Документ № 92998790

Справа № 991/9343/20

Провадження1-кс/991/9574/20

У Х В А Л А

іменем України

17 листопада 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю

секретаря судового засідання Чеботаренка А. П.,

захисника адвоката Білявського Я. М., Штокалова Є.А., Терефенко О.Р.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

прокурора Перова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Білявського Ярослава Миколайовича на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Білявського Я. М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, підписане 13.06.2020 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 та вручене 13.06.2020 прокурором Семаком І. А. у межах кримінального провадження № 52020000000000362 від 03.06.2020.

1.1. Захисник посилається на те, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000362 від 03.06.2020 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

1.2. Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 13.06.2020 здійснив повідомлення про підозру ОСОБА_1 . Він підозрюється у пособництві в наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення нею в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

1.3. На думку захисника, повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 13.06.2020 не відповідає вимогам законності та основним засадам кримінального провадження, а тому підлягає скасуванню. Захисник вважає, що незаконність підозри полягає у тому, що замість застосування належної норми кримінального закону, а саме ст. 369-2 КК України, безпідставно застосовано ст. 369 КК України, яка суперечить викладеним в повідомленні обставинам та істотно збільшує ступінь вини, межі кримінальної відповідальності та визначає інкримінований злочин більш тяжким. За версією сторони захисту в повідомленні про підозру містяться обставини вчинення іншого злочину - ст. 369-2 КК України (зловживання впливом), яка передбачає кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє (погоджується) за таку вигоду або за надання такої вигоди третій особі вплинути на прийняття рішення, особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а не ст. 369 КК України, за якою неправомірна вигода надається безпосередньо чи для передачі службовій особі.

1.4.Захисник зазначає, що текст повідомлення про підозру та матеріали, якими обґрунтовується повідомлення про підозру, не містять взагалі ніяких відомостей про обізнаність ОСОБА_1 в тому, що неправомірна вигода призначалась саме ОСОБА_4 .

1.5.У зв`язку з цим захисник просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, підписане заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 та вручене 13.06.2020 прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення в суді САП Семаком І. А. у межах кримінального провадження № 52020000000000362 від 03.06.2020.

2.В судовому засіданні захисник Білявський Я.М. скаргу підтримав, просив її задовольнити. Захисник Штокалов Є.А. додатково послався на судову практику з питання скасування повідомлення про підозру. Захисник Терефенко О.Р. підтримала викладену позицію. Підозрюваний зазначив, що за період досудового розслідування він був допитаний лише один раз; матеріали слідства підтверджують, що до 2.06.2020 він не був знайомий ні з ОСОБА_2 , ні з ОСОБА_6 , не брав участі в узгодженні умов і способів передачі неправомірної вигоди, не знав і не міг знати, кому призначалася неправомірна вигода.

Прокурор проти клопотання заперечував з посиланням на те, що кваліфікація дій підозрюваного здійснена правильно, а підстави для скасування повідомлення про підозру відсутні.

3.Дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, заслухавши учасників провадження, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.Детективами НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №52020000000000362, внесеному до ЄРДР 03.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 4 ст. 369 КК України.

3.2.Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 13 червня 2020 року підписав письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України. Повідомлення про підозру в той же день було вручене ОСОБА_1 прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення в суді САП Семаком І. А., що підтверджується відміткою ОСОБА_1 про його отримання о 12 год. 59 хв. 13 червня 2020 року.

3.3.Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

3.4.Згідно з ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (частина).

3.5.Повідомлення про підозру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (стаття 277 КПК). Дослідження повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 13.06.2020 дає підстави стверджувати, що воно за своїм змістом та формою відповідає вимогам статті 277 КПК.

3.6.Скарга не містить відомостей про порушення слідчим, прокурором інших вимог закону, визначених главою 22 КПК, а саме положень статей 276, 278 КПК України щодо конкретного випадку повідомлення про підозру та порядку його вручення, тому ці питання не підлягають дослідженню слідчим суддею.

3.7.Враховуючи доводи скарги та викладені в ній доводи захисника, слідчий суддя має вирішити чи необхідно при оскарженні повідомлення про підозру перевіряти достатність доказів для підозри чи лише обмежитись перевіркою дотримання вимог глави 22 КПК України щодо змісту повідомлення про підозру та виконання процесуальних формальностей, пов`язаних із підписанням та врученням повідомлення про підозру (питання про межі предмету перевірки). У разі позитивної відповіді про таку необхідність, слідчий суддя має встановити чи було забезпечено «достатність доказів» при повідомленні про підозру ОСОБА_1 .

