- Головуючий суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.
- Секретар : Чеботаренка А.П.
- Захисник/адвокат : Фозекош А.А., Федоренка І.Л.
Справа № 991/9378/20
Провадження1-кс/991/9611/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.
за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П.,
захисників адвокатів Фозекош А.А., Федоренка І.Л.,
підозрюваної ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника Фозекош Андріани Андріївни в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невчиненні процесуальних дій,
В С Т А Н О В И Л А :
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду подана скарга захисника Фозекош Андріани Андріївни в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52020000000000545 від 28.08.2020, що полягає у невчиненні процесуальних дій.
В обґрунтування скарги захисник посилається на те, що 01.10.2020 стороною захисту поштовим зв`язком на ім`я процесуального керівника у кримінальному провадженні № 52020000000000545 від 28.08.2020 було направлено клопотання про закриття кримінального провадження в частині. Захисник зазначає, що прокурор третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Щербай Т.А. виніс постанову від 07.10.2020 про відмову у задоволенні клопотання адвоката. Захисник вважає, що винесення вказаної постанови є бездіяльністю прокурора, яка полягає у не вчиненні процесуальної дії, про яку зазначалося у відповідному клопотанні. У зв`язку з чим просить зобов`язати прокурора САП, уповноваженого на здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52020000000000545 від 28.08.2020, закрити кримінальне провадження в частині підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України, на підставі клопотання адвоката № 23/77-1 від 01.10.2020, у зв`язку із відсутністю і її діях складу інкримінованого злочину.
В судовому засіданні захисник Фозекош А.А. підтримала заявлену скаргу та просила її задовольнити. Захисник Федоренко І.Л. скаргу підтримав, додатково уточнив, що предметом оскарження є саме бездіяльність прокурора. Адже, незважаючи на очевидні підстави для задоволення клопотання, його не було задоволено, натомість винесено невмотивовану постанову.
Підозрювана підтримала своїх захисників.
Прокурор в судове засідання не з`явився, просив розглядати скаргу без його участі. Подав заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні скарги з підстав відсутності у прокурора обов`язку закривати кримінальне провадження.
Заслухавши учасників, розглянувши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 1, 2 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Завданнями кримінального провадження є, серед іншого, те, щоб до кожного учасника була застосована належна правова процедура.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, закріплений у ч. 1 ст.303 КПК України. Так, на досудовому провадженні захисником може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Дослідивши скаргу захисника Фозекош А.А. разом із наданими матеріалами слідчий суддя встановила, що в клопотанні адвоката, поданого в інтересах ОСОБА_1 від 01.10.2020 містилося прохання про закриття кримінального провадження № 52020000000000545 від 28.08.2020 відносно ОСОБА_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України в зв`язку з відсутністю в її діях/бездіяльності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України. Постановою від 07.10.2020 прокурор САП Щербай Т.А. відмовив у задоволенні вказаного клопотання.
У зв`язку з тим, що прокурор відреагував на клопотання захисту у передбачений законом спосіб і виніс постанову про відмову у задоволенні клопотання, слідчий суддя має встановити, (1) чи має місце бездіяльність і (2) чи є ця бездіяльність такою, що може бути предметом оскарження в порядку п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Бездіяльність - це пасивна форма поведінки уповноваженого суб`єкта, яка полягає в утриманні від вчинення обов`язкової процесуальної дії чи постановлення обов`язкового процесуального рішення; тобто, невиконання обов`язку, покладеного КПК України. Що стосується бездіяльності в розгляді клопотання в порядку ст. 220 КПК України, то вона може бути зумовлена не лише безпосередньо невчиненням процесуальної дії, а й неналежним розглядом клопотання потерпілого чи захисту, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.
На відміну від процесуального рішення, правомірність/неправомірність якого вичерпується самим фактом його постановлення, бездіяльність прокурора має триваючий характер - вона розпочинається від дня, коли суб`єкт мав вчинити певну дію і не вчинив її та продовжується до моменту вчинення відповідної обов`язкової дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК України прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій:
1) закрити кримінальне провадження;
2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Отже нормативне закріплення ч. 2 ст. 283 КПК України закриття кримінального провадження відносить до процесуальних дій і до повноважень прокурора.
Однак вказана норма не містить чітко визначеного строку, протягом якого мають бути вчинені такі дії. Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 28 КПК України передбачено, що кожен має право, щоб обвинувачення стосовно нього у найкоротший строк стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження стосовно нього було закрите. При чому закриття як один із способів припинення кримінального провадження пов`язане не з клопотанням учасників про вчинення цієї процесуальної дії, а з наявністю передбачених законом підстав. Це означає, що за наслідками розгляду клопотання захисту про закриття кримінального провадження в уповноваженого суб`єкта не виникає безумовного і автоматичного обов`язку вчинити таку дію. Адже відповідно до ст. 220 КПК України встановлений порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування. Клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Як вбачається із матеріалів клопотання, прокурором розглянуто відповідне клопотання, за результатами якого винесено постанову від 07.10.2020. За викладених обставини слідчий суддя не погоджується з доводами захисту про те, що винесенням цієї постанови прокурор допустив бездіяльність щодо закриття кримінального провадження. Можливість оскарження бездіяльності щодо вчинення процесуальних дій, які уповноважений суб`єкт зобов`язаний вчинити у визначений Кодексом строк, не співвідноситься з оскарженням рішення, постановленого за наслідками розгляду клопотання і не залежить від незгоди учасників з постановленим рішенням.
Крім того, у слідчого судді немає повноважень і процесуальних можливостей зобов`язувати прокурора закривати кримінальне провадження. Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до повноважень цим Кодексом.
З огляду на те, що Кримінальним процесуальним кодексом України чітко не регламентований строк виконання дій, передбачених ч. 1 ст. 283 (в т.ч. закриття кримінального провадження), а клопотання сторони захисту про вчинення процесуальних дій в порядку ст. 220 КПК України розглянуте у процесуальний спосіб, слідчий суддя дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 1,2, 28, 110, 283, 284, 303-305, 309 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А:
В задоволенні скарги Фозекош Андріани Андріївни в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Михайленко