Документ № 92942795

Справа № 991/8982/20

Провадження № 1-кп/991/79/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Ткаченка О.В., суддів Коліуша О.Л. та Дубаса В.М. (надалі - суд),

за участю:

секретаря судового засідання Бендюжик Ю.А.

прокурора Андронової А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Цимбалюка В.Г.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості від 26 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 січня 2019 року за № 42019050000000031 за обвинуваченням ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - сел. Хмельницький Свердловського (Довжанського) району Луганської області; громадянина України; місце проживання і реєстрації - АДРЕСА_1 ; заняття - фізична особа-підприємець; освіта - вища; сімейний стан - одружений; інші відомості, що мають значення для справи - інвалід третьої групи по загальному захворюванню) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210 КК України («Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням»),

ВСТАНОВИВ:

Зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до провадження Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з додатками (реєстром матеріалів досудового розслідування та розпискою обвинуваченого про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування) і угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 січня 2019 року за № 42019050000000031 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210 КК України.

Суд, розглянувши під час підготовчого судового засідання зазначену угоду про визнання винуватості, встановив наступне.

Судом встановлено, що за змістом обвинувального акту та угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 обвинувачується у нецільовому використанні бюджетних коштів службовою особою у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210 КК України, за таких обставин: «Згідно статуту Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» Дружківської міської ради (далі - КП «УКБ» Дружківської міської ради), підприємство є юридичною особою, створене на підставі рішення Дружківської міської ради від 26.12.2007 № 5/18-12, майно підприємства комунальною власністю. Відповідно до п.п. 7.5 Статуту начальник підприємства: несе повну відповідальність за стан і діяльність Підприємства; діє без доручення від імені Підприємства, представляє його в усіх установах і організаціях; розпоряджається грошима і майном відповідно до діючого законодавства та цього статуту укладає договори, видає доручення відкриває в установах банків розрахункові і інші рахунки; несе відповідальність за формування і виконання фінансових планів.

Згідно контракту від 20.12.2017, укладеного Дружківською міською радою з ОСОБА_1 , останній призначений на посаду начальника КП «УКБ» Дружківської міської ради на період з 01.01.2018 по 31.12.2018 та здійснює поточне (оперативне) керівництво Підприємством, організовує господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань Підприємства, передбачених законодавством, статутом Підприємства та контрактом.

ОСОБА_1 , як керівник КП «УКБ» Дружківської міської ради має право: діяти від імені Підприємства, представляти його на всіх підприємствах, установах і організаціях; укладати господарські та інші угоди відповідно до установчих документів; видавати від імені Підприємства довіреності; відкривати від імені Підприємства рахунки в банках; користуватися правом розпорядження коштів підприємства, накладати на працівників стягнення, відповідно до законодавства; в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов`язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства.

Таким чином, начальник КП «УКБ» Дружківської міської ради ОСОБА_1 займаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, згідно ч. З ст. 18 КК України будучи службовою особою, діючи умисно, витратив бюджетні кошти у сумі 1104,1 тис. грн. на цілі, що не відповідають напрямам використання бюджетних коштів, визначеним в порядку їх використання при наступних обставинах.

Так, згідно ст. 1 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Статтею 5 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до ст. 24-1 Бюджетного кодексу України державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) створюється у складі державного бюджету. Кошти державного фонду регіонального розвитку спрямовуються на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку (у тому числі проектів співробітництва та добровільного об`єднання територіальних громад), що мають на меті розвиток регіонів, створення інфраструктури індустріальних та інноваційних парків, спортивної інфраструктури і відповідають пріоритетам, визначеним у Державній стратегії регіонального розвитку та відповідних стратегіях розвитку регіонів, а також на реалізацію проектів - переможців «Всеукраїнського громадського бюджету».

Програми і проекти, що реалізуються за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, підлягають співфінансуванню з місцевих бюджетів на рівні 10 відсотків.

Розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку та проектами - переможцями "Всеукраїнського громадського бюджету" затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету у тримісячний строк із дня набрання чинності законом про Державний бюджет України.

