- Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
- Секретар : Пузиря В.Р.
- Захисник/адвокат : Ященко І.О., Постернака О.Г.
- Прокурор : Снєгірьов О.М.
Справа № 991/9607/20
Провадження1-кс/991/9843/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Пузир В. Р.,
адвокатів Ященко І. О., Постернака О. Г. (на підставі ордеру),
підозрюваного ОСОБА_1 ,
прокурора САП Снєгірьова О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Постернака Олександра Геннадійовича, про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Родинське, Покровського (Красноармійського) району, Донецької області, громадянина України, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.10.2020 року (справа № 991/8680/20), у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (КК України),
ВСТАНОВИЛА
23 листопада 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Постернака Олександра Геннадійовича про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 . Адвокат просить змінити запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 , застосований до нього у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018 року, на нічний домашній арешт, з покладенням на нього таких обов`язків:
-не відлучатися з м. Новогродівка Донецької області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора або суду, за виключенням виїзду до міста Покровська, Селидове і міста Мирнограду Донецької області;
-повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та підозрюваними ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
-здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з Україні і в`їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Виклад фактичних обставин
У клопотанні зазначається, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ, Національне бюро) здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018 року, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні таких злочинів:
-розтрати чужого майна, а саме коштів державного бюджету на суму 10 376 777 грн. (9 835 907 грн. + 540 870 грн.), вчиненій шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в особливо великих розмірах (червень - вересень 2018 року), - передбачене ч. 5 ст. 191 КК України;
-закінченого замаху на розтрату чужого майна, а саме коштів державного бюджету на суму 2 392 373 грн, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в особливо великих розмірах (червень - вересень 2018 року), - передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України;
-складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинені за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (червень - вересень 2018 року), - передбачене ч. 1 ст. 366 КК України.
За версією органу досудового розслідування у період квітня-вересня 2019 року в.о. генерального директора ДП «Первомайськвугілля» (далі - ДП) ОСОБА_1 , засновник (учасник) та директор (до 29.08.2018 року) ТОВ «Експериментально-механічний Курахівський завод» (ідентифікаційний код юридичної особи 32320594) (далі - ТОВ «Е-МКЗ») ОСОБА_5 , учасник та директор ТОВ «Альянс Жилбудінвест» (ідентифікаційний код юридичної особи 39728356) ОСОБА_6 та директор відокремленого підрозділу «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля» (далі - ВП «Шахта «Золоте») ОСОБА_7 вчинили розтрату та замах на розтрату коштів державного бюджету в особливо великих розмірах, виділених ДП на реалізацію проекту «Здійснення невідкладних заходів, пов`язаних з запобіганням виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру у зв`язку з затопленням шахт Первомайсько-Стаханівського вугледобувного регіону Луганської області по ВП «Шахта «Золоте» (далі - Проект), використовуючи службове підроблення офіційних документів, діючи за попередньою змовою.
Обґрунтування клопотання
19 жовтня 2020 року ОСОБА_1 затримали та повідомили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
21 жовтня 2020 року слідча суддя Вищого антикорупційного суду застосувала до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів. Дія ухвали закінчується 18 грудня 2020 року об 11 годині 27 хвилин. Вона визначила розмір застави - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави, зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів у кримінальному провадженні та суду, і покласти на нього такі обов`язки:
1)не відлучатися з м. Новогродівка Донецької області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора або суду, за виключенням виїзду до міста Покровська і міста Мирнограду Донецької області;
2)повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3)утримуватись від спілкування зі свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та підозрюваними ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ;
4)здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
5)носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, слідча суддя визначила до 18.12.2020.
