- Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
- Секретар : Фінько Ю.В.
Справа № 991/8552/20
Провадження № 1-кс/991/9358/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Сафроняка Р.В. від 08.07.2020 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000396 від 25.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
15.10.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову старшого детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - УВК НАБУ) Сафроняка Р.В. від 08.07.2020 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000396 від 25.06.2020, яка була повернена заявнику на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.10.2020.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30.10.2020 матеріали за скаргою ОСОБА_1 були повернені до Вищого антикорупційного суду для вирішення питання щодо можливості розгляду скарги по суті.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.11.2020 для розгляду скарги ОСОБА_1 було визначено слідчого суддю Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р.
09.11.2020 скаргу було призначено до розгляду.
І. Доводи скарги.
У своїй скарзі ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана постанова детектива УВК НАБУ Сафроняка Р.В. від 08.07.2020 є очевидно протизаконною і суперечить вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 55 КПК України при застосуванні автором посилання на зовсім іншу норму.
Заявник вважає, що його статус потерпілого помітно навіть з того, що бездіяльність корупціонерів силових структур, про злочини яких він заявляв по заяві № 840/2 і оскаржував як бездіяльність по невнесенню відомостей до ЄРДР 5-ма скаргами до суду, оскільки отримав понад 40 завідомо злочинних відписок від всіх корупціонерів.
ОСОБА_1 стверджує, що є потерпілим у провадженні, оскільки розмір нанесеної йому шкоди заявленими службовими злочинами осіб силових структур на 18 році саботажу завершення справи вбивства брата з обвинувальним вироком його вбивцям сягає далеко за 60 млн. грн., по міркам Європейського суду 2 млн. євро. Він вважає себе потерпілим не тільки від заявленого злочину по заяві № 840/2, а і потерпілим від небажання всіх структур вносити відомості про власні злочини без втручання і зобов`язання судових органів.
ОСОБА_1 просить суд скасувати безглузду і формальну постанову детектива Сафроняка Р. про відмову у визнанні його потерпілим і зобов`язати діяти в порядку абз. 2, ч. 2 ст. 55 КПК України, та видати йому пам`ятку про потерпілого для звільнення НАБУ від корупціонерів.
Під час судового засідання адвокат Слюсар Ю.Б. надав додаткові пояснення по суті скарги, долучив копію постанови Київського апеляційного суду та просив задовольнити його скаргу.
Представник НАБУ для розгляду скарги по суті не з`явився. До початку судового розгляду старший детектив УВК НАБУ Грабар С.В. надав письмові заперечення до поданої ОСОБА_1 скарги. У своїх запереченнях він зазначив, що відомостей, які б свідчили, що ОСОБА_1 завдано моральної, фізичної або майнової шкоди заявником не наведено та на той час в ході досудового розслідування не встановлено, саме тому 08.07.2020 прийнято рішення про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000396.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
ІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею.
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000396 від 25.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) були внесені на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва Вишняка М.В. від 10.06.2020 у справі № 760/12462/20, якою детективів НАБУ було зобов`язано внести до ЄРДР відомості про вчинене кримінальне правопорушення, зазначені у заяві № 840/2 від 09.05.2020, поданій ОСОБА_1
Постановою від 08.07.2020 старшого детектива УВК НАБУ Сафроняка Р.В. було відмовлено у визнанні ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 52020000000000396 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
ІІІ. Оцінка та висновки слідчого судді.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні, зокрема, може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
У ч. 5 ст. 55 КПК України встановлено, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Таким чином КПК України допускає можливість відмови у визнанні особи потерпілим. Процесуальною підставою для прийняття такого рішення є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної в ч. 1 ст.55 КПК України. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані.
Вимоги до структури та змісту постанови слідчого, прокурора визначені у ч. 5 ст. 110 КПК України.
Так у ч. 5 ст. 110 КПК України визначається, що постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
У п. 4 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017, зазначено, що процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, слідчі судді приймають рішення про скасування постанов.
Зі змісту постанови про відмову у визнанні потерпілим від 08.07.2020 вбачається, що старший детектив УВК НАБУ Сафроняк Р.В. вказав лише, що на даний час слідством не встановлено ознак, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Однак, такий висновок було зроблено без проведення належного аналізу змісту заяви про вчинене кримінальне правопорушення та доводів ОСОБА_1 .
Висновок слідчого при прийнятті рішення про відмову у визнанні потерпілою особи має засновуватись на проведеній ним слідчій (розшуковій) та процесуальній діяльності, та може бути зроблений лише після проведення повноцінного аналізу та перевірки фактів, які стосуються завдання шкоди конкретній особі у межах кримінального провадження. Зважаючи на те, що у кримінальному процесуальному законі однією з підстав для набуття прав та обов`язків потерпілої особи є подання заяви особою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, рішення про відмову у визнанні потерпілим не може ґрунтуватись лише на особистій думці слідчого, без проведення відповідного дослідження вказаних фактів. Як наслідок, при прийнятті рішення про відому у визнанні потерпілим, слідчий, який постановляє таке рішення не може ігнорувати конкретні обставини справи та діяти на власний розсуд без належних аргументів.
Зважаючи на викладене вище, слідчий суддя вважає, що постанова старшого детектива УВК НАБУ Сафроняк Р.В. про відмову у визнанні потерпілим від 08.07.2020 є невмотивованою, а тому не відповідає вимог ст. 110 КПК України, як наслідок має бути скасована.
Вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання детектива видати йому пам`ятку про права потерпілого не можуть бути задоволені слідчим суддею. Такі процесуальні рішення приймаються виключно слідчим чи прокурором у кримінальному провадженні, а тому не перебувають в межах компетенції слідчого судді.
Керуючись ст. 55, 110, 303, 305, 306, 307, 372 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого детектива відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Сафроняка Р.В. від 08.07.2020 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000396 від 25.06.2020.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін