- Головуючий суддя (ВАКС): Крикливий В.В.
- Секретар : Чумаченко А.О.
- Захисник/адвокат : Ковези А.І., Ковалишина Т.А.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
Справа № 758/3123/16-к
Провадження № 1-кп/4910/49/19
У Х В А Л А
18 листопада 2020 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого Крикливого В.В., суддів Мойсака С.М., Хамзіна Т.Р.,
за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.О., прокурора ОСОБА_3., захисників: Ковези А.І., Ковалишина Т.А., обвинуваченого ОСОБА_1 ,
здійснивши у відкритому судовому засіданні судовий розгляд кримінального провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
в с т а н о в и в :
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Під час судового розгляду захисник Ковалишин Т.А. подав заяву про відвід прокурорам ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Відвід умотивований тим, що 23.09.2020 під час судового засідання прокурор ОСОБА_3 надала суду пояснення щодо обставин виклику в судове засідання свідка ОСОБА_2 , згідно яких прокурор повідомила, що телефонний номер свідка, який зазначений у матеріалах кримінального провадження, був активний у місті Васильків Київської області. В той же час, захисник Ковалишин Т.В. звертає увагу, що прокурор повідомила суду той факт, що з вказаного приводу негласні слідчі дії не проводились. Пояснення прокурор ОСОБА_3 надала в присутності начальника третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , який, на думку сторони захисту, також був обізнаний про вказаний факт. Захисник Ковалишин Т.А. вважає, що прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 365 КК України.
З цього приводу, 03.11.2020 обвинувачений ОСОБА_1 подав до Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Києві (далі - ДБР) заяву про кримінальне правопорушення, вчинене прокурорами САП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Захисник зазначає, що оскільки співробітники ДБР у встановлені строки не внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за заявою ОСОБА_1 , то останній звернувся до Печерського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність посадових осіб ДБР.
З огляду на вказане, захисник Ковалишин Т.А. вважає, що прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4. слід відвести від участі у підтримці державного обвинувачення у цьому кримінальному провадженні з тих підстав, що відповідно до ст. 77 КПК України прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо існують інші обставини, які виключають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Ковеза А.І. заяву захисника Ковалишина Т.А. підтримали та просили її задовольнити з підстав, викладених вище.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення заяви про відвід заперечувала та пояснила, що вважає згадану заяву безпідставною, а доводи щодо її упередженості та упередженості прокурора ОСОБА_4. надуманими. Прокурор звернула увагу на те, що у самій заяві не зазначено обставин, які свідчать про упередженість прокурорів або які викликають обґрунтовані сумніви в їх неупередженості.
Прокурор ОСОБА_4., будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду заяви про його відвід, до суду не з`явився. Проте, 18.11.2020 о 10 год 26 хв на електрону адресу суду надійшли його письмові заперечення. Неявка прокурора ОСОБА_4. не перешкоджає вирішенню заяви про відвід.
Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали судової справи, судом встановлено наступне.
Так, положеннями ст. 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, особами, які беруть участь у кримінальному провадженні може бути заявлено відвід прокурору.
Прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості (ч. 1 ст. 77 КПК України). Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, як прокурора не є підставою для його відводу (ч. 2 ст. 77 КПК України).
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід має бути вмотивованим.
Згідно із ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Частиною першою ст. 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. 6 ст. 22 КПК України).
Як вбачається зі змісту заяви, наведені захисником Ковалишиним Т.А. доводи, якими вмотивовано відвід прокурорам, ґрунтуються виключно на тому, що обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до ДБР із заявою про вчинення прокурорами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кримінального правопорушення. На думку захисника, таке звернення автоматично дає підстави вважати про існування обставин, які виключають обґрунтований сумнів в неупередженості прокурорів. Проте, є очевидним, що зазначене мотивування необхідності відводу прокурору є неспроможним, так як ґрунтується на довільному та хибному тлумаченні правових норм, що регламентують підстави відводу, зокрема ст. 77 КПК України.
Сам факт звернення будь-якої особи, зокрема учасника судового провадження, до правоохоронних органів із заявою про вчинення прокурором злочину, рівно як внесення за цією заявою відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, без існування передбачених ст. 77 КПК України обставин, не може бути самостійною підставою для відводу прокурора.
Протилежний висновок, з урахуванням передбаченого ст. 214 КПК України обов`язку слідчого або прокурора невідкладно, без здійснення перевірки, внести до ЄРДР викладені в заяві будь-якої особи відомості про вчинення кримінального правопорушення, призвів би до порушення законодавчої логіки побудови процедури підтримання державного обвинувачення в суді, за якою забороняється втручання в процесуальну діяльність прокурора (ст. 36 КПК), передбачена незмінність прокурора у кримінальному провадженні (ст. 37 КПК).
Іншими словами, звернення до правоохоронного органу із заявою про вчинення прокурором злочину або внесення до ЄРДР відомостей за цією заявою не може виключати участь прокурора у кримінальному провадженні, інакше це підірвало б не просто ідею незалежності прокурора у своїй процесуальній діяльності, а створило б небезпечні й широкі можливості для перешкоджання здійсненню кримінального провадження шляхом подання недобросвісною стороною надуманих заяв про вчинення учасниками кримінального провадження кримінальних правопорушень.
З огляду на викладене та враховуючи, що колегією суддів не встановлено обставин, які б виключали участь прокурорів ОСОБА_3. та ОСОБА_4. у згаданому кримінальному провадженні, у задоволенні заяви про їх відвід необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 77, 81 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви захисника Ковалишина Т.А. про відвід прокурорам ОСОБА_3 та ОСОБА_4. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
В.В. КрикливийС.М. МойсакТ.Р. Хамзін