Адвокати, захисники підозрюваного Мірумяна А. Г. та сам підозрюваний ОСОБА_1 попросили змінити запобіжний захід, оскільки більшість ризиків зменшилась, а деякі взагалі перестали існувати. Зокрема, вони зазначили про таке:
1)Зменшився ризик можливого впливу на свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Слідча суддя виходила з того, що ОСОБА_1 може впливати на цих свідків. Проте, у протоколі допиту свідка ОСОБА_2 від 20.12.2019 року той не зазначає, що акти виконаних робіт містили недостовірні дані та те, що на нього вчиняв тиск саме ОСОБА_1 . У протоколі допиту свідка ОСОБА_3 від 19.12.2019 року той зазначає, що після 12 акту зауваження не бралися до уваги та в категоричній формі він мав підписувати акти. У свою чергу, ОСОБА_1 брав участь в перевірці та підписанні актів по 13-й (бо в подальшому звільнився), а тому всі наступні акти складалися без нього. Відповідно, якщо тиск і здійснювався на свідка під час підписання актів, то це відбувалося без участі ОСОБА_1 . З цих показань неможливо з`ясувати, чи здійснював будь-який тиск ОСОБА_1 на цих осіб, та чи були між ними суперечки та конфліктні ситуації. Разом із тим, сторона захисту відібрала показання у цих свідків самостійно, на підтвердження чого надала протоколи опитування. У них свідки зазначають, що ОСОБА_1 не здійснював на них тиску, вони не підписували їх у його присутності, а також що вони не давали показань, де стверджували, що він вчиняв на них тиск.
2)Зменшився ризик можливого переховування ОСОБА_1 на тимчасово окупованій території м. Донецька. ОСОБА_1 жодного разу не їздив в м. Донецьк, та не отримував дозвіл для перетину лінії розмежування (на що вказує відповідь штабу АТЦ при СБУ від 05.11.2020 року). Окрім цього, на території так званої «ДНР» існує загроза його життю, оскільки 25.06.2014 року під час прямування на автомобілі до м. Донецька при виконанні службових обов`язків його та іншу особу було взято в полон, факт чого підтверджується зареєстрованим кримінальним провадженням, у якому розслідуються ці обставини. На території м. Донецька також мешкає мати та бабуся дружини підозрюваного, ОСОБА_8 . Через вади здоров`я та необхідність надання допомоги своїм рідним, ОСОБА_8 кілька разів виїздила до м. Донецька, проте ОСОБА_1 жодного разу не виїжджав. Сторона захисту надала підтверджуючі документи для доведення цих обставин.
3)Зменшився ризик переховування від суду та слідства. Сторона захисту стверджує, що скріншот переписки із детективом ОСОБА_9 (яким начебто доводився цей ризик) взагалі не вказує на те, що детектив викликав ОСОБА_1 для допиту як свідка на конкретну дату. Невідомо, чи це був саме виклик для допиту, чи це був виклик «на бесіду, як це часто буває» (дослівно із клопотання), чи це було просте погодження дати. Крім того, сторона захисту звертає увагу на те, що ОСОБА_1 викликався й допитувався в 2018 році та в 2020 році, і, насправді, не ухилявся від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
4)Розмір застави є непомірним для підозрюваного. У 2020 році ОСОБА_1 отримав 50 000 гривень доходу, а його дружина отримала 540 000 гривень доходу - кошти, отримані від продажу автомобіля Nissan X-Trail. Ці грошові кошти родина витратила на оплату вартості навчання їх сина в розмірі 19 500 євро на програмі Фрешмана на 2020/2021 навчальний рік. Сторона захисту також вказує на те, що ОСОБА_1 витратив кошти від продажу автомобіля на ноутбук, який потрібен сину для навчання. Нерухоме майно в м. Донецьку неможливо реалізувати, оскільки ця територія є тимчасово окупованою. Також, до затримання ОСОБА_1 , він працював у ТОВ «Восток Пром Сервіс», де отримував щомісячний дохід у розмірі 6 000 гривень. Захисники та підозрюваний вважають, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб могла би бути помірною, оскільки родина могла би зібрати ці кошти з різних джерел. Сторона захисту також наводить доводи щодо непомірності застави з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
5)Кваліфікація дій ОСОБА_1 є штучною та очевидно збільшеною для формування видимості вчинення підозрюваним особливо тяжкого злочину. Вони вказують на різний розмір матеріальної шкоди, завданої вчиненням злочину ОСОБА_1 (вони посилаються на різний розмір шкоди, встановлений в Акті ревізії № 06-21/1 від 12.06.2019 року, висновку судової будівельно-технічної експертизи № 4007-4009 від 30.03.2020 року, повідомленні про підозру). Вони також вказують на недоліки визначення розміру шкоди. Сторона захисту вважає, що ОСОБА_1 просто вчинив службову недбалість, яка полягала у відсутності належного контролю за процесом підписання актів приймання виконаних робіт, що не є тяжким чи особливо тяжким злочином.
