- Головуюча суддя (ВАКС): Саландяк О.Я.
- Суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
Справа № 991/9186/20
Провадження1-кс/991/9629/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2020 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд в складі головуючого судді - ОСОБА_1, з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, особи, яка заявила відвід, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_3 про відвід слідчому судді ОСОБА_4 від розгляду справи №991/9186/20 за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 30.10.2020 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000265 від 17.04.2020,
ВСТАНОВИВ:
16.11.2020 ОСОБА_3 до початку розгляду по суті під час судового засідання у справі №991/9186/20 (провадження №1-кс/991/9415/20) заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_4 від розгляду вказаної справи за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 30.10.2020 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000265 від 17.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Особа, яка заявила відвід, обґрунтувала заявлений відвід тим, що слідчий суддя ОСОБА_4 приймає неправосудні рішення. Так, 28.09.2020 слідчий суддя постановив ухвалу, яка не відповідає дійсності. Вважає, що таке рішення свідчить про юридичну не освіченість судді, а тому ОСОБА_3 йому не довіряє.
У судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що у судовому засіданні 16.11.2020 року суддя ОСОБА_4 не надав можливості у повному обсязі обґрунтувати клопотання про долучення документів до справи, а тому доповнив свою усну заяву про відвід додатковими поясненнями та наданням документів на підтвердження своєї позиції, підтримав заявлений відвід та просив відвести слідчого суддю ОСОБА_4 від розгляду його справи №991/9186/20 (провадження №1-кс/991/9415/20).
Зокрема ОСОБА_3 пояснив, що внаслідок незадовільного стану здоров`я та вимог закону заяву про відвід ним оголошено в усній формі. Слідчим суддею ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52019000000000350 від 25.04.2019 року винесено ухвалу від 07.07.2020, якою скасовано постанову детектива про закриття кримінального провадження від 16.06.2020 та виніс ухвалу від 28.09.2020, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови детектива від 31.08.2020. Ці дві ухвали мають протилежний зміст, свідчать про умисел судді на вчинення протиправних дій. Крім того в оскаржуваній постанові від 31.08.2020, яка суддею ОСОБА_4 не скасована, не вказано всі статті (не проводилось досудове розслідування), за якими орган досудового розслідування був зобов`язаний внести відомості згідно резолютивних частин чотирьох ухвал, провадження за якими було об`єднане за №52019000000000350. Окрім цього, ОСОБА_3 було подано заяву № 23/01/2 від 24.01.2020 детективу ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №52019000000000350 від 25.04.2019, яка не отримала належного процесуального реагування, що не враховано суддею ОСОБА_4 . Відомості за статтями 15, 27 КК України можуть бути внесені до ЄРДР, що підтверджується витягом із кримінального провадження відносно інших суддів ВАКС, що не було враховано суддею ОСОБА_4 .
Також ОСОБА_3 звертався із заявою №3818/24 від 24.02.2020 до ДБР про внесення відомостей до ЄРДР відносно судді ОСОБА_4, та відповідно до ухвали від 22 квітня 2020 року слідчий суддя зобов`язав уповноважену особу ДБР внести відомості про кримінальне правопорушення за даною заявою до ЄРДР, однак номер кримінального провадження суду не назвав, так як не отримав відповідний витяг через відсутність конвертів. Ухвала перенаправлена на виконання Генеральному прокуророві. За таких умов: звернення до правоохоронних органів з заявою про кримінальне правопорушення є підставою як для відводу так і самовідводу судді, якому про таке звернення відомо, що підтверджується чисельними ухвалами судів, які ним надано.
З посиланням на подані документи, норми Конституції, Законів, практики ЄСПЛ, Конвенції з прав людини та основоположних свобод, п.2,5 Бангалорських принципів поведінки судді, практику Верховного суду, п.12 висновку №1(2001) Консультаційної Ради європейських суддів, поведінку судді у судовому засіданні 16.11.2020, просив заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 задовольнити на підставі п.3,4 ст. 75 КПК України, оскільки вважає слідчого суддю заінтересованим у результатах провадження, та вбачає наявність інших обставин, які свідчать про його упередженість (існування неприязних відносин).
Слідчий суддя ОСОБА_4 та детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, повідомлені про день, час і місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явилися. Неявка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, відповідно до положень ст. 81 КПК України не є перешкодою для розгляду заяви про відвід.
Дослідивши журнал судового засідання від 16.11.2020, звуко- та відеозапис судового засідання від 16.11.2020, у якому ОСОБА_3 заявлено усну заяву про відвід слідчому судді ОСОБА_4, надані заявником у судовому засіданні документи на обґрунтування своєї позиції, оглянувши матеріали справи №991/9186/20 (провадження1-кс/991/9415/20), суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 81 КПК України передбачено, що в разі заявлення відводу слідчому судді його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.
Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним та неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України).
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який, відповідно до ст. 80 КПК України, повинен бути вмотивованим. Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України.
Відповідно до пунктів 3,4 частини 1 статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо, зокрема, він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Також, положеннями статей 75, 76 КПК України передбачено перелік підстав, що виключають участь слідчого судді в кримінальному провадженні, у випадку наявності яких згідно з ч.2 ст.80 КПК України слідчому судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Для вирішення питання про те, чи є підстави для відводу слідчому судді ОСОБА_4 від розгляду судової справи №991/9186/20, провадження № 1-кс/991/9415/20, суд повинен перевірити наявність підтверджених фактів, які б породжували сумніви щодо відсутності неупередженості судді у зазначеній справі.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого слідчого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував слідчий суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», N 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року).
Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб`єктивного критерію, дійшов переконання про відсутність підстав стверджувати, що слідчий суддя ОСОБА_4 виявляє особисту зацікавленість чи упередженість. В усній заяві про відвід та за обставин його заявлення не вбачається відомостей про факти, які б стосувалися поведінки слідчого судді, безпосередньо пов`язаної із здійсненням розгляду судової справи №991/9186/20, провадження № 1-кс/991/9415/20. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Зокрема, у судовому засіданні 16.11.2020, після оголошення складу суду ОСОБА_3 заявлено відвід слідчому судді. Надалі ОСОБА_3 здійснювалось обгрунтування необхідності долучення до справи документів. Слідчим суддею відповідно до ст. 321 КПК України зроблено зауваження ОСОБА_3, та роз`яснено про надання таких документів іншому судді, який буде здійснювати розгляд заяви про відвід, оголошено про закриття судового засідання, що узгоджується із положеннями ст. 350 КПК України, відповідно до якої клопотання учасників вирішується ухвалою суду, здійснення чого не є можливим складом суду, якому заявлено відвід до його вирішення. Таким чином упередженого особистого ставлення чи існування неприязних відносин до ОСОБА_3 з боку судді ОСОБА_4 із досліджених доказів не вбачається, оскільки ОСОБА_3 не реагував на звернення та роз`яснення слідчого судді.
За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
Як було зазначено вище, особа, яка заявила відвід, не довіряє слідчому судді ОСОБА_4, вважає його зацікавленим, упередженим, а поведінку такою, що свідчить про неприязне відношення, а тому вважає, що він не повинен розглядати справу №991/9186/20 за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 30.10.2020 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000265 від 17.04.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.
Натомість, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про такі порушення з боку слідчого судді ОСОБА_4 шляхом проявів дій, що можуть виявити недовіру чи проявити неприйнятну поведінку слідчого судді, а фактично містить власні припущення особи, яка заявила відвід, щодо зацікавленості та упередженості слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 . Також доводи ОСОБА_3 та надані ним документи свідчать про незгоду із процесуальними рішеннями судді в іншій справі, що не може слугувати підставою для відводу відповідно до статей 75-76 КПК України.
Щодо підстави для відводу (самовідводу), яка вказана заявником звернення ним до правоохоронних органів щодо притягнення судді ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, то суд вважає, що саме по собі таке звернення не породжує підстав для відводу чи самовідводу судді від розгляду справи.
Право на самовідвід відображено у тексті Бангалорських принципів поведінки суддів, відповідно до яких незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Зміст принципу незалежності у цьому документі розкрито через сферу його застосування, зокрема, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, роз`яснено, що суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу. Відчуття упередженості це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях. Водночас слід розуміти, що зловживання самовідводом не допускається і може потягнути застосування дисциплінарної відповідальності. У цьому контексті зловживання правом на самовідвід означає недобросовісне використання суддею незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи. За змістом коментованої статті заявлення суддею самовідводу є допустимим лише у разі неможливості ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі. Норма про самовідвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, проте відповідно до положень процесуальних кодексів заявлений самовідвід має бути мотивований.
Отже, сумніви заявника щодо наявності у слідчого судді ОСОБА_4 можливості неупереджено розглянути його скаргу та прийняти рішення мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер, жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються.
Те, що заявник внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в неупередженості слідчого судді, не свідчить про його зацікавленість, упередженість та необ`єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду справи.
З огляду на зазначене та в ході судового розгляду заяви ОСОБА_3 про відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_4, чи існування заінтересованості останнього в результатах провадження, та які б, в свою чергу, унеможливлювали б винесення слідчим суддею об`єктивного судового рішення, а відтак, заявлений відвід не містить підстав для його задоволення.
На підставі наведеного вище, керуючись статтями 75, 80, 81, 369-372, 395 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчому судді ОСОБА_4 від розгляду справи №991/9186/20 за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 30.10.2020 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52020000000000265 від 17.04.2020 - відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1