Статтею 119 Бюджетного кодексу України встановлено, що нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають, зокрема: напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 196 затверджено порядок використання коштів державного фонду регіонального розвитку, п. 6 якого встановлено, що бюджетні кошти спрямовуються на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку (у тому числі проектів співробітництва та добровільного об`єднання територіальних громад), що мають на меті розвиток регіонів, створення інфраструктури індустріальних та інноваційних парків, спортивної інфраструктури і відповідають пріоритетам, визначеним у Державній стратегії регіонального розвитку та відповідних регіональних стратегіях розвитку, а також на реалізацію проектів - переможців «Всеукраїнського громадського бюджету».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» визначено видатки державного бюджету на фінансування державного фонду регіонального розвитку у розмірі 6 000 000 000 грн. за кодом програмної класифікації видатків (КПКВ) 2761070.

Розпорядженням КМУ від 23.05.2018 № 372-р затверджено перелік інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2018 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, яким передбачено обсяг фінансування 15730,301 тис. грн. для проведення капітального ремонту КЛПУ «Дружківська міська клінічна лікарня № 1» по вул. Котляревського, 151, у м. Дружківці.

Вказаний проект розроблений на виконання Плану заходів з реалізації у2018-2020 роках Стратегії розвитку Донецької області на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Голови Донецької обласної державної адміністрації від 27.01.2017 № 90, а саме на виконання п. 1.3.2 Плану заходів, яким визначено необхідність проведення енергоаудиту та заходів зі зменшення енерговитрат у адміністративних будівлях та об`єктах соціальної інфраструктури.

Рішенням Дружківської міської ради від 12.04.2017 № 7/24-1 надано згоду на співфінансування проекту «Капітальний ремонт будівель КИПУ «Дружківська міська клінічна лікарня № 1» «Будівля лікарні», «Будівля інфекційного відділення», розташованих за адресою: вул. Котляревського, 151м. Дружківка з місцевого бюджету у розмірі 10% від загального обсягу фінансування.

Розпорядженнями Голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 08.06.2018 № 747/5-18 та від 20.07.2018 № 927/5-18 КП «УКБ» Дружківської міської ради визначено розпорядником (одержувачем) коштів Державного фонду регіонального розвитку для проведення капітального ремонту КЛПУ «Дружківська міська клінічна лікарня № 1» по вул. Котляревського, 151, у м. Дружківці у обсязі фінансування 15730,301 тис. грн.

Згідно реєстраційної картки проекту, складеної відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2015 № 80 та розміщеної на офіційному сайті Державного фонду регіонального розвитку, з січня по грудень 2018 року проходила реалізація проекту регіонального розвитку під назвою «Капітальний ремонт будівель КИНУ «Дружківська міська клінічна лікарня №1»: «Будівля лікарні» «Будівля інфекційного відділення», розташованих за адресою: вул. Котляревського,!51, м. Дружківка», який зареєстрований за № 012846-ДЦ.

Метою реалізації проекту визначено скорочення споживання енергетичних ресурсів в будівлях КЛПУ «Дружківська міська клінічна лікарня № 1» та передбачено які саме заходи планується провести під час реалізації проекту: перекриття покрівлі будівель, заміна вікон та дверей, заміна каналізаційної, водопостачальної, тепло - систем будівлі лікарні, заміна каналізаційної, водопостачальної, тепло - систем будівлі інфекційного відділення, заміна електричної проводки, ремонт вентиляційних мереж з встановленням систем кондиціювання, заміна електричної проводки, ремонт вентиляційних мереж з встановленням систем кондиціювання, штукатурка стін будівлі, утеплення стін будівлі, фарбування, ремонт підлоги та внутрішніх приміщень будівель.

На КП «УКБ» Дружківської міської ради, визначене у реєстраційній картці, як партнер проекту - покладені функції замовника, а саме: завдання на проектування, збір технічних умов, заключення Договорів на проектування, отримання експертного звіту, отримання дозволу на будівництво, проведення конкурсних торгів, технічний нагляд, здача об`єкту в експлуатацію,, та інші функції замовника.

На виконання проекту «Капітальний ремонт будівель ЮШУ «Дружківська міська клінічна лікарня №1»: «Будівля лікарні» «Будівля інфекційного відділення», розташованих за адресою: вул. Котляревського,151, м. Дружківка» між Замовником КП «УКБ» Дружківської міської ради в особі начальника ОСОБА_1 та підрядника ТОВ «Хозхімсервіс» ОСОБА_2 укладено договір підряду № 18 від 18.06.2018, а також додаткові угоди № 1 від 16.07.2018, № 2 від 17.12.2018, № 3 від 24.12.2018 до договору № 18 від 18.06.2018.

Під час виконання договору підряду, в процесі виконання будівельних робіт утворилася економія бюджетних коштів, після чого приблизно у період грудня 2018 року у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на нецільове використання бюджетних коштів за КПКВ 2761070 (Державний фонд регіонального розвитку).

Так реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що придбання електронної техніки не передбачено цілями та завданнями проекту «Капітальний ремонт будівель КЛПУ «Дружківська міська клінічна лікарня №1»: «Будівля лікарні» «Будівля інфекційного відділення», розташованих за адресою: вул. Котляревського, 151, м. Дружківка», а також п. 1.3.2 Плану заходів з реалізації у 2018-2020 роках Стратегії розвитку Донецької області на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Голови Донецької обласної державної адміністрації від 27.01.2017 № 90, ініціював та замовив внесення змін до проектно-кошторисної документації шляхом укладення договору від 15.12.2018 № 18-561/ПКД між КП «УКБ» Дружківської міської ради та ТОВ «Проектна компанія «Аркон».

Внаслідок здійснених коригувань, до проектно-кошторисної документації внесені зміни та включено локальний кошторис, яким передбачено придбання наступного обладнання: шафа ШВ-1Н-1,25 у кількості 1 шт.; ноутбуки у кількості 15 шт.; телевізори у кількості 7 шт.; стерилізатори у кількості 11 шт.; Панмеди у кількості 4 шт.; термостати у кількості 2 шт.; миші для ноутбука у кількості 8 шт.; принтери у кількості 15 шт; холодильники у кількості 7 шт.

Продовжуючи реалізацію протиправного умислу, направленого на нецільове використання бюджетних коштів, 26.12.2018 перебуваючи у денний час доби на своєму робочому місці в КП «УКБ» Дружківської міської ради, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, 15а, ОСОБА_1 підписав та скріпив печаткою Акти вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт № 29 та № 30 від 26.12.2018, у яких перелічене наступне обладнання: шафа ШВ-1Н-1,25 у кількості 1 шт.; ноутбуки у кількості 15 шт.; телевізори у кількості 7 шт.; стерилізатори у кількості 11 шт.; Панмеди у кількості 4 шт.; термостати у кількості 2 шт.; миші для ноутбука у кількості 8 шт.; принтери у кількості 15 шт; холодильники у кількості 7 шт., загальною вартістю 1 104 149,07 грн., а також підписав та скріпив печаткою платіжні доручення № 17 від 26.12.2018, яке стало підставою для перерахування Управлінням Державної казначейської служби України у м. Дружківка грошових коштів з з бюджетним призначенням за КПКВ 2761070 «Державний фонд регіонального розвитку» на суму 1 568 299,31 грн. та платіжне доручення № 14 від 26.12.2018, яке стало підставою для перерахування Управлінням Державної казначейської служби України у м. Дружківка грошових коштів з бюджетним призначенням за КПКВ 0717361 «Співфінансування інвестиційних проектів, що реалізуються за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку» на суму 180 083,42 грн.

Зазначені перерахування, на загальну суму 1 748 382,73, здійснені згідно з договором від 18.06.2018 № 18 за Актами № 26-30 від 26.12.2018, у тому числі за актами №№ 29, ЗО від 26.12.2018 на суму 1 104 149,07 грн.

