якості доказів для встановлення обставин кримінального провадження № 52019000000000585 від 15.07.2019, і не може бути скопійована органом досудового розслідування.
Таким чином, оскільки на теперішній час, з вказаного мобільного телефону не вдалося вилучити інформацію, яка має значення для досудового розслідування, його повернення може призвести до втрати чи знищення цієї інформації, як наслідок у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження потреба не відпала.
Крім наведеного, оцінюючи доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя враховує, що на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, а отже скасування арешту майна може призвести до знищення речових доказів, що в свою чергу зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду справи по суті. Тривалість досудового розслідування виправдовується характером злочину, що розслідується, та обсягом обставин, які необхідно довести при розслідуванні такого злочину.
Отже, враховуючи, що арешт накладено обґрунтовувано, та у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження потреба не відпала, у задоволенні клопотання про скасування арешту належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 98, 170, 174, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката Кучера Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 (справа № 991/1812/20), у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін