Документ № 93128693

справа № 991/8129/20

провадження №11-сс/991/947/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Семенникова О.Ю.,

суддів: Калугіної І.О., Михайленка Д.Г.,

секретаря судового засідання Міленко О.В.,

за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТОК» адвоката Голотової М.М.,

прокурора Лемішко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТОК» адвоката Голотової Маріанни Миколаївни на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 жовтня 2020 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 52019000000001050 від 21 листопада 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001050 від 21 листопада 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364 КК.

01 жовтня 2020 року до Вищого антикорупційного суду детективом НАБУ подано клопотання про арешт майна. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 жовтня 2020 року вказане клопотання детектива задоволено, накладено арешт на майно ТОВ«ЛОТОК» (ідентифікаційний код юридичної особи 39552804) та майно компанії «EFFECTIVE MANAGEMENT SERVICE LTD», яким користується судновласник в Україні ТОВ«ЛОТОК», шляхом накладення заборони розпоряджатися (відчужувати) та користуватися цим майном, накладення арешту мотивовано необхідністю забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді з підстав неповноти судового розгляду, представник ТОВ «ЛОТОК» адвокат Голотова М.М. 09 листопада 2020 року звернулась до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, відмовити у задоволенні клопотання детектива про арешт майна та зобов`язати посадових осіб НАБУ повернути майно, на яке накладено арешт.

В обґрунтування апеляційної скарги адвокат Голотова М.М. вказує, що слідчий суддя під час розгляду клопотання не перевірив та не встановив наявність належних підстав для арешту майна, не перевірив причетність осіб, на майно яких детектив просив накласти арешт, до кримінального правопорушення, зокрема стороною обвинувачення не повідомлялось про підозру у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень посадовим особам ТОВ«ЛОТОК». Крім того, адвокат Голотова М.М. зазначила, що майно, на яке оскаржуваною ухвалою слідчого судді накладено арешт, набуто ТОВ«ЛОТОК» у законний спосіб та на правових підставах, а фактичне вилучення цього майна блокує господарську діяльність вказаного товариства та призводить до недоотримання очікуваного доходу.

Адвокат звертає увагу на те, що не зрозуміло доказом яких обставин, що мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, може бути вилучене майно та які конкретно сліди кримінального правопорушення таке майно могло на собі зберегти.

Також у апеляційній скарзі адвокатом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження ухвали від 06 жовтня 2020 року, повний текст якої нею отримано в поштовому відділенні лише 04 листопада 2020 року.

Позиції учасників судового провадження.

Адвокат Голотова М.М. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити у повному обсязі із зазначених у ній підстав.

Прокурор, пославшись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи правомірними висновки слідчого судді щодо наявності підстав для арешту майна, у зв`язку з чим просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Мотиви суду.

Згідно ч.3 ст.392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.3 ч. 2 ст.395 КПК апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене цим Кодексом.

За положеннями абз.2 ч.3 ст.395 КПК якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З матеріалів судового провадження вбачається, що 06 жовтня 2020 року розгляд клопотання детектива про арешт майна відбувся без участі представника ТОВ«ЛОТОК» у відповідності до вимог ч.2 ст.172 КПК. Вказана ухвала 13 жовтня 2020 року направлена на адресу ТОВ«ЛОТОК», в апеляційній скарзі представник ТОВ«ЛОТОК» адвокат Голотова М.М. вказує, що оскаржуване рішення отримано 04 листопада 2020 року, а 09 листопада 2020 року нею подано апеляційну скаргу, що підтверджується дослідженими матеріалами та не оспорюється учасниками судового провадження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що адвокатом Голотовою М.М. дотримані строки апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 06 жовтня 2020 року, а тому строк апеляційного оскарження не пропущений.

Щодо доводів апеляційної скарги суд зазначає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно з положеннями ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст.94, 132, 173 КПК повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

З матеріалів судового провадження вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000001050 від 21 листопада 2018 року за фактом зловживання своїм службовим становищем службовими особами ПрАТ«Українське Дунайське пароплавство» за пособництва службових осіб ТОВ«Олтекс-ОД» та інших осіб шляхом протиправного відчуження, всупереч інтересам служби належних ПрАТ«УДП» 32 ліхтерів (барж), з метою одержання неправомірної вигоди третіми особами.

В межах вказаного кримінального провадження оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 06 жовтня 2020 року накладено арешт на баржі BS-010, BS-011, BS-012, BS-013, BS-014, BS-015, BS-017 (БС-010, БС-011, БС-012, БС-013, БС-014, БС-015, БС-017), власником яких є ТОВ «ЛОТОК», баржі BS-016, BS-018, BS-019, BS-020, BS-021 (БС-016, БС-018, БС-019, БС-020, БС-021), власником яких є компанія «EFFECTIVE MANAGEMENT SERVICE LTD» та якими користується ТОВ « ЛОТОК».

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, приймаючи таке рішення слідчий суддя дійшов висновку, що досліджені під час судового засідання матеріали свідчать про відповідність заявленого до арешту майна критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК. Отже, воно може бути використане як доказ факту чи обставин, які встановлюються у кримінальному провадженні, а саме факту перероблення ліхтерів ПрАТ«УДП» у баржі. За таких умов заявлена детективом мета - збереження речових доказів - може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Як зазначено слідчим суддею, з показань свідка ОСОБА_1 від 07 серпня 2020 року слідує, що у випадку огляду барж за умови наявності технічних документів можливо визначити, чи виготовлена кожна баржа з конкретних ліхтерів, які належать ПрАТ«УДП», оскільки кожний ліхтер має індивідуальні ознаки, які відображені у його технічній документації. Тобто для встановлення факту виготовлення барж із вказаних ліхтерів необхідно порівняти конструктивні елементи баржі з конструктивними елементами ліхтерів. Також свідок відмітив, що ключові показники ліхтерів, які було передано ТОВ«Олтекс-ОД» (висотою борту 3,9 м, та найбільшій ширині - 11 м) є аналогічними ширині і висоті борту барж, які вказані в даних Регістру судноплавства України.