Підозрюваний також підтримав своїх захисників, надавав пояснення щодо продажу автомобіля Nissan X-Trail, деяких переписок (електронного спілкування), що досліджувалось на етапі дослідження доказів, а також роз`яснював деталі щодо навчання свого сина за кордоном. Він також зазначив, що все, що було змонтовано на шахті - працює, і без проведення цих ремонтних робіт видобуток у шахтах цього регіону був би неможливим.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання. Він зазначив, що виконання процесуальних обов`язків ОСОБА_1 не може забезпечуватись будь-яким іншим запобіжним заходом, окрім як триманням під вартою. Він стверджує, що підозра є обґрунтованою, зокрема, прокурор надав доводи на підтвердження своєї позиції, заперечуючи твердження сторони захисту щодо окремих обставин можливого вчинення кримінального правопорушення. Він також зазначив, що основний ризик, ризик переховування від досудового слідства залишається. Щодо ризику можливого впливу на свідків, прокурор зазначив, що такий ризик навіть збільшився, з урахуванням того, що свідки вже прагнуть змінити свої показання, на що вказують протоколи опитування адвокатами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Прокурор також стверджує про достатній майновий стан ОСОБА_1 і, відповідно, належний розмір застави, що був встановлений слідчою суддею Вищого антикорупційного суду як альтернатива триманню під вартою. Прокурор також надав свої пояснення на етапі дослідження доказів, та надав додаткові документи, зокрема, запит та відповідь на нього від ДП «Первомайськвугілля» із додатками від 30.10.2020 року, щодо здійснення технічного нагляду ТОВ «Оргсістємс», протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 від 19.10.2020 року, протокол огляду інформації від 28.10.2020 року, скопійованої із мобільного телефона ОСОБА_4 , а також відомості із мобільного телефона ОСОБА_4 чату із абонентом ОСОБА_10 , протокол огляду інформації від 27.10.2020 року, скопійованої із мобільного телефона ОСОБА_1 , а також відомості із мобільного телефона ОСОБА_1 - чатів із ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та іншими особами, а також інші матеріали.
Вислухавши прокурора, адвокатів (захисників) та підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, зазначеного у мотивації суду.
Мотивація суду
Стаття 201 КПК України передбачає можливість особи, до якої застосовано запобіжний захід, змінити його. Така можливість надається особі з метою надання їй права на перегляд обставин. Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (щодо прав особи, яка позбавлена свободи внаслідок арешту або тримання під вартою) забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які, з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи (Рішення у справі Yeloyev проти України від 6 листопада 2008 року, заява № 17283/02, параграф 64).
Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом (стаття 201 КПК України).
Оскільки очевидно, що кримінальне провадження № 12018130530000692 від 24.08.2018 року проводиться щодо можливого вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, він та його захисник мають достатній процесуальний статус для подання клопотання у порядку статті 201 КПК України. Клопотання також було подане пізніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, яка була постановлена 21.10.2020 року.
Слідча суддя встановлює підстави для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на нічний домашній арешт, про який просить адвокат. Необхідно звернути увагу, що у клопотанні адвокат Мірумяна А. Г. також зазначає, який розмір застави був би помірним для ОСОБА_1 та його родини, проте, з урахуванням того, що у прохальній частині клопотання він просить про зміну запобіжного заходу саме на нічний домашній арешт, слідча суддя бере до уваги доводи у контексті зміни запобіжного заходу саме на той, що зазначений у прохальній частині. Перелік підстав для зміни запобіжного заходу не передбачений кримінальним процесуальним законом. Фактично, підстави для зміни запобіжного заходу такі ж як і для застосування запобіжного заходу. Тому, слідча суддя встановлює, чи є підстави вважати, що внаслідок зміни обставин належну процесуальну поведінку може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.
Слідча суддя встановлює, чи дотепер наявна обґрунтована підозра та ризики, які виправдовують подальше застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У цьому випадку, доречно звернутися до практики Європейського суду з прав людини, яка, переважно, пов`язана з питаннями запобіжних заходів, що обмежують свободу особи - домашнім арештом та триманням під вартою.
