Документ № 93216810

Справа № 991/7905/20

Провадження1-кс/991/8125/20

У Х В А Л А

іменем України

24 листопада 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.

за участю:

секретаря судового засідання Луганського О.Ю.,

прокурора Олефіра Ю.О.,

захисника адвоката Харченка І.Є.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Брояки Сергія Володимировича про покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, голова АО «Вірченко і партнери», директор ТОВ «Авіакомпанія «Одеса», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має неповнолітнього сина 2009 року народження,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України,

у кримінальному провадженні № 42016161010000308, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2016,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Брояки Сергія Володимировича, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури В.В. Мусіякою, про покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо ОСОБА_1 (у порядку ч. 1 ст. 200 КПК України).

1.1.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи власником та генеральним директором ТОВ Авіакомпанія «Одеса», за попередньою змовою з директором департаменту комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_2 , головою постійної комісії з питань комунальної власності Одеської міської ради ОСОБА_3 , за сприяння директора юридичного департаменту Одеської міської ради ОСОБА_4 , діючи узгоджено та під керівництвом невстановлених осіб, які мали вирішальний вплив на прийняття рішень з питань фінансово-господарської діяльності групи компаній (ТОВ Авіакомпанія «Одеса», код ЄДРПОУ 13896819, ТОВ "Ньюс Йорк Корпорейшин", код ЄДРПОУ 40673824, ТОВ "Аркадія-Сіті", код ЄДРПОУ 37812482, ТОВ «ЮГТРАНС-ТЕРМІНАЛ, код ЄДРПОУ 35304198, компанії-нерезидента «Venford Holdings Limited», реєстраційний номер 920235 (місце реєстрації - Гонконг, Китайська Народна Республіка), що задіювалися у злочинній діяльності, у період з червня по вересень 2016 року у м. Одесі шляхом зловживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 своїм службовим становищем, а ОСОБА_3 - своїми повноваженням як представника органу місцевого самоврядування, всупереч інтересам територіальної громади міста Одеси під час проведення процедури викупу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , у зв`язку із суспільною необхідністю, умисно, з корисливих спонукань заволоділи коштами місцевого бюджету м. Одеси в сумі 131 174 020 грн., розмір яких у шістсот і більше разів (а саме у 190 138 разів) перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та є особливо великим розміром. Також детектив посилається на те, що ОСОБА_1 вчинив умисні дії, які полягали у проведенні фінансової операції з коштами, які отримані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів за попередньою змовою з групою осіб та в особливо великому розмірі.

1.2.У зв`язку з цим ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України. 10 червня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

1.3.Детектив у клопотанні вказує про наявність обґрунтованої підозри, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, та необхідність покладення на підозрюваного обов`язків, що обґрунтовується ризиками кримінального провадження.

1.4.Посилається на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2020, якою до ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді застави та на підозрюваного покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком дії до 17.08.2020. Постановою Генерального прокурора від 13.07.2020 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений до 5 місяців, тобто до 14.10.2020.

1.5.Детектив зазначає про необхідність покладення на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком два місяці, але не довше ніж строк досудового розслідування. Стверджує, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, тому на даний час продовжує існувати обґрунтована потреба у покладенні на ОСОБА_1 відповідних обов`язків з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Вказує на ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

2.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:

2.1.Прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити. Додатково пояснив, що покладені ухвалою слідчого судді обов`язки не могли бути продовжені у зв`язку з тим, що підозрюваний не з`являвся до слідчого судді для вирішення цього питання. Тому строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України сплинув. Той факт, що підозрюваний неодноразово не являвся до слідчого судді в судові засідання з покладення додаткових обов`язків, свідчить що запобіжного заходу без додаткових обов`язків недостатньо для належного виконання покладених на підозрюваного обов`язків. Також зазначив, що оскільки досудове розслідування на даний час завершене, ризик знищення, пошкодження речей і документів, що мають значення для кримінального провадження, зник.

2.2.Підозрюваний заперечував проти клопотання з посиланням на те, що про підозру йому повідомлено з порушенням встановленого законом порядку; обов`язки, щодо яких клопоче прокурор, не можуть бути покладені окремо від запобіжного заходу; назва і зміст клопотання не відповідають вимогам закону; документи, на яких ґрунтується, клопотання подані не в повному обсязі; ключові докази підозри відсутні; до слідчого судді він не з`являвся з огляду на те, що викликався з порушенням вимог закону.