Зазначені обставини покладені слідчим суддею в обґрунтування висновку про наявність підстав для задоволення клопотання детектива про арешт майна в рамках розслідування кримінального провадження №52019000000001050.

При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, дослідивши надані матеріали, погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 06 жовтня 2020 року щодо накладення арешту на майно, враховуючи наступне.

Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів провадження та надано відповідну оцінку слідчим суддею, постановою детектива НАБУ від 28 вересня 2020 року баржі BS-010, BS-011, BS-012, BS-013, BS-014, BS-015, BS-016, BS-017, BS-018, BS-019, BS-020, BS-021 (БС-010, БС-011, БС-012, БС-013, БС-014, БС-015, БС-016, БС-017, БС-018, БС-019, БС-020, БС-021) визнано речовими доказами, оскільки наявні підстави вважати, що зазначені баржі були виготовлені шляхом переробки 32 ліхтерів належних ПрАТ «УДП» та зберегли на собі сліди злочину і фактично є предметами, які були об`єктом кримінально протиправних дій.

При цьому, 05 серпня 2020 року старшим детективом Національного бюро Четвертого підрозділу детективів НАБУ Давиденком Є.В. винесено постанову про призначення судової трасологічної експертизи у кримінальному провадженні №52019000000001050 від 21 листопада 2020 року, щодо встановлення факту можливої зміни первинних маркувальних позначень (бортових/серійних номерів) зазначених барж, що є суттєвим для повного та всебічного з`ясування обставин кримінального провадження. За результатами проведення експертизи складено висновок експерта №143/6 від 13 листопада 2020 року з якого слідує, що зокрема, маркувальні позначення баржі BS-012 містять зміни первинного вигляду, виконані шляхом керніння та нанесення фарби жовтого кольору.

З огляду на зазначене, зазначені баржі можливо віднести до речових доказів, як те передбачає ст.98 КПК, враховуючи окрім іншого позицію особи, яка подала апеляційну скаргу, щодо наявності за матеріалами провадження ймовірних підстав для визнання його речовими доказами.

Також, слідчий суддя задовольняючи клопотання детектива про арешт майна обґрунтовано дійшов висновку про достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наявність ризиків передбачених абзацом 2 частини першої статті 170 КПК, як то можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, адже подальше перебування майна у користуванні і розпорядженні власника може призвести до його приховування, знищення або перетворення. Тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та необхідність накладення арешту на майно саме з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Доказів будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, ані слідчому судді, ні під час апеляційного перегляду не надані.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами адвоката Голотової М.М. щодо відсутності підстав для арешту даного майна як речових доказів через відсутність жодних з ризиків , передбачених ч.2 ст.170 КПК, щодо зазначеного майна, оскільки як обгрунтовано зазначено в клопотанні детектива, так і в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, за вказаними обставинами можливого вчинення кримінального правопорушення наявність таких ризиків суд вважає доведеним, а застосування арешту шляхом позбавлення права накладення заборони розпоряджатися (відчужувати) та користуватися цим майном розумним та співвмірним завданням даного кримінального провадження, враховуючи при цьому як необхідність подальшого проведення (завершення) експертного дослідження майна та його збереження як речових доказів, так і наявність обставин щодо недоотримання очікуваного доходу власником (користувачем) арештованого майна. Крім того, щодо посилань адвоката Голотової М.М. на можливість реалізації арешту майна шляхом можливої передачі такого майна в управління АРМА колегія суддів зазначає, що при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали про арешт майна як рішення слідчого судді щодо застосування заходу забезпечення у виді арешту майна не може в якості підстави такого перегляду враховуватись наявність декількох способів можливої реалізації такого заходу органом досудового розслідування.

З цих підстав колегія суддів не вбачає порушень слідчим суддею КПК за вказаними доводами апеляційної скарги адвоката.

Щодо обставин неповідомлення про підозру у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень посадовим особам ТОВ«ЛОТОК» як підставу для скасування оскаржуваної ухвали слід зазначити, що відповідно до п.3 ч.1 ст.173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.3,4 ч.2 ст.170 цього Кодексу).

За положеннями п.3,4 ч.2 ст.170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як зазначалось раніше, задовольняючи клопотання детектива, слідчий суддя дійшов висновку про можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та необхідність накладення арешту на майно саме з метою забезпечення збереження речових доказів, у зв`язку з чим наявність повідомлення про підозру у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень посадовим особам ТОВ«ЛОТОК» не було правовою підставою прийняття слідчим суддею рішення про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та в межах діючого законодавства, арешт застосовано на засадах розумності та співмірності, а тому доводи адвоката Голотової М.М. стосовно передчасності ухвали слідчого судді та постановлення її з порушенням норм КПК слід визнати непереконливими, підстав для обґрунтованого сумніву в розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегією суддів при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, слідчим суддею відповідно до ст.ст.132, 170 КПК дотримані принципи розумності та співмірності такого обмеження права власності (права користування) осіб завданням кримінального провадження та враховані наслідки від вжиття такого тимчасового заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб як арешт майна, доказів істотних порушень осіб, які б не обґрунтовувались завданням заходу забезпечення та обставинами кримінального провадження, під час апеляційного розгляду не досліджено.

В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи адвоката, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні, при цьому суд зазначає, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОТОК» адвоката Голотової Маріанни Миколаївни залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 жовтня 2020 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №52019000000001050 від 21 листопада 2019 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ _____________ ______________

Семенников О.Ю. Калугіна І.О. Михайленко Д.Г.