3.8.Щодо меж предмету перевірки повідомлення про підозру

3.8.1. Регламентуючи можливість оскарження повідомлення про підозру в рамках судового контролю, КПК України не встановлює будь-яких правил або обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею повідомлення про підозру. Разом з тим, загальні положення кримінального провадження свідчать про те, що при вирішенні цього питання мають бути враховані:

(1) підозра має ґрунтуватися на допустимих доказах. Відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом

(2) обов`язок захисника забезпечувати з`ясування обставин, які спростовують підозру. На підставі ч. 1 ст. 47 КПК України захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою, зокрема, забезпечення з`ясування обставин, які спростовують підозру;

(3) строк, після спливу якого дозволяється оскаржувати повідомлення про підозру. Оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру можна після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом (пункт 10 частини 1 статті 303 КПК);

(4) функцію слідчого судді. Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (пункт 18 частини 1 статті 3 КПК). Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини 1 статті 33-1 КПК (частина 2 статті 33-1 КПК)

(5) вимоги щодо оцінки доказів слідчим суддею. З огляду на ч.1 ст. 94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

3.8.2. Положення ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 94, п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України дають підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти достатність доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням саме прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.

3.8.3. Встановлення двомісячного строку, після якого дозволяється оскаржити повідомлення про підозру у вчиненні злочину, має на меті надати період, за збігом якого слідчий суддя зможе встановити чи укріпилася така підозра, чи стала спростованою. Саме тому лише після спливу цього строку є доцільним та можливим здійснити судовий контроль за наявністю достатніх доказів для підозри.

3.9.Чи було забезпечено «достатність доказів» при повідомлені про підозру, що оскаржується

3.9.1.Системний аналіз норм КПК України та практики ЄСПЛ свідчить про наявність в КПК України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.

3.9.2.Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчим суддею, судом (наприклад, статті 157, 163, ч. 5 ст. 234, 260 КПК України), так і слідчими, прокурорами (зокрема, статті 134, 271, 276 КПК України).

3.9.3.Як вбачається їх конструкції пункту 3 частини 1 статті 276 КПК України, повідомлення про підозру передбачає дотримання стандарту достатніх підстав (доказів). У цьому контексті необхідно з`ясувати яким є зміст цього стандарту саме з метою повідомлення особі про підозру.

3.9.4.Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/бо можуть бути пов`язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

3.9.5.Отже, застосування такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від (1) рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомленням її про підозру та (2) терміну здійснення ефективного розслідування.

3.9.6.У разі, коли повідомлення про підозру спричиняє лише виникнення обов`язків підозрюваного, які передбачені пунктами 1 та 3 частини 7 статті 42 КПК України, та не тягне для нього інших обмежень, наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення може досягати мінімального рівня відповідного стандарту доказування (переконання), необхідного для виправдання зазначеного вище втручання в права, свободи і законні інтереси людини.

3.9.7.Крім того, з моменту повідомлення особі про підозру, вона набуває статусу підозрюваного. Оскільки обсяг процесуальних прав підозрюваного (стаття 42 КПК України) значно більший, ніж у особи, якій таке повідомлення ще не вручене (хоча фактичні обставини можуть свідчити про подібну перспективу), вона набуває можливостей активно себе захищати, відстоювати свою позицію в кримінальному провадженні. Отже з моментом повідомлення особі про підозру фактично пов`язується початок реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі.

3.9.8.Саме у зв`язку із цим пункт 3 частини 1 статті 276 КПК закріплює обов`язок, а не право здійснити повідомлення про підозру. Адже неповідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення при наявності достатніх доказів для цього тягне порушення таких загальних засад кримінального провадження, як забезпечення права на захист та змагальність сторін.

3.9.9.Із урахуванням цього стандарт достатніх підстав (доказів) для мети повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», адже останній згідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КПК використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.

3.9.10.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

3.9.11.Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарту обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

3.10.Щодо доводів скарги в контексті підстав для скасування повідомлення про підозру

3.10.1.Доводи скарги і висловлені під час судового засідання позиції стосуються питання кваліфікації, а саме наявності в діях підозрюваного складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. За версією сторони захисту підозрюваним могло бути вчинене інше кримінальне правопорушення, відповідальність за яке встановлена ст. 369-2 КК України. Проте при розгляді скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того чи має місце переконання за стандартом достатності доказів для цілей повідомлення про підозру. Здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, слідчий суддя не наділений повноваженням здійснювати перевірку обґрунтованості підозри і встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину. Це вбачається логічним, адже при розгляді скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя не володіє матеріалами кримінального провадження. Це має місце і в цій справі - стороною захисту долучено до скарги лише саме оскаржуване повідомлення про підозру.

3.10.2.Повідомлення ОСОБА_1 про підозру спричинило для нього лише виникнення прав та обов`язків підозрюваного, які передбачені статтею 42 КПК, та не потягнуло інших обмежень. Всі подальші процесуальні дії та відповідні обмеження, які з ними пов`язані (в т.ч. пов`язані із застосуванням запобіжного заходу) не можуть враховуватися під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, оскільки виходять за межі дослідження слідчим суддею такої скарги і локального предмету доказування сторонами при вирішенні цього питання.