2.3.Захисник підтримав позицію підозрюваного.

3.Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.09.2020, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016161010000308 від 03.10.2016 здійснюється, в тому числі, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України. 10 червня 2020 року йому повідомлено про підозру, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_1 про її отримання 10.06.2020 (а.с. 19-31). Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні. Твердження ОСОБА_1 про порушення процедури повідомлення про підозру не знайшли свого підтвердження під час судового засідання.

3.2.Згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2020 (справа № 991/4814/20) застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави - 2900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 095 800 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду.

Одночасно на підозрюваного покладені такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-не відлучатися із міста Одеси без дозволу детектива, прокурора та суду;

-прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308, прокурора, суду;

-повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування із будь-якою особою, яка представляє інтереси або є засновником чи співробітником підприємств: ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», ПП «Корнегі Трейд», ПП «Торгівельні металургійні системи», ТОВ «Енерго Альтернатива», ПП «Квезаль», ТОВ «Логістік Сервіс-Груп», ТОВ «Протрейдерс», ТОВ «Аркадія-Сіті», ТОВ «Югтранс-Термінал», ТОВ «ІПГ «Майстер», ПП «Айтекс», а також з наступними свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , підозрюваними ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ;

-здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначений у два місяці з моменту постановлення ухвали, тобто до 17.08.2020, але в межах строку досудового розслідування.

3.3.19.06.2020 ОСОБА_28 за ОСОБА_1 була внесена застава у розмірі 6 095 800 грн відповідно до ухвали від 17.06.2020 (а.с. 74-75).

3.4.22.06.2020 захисник Харченко І. Є. подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 17.06.2020, яку ухвалою від 22.06.2020 йому повернуто без розгляду. 26.06.2020 підозрюваний ОСОБА_1 надіслав поштою апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.07.2020 зазначене клопотання було задоволено, поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження вказаної ухвали. В той же день 22.07.2020 була розглянута апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2020 про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави. За результатами розгляду апеляційна скарга залишена без задоволення, а ухвала від 17.06.2020 без змін. Отже, ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2020 про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу набрала законної сили. Цим спростовується посилання ОСОБА_1 та його захисника на скасування Касаційним кримінальним судом ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду; з матеріалів клопотання вбачається, що оскаржена до касаційної інстанції була ухвала від 22.06.2020 про повернення апеляційної скарги, однак апеляційною інстанцією справа переглянута по суті 03.11.2020 і ухвала про обрання запобіжного заходу залишена без змін (ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.11.2020 у справі № 991/4814/20).

3.5.До закінчення строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків 12.08.2020 прокурор звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про продовження строку дії покладених на ОСОБА_1 ухвалою від 17.06.2020 обов`язків. Згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.09.2020 (справа № 991/6765/20, провадження № 1-кс/991/6954/20) у задоволенні цього клопотання прокурора відмовлено. Як слідує із змісту цієї ухвали з об`єктивних причин, зокрема неодноразового заявленими підозрюваним відводами, здійснити розгляд клопотання у встановлений строк до завершення строку дії ухвали слідчого судді від 17.06.2020, тобто до 17.08.2020, виявилось неможливим, з причин, що не залежали від волі слідчого судді. Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. За таких умов, враховуючи те, що дія раніше покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків вже закінчилася, слідчий суддя дійшов висновку, що правові підстави для продовження строку дії обов`язків відсутні.

3.6.Отже, станом на час розгляду клопотання детектива НАБУ у цій справі щодо підозрюваного ОСОБА_1 діє запобіжний захід у вигляді застави, без покладення на нього відповідних обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

3.7.У відповідності до ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. Стаття 184 КПК України, в свою чергу, регулює порядок звернення із клопотанням про застосування запобіжного заходу.

Твердження підозрюваного про невідповідність клопотання прокурора вимогам ст. 200 КПК України та неможливість покладення на підозрюваного обов`язків без одночасної зміни застосованого запобіжного заходу відхиляються слідчим суддею зважаючи на таке. Дослівний аналіз змісту вказаної норми та використання законодавцем в ній словосполучення «в тому числі» свідчить про те, що для цілей ст. 200 КПК України скасування, зміна або покладення додаткових обов`язків прирівнюється до «зміни запобіжних заходів». Положення вказаної норми не містять безальтернативної вимоги щодо скасування, зміни або покладення додаткових обов`язків одночасно із зміною основного запобіжного заходу. Слід зазначити, що сутність обов`язків, що покладаються на підозрюваного на підставі ст. 194 КПК України, полягає в їх додатковій природі по відношенню до основного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Зміст поданого клопотання свідчить про те, що прокурором ставиться питання саме про покладення на підозрюваного додаткових обов`язків у зв`язку з дією вже застосованого запобіжного заходу. Тому з урахуванням допущених в законі формулювань, таке клопотання може розглядатися в порядку ст. 200 КПК України.