Обґрунтованість підозри має оцінюватися на кожному етапі - від початкового періоду після затримання особи, так і в подальшому, коли тримання під вартою продовжується. Збереження обґрунтованості підозри є необхідною умовою законності продовження застосування запобіжного заходу. Відповідно, хоча під час затримання та застосування запобіжного заходу повинна бути обґрунтована підозра; у випадках тривалого обмеження свободи особи, зокрема, тримання під вартою, також має бути доведено, що підозра зберігається та залишається обґрунтованою протягом усього періоду тримання під вартою. (Рішення у справі Ilgar Mammadov проти Азербайджану, заява № 15172/13 від 22 травня 2014 року, параграф 90) Також, необхідно належним чином оцінити наявність ризиків, які виправдовують продовження застосування запобіжного заходу, та які можна обґрунтувати конкретними обставинами справи, а не абстрактними формулюваннями, надаючи належну оцінку індивідуальним обставинам підозрюваного. Наведення таких аргументів може виправдовувати тримання під вартою (Рішення Великої Палати у справі Buzadji проти Республіки Молдова від 5 липня 2016 року, заява № 23755/07, параграф 88). Такі аргументи не можуть використовувати формалістичну та абстрактну мову, також не дозволяється щоразу при розгляді питання про тримання під вартою використовувати ідентичні або стереотипні формулювання, автоматично продовжувати тримання під вартою (Рішення у справі Lisovskij проти Литви від 2 травня 2017 року, заява № 36249/14, параграф 77).
Також, слідча суддя звертає увагу на те, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (принцип згадується у рішенні Великої Палати Європейського суду з прав людини у справі Brumarescu проти Румунії від 28 жовтня 1999 року, заява № 28342/95, параграф 61). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду. З урахуванням цього, слідча суддя не оцінює докази, які вже надавалися слідчій судді, що постановила ухвалу від 21.10.2020 року про застосування запобіжного заходу, оскільки їм вже надавалася оцінка в контексті обґрунтованості підозри. Разом із тим, слідча суддя зазначає, що такі докази можуть оцінюватися лише у сукупності з новими обставинами, які обґрунтовує сторона захисту.
У контексті доказів, що вказують на можливе вчинення злочинів, необхідно звернути увагу на те, що ТОВ «Альянс Жилбудінвест» не здійснювало роботи по ВП «Шатха «Золоте» по Проекту, зокрема, лист Державної служби України з питань праці № 2633/3/12-ДП-19 від 29.03.2019 (відповідно до нього, ТОВ «Альянс Жилбудінвест» не отримувало від Держпраці дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки). Згідно із протоколами допиту свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вони зазначили, що не бачили представників ТОВ «Альянс Жилбудінвест» на шахті, а також що роботи на шахті здійснювались силами ВП «Шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля». У контексті того, що ці свідки у своїх показаннях стороні обвинувачення зазначали про можливий тиск ОСОБА_1 на них під час підписання Актів кб2в до Договору № 45Т/01-04-18 за жовтень 2018 року, а стороні захисту під час опитування зазначили, що ніколи не бачили ОСОБА_1 при підписанні актів, з ним не виникало жодних конфліктів, оскільки не було прямого спілкування, та він не здійснював тиск, а самі свідки ніколи не давали показів, слідча суддя відзначає можливу конфліктність показань. Втім, на цьому етапі оцінка доказів для доведення обставин на рівні встановлення винуватості не здійснюється, і слідча суддя бере до уваги те, що свідків попередили про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання відповідно до статті 67 КПК України. Тому, станом на зараз, оскільки свідки зазначали про, зокрема, те, що акти «в категоричній формі з боку ОСОБА_1 , ОСОБА_12 наказували підписувати» (свідок ОСОБА_13 на питання № 10 у протоколі допиту), «був конфлікт з ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , щодо суті актів та його підписання в наказовому порядку» (свідок ОСОБА_13 на питання № 27 у протоколі допиту), «ми разом з ОСОБА_3 їздили до ДП «Первомайськвугілля» до ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 у їх кабінетах ми і підписували ці акти у примусовому порядку, також поясню, що коли я підписував акти, підписи ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 вже були і це було певним моральним тиском» (свідок ОСОБА_15 на питання № 8 у протоколі допиту), слідча суддя вважає достатньо доведеним тиск ОСОБА_1 у цьому випадку. У контексті підозри слідча суддя також зважає на докази, що вказують на відсутність проведення технічного нагляду зі сторони ТОВ «Оргсістємс» (зокрема, відповідь ДП «Первомайськвугілля» на запит НАБУ, спілкування з телефона ОСОБА_4 (зафіксоване у протоколі огляду від 28.10.2020 року)0-369, а також показання свідків, які зазначили, що ОСОБА_4 , який мав здійснювати технічний нагляд, був на шахті всього один раз), та протоколи, у яких зафіксоване спілкування ОСОБА_1 з ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (контакт без прізвища), та іншими особами щодо обставин можливого вчинення злочину.