3.10.3.Прокурором було долучено до матеріалів скарги копії ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 14.06.2020 у справі № 991/4802/20 про обрання запобіжного заходу (яка була постановлена на наступний день після повідомлення ОСОБА_1 про підозру) та від 10.11.2020 у справі № 9099/20 про продовження строку дії обов`язків ОСОБА_1 , в яких встановлена обґрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України за стандартом доказування «обґрунтована підозра». При дослідженні цього питання слідчими суддями наданий перелік доказів, які свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення. Дослідивши перелік таких документів, слідчий суддя встановила, що ці докази існували до повідомлення ОСОБА_1 про підозру від 13.06.2020.

3.10.4.Такими доказами, зокрема, є:

-протоколи допиту свідка ОСОБА_6 від 03.06.2020, 05.06.2020, 10.06.2020, 13.06.2020, в яких відображений зміст його спілкування безпосередньо з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 щодо передачі неправомірної вигоди службовим особам НАБУ України та САП для прийняття процесуальних рішень у кримінальному провадженні №42014000000001590;

-протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дії, а саме протокол про проведення контролю за вчиненням злочину від 11.06.2020 та аудіо- та відеоконтролю особи ОСОБА_2 від 11.06.2020, в яких зафіксований зміст спілкування між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 05.06.2020 та 10.06.2020 щодо передачі неправомірної вигоди;

-протоколи виготовлення, передачі, огляду речових доказів від 11.06.2020 та 12.06.2020, а саме, постанов про закриття кримінального провадження №42014000000001590, флеш-носіїв, отримуваних від підозрюваних, та які містили проект вказаної постанови, телефону з відомостями про отримання ним проекту клопотання про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

-протокол від 12.06.2020 добровільної видачі документу під назвою «Постанова про закриття кримінального провадження», датованого 12.06.2020, на якому містяться рукописні написи та виправлення;

-протокол огляду речей від 10.06.2020, яким зафіксований огляд мобільного телефону, в якому виявлений файл з клопотанням про закриття кримінального провадження №42014000000001590;

-протокол добровільної видачі від 12.06.2020, за яким переданий конверт, раніше отриманий ОСОБА_6 , та в якому містилися 3 аркуші та 2 флеш-накопичувачі з інформацією щодо кримінального провадження №42014000000001590;

-протокол огляду від 12.06.2020 двох флеш-накопичувачів, що містилися в переданому ОСОБА_6 конверті, яким встановлено, що вони містять файли з проектами постанови про закриття кримінального провадження №42014000000001590, з додатком («Пояснення спеціаліста»);

-копію витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №42014000000001590 від 17.11.2014 та повідомлення від 14.11.2019 про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, та ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України, з якого вбачається, що в межах цього провадження встановлювалася також причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення в групі інших осіб;

-протокол обшуку від 12.06.2020 службового автомобіля ГУ ДПС України у м. Києві Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого виявлена сумка з грошовими коштами в загальній сумі 1 000 000 доларів США;

-протокол огляду місця події та протокол обшуку від 13.06.2020 службового автомобіля Mersedes Benz на парковці ГУ ДПС України у м. Києві, в ході якого виявлені три валізи та грошові кошти в загальній сумі 5 000 000 доларів США;

-протокол обшуку від 12.06.2020 приміщень ГУ ДПС України у м. Києві, в ході якого в кабінеті ОСОБА_2 виявлені чорнові записи із відмітками про призначені зустрічі із ОСОБА_6 .

3.11.Вказані докази в своїй сукупності та за відсутності заперечень сторін з приводу їх змісту свідчать про наявність підстав для повідомлення про підозру на момент вчинення відповідної процесуальної дії та відповідність тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», який закріплений в пункті 3 частини 1 статті 276 КПК. Питання кваліфікації, які піднімає сторона захисту через 5 місяців з моменту повідомлення про підозру, не може ретроспективно пов`язуватися з наявністю підстав для такого повідомлення, адже відноситься до перевірки обґрунтованості підозри, а це, в свою чергу, є предметом судового контролю в інших процедурах кримінального провадження.

3.12.При цьому на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов`язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

4.За таких обставин слідчий суддя не вбачає підстав для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 13.06.2020 у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020, що обумовлює відмову у задоволенні скарги захисника Білявського Я. М.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 7, 9, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

1.У задоволені скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Білявського Ярослава Миколайовича на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52020000000000362 від 03.06.2020 відмовити.

2.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

4.Повний текст ухвали оголошений 20.11.2020.

Слідчий суддя В.В. Михайленко