Документ № 93216796

Справа № 991/1551/19

Провадження 1-кп/991/154/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 листопада 2020 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Кравчука О.О.,

суддів: Галабали М.В., Крикливого В.В.

секретар судового засідання Мітніцька О.В.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Кравченка М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Києві матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 серпня 2018 року за № 4218000000002019, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в

м. Олександрія Кіровоградської області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Обставини справи та позиції сторін

1.1. ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2018 р. за № 4218000000002019, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 Кримінального кодексу України (далі -КК), а саме, поданні завідомо недостовірних відомостей у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017 і 2018 роки.

07 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України надійшов обвинувальний акт у згаданому кримінальному провадженні.

Ухвалою від 26 листопада 2019 року задоволено заяву прокурора Кимлика Р.В. про відвід головуючого судді Ногачевського В.В.

28 листопада 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду зазначеного кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді Кравчука О.О., суддів Галабали М.В., Крикливого В.В.

Ухвалою від 02 грудня 2019 року призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 14 січня 2020 року призначений судовий розгляд.

1.2. Захисником Свінціцьким І.А. через канцелярію суду подано клопотання від 05.11.2020 р. №ЕП-9798/20-Вх про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 серпня 2018 року за № 4218000000002019 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК.

Вказане клопотання захисник обґрунтував тим, що Конституційним Судом України винесено рішення №13-р/2020 від 27.01.2020 р., яким ст. 366-1 КК визнана неконституційною і такою, що втрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

До судового засідання на електронну пошту суду надійшло клопотання захисника Свінціцького І.А. від 23.11.2020 р. №ЕП-10353/20-Вх про відкладення судового засідання, призначеного на 24.11.2020 р., у зв`язку з перебуванням на лікарняному.

1.3. Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти проведення судового засідання за відсутності його захисника. По суті клопотання захисника Свінціцького І.А. заявив, що клопотання свого захисника він не підтримує і відкликає. Свою позицію обвинувачений обґрунтовує тим, що, на його думку, кримінального правопорушення він не вчиняв, закриття провадження порушить його право на справедливий суд, а його невиправдання у цьому кримінальному провадженні порушує його добре ім`я та право на компенсацію за перебування під слідством.

Окрім того, обвинувачений заявив клопотання про продовження розгляду справи по суті та відмову від закриття кримінального провадження. Вказане клопотання обгрунтовує тим, що: кримінальне провадження побудоване на звинуваченні ОСОБА_2 , що є шахрайськими діями по відношенню до ОСОБА_1 ; прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та детективами Національного антикорупційного бюро не виконано ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва та не проведено почеркознавчу та технічну експертизу договору позики та розписки; висновки Національного агентства з питань запобігання корупції, що стали підставою для початку кримінального провадження № 4218000000002019, скасовані постановою Верховного Суду від 10.04.2019 по справі №826/16495/17; рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2020 р. у цивільній справі №757/38773/17-ц відмовлено у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за договором позики від 10.07.2014 р.

1.4. Прокурор Кравченко М.М. зазначив, що вважає за можливе проводити судове засідання без участі захисника Свінціцького І.А. зважаючи на те, що ОСОБА_1 обвинувачується не у вчиненні особливо тяжкого злочину.

1.5. Ураховуючи ухвалення Конституційним Судом України рішення від 27.10.2020 № 13-р/2020 та як наслідок, визнання неконституційною статті 366-1 КК відкликання обвинуваченим клопотання його захисника, судом на обговорення поставлено питання про закриття кримінального провадження № 4218000000002019.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти закриття провадження з підстав, зазначених в п. 1.3 цієї ухвали.

По суті питання закриття провадження прокурор Кравченко М.М. зазначив, що вимушений погодитись із доводами, наведеними у клопотанні захисника Свінціцького І.А., а провадження № 4218000000002019 підлягає закриттю у зв`язку з декриміналізацією ст. 366-1 КК на підставі рішення Конституційного Суду України.

Таким чином, на думку прокурора, в суду відсутні підстави для продовження розгляду справи, а в прокурора - для продовження підтримання державного обвинувачення в суді.

Щодо доводів обвинуваченого про порушення його доброго ім`я та відшкодування шкоди, прокурор зазначив, що на його думку, існують інші встановлені законом способи захисту вказаних прав. На думку прокурора, незважаючи на позицію обвинуваченого, кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК) у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.10.2020 № 13-р/2020 про визнання неконституційним статті 366-1 КК України.

