Документ № 93142451

Справа № 991/3090/19

Провадження 1-кп/991/207/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

24 листопада 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Дубаса В.М., суддів Задорожної Л.І., Шкодіна Я.В. (далі - суд),

за участі:

секретаря судового засідання Борух А.С.,

прокурора Подгорця С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Величка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Величка М.М. про зміну раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання та повернення сплаченої застави

у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 18.01.2017 за №42017110330000006 щодо обвинувачення ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Калінінград, СРСР, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис провадження.

28.12.2019 до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України (нині Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - САП ОГП) надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 18.01.2017 за №42017110330000006 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК «Зловживання владою або службовим становищем».

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 28.12.2019 призначено підготовче судове засідання на 29.01.2020 з відкладенням до 28.02.2020. Ухвалою ВАКС від 28.02.2020 призначено судовий розгляд на 05.03.2020 з відкладенням на 12.03.2020, 22.04.2020, 27.05.2020, 17.07.2020, 11.09.2020, 25.09.2020, 09.11.2020, 20.11.2020, 23.11.2020, 24.11.2020.

2. Короткий виклад поданого клопотання та позицій сторін провадження у судовому засіданні.

23.11.2020 до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Величка М.М. про зміну раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання та повернення сплаченої застави у кримінальному провадженні, яке обґрунтовувалось тим, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки в місці його постійного проживання, наявністю у нього родини та утриманців, відсутність судимостей та відомостей щодо притягнення до кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, належну процесуальну поведінку протягом усього часу з моменту обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави, виконує усі визначені судом обов`язки, відсутні будь-які докази щодо наявності ризиків, передбачених ст. 178 КПК України та наявності ризику продовження та повторення протиправної діяльності, а також той факт, що зі спливом часу будь-який ризик зменшується. Також зазначалось, що прокурором було змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 4 ст. 191 КК України на ч. 2 ст. 364 КК України, тобто тепер його обвинувачують у вчиненні злочину середньої тяжкості, а не у вчиненні особливо тяжкого злочину. Також, зазначили, про стан в якому перебуває, як економіка України так і її громадяни, що пов`язано з пандемією коронавірусу, суцільних обмежень щодо громадян, різкого росту числа безробітних, життя поза достойним соціальним рівнем більшої частини населення України, постійним зростанням цін, що свідчить про економічну кризу в країні, від якої страждають її пересічні громадяни до яких відноситься і обвинувачений ОСОБА_1 та члени його родини, в тому числі чоловік його старшої дочки який вніс за нього визначену судом заставу та хоче її повернути.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Величко М.М. підтримали клопотання, просили його задовольнити.

Прокурор Подгорець С.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення поданого клопотання, вважаючи його необґрунтованим, оскільки наявні ризики не зменшились.

3. Обґрунтування позиції суду.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 27.11.2019 у даному кримінальному провадженні частково задоволено клопотання старшого детектива - заступника керівника Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Борисенка О. В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 25.01.2020 включно. Визначено підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.

За тією ж ухвалою слідчого судді ВАКС, у разі внесення застави у визначеному в ухвалі слідчої судді розмірі, вважається, що до підозрюваної обрано запобіжний захід у виді застави. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду протягом дії ухвали. Термін дії обов`язків, покладених судом, визначено на два місяці. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали. Покладено на підозрюваного такі обов`язки у випадку внесення застави: - не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №42017110330000006 від 18.01.2017 року, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; - не відвідувати приміщення ДК «Укроборонпром», ДП «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» і ТОВ «Компанія Пром-Технологія»; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон; - носити електронний засіб контролю.

Із змісту цієї ухвали видно, що підставою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 слідчою суддею визначено ризик переховування від слідства та суду, ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, що у своїй сукупності вказує на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання.

28.11.2019 заставодавцем ОСОБА_14 внесена застава у розмірі 153680 грн.

За частиною 1 статті 176 КПК, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. За частиною 6 статті 182 КПК, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 201 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до частини 4 статті 201 КПК, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Вирішуючи заявлене обвинуваченим та захисником клопотання про зміну раніше обраного запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, суд вважає, що ризики передбачені статтею 177 КПК та визначені ухвалою слідчої судді від 27.11.2019 на теперішній час суттєво не зменшились, Наявність зазначених вище ризиків у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання. Тому в цій частині подане клопотання не підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд враховує, що за статтею 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Тобто обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, судді слід мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Також практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу.

В даному кримінальному провадженні розпочато судовий розгляд, на теперішній час досліджуються докази, які надаються стороною обвинувачення, проте тривалість застосування застави становить майже рік. Крім того, необхідно врахувати, що заставодавцем є не безпосередньо обвинувачений ОСОБА_1 , а інша особа - ОСОБА_14 .

Відповідно до частини 4 статті 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до частини 5 статті 182 КПК розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим визначити обвинуваченому ОСОБА_1 як запобіжний захід заставу у 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (який відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 становить на теперішній час 2197 гривень), тобто розмір застави складе 131820 гривень, який пропорційний меті запобіжного заходу та може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відтак належить повернути заставодавцю ОСОБА_14 грошові кошти у розмірі 21680 гривень як різницю між визначеною зараз та раніше внесеною заставою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 182, 201, 369, 371, 372 КПК суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Величка М.М.

2. Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 131820 (сто тридцять одна тисяча вісімсот двадцять) гривень.

3. Повернути заставодавцю ОСОБА_14 кошти в розмірі 21680 (двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Головуючий суддя Дубас В.М.

Судді Задорожна Л.І.

Шкодін Я.В.