Документ № 93247836

Справа № 991/9613/20

Провадження1-кс/991/9850/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка К. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Пузира В. Р.,

захисника Рижук М. С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Семеновича Святослава Михайловича, в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на повідомлення слідчого про підозру у кримінальному провадженні № 52018000000000251 від 14.03.2018 року,

ВСТАНОВИЛА

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Семеновича С. М. (скаржника), подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 52018000000000251 від 14.03.2018 року, зокрема, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (КК України).

Скаржник зазначив, що адвокатське об`єднання «Семенович і партнери» здійснює захист прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52018000000000251 від 14.03.2018 року, якому 13.01.2020 року старший детектив - заступник керівника Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (Національне бюро, НАБУ) Єгізаров Р. А. повідомив про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Скаржник вважає, що існують об`єктивні підстави для скасування цієї підозри, а кримінальне провадження підлягає закриттю, а тому він просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 13.01.2020 року у кримінальному провадженні № 52018000000000251 від 14.03.2018 року, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Слідча суддя розглянула матеріали скарги та документи, що її обґрунтовують.

Обґрунтування скарги

Скаржник зазначає, що Національне бюро здійснює досудове розслідування, а Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52018000000000251 від 14.03.2018 року. Він звертає увагу на те, що фактичні обставини справи не вказують на достатність та обґрунтованість підозри ОСОБА_1 .

Так, скаржник зазначає про обставини, зазначені у повідомленні про підозру. ОСОБА_1 був директором КП «Спецжитлофонд» у період з 02.01.2015 року по 09.03.2016 року. У 2014 році це комунальне підприємство уклало із ТОВ «БВК УРБІ» договір купівлі-продажу майнових прав на 52 квартири у будинку за адресою АДРЕСА_1 . Він, за твердженнями органу досудового розслідування, одноособово, без погодження з інвестиційним відділом КП «Спецжитлофонд», уклав та підписав 20 договорів щодо відступлення частини прав та обов`язків за договором купівлі-продажу майнових прав на квартири ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна», за заниженою вартістю. Він, як стверджує сторона обвинувачення, порушив норми законодавчих та інших нормативно-правових актів (абз. 3 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст.ст. 11, 15 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», п.п. 2.4, 4.17, 5.3.5, 5.3.6, 5.5.5 Правил фонду фінансування будівництва, затверджених рішенням правління ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» № 2666 від 31.10.2013 року). Таким чином, ОСОБА_1 , на думку сторони обвинувачення, підозрюється у зловживанні службовим становищем тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних осіб, використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам у розмірі 5 895 430 грн, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Натомість, скаржник заперечує ці обставини. Він вказує на те, що у КП «Спецжитлофонд» не було правових підстав ініціювати розірвання зазначених договорів та укладання нових договорів. Сторона обвинувачення хибно зазначає, що було укладено нові договори купівлі-продажу майнових прав - насправді ж було лише здійснено заміну сторони у договірному зобов`язанні. Жодних негативних наслідків у цьому для КП «Спецжитлофонд» не настало, на що вказують судова економічна експертиза, акт ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Спецжитлофонд» та інші докази, що підтверджують прибуток від фінансово-господарських операцій КП «Спецжитлофонд» із ТОВ «БВК УРБІ» та ТОВ «Роял Білдінгс Девелопмент Україна», а також недоведеність втраченої (упущеної) вигоди. Скаржник також зазначив, що показання свідків, підозрюваного вказують на те, що переуступлення майнових прав на частину об`єктів нерухомості відповідало чинному законодавству та вимогам нормативних актів.

Скаржник також зазначив про відсутність складу злочину в діях ОСОБА_1 . З оголошеної ОСОБА_1 підозри не вбачається наявність спеціальної мети вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, а саме отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, як необхідного елементу суб`єктивної сторони злочину.

Доводи сторін

Інтереси підозрюваного ОСОБА_1 представляла захисник Рижук М. С. (на підставі ордеру). Вона та підозрюваний підтримали доводи, зазначені у скарзі, та попросили її задовольнити. Оскільки у судовому засіданні піднімалося питання щодо того, чи підлягає ця скарга розгляду (зокрема, через те, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за цим кримінальним провадженням були внесені 14.03.2018 року), захисник зазначила, що згідно із витягом із Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження було зареєстрована 14.03.2018 року о 21:00:38, а тому варто відраховувати початок кримінального провадження від наступного дня.

Детектив НАБУ не з`явився у судове засідання, хоча був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення. У запереченні він зазначив, що кримінальне провадження було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2018 року, у час, коли положення про можливість оскарження повідомлення про підозру ще не були внесені до Кримінального процесуального кодексу України. Тому, він попросив слідчу суддю прийняти рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою. Він надав витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 52018000000000251 від 14.03.2018 року.

Мотивація суду

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. Тому, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи учасників судового засідання, слідча суддя дійшла до такого.

Слідча суддя встановила, що кримінальне провадження № 52018000000000251 дійсно було розпочате 14.03.2018 року.

Частина 1 статті 303 КПК України у редакції, чинній на момент розгляду клопотання, зазначає, що на досудовому провадженні підозрюваний, його захисник чи законний представник можуть оскаржити повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України). Втім, необхідно зазначити, що такі положення було додано Законом України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, що вносив зміни до КПК України. У примітці щодо доповнень та змін до статті чітко зазначається, що такі зміни «не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін». Через три місяці після набрання чинності Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII частину першу статті 303 доповнили пунктом 10 відповідно до підпункту 23 пункту 7 параграфа 1 розділу 4 Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII. Це передбачено положеннями пункту 4 параграфу 2 «Прикінцеві положення» Закону України № 2147-VIII - підпункти 11 - 27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Закон набрав чинності 15.12.2017 року, відповідно, положення про оскарження повідомлення про підозру були введені у КПК України через три місяці від цієї дати та почали діяти з 16.12.2018 року. Оскільки провадження було відкрите 14.03.2018 року, станом на тоді діяла інша редакція цієї статті КПК України на момент внесення.

Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню. Цю підставу для відмови неможливо було достовірно встановити на етапі відкриття провадження за скаргою, оскільки скаржник не надав витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, які приймаються за результатами розгляду скарги. Втім, рішення по скарзі не може бути прийнято, оскільки вона подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню. Відкрите (розпочате) провадження, у разі якщо під час судового розгляду виявлено обставини, які б на етапі відкриття провадження стали підставою для відмови у його відкритті, підлягає закриттю. Це рішення узгоджується з нормами ч. 6 ст. 9 КПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 303-307 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Закрити провадження за скаргою адвоката Семеновича Святослава Михайловича, в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на повідомлення слідчого про підозру у кримінальному провадженні № 52018000000000251 від 14.03.2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідча суддя Широка К. Ю.