- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
- Секретар : Фінько Ю.В.
- Захисник/адвокат : Остапенка Д.М.
Справа № 991/9367/20
Провадження № 1-кс/991/9598/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
адвоката Остапенка Д.М. (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката Остапенка Дмитра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019,
ВСТАНОВИВ:
13.11.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло означене клопотання адвоката Остапенка Дмитра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.11.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р.
І. Заявлені вимоги та їх обґрунтування.
Адвокат Остапенко Д.М. зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 за ознаками ч. 2 ст. 364 КК України за фактом можливого зловживання службовим становищем посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 (провадження № 1-кс/991/1862/20) накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку у ОСОБА_1 , а саме: мобільний телефон Самсунг А505FV/DS s/n НОМЕР_1 .
Адвокат Остапенко Д.М. вважає, що арешт на зазначене майно накладений необґрунтовано, але в будь-якому випадку, з огляду на його тривалість, відпала будь-яка потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.
На думку заявника, наявні такі підстави для скасування арешту майна:
-вилучений у ОСОБА_1 мобільний телефон не є і не може бути речовим доказом;
-власником майна ОСОБА_1 надавався доступ до відомостей, які містились на телефоні, та було надано можливість детективам повністю скопіювати інформацію, що знаходилась у цьому пристрої, та провести експертні дослідження;
-з моменту вилучення майна минуло більше 8-ми місяців, що є достатнім часом для здійснення всіх необхідних слідчий дій з вилученим мобільним телефоном.
Зважаючи на викладене вище, адвокат Остапенко Д.М. просить:
1)скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р. від 02.03.2020 на майно ОСОБА_1 , а саме: на мобільний телефон Самсунг А505FV/DS s/n НОМЕР_1 ;
2)зобов`язати детектива НАБУ Ярему В.В. повернути мобільний телефон Самсунг А505FV/DS s/n НОМЕР_1 власнику - ОСОБА_1 .
ІІ. Судовий розгляд.
Адвокат Остапенко Д.М. клопотання підтримав з викладених у ньому підстав. Наполягав на тому, що потреба у продовженні арешту майна відпала, а тому майно має бути повернуто ОСОБА_1 .
Детектив Ярема В.В. надіслав письмові заперечення по суті скарги та просив розглянути клопотання без його участі. У своїх запереченнях детектив зазначив, що на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а вилучене та арештоване майно зберігає на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, підстави, передбачені ч. 1 ст. 174 КПК України для скасування арешту відсутні.
До матеріалів клопотання детектив, зокрема долучив судове рішення, яким накладено арешт на мобільний телефон, протокол огляду, на якому зафіксовано результати огляду мобільного телефону, вилученого під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , постанова про визнання мобільного телефону речовим доказом. Всі ці документи та інші докази у сукупності із іншими доказами підтверджують, що мобільний телефон, належний ОСОБА_1 може містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження.
Заслухавши доводи адвоката Остапенко Д.М., дослідивши матеріали клопотання та заперечення детектива НАБУ Яреми В.В., слідчий суддя дійшов такого висновку.
ІІІ. Обставини встановлені слідчим суддею.
На підставі документів, що містяться у матеріалах клопотання слідчий суддя встановив, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2020 (справа № 991/1300/20) було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить останньому на праві власності, з метою відшукання і вилучення речей і документів, серед яких мобільні телефони, за допомогою яких вчинявся злочин та підтримувався зв`язок між ОСОБА_1 та іншими співучасниками злочину, або за допомогою яких через електронні пошти або програми через мережу Інтернет (у т.ч. Viber, WhatsApp, Telegram, Line, ICQ, Skype, WeChat та інші месенджери), соціальні мережі «Facebook» та інші, могла передаватися інформація, яка стосується вчинення даного кримінального правопорушення, з можливістю подальшого доступу до зазначеної переписки та інших файлів, що на них містяться.
За вказаною вище адресою було проведено обшук. Відповідно до протоколу обшуку від 25.02.2020 у ході обшуку спальні виявлено мобільний телефон SAMSUNG А505FM/DS s/n НОМЕР_2 imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 . В ході огляду мобільного пристрою встановлено, що у ньому міститься листування з іншими учасниками: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Також було оглянуто сім-картки вказаного мобільного телефону, за наслідками огляду створено звіт та скопійовано архів з інформацією.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 (справа № 991/1820/20) накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_1 , а саме: мобільний телефон Самсунг A505FV/DS s/n НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 .
Підставою для арешту майна стала необхідність забезпечення його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні № 52019000000000585.
IV. Оцінка та висновки слідчого судді
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов:
- доведення, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;
- доведення, що арешт накладено необґрунтовано.
Із доводів, викладених у клопотанні вбачається, що заявник фактично посилається як на необґрунтованість арешту, так і на те, що відпала потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.
1) Щодо обґрунтованості арешту майна.
Адвокат Остапенко Д.М. стверджує, що з огляду на визначення речових доказів вилучений у ОСОБА_1 мобільний телефон не є і не може бути речовим доказом, оскільки не був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберіг на собі його сліди не містить інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюють під час кримінального провадження.