3.8.Разом з тим, виходячи із положень ч. 1, 5, 7 ст. 194 КПК України, обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, слідчий чи прокурор доведе наявність обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.9.У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу (та покладення додаткових обов`язків, відповідно) є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.10.Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про покладення додаткових обов`язків дослідженню підлягають такі обставини:

-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

-чи наявні ризики кримінального провадження.

3.11.За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

3.12.Щодо обґрунтованості підозри:

3.12.1.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

3.12.2.В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, а також проведенні фінансових операцій з коштами, які отримані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів за попередньою змовою групою осіб та в особливо великому розмірі.

3.12.3.В примітці до ст. 185 КК України деталізовано, що в особливо великих розмірах визнається злочин, вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

З матеріалів, доданих до клопотання, вбачається, що сторона обвинувачення пов`язує з діями підозрюваних перерахування з державного бюджету було 146 850 000,00 грн., в той час, як згідно з висновком експерта від 08.11.2017 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи, розмір викупної ціни будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 станом на 31.08.2016 може складати 16 100 000,00 грн. Отже втрати коштів бюджету м. Одеси в результаті викупу цих будівель та споруд у зв`язку із суспільною необхідністю могли становити не менше, як 130 750 000,00 грн. Надалі кошти у сумі 145 850 100 грн без ПДВ із банківського рахунку ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» були перераховані на банківський рахунок ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн». Отже, в цьому випадку вбачаються ознаки особливо великого розміру, визначеного в п. 4 примітки до ст. 185 КК України. Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

3.12.4.Для визначення причетності ОСОБА_1 до подій кримінальних правопорушень слідчим суддею досліджені докази, надані сторонами, зокрема:

-витяг із висновку від 08.11.2017 № 18280/16-42/21083/21110/17-42 експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи, згідно з яким ринкова вартість нежитлових будівель і споруд, розташованих за адресою АДРЕСА_3 , станом на 01.06.2016 складала 12 888 151 грн з урахуванням ПДВ (а. с. 59-62);

-витяг із висновку експерта від 19.04.2019 № 19/13-3/175-13-2/104-СЕ/18, згідно з яким розмір викупної ціни будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 31.08.2016 може складати 16 100 000,00 (шістнадцять мільйонів сто тисяч) гривень без ПДВ, збитків ТОВ «Авіакомпанія «Одеса», як землекористувачу земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 не завдано (а.с. 63-65);

-витяг із висновку аналітичного дослідження ГУ ДПС в Одеській області від 18.03.2020 № 9/15-32-16-02-20/13896819, відповідно до якого встановлені фінансові операції та правочини ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» з ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», подальше виведення коштів на адресу нерезидентів, підприємств з ознакою сумнівності ПП «Корнегі Трейд», ПП «Торгівельні металургійні системи», ТОВ «Енерго Альтернатива», ПП «Квезаль», ТОВ «Логістік Сервіс-Груп». У висновку серед іншого зазначено, що погашення відсотків за кредитним договором по ланцюгу руху коштів, ймовірно, були спрямовані на неправомірне виведення коштів, отриманих від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, що в свою чергу можуть бути пов`язані із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом. Фінансові операції та правочини ТОВ «Авіакомпанія «Одеса», ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», ПП «Корнегі Трейд», ПП «Торгівельні металургійні системи», ТОВ «Енерго Альтернатива», ПП «Квезаль», ТОВ «Логістік Сервіс-Груп», ТОВ «Протрейдерс», ТОВ «Аркадія-Сіті», ТОВ «Югтранс-Термінал», ТОВ «ІПГ «Майстер», ПП «Айтекс» мають ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (а.с. 66-68 том 5).

3.12.5.Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про покладення додаткових обов`язків, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

3.12.6.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для покладення на неї додаткових обов`язків.

