- Головуючий суддя (ВАКС) : Мойсак С.М.
- Секретар : Черевач І.І.
- Захисник/адвокат : Портного А.А.
- Прокурор : Гарванко І.М.
Справа № 991/9555/20
Провадження1-кс/991/9790/20
УХВАЛА
23 листопада 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Черевач І.І.,
прокурора Гарванка І.М.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника Портного А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Гарванка І.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000860 від 14.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
За версією органу досудового розслідування, у період з квітня по червень 2020 року, Голова Кіровоградської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 , діючи за пособництва керівника патронатної служби адміністрації ОСОБА_2 , вимагав від начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області ОСОБА_3 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі, частина якої, у загальній сумі 350 000 гривень, була передана ОСОБА_3 04.06.2020 та 25.06.2020 ОСОБА_2 для подальшої її передачі Голові Кіровоградської ОДА.
26.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 5000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись із м. Кропивницький без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42020000000000860 від 14.05.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
5) носити електронний засіб контролю.
В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду покладені на підозрюваного вищезазначені обов`язки були неодноразово продовжені, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, а також змінено обов`язок щодо заборони підозрюваному відлучатися без відповідного дозволу уповноваженої особи з м. Кропивницький, на обов`язок не відлучатися із м. Києва та Київської області. Востаннє обов`язки продовжені ухвалою слідчого судді від 19.10.2020 строком до 26.11.2020, включно.
В той же час ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000860, продовжений до п`яти місяців, тобто до 26.11.2020.
11.11.2020 стороною обвинувачення, на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України, стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження, що є підставою неможливості закінчення досудового розслідування до 26.11.2020.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.
Прокурор Гарванко І.М. у судовому засіданні подане клопотання підтримав та зазначив, що не дивлячись на той факт, що стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів справи, раніше встановлені ризики продовжують мати місце і з часом не зменшилися. Аргументацію наявності ризикам надав аналогічну тексту поданого клопотання. Також прокурор вказав, що матеріали кримінального провадження складають 10 томів, що разом з карантинними обмеженнями, може вплинути на час ознайомлення підозрюваного та його захисників, а тому є доцільним продовжити строк дії обов`язків на два місяці.
Захисник Портний А.А. у судовому засіданні подав письмові заперечення, відповідно до яких зазначив, що підозра є необґрунтованою, оскільки стороною обвинувачення не зібрано та не подано до суду документів з яких можливо б було встановити причетність ОСОБА_1 до висловлювання надання йому неправомірної вигоди, а грошові кошти, вилучені зі службового кабінету останнього, були вилучені за результатом проведення слідчої дії без участі останнього. Також захисник зазначив, що прокурором не доведено продовження існування будь-якого з ризиків. Так, ОСОБА_1 має дружини та дитину, які проживають на території України, має батьків похилого віку з різного роду захворюваннями, що вказує на його сталі соціальні зв`язки. Усе наявне у родини майно заарештоване, через що посилання на матеріальний стан є безпідставним. Водночас, ОСОБА_1 неодноразово отримував дозвіл та виїжджав за межі Київської області, однак повертався і нарікання на його поведінку відсутні. Вказані факти у своїй сукупності свідчать про відсутність ризику переховування. Ризик знищення чи приховування речей та документів є безпідставним, оскільки на даний час виконуються вимоги ст. 290 КПК України, а отже стороною обвинувачення зібрані усі необхідні докази. Ризик перешкоджати іншим чином ніяким чином не обґрунтовується, крім посилань, що були наведенні в усіх попередніх клопотаннях, втім зазначені пояснення стороною обвинувачення жодним чином не перевірялися. З огляду на відсутність ризиків та не підтвердження обґрунтованості підозри просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисника та просив відмовити у продовженні строку дії обов`язків.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, в якому 26.06.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави у розмірі 5000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись із м. Кропивницький без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №42020000000000860 від 14.05.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
5) носити електронний засіб контролю.
В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду покладені на підозрюваного вищезазначені обов`язки були неодноразово продовжені, за виключенням обов`язку носити електронний засіб контролю, а також змінено обов`язок щодо заборони підозрюваному відлучатися без відповідного дозволу уповноваженої особи з м. Кропивницький, на обов`язок не відлучатися із м. Києва та Київської області. Востаннє обов`язки продовжені ухвалою слідчого судді від 19.10.2020 строком до 26.11.2020, включно.
В той же час ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000860, продовжений до п`яти місяців, тобто до 26.11.2020.
