Документ № 93032034

Справа № 991/8944/20

Провадження № 1-кп/991/78/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Дубаса В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Паштенко І.О.

прокурора Малик О.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Шкоди П.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 24 грудня 2019 року за № 52019000000001205, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Рокитне Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29.10.2020 до Вищого антикорупційного суду з Офісу Генерального прокурора надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 24 грудня 2019 року за № 52019000000001205 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02.11.2020 призначено підготовче судове засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначила, що справа підсудна Вищому антикорупційному суду, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, угод не укладено, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, просила призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження. Крім того, заначила, що сторона обвинувачення не наполягає на складанні досудової доповіді відносно обвинуваченого. Щодо виклику свідків або витребування документів на цей час клопотань не має.

Захисник обвинуваченого адвокат Шкода П.В. зазначив, що угод у даному кримінальному провадженні не укладалося, кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, підстав для повернення обвинувального акта та закриття кримінального провадження не вбачається. Не заперечував щодо призначення до судового розгляду на підставі обвинувального акта та просив для більш детальної характеристики особи обвинуваченого, доручити представнику органу пробації скласти досудову доповідь. Також зазначив, що клопотання про виклик свідків та витребування документів будуть ними заявлені під час судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 повністю підтримав позицію адвоката Шкоди П.В.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додатки до нього, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Судом встановлено, що відповідно до вимог ст. 33-1 КПК України зазначене кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.

Обвинувальний акт складено з дотриманням положень ст. 291 КПК України.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження на цей час не вбачається.

Щодо питання про складання досудової доповіді.

Відповідно до ч. 5 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді. Згідно з ч.1, 2 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як убачається з обвинувального акта, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2 КК України, які згідно з ч. 4 ст. 12 КК України належать до нетяжких злочинів, нижня межа санкції яких не перевищує п`яти років позбавлення волі.

У підготовчому судовому засіданні сторона захисту заявила клопотання про складання досудової доповіді, однак необхідність такої досудової доповіді належним чином не обґрунтувала.

Разом з тим, з аналізу положень ч. 5 ст. 314, ч. 2 ст. 314-1 КПК України убачається, що вирішення питання під час підготовчого судового засідання щодо складання досудової доповіді є правом суду, яке обмежується винятковими випадками, коли складання такої досудової доповіді є обов`язковим. На думку суду, в цьому кримінальному провадженні складання досудової доповіді не є обов`язковим і судом не вбачається підстав для її складання, у зв`язку з чим клопотання сторони захисту не підлягає задоволенню.

Щодо призначення до судового розгляду.

Отже, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду. Підстав, визначених у ч. 2 ст. 27 КПК України, для прийняття рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд не убачає.

На підставі викладеного, суд вважає за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду колегією суддів у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження.

Клопотання про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, крім клопотання про застосування запобіжного заходу, від учасників судового провадження не надходило.

Щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Малик О.І. заявила клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 43 940 грн. На обґрунтування клопотання посилалася на два ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду та незаконний вплив на свідків. Ризик переховування від суду мотивувала тим, що ОСОБА_1 має засоби та можливість для переховування від суду, зокрема має декілька паспортів громадянина України для виїзду за кордон, протягом 2012 - 2020 років ОСОБА_1 неодноразово здійснював виїзди за межі України в різних напрямках (польська, угорська та білоруська ділянка кордону). Фактично ОСОБА_1 кожен місяць здійснював виїзди за межі України, що може свідчити про наявність у нього за кордоном стійких соціальних зв`язків та місць в яких він може проживати, переховуючись від правоохоронних органів, має оформлену ним «Карту Поляка », яка дає йому змогу проживати в Республіці Польща тривалий час, а також можливість оформити польське громадянство через рік проживання на території Польщі та майновий стан обвинуваченого. Ризик впливу на свідків мотивувала тим, що ОСОБА_1 , не будучи обмеженим заставою та відповідними обов`язками, з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість здійснювати тиск на вже встановлених та допитаних свідків, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а також інших свідків у кримінальному провадженні, щоб вони змінили свої покази або відмовились від свідчень, протиправно перешкоджаючи у такий спосіб встановленню обставин кримінального правопорушення під час судового розгляду. Також вказувала, що більшість свідків є жителями смт. Володимирець та м. Вараш, тобто проживають на території, де ОСОБА_1 , обіймаючи посаду голови суду з 2014 року, має вплив та велике коло зв`язків, які можуть бути ним використані з метою схилити свідків до надання неправдивих свідчень або відмови від свідчень. Крім того просила покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до прокурора, суду за першою вимогою, утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також ОСОБА_12 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Захисник обвинуваченого адвокат Шкода П.В. заперечував проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді застави та зазначав, що клопотання є необґрунтованим і не підтверджуються жодними доказами. Вказував, що будь яких доказів того, що ОСОБА_1 намагався переховуватись або переховується від прокурора, слідчого або слідчого судді у клопотанні не наводиться, оскільки таких фактів не було. Щодо закордонних паспортів, то такі паспорти, відповідно до покладених обов`язків першим запобіжним заходом в березні 2020 року вже більше 9 місяців здані в міграційну службу і на цей час у обвинуваченого їх не має і для їх отримання потрібний дозвіл суду чи прокурора. Щодо виданої «Карти поляка», то вона не може свідчити про сталі закордонні зв`язки і не дає можливості перетнути кордон. Щодо другого ризику впливу на свідків зазначив, що будь яких доказів того, що ОСОБА_1 намагався впливати на свідків прокурором не надано. Більше 9 місяців обвинувачений має процесуальні обов`язки, які жодного разу не порушував, постійно з`являється за першим викликом до прокурора, слідчого та суду. Застава є більш тяжким запобіжним заходом, при цьому нових ризиків прокурором не зазначено, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_1 повністю підтримав позицію свого захисника та зазначив, що фактів порушення ним свої процесуальних обов`язків не було, 17.02.2020 він склав повноваження голови суду. З 17.02.2020 жодного факту впливу на свідків стороною обвинувачення не встановлено. У нього на утриманні перебуває матір похилого віку та двоє дітей, які є студентами, тому коштів щоб сплатити заставу не має. Обов`язки покладенні на нього він виконує і в майбутньому буде продовжувати їх виконувати.

Суд, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу, а також додані до нього матеріали, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має вищу освіту, раніше не судимий, з його слів, одружений, має на утриманні двоє дітей, матір похилого віку, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2 КК України, які відносяться до нетяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.03.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово на строк до 16.04.2020 включно та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.04.2020 ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та строк дії покладених обов`язків до 29.05.2020.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.05.2020 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, змінено заборону залишати житло цілодобово на заборону залишати житло у період доби з 20.00 до 07.00 години. А також продовжено дію відповідних обов`язків до 27.07.2020.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.07.2020 ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло з 22.00 до 6.00 години та продовжено дію обов`язків до 17.08.2020.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.08.2020 ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло з 22.00 до 6.00 год та продовжено дію обов`язків до 06.09.2020.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.09.2020 ОСОБА_1 змінено запобіжний захід на особисте зобов`язання та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України на два місяці, тобто до 03.11.2020.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд дотримується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно зі ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Суд зазначає, що кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри у розумінні п. 175 рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших рішень Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» і «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, копії доданих до клопотання прокурора документів, виготовлені неякісно, що унеможливлює їх дослідження судом, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості надати оцінку певним фактам та обставинам, на які прокурор посилається в обґрунтування клопотання.

Крім того, при обґрунтуванні клопотання про застосування запобіжного заходу, прокурор, крім наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, повинен довести неможливість застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з клопотання, прокурор просила застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави, при цьому клопотання не містить належного обґрунтування неможливості застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж передбачений клопотанням, з урахуванням не визначеності кримінальним процесуальним законом строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, застосованого до обвинуваченого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.09.2020 та з огляду на те, що строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого вказаною ухвалою, закінчився 03.11.2020.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 179, 182, 194, 314-316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369-2 КК України, на 18 листопада 2020 року о 13 год 25 хв у приміщенні Вищого антикорупційного суду (місто Київ, проспект Перемоги, 41).

Розгляд кримінального провадження здійснювати колегією суддів у відкритому судовому засіданні з обов`язковою участю прокурора, обвинуваченого та захисника.

У задоволенні клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави - відмовити.

У задоволенні клопотання сторони захисту про складання досудової доповіді - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений 23 листопада 2020 року.

Головуючий суддя О. Л. Коліуш

Судді В. М. Дубас

О. В. Ткаченко