- Головуючий суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б.
справа № 991/8738/20
провадження №11-сс/991/954/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2020 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Боднар С.Б., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня 2020 року, якою закрито провадження за його скаргою на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України в частині оскарження бездіяльності, яка полягає у неврученні слідчим, прокурором потерпілому пам`яток про процесуальні права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні та відмовлено в іншій частині вимог скарги,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня 2020 року, провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України в частині оскарження бездіяльності, яка полягає у неврученні слідчим, прокурором потерпілому пам`яток про процесуальні права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні, закрито, а в іншій частині вимог скарги відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня 2020 року та постановити нову, якою зобов`язати уповноважену особу НАБУ:
-негайно видати йому документальне підтвердження прийняття його заяви про вчинення кримінального правопорушення, витяг з ЄРДР та пам`ятку про процесуальні права і обов`язки потерпілого;
-протягом 3 днів, з моменту отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення із клопотаннями, повідомити про результати розгляду цих клопотань.
Або скасувати ухвалу слідчого судді та направити справу на новий розгляд у Вищий антикорупційний суд в новому складі.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня 2020 року в частині оскарження відмови слідчим суддею у задоволенні його скарги слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених, цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено частинами 1 і 2 ст. 309 КПК України, цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (ч.3 ст. 309 КПК України).
Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду від 23 жовтня 2020 року, на переконання слідчого судді, вказана ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду лише в частині закриття провадження за скаргою.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді та вважає, що зазначена ухвала в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні вимог щодо зобов`язання уповноважених осіб НАБУ надати йому витяг з ЄРДР та допитати його як потерпілого у кримінальному провадженні є судовим рішенням, можливість оскарження якого в апеляційному порядку під час досудового розслідування статтею 309 КПК України чи іншою статтею цього Кодексу не передбачено.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
При цьому суд звертає увагу, що стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, тож Кримінальний процесуальний кодекс України визначає в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з оскарженням рішення слідчого судді оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя.
Так в рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.
З урахуванням викладеного, у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня 2020 року в частині оскарження відмови слідчим суддею у задоволенні його скарги слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня 2020 року в частині відмови слідчим суддею у задоволенні скарги - відмовити.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.
Суддя: С.Б. Боднар