Також, слідча суддя враховує те, що ОСОБА_1 підписав відомість матеріалів до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, цю відомість та вартість матеріалів необхідно оцінювати у сукупності з іншими доказами. Акт ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Первомайськвугілля» № 06-21/1 від 12.06.2019, висновок експерта № 4007-4009 від 30.03.2020 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, висновок експерта № 4 від 14.08.2020 за результатами проведення судової економічної експертизи та висновок аналітичного дослідження № 3/12-32-16-00/32320594 від 17.10.2019, проведеного спеціалістом ГУ ДПС у Луганській області, вказують на завищення обсягів та вартості виконаних робіт за договорами та завищення вартості труб для Проекту, а також що поставки здійснювались компаніями з ознаками фіктивності, які не є виробниками вказаного товару та не мають документального підтвердження його походження. Зокрема, висновок експерта № 4 від 14.08.2020 за результатами проведення судової економічної експертизи вказує на те, що матеріальна шкода (збитки), завдана державному бюджету на суму 17 261 395 грн., спричинених в результаті завищення обсягів та вартості виконаних робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт за договором підряду № 45Т/01-04-18 підтверджується документально на суму 13 798 697 грн. Слідча суддя також критично ставиться до доводів сторони захисту щодо того, що сторона обвинувачення «так і не визначилась із інкримінованим розміром матеріальної шкоди ОСОБА_1 », оскільки доводи прокурора у судовому засіданні вказують на те, що ОСОБА_1 у підозрі інкримінується шкода, що була завдана можливим вчиненням злочину лише за період його роботи на підприємстві.
Тому, слідча суддя зазначає, що протягом періоду часу, що минув, досі є достатні підстави вважати, що наявна обґрунтована підозра.
Далі, слідча суддя зазначає, що обставини щодо ризиків, які слідча суддя Вищого антикорупційного суду встановила щодо підозрюваного ОСОБА_1 , дещо змінились з урахуванням нових доказів сторони захисту, проте ризики самі по собі не змінилися. Необхідно взяти до уваги нові докази від сторони захисту, такі як відповідь штабу АТЦ при СБУ від 05.11.2020 року, у якій зазначено, що ОСОБА_1 жодного разу не виїжджав до м. Донецька з липня 2015 року та не звертався з приводу оформлення дозволу для перетину лінії розмежування. Крім того, є підстави вважати, що ОСОБА_1 взяли у полон невідомі озброєні особи на блокпості «ДНР» (на це вказує витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому зазначаються ці обставини та відповідь на адвокатський запит від 02.11.2020 року). Разом із цим, слідча суддя не може належно оцінити обставини щодо стану здоров`я бабуся дружини підозрюваного, ОСОБА_8 , що проживає у м. Донецьку, та, відповідно, необхідності надання допомоги ОСОБА_8 своїм родичам, оскільки на підтвердження цих доводів сторона захисту надає документ без ознак офіційності, який було видано терористичною організацією «ДНР». З урахуванням цих доводів, слідча суддя приходить до висновку, що ризик виїзду ОСОБА_1 на тимчасово окуповану територію України є нижчим; проте, також зважає на доводи детектива, що станом на зараз ОСОБА_1 вже не перебуває на посаді керівника державного підприємства, та те, що йому на праві приватної власності належить нерухоме майно, що розташоване на тимчасово окупованій території.