3.12.7.Як свідчить зміст ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2020, якою застосований запобіжний захід щодо ОСОБА_1 , слідчим суддею була також встановлена обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, та ризики кримінального провадження, які є підставою для застосування запобіжного заходу у виді застави. Ця ухвала залишена без змін Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду від 22.07.2020 та набрала законної сили. Хоча з часом досудового розслідування обґрунтованість підозри може змінюватися, під час розгляду цього клопотання у слідчого судді не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування зв`язку між діями підозрюваного та подією кримінального правопорушення, щодо яких стверджує прокурор. В судовому засіданні також з`ясовано, що на теперішній час досудове розслідування завершене, а матеріали відкриті стороні захисту (виконання ст. 290 КПК України).

3.12.8.В цій справі йдеться про покладення на підозрюваного ОСОБА_1 додаткових обов`язків, як це передбачено положеннями ч. 5 ст. 194 КПК України. Така необхідність виникла у зв`язку з закінченням дії обов`язків, покладених на нього разом із застосуванням запобіжного заходу. Тому предметом дослідження під час розгляду цього клопотання є наявність або відсутність підстав для покладення на підозрюваного додаткових обов`язків. Водночас слідчий суддя враховує, що тяжкість обмежень прав підозрюваного у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, є вищою у співвідношенні з рівнем таких обмежень через покладення на нього додаткових обов`язків.

3.13.Щодо ризиків кримінального провадження

3.13.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

3.13.2.На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду,

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,

-незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

3.13.3.Заявлені ризики частково заслуговують на увагу.

3.13.4. ОСОБА_1 підозрюється у кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України. Санкції відповідних частин статей відносять інкриміновані злочини до особливо тяжких і передбачають покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років та від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. Однак загроза суворого покарання може братися до уваги поряд з іншими обставинами. Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Іншими обставинами, які об`єктивують цей ризик в цій справі, є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів кримінального права у відповідній категорії справ, наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон та дані про наявність достатніх фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування за межами України.

Ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування детектив в клопотанні обґрунтовує тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення, наявністю у ОСОБА_1 паспортів для виїзду за кордон та перетини ним кордону, а також практикою ЄСПЛ в частині врахування суворості покарання під час обрання запобіжного заходу. Слідчий суддя зауважує, що рішення ЄСПЛ, на які посилається детектив у клопотанні, не є релевантними обставинам провадження, що розглядається, оскільки в даному випадку не йдеться про втручання у право на свободу і особисту недоторканість, що захищається ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Слідчий суддя також наголошує, що посилання на існування відповідного ризику кримінального провадження повинне бути не формальним, а в достатній мірі обґрунтованим і свідчити про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного.

Обґрунтування ризику переховування, так само як і будь-яких інших ризиків, має бути у безпосередньому зв`язку з обставинами конкретного кримінального провадження. В даному випадку такий зв`язок зазначається обвинуваченням лише через наявність у підозрюваного паспортів для виїзду за кордон та перетин ним кордону в напрямку виїзд 5 разів. Однак саме по собі посилання на ці обставини без врахування інших не може свідчити про високу ступінь ймовірності переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування, оскільки зазначена детективом кількість виїздів була здійснена ним протягом останніх п`яти років, що не свідчить про їх надмірну інтенсивність. У зв`язку з цим слідчий суддя вважає необґрунтованим на даний час покладення обов`язку та здати на зберігання детективам НАБУ свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Разом з тим, слідчий суддя враховує, що переховування може мати місце не лише за межами України, а й в межах державних кордонів, що з урахуванням обставин цієї справи видається цілком ймовірним, адже вбачаються ознаки ухилення ОСОБА_1 від виконання процесуальних обов`язків підозрюваного.

Під час розгляду клопотання про покладення на нього додаткових обов`язків ОСОБА_1 неодноразово не з`являвся в судові засідання, будучи обізнаним про їх призначення. Підозрюваний неодноразово направляв до суду формальні листи з посиланнями на його незгоду з оформленням судових повісток, де зазначав, що не вважає їх правовою підставою для явки в судові засідання. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 тривалий час не з`являвся у призначені судові засідання прокурором було подане клопотання про накладення на ОСОБА_1 грошового у зв`язку з невиконанням ним процесуальних обов`язків, а саме неприбуття на виклик слідчого судді для розгляду клопотання про покладення на підозрюваного додаткових обов`язків у справі № 991/7905/20.