Такі доводи адвоката є хибними.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Отже, про обґрунтованість арешту, накладеного на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, свідчить, зокрема доведення того факту, що це майно відповідає критерію речового доказу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Із наявних у клопотанні документів вбачається, що у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Сумській області своїм службовим становищем, які усупереч ст. 84, 116, 122, 149, 150 Земельного кодексу України, діючи в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», прийняли рішення внаслідок яких із державної власності безповоротно вибула особливо цінна земля на території Роменського району Сумської області загальною площею близько 2 000 га, яка перебувала на праві постійного користування у державного підприємства «Дослідне господарство «Іскра» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України та державного підприємства «Дослідне господарство «Агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, чим спричинено тяжкі наслідки державі.
Висновок слідчого судді про те, що вилучений у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, містить інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, пов`язаний із доведенням детективом під час розгляду клопотання про арешт обставин, що на мобільному пристрої Самсунг A505FV/DS s/n НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 виявлено відомості дозвіл на відшукання яких надавався ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2020, зокрема, листування з іншими особами щодо яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Це твердження серед іншого підтверджується протоколом обшуку від 25.02.2020.
Необхідність вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна обумовлена тим, що у межах вказаного кримінального провадження перевіряється, зокрема, причетність ОСОБА_1 , який є керівником ПП «Ромни-Проект», до процесу незаконної передачі особливо цінних земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія», що займалося виготовленням проектів землеустрою, як наслідок, є достатні підстави вважати, що наявний ризик переховування, пошкодження або знищення вищезазначених речей.
Наведені обставини у сукупності дають слідчому судді підстави для висновку, що майно про скасування арешту якого просить заявник відповідає критерію речового доказу, визначеного у ст. 98 КПК України та може бути використане у кримінальному провадженні для доказування обставин, що передбачені ст. 91 КПК України.
Це свідчить про те, що арешт майна, вилученого 25.02.2020, у ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2020, з підстав необхідності збереження речового доказу є обґрунтованим.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 відображені усі ці обставини.
2) Щодо наявності потреби у подальшому застосуванні арешту.
Адвокат Остапенко Д.М. вказує, що ОСОБА_1 було зняту систему логічного захисту та надано можливість детективам повністю скопіювати інформацію, що знаходилась в телефоні. З моменту вилучення майна минули більше восьми місяців, що, на думку заявника, є достатнім часом для здійснення всіх необхідних слідчих дій з вилученим мобільним телефоном.
Під час розгляду клопотання встановлені обставини, що свідчать про відсутність підстав для подальшого арешту майна.
Для слідства становить інтерес інформація, яка міститься на мобільному телефоні SAMSUNG А505FM/DS s/n R58M34FZGQE imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 , а не сам об`єкт матеріального світу.
З протоколу обшуку від 25.02.2020 вбачається, що детективом було оглянуто вміст мобільного телефону SAMSUNG А505FM/DS s/n НОМЕР_2 imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 . Крім цього, було оглянуто сім-карти, які на ньому містились та скопійовано інформацію.
У протоколі огляду від 07.09.2020 зазначається, що вказаний мобільний пристрій було оглянуто, під час огляду також було виявлено картку пам`яті Apacer 32GB R85 microSDHC, маркування E532G1624 TWLKA66356A55. Було створено побітову копію пам`яті мобільного телефону, скопійовано всю інформацію.
Отже, власником майна надавався доступ до змісту телефону, а в подальшому при огляді спеціалістом було скопійовано всю інформацію, яка містилась на мобільному пристрої SAMSUNG А505FM/DS s/n НОМЕР_2 imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 .
На момент вирішення питання про арешт майна існувала необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, зважаючи на особливості дослідження та вилучення інформації, яка міститься на мобільному пристрої.
Однак, з березня 2020 року органом досудового розслідування було проведено лише один огляд, у ході якого вилучено інформацію, яка міститься на мобільному телефоні. Жодних експертних досліджень з вказаним пристроєм призначено або проведено не було.
Враховуючи, що детективом НАБУ не було доведено необхідність подальшого утримання у розпорядженні слідства мобільного телефону ОСОБА_1 , відомості, які містяться на даному пристрої вже були вилучені, у слідчого судді достатні підстави вважати, що цей мобільний пристрій має бути повернений його власнику. На даний момент потреби досудового розслідування не виправдовують застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
В частині вимог клопотання адвоката Остапенка Д.М. щодо зобов`язання повернути арештоване майно необхідно відмовити, адже такий обов`язок безпосередньо виникає у результаті скасування арешту майна, і тому не повинен окремо визначатись слідчим суддею.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 98, 99, 100, 170, 173, 174, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання адвоката Остапенка Дмитра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту, накладеного у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019, задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 (справа № 991/1820/20) на майно, вилучене 25.02.2020 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_1 , а саме: мобільний телефон Самсунг A505FV/DS s/n НОМЕР_1 , IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 .
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Т.Р. Хамзін