Слідча суддя зважає суворість покарання за злочин, у якому підозрюється ОСОБА_1 , наявність у нього паспорта громадянина України для виїзду за кордон, попередні виїзди за кордон згідно із відомостями системи Державної прикордонної служби «Аркан», ймовірне ухилення від слідства, оскільки ОСОБА_1 не з`явився для допиту в якості свідка на телефонний виклик детектива 24.04.2019 року, після чого виїхав у Турецьку Республіку (ці обставини оцінюються в контексті наданих пояснень обох сторін, а також не лише електронного спілкування ОСОБА_1 та детектива НАБУ, а й спілкування ОСОБА_1 з користувачем з мобільним номером НОМЕР_1 , де він згадує за те, що йому телефонували із НАБУ).
На цей ризик також впливає реальна можливість ОСОБА_1 переховуватись за кордоном та в межах України і, зокрема, його майновий стан. Слідча суддя вважає, що його необхідно дослідити з урахуванням нових доводів сторони захисту, а також в контексті того, чи є застава, визначена ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 21.10.2020 року, помірною для нього.
В ухвалі від 21.10.2020 року зазначалося про те, що у ОСОБА_1 наявні власність та фінансові ресурси, які офіційно не декларуються і є достатніми для переховування від органів досудового розслідування та суду. Так, у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, ОСОБА_1 не відобразив транспортні засоби, що могли перебувати у його користуванні, а також в ній не було відображено дохід, отриманий ним на роботі у Турецькій Республіці, при цьому згідно з інформацією з протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 13.08.2019 року, він сам зазначив, що такий дохід, з його слів, був «більш ніж нормальним». У цьому випадку, сторона захисту заперечує проти наявності ризику, стверджуючи про те, що ОСОБА_1 не може продати нерухомість у місті Донецьку, оскільки вона знаходиться на тимчасово окупованій території, а також зазначає, що йому довелося продати транспортні засоби для того, щоби оплатити вартість навчання сина у Німеччині, яка складає 19 500 євро на рік, а також придбати йому ноутбук для навчання (на це вказує спілкування зі сином з проведених негласних слідчих (розшукових) дій, протокол огляду документів від 05.10.2020 року). У судовому засіданні підозрюваний також зазначив про необхідність оплати синові щорічного страхування, без якого той не може відвідувати навчальний заклад. Окрім цього, сторона захисту звертає увагу на те, що підозрюваний до затримання працював у ТОВ «Восток Пром Сервіс» та отримував щомісячний дохід у розмірі 6 000 гривень.
Слідча суддя вважає, що є підстави вважати, що майновий стан ОСОБА_1 є достатнім. Зокрема, на це вказує його стиль життя, факт ймовірно незадекларованого доходу, отриманого на роботі у Турецькій Республіці, а також факт навчання сина у Німеччині, де, окрім оплати навчання, йому очевидно потрібно оплачувати супутні витрати на проживання. Сумнівним видається той факт, що особа із місячним доходом в 6 000 гривень може погодитись та сплачувати за такими зобов`язаннями. Окрім цього, перебування сина у Німеччині також впливає на ризик переховування ОСОБА_1 за кордоном. Наявність нерухомості у місті Донецьку слідча суддя також бере до уваги як обставину, що вказує на наявність власності у ОСОБА_1 в цілому. Тому, слідча суддя вважає, що ризик переховування є доведеним і, відповідно, підозрюваний ОСОБА_1 має достатньо фінансових ресурсів для переховування від органів досудового розслідування та суду.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, слідча суддя зазначає, що вище досліджувалося питання впливу і тиску на свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який ОСОБА_1 міг примушувати до підписання актів виконаних робіт, які містили завищені показники. З їх показань також можна зрозуміти, що вони усвідомлювали факт завищення показників у цих актах. Слідча суддя критично ставиться до доводів прокурора щодо того, що зміна свідками своїх показань в опитуваннях сторони захисту є підтвердженням доконаного факту впливу на свідків. Втім, на цьому етапі досудового розслідування, ризик позапроцесуального впливу на свідків та підозрюваних залишається, а тому слідча суддя вважає такий ризик незмінним щодо ОСОБА_1 . У подальшому, з новими обставинами та сплином часу такий ризик може бути повторно оцінено.
Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідча суддя зазначає, що обставини, які лягли в основу доведеності ризику при прийнятті ухвали від 21.10.2020 року (сумнівне походження матеріальних ресурсів, поставлених на ДП «Первомайськвугілля» під час виконання договору підряду № 45Т/01-04-18, висновки почеркознавчих експертиз, які вказують, що у деяких актах приймання виконання будівельних робіт підписи виконані іншими особами, аніж зазначено у підписах, а також факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у сфері фінансового контролю за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП), залишаються актуальними і доводи сторони захисту не вказують на те, що такий ризик стосовно ОСОБА_1 міг зменшитися. Щодо того, що сторона захисту вказує на неможливість відсутності ТОВ «Е-МКЗ» за місцем реєстрації компанії під час проведення перевірки ревізором, та надає докази на підтвердження цих обставин (вона також стверджує, що через неможливість ревізором здійснити зустрічну перевірку підприємства, той зарахував у завищення обсягів і вартості виконаних робіт ті обсяги, які підприємство не змогло підтвердити), слідча суддя приходить до висновку, що такі докази вказують лише на підтверджену юридичну адресу підприємства, проте жодним чином не доводять факту місцезнаходження підприємства за цією адресою станом на момент проведення зустрічної перевірки. Тому, такий ризик досі доведений.
Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про зміну запобіжного заходу згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України). При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний, зокрема, оцінити в сукупності всі обставини, що стосуються справи (тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, майновий стан, наявність судимостей, дотримання умов застосованих запобіжних заходів та інші обставини, передбачені п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).
Слідча суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_1 належно виконує свої процесуальні обов`язки з моменту застосування до нього запобіжного заходу, що очікувано з урахуванням обрання до нього найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу. У цьому контексті, належне виконання своїх процесуальних обов`язків треба оцінювати не лише на цьому етапі, але й на етапі перебування ОСОБА_1 у статусі свідка.
Разом з тим, слідча суддя вважає, що оскільки наявні ризики не зменшились, стосовно ОСОБА_1 слід залишити застосований запобіжний захід, оскільки він дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не доведена. Це обґрунтовується тим, що наявність вказаного ризику щодо підозрюваного, обґрунтованості підозри у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, зокрема, тяжкості покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідча суддя вище оцінила майновий стан ОСОБА_1 , зазначивши, що він є достатнім для можливості внесення застави. При цьому, слідча суддя враховує, що необхідно не допускати встановлення такого розміру застави, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків. У цьому випадку важливим є співвідношення розміру застави, та реального впливу такої застави у разі її внесення, наслідків її внесення для підозрюваного.
При цьому, слідча суддя дещо критично ставиться до доводів сторони захисту із посиланням на практику Європейського суду з прав людини. Так, у справа Gafa проти Мальти та Mangouras проти Іспанії, на які посилається сторона захисту, дійсно розглядалося питання пропорційності застави. Проте, у першій справі особа трималася під вартою протягом значного часу (12 місяців під вартою та 7 місяців під заставою), звертаючись з проханням змінити заставу п`ять разів. Суд визнав порушення через тривалість обмеження свободи, не зазначення обставин щодо можливості заявника сплатити заставу, а також не зазначення обставин щодо того, що заявник не надав підтвердження своєї фінансової ситуації. У другій справі питання розміру застави оцінювалося, зокрема, у контексті національної та міжнародної екологічної катастрофи, яку спричинив заявник. При цьому, у цій справі Суд зазначив, що розмір застави міг перевищувати розмір, який заявник був здатен заплатити, з урахуванням серйозності злочину. Разом із тим, Європейський суд з прав людини зазначив, що особа, яку судовий орган готовий відпустити під заставу, має належним чином надати достатньо інформації, що може бути перевірена у разі необхідності, щодо розміру застави, яка має бути встановлена, (наприклад, Рішення у справі Toshev проти Болгарії від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, параграф 68; Рішення у справі Iwanczuk проти Польщі від 15 листопада 2011 року, заява № 25196/94, параграф 66).
Слідча суддя зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, а тому такий запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави для звільнення у розмірі 630 600 гривень є пропорційним, та забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 183, 193 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
У задоволені клопотання адвоката Постернака Олександра Геннадійовича, про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Родинське, Покровського (Красноармійського) району, Донецької області, громадянина України, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.10.2020 року (справа № 991/8680/20), у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя Широка К. Ю.