Документ № 93227176

Справа № 991/9342/20

Провадження №11-сс/991/970/20

УХВАЛА

26 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панкулича В. І.,

суддів Боднара С. Б., Панаіда І. В.,

за участю секретаря судового засідання Музики Х. І.,

прокурора Снігєрьова О. М.

захисника Іщенка О. Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.11.2020 року у кримінальному провадженні № 52020000000000497 від 04.08.2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.1 ст.255 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Детектив Національного антикорупційного бюро України звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави в розмірі 2 102 000 гривень, що становить 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Також просив у випадку внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

В обґрунтування клопотання зазначив, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.1 ст.255 КК України. Зокрема, ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а саме коштами ДП «Селидіввугілля» на суму 20 541 550,19 грн., вчиненому повторно в особливо великих розмірах у складі злочинної організації спільно з невстановленою особою, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; коштами ДП «Мирноградвугілля» на суму 20 060 396,49 грн., вчиненому повторно в особливо великих розмірах в складі злочинної організації спільно з невстановленою особою, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; коштами «Шахтоуправління Південнодонбаське № 1» на суму 10 574 000,91 грн., вчиненому повторно в особливо великих розмірах у складі злочинної організації спільно з невстановленою особою, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11

04.08.2020 року матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_1 виділені в окреме кримінальне провадження № 52020000000000497.

Детектив вважає, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Крім того, у кримінальному провадженні існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний переховується від органів досудового розслідування та суду, не з`являється на виклики для проведення процесуальних та слідчих дій, не повідомляє про причини свого неприбуття. Детективам Національного антикорупційного бюро України не вдалося вручити особисто ОСОБА_1 повідомлення про підозру від 16.03.2020 року, у зв`язку з неможливістю встановити його місцезнаходження. У ході досудового розслідування встановлено, що у січні 2020 року поза пунктом пропуску ОСОБА_1 виїхав на тимчасово окуповану територію Донецької області та на даний час його місцеперебування невідоме.

Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 17.03.2020 року оголошено розшук ОСОБА_1 , а постановою від 06.10.2020 року - його міжнародний розшук.

Існують також ризики, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Наведене, за висновком детектива, свідчить про неможливість запобігти ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому слід обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.11.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання.

Ухвала мотивована тим, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо оголошеного в міжнародний розшук підозрюваного не обмежується певним строком. При обранні такого запобіжного заходу не передбачено можливість визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу з покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України у разі її внесення. Наведені питання вирішуються при постановленні ухвали про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий суддя не зобов`язаний визначати в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо оголошеного у міжнародний розшук підозрюваного дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого кримінальним процесуальним кодексом, оскільки термін дії такої ухвали спливає через сорок вісім годин з часу доставки підозрюваного після його затримання до місця кримінального провадження для застосування обраного запобіжного заходу. Таким чином, вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо оголошеного у міжнародний розшук підозрюваного на визначений строк, як зазначав у клопотанні про обрання запобіжного заходу детектив, суперечить вимогам закону.

На вказану ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказує, що слідчим суддею не враховано порядок розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного, якого оголошено у міжнародний розшук. За твердженням прокурора, слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук. У такому випадку після затримання особи та не пізніше ніж через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу. Зазначає, що кримінально-процесуальне законодавство не зобов`язує сторону обвинувачення подавати нове клопотання про застосування обраного запобіжного заходу після затримання підозрюваного. Таким чином для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою детективом було зазначено строк дії запобіжного заходу, обґрунтовано розмір застави та необхідність покладення обов`язків на підозрюваного.

В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу, навів доводи в її обґрунтування.

Захисник заперечував проти задоволення апеляційної скарги в повному обсязі.

За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційної скарги прокурора без задоволення з таких мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Частиною шостою встановлено, що слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відмовляючи в задоволенні клопотання про обрання та застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що підозрюваний оголошений в міжнародний розшук, а відтак до нього не може бути застосовано такий запобіжний захід з визначенням строку його дії у 60 днів та розміру грошової застави, покладенням процесуальних обов`язків.

Колегія суддів критично оцінює зазначений висновок слідчого судді як підставу для повної відмови в задоволенні клопотання детектива, оскільки оголошення підозрюваного в міжнародний розшук не перешкоджає обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без його застосування у відповідності до вимог ч.6 ст.193 КПК України, що і було частиною клопотання детектива.

Разом з тим, слідчий суддя не врахував належним чином тієї обставини, що в обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 детектив посилається на наявність в органу досудового розслідування інформації про виїзд підозрюваного на тимчасово окуповану частину Донецької області. Будь-яких відомостей про перетин ОСОБА_1 кордону України, виїзд за її межі до іншої країни матеріали клопотання не містять.

Донецька область є територією України, а тимчасова окупація її частини іншою країною не змінює такий правовий режим цілісності території України. При цьому, слід враховувати, що внаслідок окупації держава позбавлена можливості контролювати окуповану частину своєї території, на цій території не діють жодні інші державні утворення, визнані такими за нормами міжнародного права. Сам факт звернення уповноважених державних органів України до міжнародних установ з метою розшуку підозрюваного на окупованій території може розцінюватися як визнання цієї території такою, що належить іншій державі. Це суперечить закріпленим Конституцією України принципам цілісності території України та її державного суверенітету. Україна самостійно розшукує осіб на власній території, а тому оголошення підозрюваного у міжнародний розшук колегія суддів вважає безпідставним.

Встановивши, що орган досудового розслідування посилається на переховування підозрюваного на тимчасово окупованій території Донецької області, тобто, в Україні, а також з огляду на відсутність в матеріалах клопотання будь-яких відомостей про його виїзд до іншої країни світу, слідчий суддя, на переконання колегії суддів, мав закрити провадження на підставі ч.6 ст.9 КПК України, оскільки таке клопотання може бути розглянуто тільки за участю підозрюваного (з урахуванням того, як повідомив прокурор в судовому засіданні, що орган досудового розслідування раніше отримав дозвіл на затримання підозрюваного з метою доставки його в суд).

Не дивлячись на критичну оцінку висновків слідчого судді щодо мотивів відмови в задоволенні клопотання та не закриття ним провадження за таким клопотанням, колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу прокурора, оскільки відсутні підстави для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з вищенаведених причин, ухвала про відмову в задоволенні клопотання по своїй суті не суперечить основним засадам кримінального провадження, її постановленням не заподіяно шкоди охоронюваним правам і свободам учасників кримінального провадження чи інших осіб.

Усвідомлюючи проблеми даного кримінального провадження, пов`язані з тимчасовою окупацією частини території України, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що їх слід вирішувати за наявності достатніх підстав з застосуванням правових механізмів спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.

Керуючись статтями 9, 193, 407, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.11.2020 року у кримінальному провадженні № 52020000000000497 від 04.08.2020 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. І. Панкулич

Судді С. Б. Боднар

І. В. Панаід