Із матеріалів клопотання вбачається, що під час розгляду слідчим суддею Воронько В. Д. клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків у справі №991/6765/20, провадження №1-кс/991/6954/20 ОСОБА_1 також виявляв ознаки ухилення від виконання обов`язків підозрюваного та вчиняв дії, спрямовані на затягування розгляду цього клопотання. Зі змісту ухвали слідчого судді від 19.08.2020 у справі № 991/6765/20 вбачається, що в судовому засіданні з розгляду клопотання про продовження дії покладених на підозрюваного обов`язків 14.08.2020 (за три дні до закінчення строку їх дії) ОСОБА_1 заявив відвід слідчому судді Воронько В. Д., який надалі був визнаний необґрунтованим та в задоволенні цієї заяви відмовлено. Зі змісту цієї ухвали також вбачається, що ОСОБА_1 під час розгляду його заяви про відвід слідчому судді Воронько В. Д. заявив відвід слідчому судді, яка розглядала відвід. В ухвалі від 19.08.2020 слідчий суддя дійшла висновку, що така повторна заява є зловживанням правом на відвід, оскільки була подана з метою затягування розгляду клопотання про продовження ОСОБА_1 строку дії покладених на нього обов`язків (ухвала від 19.08.2020, справа № 991/6765/20, провадження № 1-кс/991/7039/20, а.с. 102). Разом з цим в ухвалі за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід слідчому судді Воронько В. Д. від 19.08.2020 зазначається, що після відводу судді Саландяк О. Я. та оголошення короткотривалої перерви підозрюваний ОСОБА_1 у судове засідання не повернувся, що не визнано перешкодою у розгляді заяви про відвід, оскільки останній був належним чином повідомлений про нього та судове засідання було триваючим. Також в ухвалі за наслідками розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків у справі №991/6765/20 зазначено, що з об`єктивних причин, зокрема неодноразового заявленими підозрюваним відводами, здійснити розгляд клопотання у встановлений строк до завершення строку дії ухвали слідчого судді від 17.06.2020, тобто до 17.08.2020, виявилось неможливим, з причин, що не залежали від волі слідчого судді. Внаслідок таких дій строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків закінчився до завершення розгляду клопотання про продовження їх дії, що стало підставою для відмови у задоволенні цього клопотання.

У відповідності до ст. 42 КПК України у зв`язку із набуттям особою статусу підозрюваного, на неї покладаються відповідні обов`язки, зокрема обов`язок прибути за викликом до слідчого, слідчого судді, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Разом з цим клопотання детектива про покладення на підозрюваного ОСОБА_1 додаткових обов`язків у цій справі надійшло до Вищого антикорупційного суду ще 23.09.2020, в ньому було призначено 7 (сім) судових засідань і лише на трьох з них був присутній ОСОБА_1 , на двох з яких заявляв відводи слідчому судді (в задоволенні яких було відмовлено згідно з ухвалами суддів Вищого антикорупційного суду від 23.10.2020 та від 13.11.2020). Відомості про поважні причини його неявки в інші судові засідання в матеріалах справи відсутні. Ухилення ОСОБА_1 від участі в судових засіданнях у цій справі унеможливлювало оперативний розгляд клопотання детектива покладення додаткових обов`язків на нього.

Стаття 200 КПК України містить посилання до порядку подання клопотання про застосування запобіжного заходу (ст. 184 КПК України), а в свою чергу порядок розгляду таких клопотань встановлений приписами ст. 186 КПК України. Цією нормою передбачено, що клопотання розглядається слідчим суддею невідкладно, але не пізніше не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі. А стаття 193 КПК України встановлює обов`язкову участь підозрюваного під час розгляду клопотання. Отже, слідчий суддя була позбавлена можливості розглянути клопотання детектива про зміну запобіжного заходу (покладення на нього додаткових обов`язків) без участі підозрюваного. Тому, у зв`язку з неодноразовими неявками підозрюваного ОСОБА_1 судові засідання відкладалися, а ті в яких він був присутній - відкладалися у зв`язку із заявленими відводами, що призводило до затягування розгляду цього клопотання.

Така поведінка може свідчити про відсутність у ОСОБА_1 намірів щодо належного виконання процесуальних обов`язків підозрюваного та створення ним перешкод нормальному руху кримінального провадження, в тому числі в розумні строки. На даному етапі досудового розслідування така поведінка може бути розцінена як схильність підозрюваного до ухилення від виконання своїх обов`язків та можливого в подальшому переховування від органу досудового розслідування чи суду.

Оцінюючи ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, слідчий суддя вважає такі дії ймовірними, зважаючи на те, що досудове розслідування завершене (перебуває на стадії відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту згідно зі ст. 290 КПК України). Отже, такий ризик на цій стадії є актуальним з огляду на покарання, яке може загрожувати підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину та неможливості застосування пільгових інститутів кримінального права у цій категорії справ. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі свідчать, що цей ризик має місце.