1.6. Також, прокурор Кравченко М.М., керуючись вимогами ст. 100 КПК, просив вирішити долю речових доказів, повернувши їх володільцям, а саме:

- вилучені у ОСОБА_3 документи (договір позики, розписка, письмове зобов`язання) та речі (мобільний телефон, (термінал системи зв`язку): SONY XPERIA (F8332), з sim-картою з абонентським номером НОМЕР_1 ; зовнішній жорсткий диск HP pd500a S/N: WXM1A81J3788) - ОСОБА_3 ;

- вилучені у Калуської міської ради: особову справу ОСОБА_1 та рішення Калуської міської ради за 2014 р. - Калуській міській раді;

- вилучений у ТОВ «Народна команда «Футбольний клуб «Карпати» журнал із відомостями про облік осіб, які відвідували в 2014 році приміщення за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 14, що зберігається в сторони обвинувачення, - ТОВ «Народна команда «Футбольний клуб «Карпати».

2. Релевантне законодавство та рішення Конституційного суду України

Рішенням Конституційного Суду України від 27.10.2020 № 13-р/2020 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України, статтю 366-1 КК визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У статті 147 Конституції України встановлено, що Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України.

Відповідно до ст. 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно зі ст. 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У п. 4 рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 № 15-рп/2000 зазначено, що додаткове визначення у рішеннях, висновках Конституційного Суду України порядку їх виконання не скасовує і не підміняє загальної обов`язковості їх виконання. Незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КК кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КК кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу

Статтею 284 КПК визначено перелік підстав для закриття кримінального провадження.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

3. Оцінка та мотиви суду

Заслухавши думки сторін, суд дійшов таких висновків.

Щодо неявки захисника Свінціцького І.А. та заявленого ним клопотання про відкладення судового засідання суд, ураховуючи відсутність заперечень обвинуваченого ОСОБА_1 , прокурора Кравченка М.М. а також те керуючись ст. 52 КПК вважає за можливе провести судове засідання без участі захисника Свінціцького І.А.

Що стосується клопотання захисника Свінціцького І.А. про закриття кримінального провадження, враховуючи те, що в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 відкликав вказане клопотання (заявив, що його не підтримує), то суд зазначене клопотання про закриття провадження не розглядає.

Водночас, як було зазначено в п. 1.1. цієї ухвали, у цій справі ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК, а саме, поданні завідомо недостовірних відомостей у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015, 2016, 2017 і 2018 роки.

Із системного аналізу вказаних норм та наведених рішень Конституційного Суду України вбачається, що стаття 366-1 КК, яка визнана неконституційною, втратила свою чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення, а саме з 27.10.2020.

Суд уважає, що відповідні правила, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК та ч. 1 ст. 5 КК, хоча і стосуються закону про кримінальну відповідальність, тобто акта органу законодавчої влади, однак, із урахуванням ч. 6 ст. 9 КПК, підлягають застосуванню в цій справі відповідно до загального правового принципу «nullum crimen, nulla poena sine lege», а також статей 58, 92 Конституції України, статей 3, 11 КК, оскільки кримінальний закон на цей час не містить у собі положень про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 .

Таким чином, суд погоджується з прокурором щодо відсутності законодавчих підстав продовження провадження у цій справі та приходить до висновку про наявність матеріальних та процесуальних підстав для закриття кримінального провадження № 4218000000002019 від 17.08.2018 р. за ст. 366-1 КК на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК.

Стосовно заперечень обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження, то законом забороняється закриття кримінального провадження за наявності заперечень обвинуваченого лише з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, що передбачено ч. 3 ст. 285 КПК.

З огляду на викладені обставини, клопотання ОСОБА_1 про продовження розгляду справи по суті та відмову від закриття кримінального провадження не може бути задоволене.

4. Щодо вирішення питання про долю речових доказів

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Під час досудового розслідування детективом НАБУ Чернетченком В.В. 06.11.2018 р. за результатами тимчасового доступу до речей і документів ОСОБА_3 було вилучено документи (договір позики, розписка, письмове зобов`язання) та речі (мобільний телефон, (термінал системи зв`язку): SONY XPERIA (F8332), з sim-картою з абонентським номером НОМЕР_1 ; зовнішній жорсткий диск HP pd500a S/N: WXM1A81J3788).