11.11.2020 стороною обвинувачення, на виконання вимог ч. 1 ст. 290 КПК України, стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Дотепер сторона захисту знайомиться з матеріалами провадження, що є підставою неможливості закінчення досудового розслідування до 26.11.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) указом Президента України № 836/2019 про призначення ОСОБА_1 головою Кіровоградської обласної державної адміністрації; (2) протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 15.05.2020, відповідно до якого свідок повідомив, що під час розмови з головою ОСОБА_1 останній схиляв його до надання неправомірної вигоди та передання її через ОСОБА_2 . В подальшому у свідка з ОСОБА_2 відбулися спілкування щодо розміру такої неправомірної вигоди; (3) протоколами допиту свідка ОСОБА_3 від 19.06.2020 та 26.06.2020, згідно з якими свідок передавав ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 100 000 та 250 000 гривень для подальшої їх передачі ОСОБА_1 ; (4) протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів свідкові ОСОБА_3 від 04.06.2020; (5) протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів свідкові ОСОБА_3 від 25.06.2020; (6) протоколами за результатами негласних слідчих (розшукових) дії від 09.06.2020, 19.06.2020, 23.06.2020; (7) протоколом обшуку від 25.06.2020, відповідно до якого у кімнаті відпочинку кабінету голови Кіровоградської ОДА були частково виявлені раніше ідентифіковані та вручені ОСОБА_3 грошові кошти, які останній передав ОСОБА_2 та іншими матеріалами провадження у своїй сукупності.
З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно необґрунтованості підозри, з огляду на відсутність доказів висловлювання ОСОБА_1 прохання про надання йому неправомірної вигоди, вважаю за необхідне зазначити, що вказані заперечення стосуються саме оцінки доказів та питання його остаточної винуватості або невинуватості, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного. На цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів для того, щоб допустити можливість того, що особа, щодо якої вирішується питання, могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується і чи є підстави для здійснення подальшого досудового розслідування. Належну оцінку вказаним доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. За таких обставин суд розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного та як аргумент для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Попередніми ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора дотепер продовжує існувати.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду повністю не втратив своєї актуальності.
Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 .
Так, злочин передбачений ч. 4 ст. 368 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна, що поряд з віднесенням його до корупційних злочинів, позбавляє суд можливості звільнення винної особи від кримінальної відповідальності чи звільнення її від відбування покарання з випробуванням. За таких обставин, у разі визнання ОСОБА_1 винним в інкримінованому йому злочині, останній повинен буде понести виключно реальне покарання у виді позбавлення волі. Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суворість покарання за вчинення злочину, інкримінованого ОСОБА_1 , у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування.
Крім того при оцінці даного ризику слідчим суддею береться до уваги майновий стан сім`ї підозрюваного, що підтверджується декларацією ОСОБА_1 , як особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, відповідно до якої у власності останніх перебуває декілька об`єктів нерухомого майна, елітні транспортні засоби, корпоративні права юридичних осіб та значні грошові заощадження, що на переконання суду вказує на заможній стан сім`ї підозрюваного, а отже і на можливість у останнього існувати значний час в умовах розшуку. Кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик продовжує мати місце.
Поряд з цим слідчий суддя зазначає, що оскільки стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів провадження, то вказане процесуальне рішення сторони обвинувачення свідчить про визнання зібраних доказів достатніми для складання обвинувального акта. Так, матеріали, на підставі яких було складено письмове повідомлення про підозру та в подальшому буде ґрунтуватися обвинувачення, зафіксовані у протоколах слідчих (розшукових) дій, матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій та на носіях інформації, які перебувають у володінні безпосередньо сторони обвинувачення, а тому, підозрюваний позбавлений будь-якої можливості знищити, спотворити чи сховати відповідні речі та документи. З огляду на вказане, на переконання суду, ризик можливого знищення чи приховування речей та документів втратив свою актуальність за час проведення досудового розслідування.
Крім того втрата актуальності зазначеного ризику та ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з огляду на час проведення досудового розслідування та його обґрунтованість прокурором у суді, була встановлена і в попередніх ухвалах слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 21.08.2020 та 19.10.2020, втім залишилася поза увагою сторони обвинувачення. Водночас прокурором, у ході розгляду справи, не надано жодних доводів на підтвердження тим фактам, що ОСОБА_1 з моменту попереднього продовження обов`язків вчинив будь-які дії, які дають підстави вважати, що зазначені ризики почали існувати. З огляду на викладене, дані ризики не приймаються слідчим суддею до уваги при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язку та відхиляються.
З огляду на викладене у судовому засіданні була встановлена актуальність існування лише одного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України - ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри, дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного. Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваного з боку органу досудового розслідування та надасть змогу досягти мети кримінального провадження.
Беручи до уваги вищевикладене, оскільки покладені на ОСОБА_1 обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації визначеного ризику, враховуючи особу підозрюваного, вважаю за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки саме визначені обов`язки в достатній мірі гарантують його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування та їх скасування може завдати шкоди досудовому розслідуванню та судовому розгляду справи по суті.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Гарванка І.М. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 42020000000000860 від 14.05.2020 - задовольнити.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.
Строк дії ухвали встановити до 23 січня 2021 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42020000000000860 від 14.05.2020.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.М. Мойсак