Нівелювання цього ризику може бути досягнуто покладенням на підозрюваного ОСОБА_1 додаткових до запобіжного заходу обов`язків - не відлучатися з місця проживання, прибувати на першу вимогу до детективів НАБУ та суду, повідомляти про зміну місця свого проживання.

3.13.5.Досить обґрунтованим також є ризик незаконного впливу на свідків з огляду на те, що підозрюваний протягом тривалого часу здійснював супроводження діяльності ТОВ «Авіакомпанія «Одеса» та мав тісні контакти із службовими особами Одеської міської ради. Отримані під час спільної праці дружні, приятельські стосунки, або відносини, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки. До переліку свідків в цьому кримінальному провадженні включені співробітники Одеської міської ради.

Вказаний ризик є наявним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів. Специфіка використання показань свідків як процесуальних джерел доказів обумовлює необхідність забезпечити їх недоторканість від негативного впливу зацікавлених суб`єктів аж до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та дослідження їх судом під час судового розгляду.

Тому ОСОБА_1 , не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, може здійснювати на них вплив, з метою їх спонукання до ненадання показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності.

В таких нормативних умовах свідки та їх показання є вразливими, отже одним із завдань заходів забезпечення кримінального провадження є забезпечення стабільності отриманих відомостей протягом тривалого часу. Таке завдання досягається встановленням відповідного ризику впливу на свідків та покладенням релевантного цьому ризику обов`язку - утриматися від спілкування з ними.

3.14.За таких умов, аргументи прокурора про наявність ризиків кримінального провадження вбачаються досить переконливими.

3.15.Оцінивши наведені підозрюваним в запереченнях та висловлені в судовому засіданні аргументи щодо неправильного зазначення назви клопотання, його підписання незаконно призначеною особою, відсутність кримінальної відповідальності за дії з виконання закону, який не підлягав застосуванню, відсутність ключових доказів підозри, недоліки доказів та процесуальних документів, «дивовижні особливості змісту клопотання», слідчий суддя визнає необґрунтованими та такими, що відображають суб`єктивне тлумачення норм КПК України, або стосуються обставин, які підлягають доказуванню на стадії судового розгляду. Тому ці аргументи відхиляються слідчим суддею.

3.16.З урахуванням обґрунтованої підозри, встановлених ризиків кримінального провадження та застосування до підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, покладення на ОСОБА_1 додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, вбачається обґрунтованим. З урахуванням досліджених обставин, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки не відлучатися із міста Одеси без дозволу детектива, прокурора та суду; прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308, прокурора, суду; повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та утримуватися від спілкування із визначеними стороною обвинувачення особами. Слідчий суддя зазначає, що покладення таких обов`язків, хоча і може вважатися втручанням у права людини, однак таке втручання передбачене законом, має легітимну мету - забезпечення дієвості кримінального провадження і виконання завдань кримінального провадження, є пропорційним цій меті і необхідним в демократичному суспільстві. Отже покладення таких обов`язків не становить порушення прав людини, а є балансоутворюючим фактором для узгодження протилежних інтересів у кримінальному провадженні - інтересів підозрюваного ОСОБА_1 та суспільних інтересів. Отже, на даному етапі кримінального провадження покладення таких обов`язків є об`єктивно необхідним.

4.Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193-196, 200, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Брояки Сергія Володимировича, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури В.В. Мусіякою, про покладення на підозрюваного ОСОБА_1 додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України задовольнити частково.

2. Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- не відлучатися із міста Одеси без дозволу детектива, прокурора та суду;

- прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016161010000308, прокурора, суду;

- повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із будь-якою особою, яка представляє інтереси або є засновником чи співробітником підприємств: ТОВ «Ньюс Йорк Корпорейшн», ПП «Корнегі Трейд», ПП «Торгівельні металургійні системи», ТОВ «Енерго Альтернатива», ПП «Квезаль», ТОВ «Аркадія-Сіті», ТОВ «Югтранс-Термінал», ТОВ «ІПГ «Майстер», ПП «Айтекс», а також з наступними свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , підозрюваними ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 .

3. Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити на два місяці з моменту постановлення ухвали, до 24.01.2021.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

5. Повний текст ухвали оголошений 27.11.2020.

Слідчий суддя В.В. Михайленко