Придбання вказаного обладнання не відноситься до технічних завдань даного проекту, не впливає на зменшення енерговитрат в будівлях лікарні, не відповідає п. 1.3.2 Плану заходів з реалізації у 2018-2020 роках Стратегії розвитку Донецької області на період до 2020 року», затвердженого розпорядженням Голови Донецької обласної державної адміністрації від 27.01.2017 № 90, та здійснено в порушення п. 6 Порядку використання коштів державного фонду регіонального розвитку, затвердженого Постановою КМУ від 18.03.2015 № 196.

Згідно з висновком експерта від 29.11.2019 № 3187 за результатами проведення судової економічної експертизи встановлено, що господарська операція на суму 1104149,07 грн не відповідає умовам п. 11.1 Договору № 18 від 18.06.2018 та цілям, визначеним п. 1.3.2 Плану заходів з реалізації у 2018-2020 роках Стратегії розвитку Донецької області на період до 2020 року», затвердженого розпорядженням Голови Донецької обласної державної адміністрації від 27.01.2017 № 90. Документально підтверджується витрачання бюджетних коштів на цілі, що не відповідають напрямам використання бюджетних коштів, визначеним в порядку використання, на суму 1104149,07 грн».

З угоди про визнання винуватості вбачається таке.

Угода про визнання винуватості укладена 26 жовтня 2020 року у місті Києві під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР 22 січня 2019 року за № 42019050000000031 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210 КК України.

Сторонами цієї угоди про визнання винуватості є: прокурор другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Андронова Анастасія Вадимівна і підозрюваний у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 (пункт 1 угоди про визнання винуватості). Угода про визнання винуватості укладена між сторонами за участю захисника підозрюваного - адвоката Цимбалюка Володимира Григоровича.

Угода про визнання винуватості містить: формулювання підозри чи обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (пункт 2 угоди про визнання винуватості, яке також наведене вище за текстом мотивувальної частини цього вироку); істотні для цього кримінального провадження обставини (пункт 3 угоди про визнання винуватості); беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (пункт 4 угоди про визнання винуватості); умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення (пункт 5 угоди про визнання винуватості); узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням (пункт 6 угоди про визнання винуватості).

Узгодженим сторонами основним покаранням (визначеною мірою покарання) за цією угодою про визнання винуватості є покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5.100,00 (п`ять тисяч сто) гривень, яке вони погоджуються запропонувати для призначення судом. При визначенні сторонами покарання, останні враховували санкцію ч. 1 ст. 210 КК України (у редакції, яка діяла станом на час вчинення кримінального правопорушення). Підозрюваний надав згоду на призначення зазначеного покарання судом (пункт 6 угоди про визнання винуватості). Додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, яке не передбачене санкцією ч. 1 ст. 210 КК України як факультативне (у редакції, яка діяла станом на час вчинення кримінального правопорушення), сторонами узгоджене не було.

В угоді про визнання винуватості зазначено про відсутність підстав для цивільної відповідальності, а також і звільнення підозрюваного від неї у зв`язку з тим, що кримінальним правопорушенням не завдано матеріальної шкоди (пункт 5 угоди про визнання винуватості).

Угода про визнання винуватості також містить інформацію про наслідки її укладання та затвердження, передбачені ст. 473 КПК України (пункт 7 угоди про визнання винуватості), наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України (пункт 8 угоди про визнання винуватості), а також і про наслідки відмови від здійснення права на судовий розгляд (пункт 9 угоди про визнання винуватості).

Угода про визнання винуватості скріплена підписами сторін (прокурора і підозрюваного), а також підписана захисником підозрюваного - адвокатом Цимбалюком В.Г.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 ознайомлений зі своїми правами, усвідомлює формулювання і характер обвинувачення, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, у тому числі наслідки її невиконання і наслідки відмови від здійснення права на судовий розгляд.