Окрім того, на досудовому розслідуванні в Калуської міської ради було вилучено: особову справу ОСОБА_1 та рішення Калуської міської ради за 2014 рік в порядку тимчасового доступу до речей і документів, а як зазначив прокурор, у ТОВ «Народна команда «Футбольний клуб «Карпати», вилучено журнал із відомостями про облік осіб, які відвідували в 2014 році приміщення за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 14.

Відповідно до п. 7 Підрозділу І Розділу І Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2012 № 578/5, визначено, що строк зберігання рішень органів місцевого самоврядування з основних питань їх діяльності - постійно.

Згідно із п. 493, 495 Підрозділу 6.1 Розділу 6 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2012 № 578/5, строк зберігання особових справ працівників становить 75 років.

Зважаючи на таке, та керуючись вимогами ст. 100 КПК, суд уважає за необхідне вилучені речі і документи повернути їх власникам:

- вилучені в ОСОБА_3 речі та документи належить повернути за належністю ОСОБА_3 ;

- вилучені в Калуської міської ради на виконання ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів по справі №760/26669/18 від 18.10.2018 р. та зазначені у описі речей і документів від 13.11.2018 р. документи, а саме: особова справа ОСОБА_1 на 76 арк., рішення Калуської міської ради за 2014 р. на 35 арк., - належить повернути до Калуської міської ради;

- вилучені в ТОВ «Народна команда «Футбольний клуб «Карпати» 27.05.2019 журнал із відомостями про облік осіб, які відвідували в 2014 році приміщення за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 14, що зберігається в сторони обвинувачення, - повернути ТОВ «Народна команда «Футбольний клуб «Карпати».

Водночас, названі речові докази і документи належить зберігати до набрання цією ухвалою законної сили.

5. Щодо вирішення питання про судові витрати

Вирішуючи питання віднесення процесуальних витрат на рахунок держави, суд виходить із такого.

Зі змісту матеріалів кримінального провадження вбачається, що процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні склали 46 869, 00 грн. (т. 1, а.с. 22).

Відповідно до ст. 122 КПК, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, установлених цим Кодексом. Витрати, пов`язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України.

За частиною 2 статті 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

За змістом наведених норм КПК, процесуальні витрати сторони обвинувачення на проведення експертиз у певному кримінальному провадженні завжди здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України без окремого судового рішення, а їх покладення на обвинуваченого здійснюється лише у разі ухвалення обвинувального вироку за умови належного документального підтвердження.

Тому процесуальні витрати стягненню з обвинуваченого не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-10, 100, 110, 284, 369, 372 КПК України, статтями 147, 151-2, 152 Конституції України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити кримінальне провадження № 4218000000002019 від 17.08.2018 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України.

2. Речові докази по справі:

- Вилучені у Калуської міської ради на виконання ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до речей і документів по справі №760/26669/18 від 18.10.2018 р. та зазначені у описі речей і документів від 13.11.2018 р., а саме: особова справа ОСОБА_1 на 76 арк., рішення Калуської міської ради за 2014 р. на 35 арк, що зберігаються у Вищому антикорупційному суді, - повернути до Калуської міської ради;

- Вилучені у ОСОБА_3 на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва по справі 760/26651/18 від 18.10.2018 р. документи (договір позики, розписка, письмове зобов`язання), що зберігаються у Вищому антикорупційному суді, - повернути ОСОБА_3 ;

- Вилучені у ОСОБА_3 речі (мобільний телефон, (термінал системи зв`язку): SONY XPERIA (F8332), з sim-картою з абонентським номером НОМЕР_1 ; зовнішній жорсткий диск HP pd500a S/N: WXM1A81J3788), що зберігаються у сторони обвинувачення, - повернути ОСОБА_3 ;

- Вилучений у ТОВ «Народна команда «Футбольний клуб «Карпати» 27.05.2019 журнал із відомостями про облік осіб, які відвідували в 2014 році приміщення за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 14, що зберігається в сторони обвинувачення, - повернути ТОВ «Народна команда «Футбольний клуб «Карпати».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Кравчук О.О.

Судді: Галабала М.В.

Крикливий В.В.