За умовами угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, узгодив з прокурором покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5.100,00 (п`ять тисяч сто) гривень, та надав згоду на його призначення судом.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив беззастережне визнання ним своєї винуватості в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Суд приходить до висновку, що при узгодженні покарання сторонами угоди про визнання винуватості враховані вимоги ст. ст. 50-53, 65 КК України, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особа підозрюваного, обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, що відображено у її змісті, у зв`язку з чим суд вважає, що узгоджене її сторонами покарання відповідає загальним засадам його призначення, які встановлені законом України про кримінальну відповідальність та знаходиться у межах санкції ч. 1 ст. 210 КК України (у редакції, яка діяла станом на час вчинення кримінального правопорушення, тобто у редакції Закону України № 2457-VI від 08 липня 2010 року).

Суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості укладена між сторонами добровільно, тобто без застосування примусу, погроз, насильства, та не є наслідком обіцянок, дій або інших обставин, ніж ті, які нею передбачені.

Судом встановлено, що зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ч. ч. 1 і 2 ст. 472 КПК України, у ній зазначені наслідки її укладання та затвердження і наслідки її невиконання, встановлені вимогами ст. ст. 473 і 476 КПК України відповідно, а також при її укладанні сторонами враховані та дотримані вимоги ст. ст. 469 і 470 КПК України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що ця угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, які передбачені вимогами п. п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

За таких обставин суд приходить до переконання, що угода про визнання винуватості може бути ним затверджена.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд виходить з наступного та враховує таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 472 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначається узгоджене сторонами покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд дійде переконання, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 475 КПК України, мотивувальна частина вироку на підставі угоди має містити визначену міра покарання, а резолютивна частина на підставі угоди має містити рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання.

Санкцією ч. 1 ст. 210 КК України (у редакції, яка діяла станом на час вчинення кримінального правопорушення, тобто у редакції Закону України № 2457-VI від 08 липня 2010 року) були встановлені наступні основні та додаткові покарання: штраф від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Санкцією ч. 1 ст. 210 КК України (у редакції, яка діє станом на теперішній час, а також діяла на час укладання угоди про визнання винуватості та затвердження обвинувального акту, тобто станом на 26 жовтня 2020 року, а саме у редакції Закону України № 2617-VIІІ від 22 листопада 2018 року) встановлені наступні основні та додаткові покарання: штраф від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 210 КК України станом на час його вчинення належало до злочинів невеликої тяжкості, що було встановлено вимогами ч. 2 ст. 12 КК України (у редакції, яка діяла на той час, тобто у редакції Закону України № 4025-VI від 15 листопада 2011 року).

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 210 КК України станом на теперішній час (у тому числі і станом на час укладання угоди про визнання винуватості та затвердження обвинувального акту, тобто станом на 26 жовтня 2020 року) належить до нетяжких злочинів, що встановлено вимогами ч. 4 ст. 12 КК України (у редакції, яка діє на теперішній час, а також діяла на час укладання угоди про визнання винуватості та затвердження обвинувального акту, тобто станом на 26 жовтня 2020 року, а саме у редакції Закону України № 2617-VIІІ від 22 листопада 2018 року).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 3 КК України, кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

З аналізу наведених процесуальних і матеріальних норм права вбачається, що узгодження сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5.100,00 (п`ять тисяч сто) гривень, було здійснено у межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 210 КК України (у редакції діяла час вчинення кримінального правопорушення, тобто у редакції Закону України № 4025-VI від 15 листопада 2011 року) та відповідає загальним засадам призначення покарання, встановленим КК України.

Суд зазначає, що відповідно до вимог примітки до ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 210 КК України, належало та належить до корупційних злочинів, як станом на час вчинення кримінального правопорушення, так і станом на теперішній час, а також і станом на час укладання угоди про визнання винуватості і затвердження обвинувального акту, тобто станом на 26 жовтня 2020 року.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що сторонами угоди про визнання винуватості узгоджено покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5.100,00 (п`ять тисяч сто) гривень, яке підлягає призначенню судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України, і підозрюваний (обвинувачений) ОСОБА_1 надав згоду на його призначення. Зазначене покарання знаходиться у межах санкції ч. 1 ст. 210 КК України (у редакції діяла час вчинення кримінального правопорушення, тобто у редакції Закону України № 4025-VI від 15 листопада 2011 року), яка підлягає застосуванню з огляду на вимоги ч. 2 ст. 4 і ч. 2 ст. 5 КК України, а також відповідає вимогам Загальної частини КК України. При призначенні покарання суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, а також те, що обвинувачений є інвалідом третьої групи по загальному захворюванню) та відсутність обставин, які його обтяжують.

За таких обставин, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене між сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5.100,00 (п`ять тисяч сто) гривень, яке суд вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Питання про відшкодування процесуальних витрат у вигляді витрат на проведення судових експертиз у загальній сумі 17.036,65 (сімнадцять тисяч тридцять шість гривень 65 копійок), у тому числі: на проведення судової економічної експертизи № 3187 від 29 листопада 2019 року у розмірі 14.758,00 (чотирнадцять тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень) і на проведення судової почеркознавчої експертизи № 2/22-55 від 21 квітня 2020 року у розмірі 2.278,65 (дві тисячі двісті сімдесят вісім гривень шістдесят п`ять копійок), суд вважає за необхідне вирішити відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, тобто стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Питання щодо речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Речові докази у цьому кримінальному провадженні ( наказ № 26 від 02.02.2017; акт № 29 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2018 року; акт №30 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2018 року; договір підряду № 18 від 18.06.2018 з додатками; додаткова угода № 1 від 16.07.2018 до договору підряду № 18 від 18.06.2018; додаткова угода № 2 від 17.12.2018 до договору підряду № 18 від 18.06.2018; додаткова угода № З від 24.12.2018 до договору підряду № 18 від 18.06.2018 з додатками; лімітна довідка про бюджетні асигнування та кредитування на 2018 рік; договір №18-561/пкд від 15.12.2018 з додатком (завдання на проектування); кошторисна документація 18-561/пкд-кд; зведений кошторисний розрахунок 18-561/пкд-зкр) підлягають залишенню у матеріалах кримінального провадження.

Сторонами кримінального провадження (обвинувачення і захисту) суду не надано даних щодо наявності заходів забезпечення кримінального провадження, які потребують вирішення судом при ухваленні вироку, у тому числі і щодо обрання обвинуваченому (підозрюваному) запобіжного заходу.

Керуючись вимогами ст. ст. 314, 368, 373, 374, 475 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 жовтня 2020 року у місті Києві між її сторонами: прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Андроновою Анастасією Вадимівною і підозрюваним ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 210 КК України.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , узгоджене між сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5.100,00 (п`ять тисяч сто) гривень.

Речові докази: наказ № 26 від 02.02.2017; акт № 29 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2018 року; акт №30 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2018 року; договір підряду № 18 від 18.06.2018 з додатками; додаткова угода № 1 від 16.07.2018 до договору підряду № 18 від 18.06.2018; додаткова угода № 2 від 17.12.2018 до договору підряду № 18 від 18.06.2018; додаткова угода № З від 24.12.2018 до договору підряду № 18 від 18.06.2018 з додатками; лімітна довідка про бюджетні асигнування та кредитування на 2018 рік; договір №18-561/пкд від 15.12.2018 з додатком (завдання на проектування); кошторисна документація 18-561/пкд-кд; зведений кошторисний розрахунок 18-561/пкд-зкр; залишити у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у загальній сумі 17.036,65 (сімнадцять тисяч тридцять шість гривень 65 копійок), у тому числі: за проведення судової економічної експертизи № 3187 від 29 листопада 2019 року у розмірі 14.758,00 (чотирнадцять тисяч сімсот п`ятдесят вісім гривень) і за проведення судової почеркознавчої експертизи № 2/22-55 від 21 квітня 2020 року у розмірі 2.278,65 (дві тисячі двісті сімдесят вісім гривень шістдесят п`ять копійок).

Вирок суду набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Вищий антикорупційний суд:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 5, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити присутнім у судовому засіданні учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня - надіслати іншим учасникам судового провадження.

Після проголошення вироку суду учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження, а обвинувачений та його захисники - подати клопотання про помилування.

Головуючий суддя О.В. Ткаченко

Судді - О.Л. Коліуш

В.М. Дубас