- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Михайленко Д.Г.
- Суддя (АП ВАКС) : Калугіна І.О., Семенников О.Ю.
- Секретар : Онуфрієнко І.В.
Справа № 991/9074/20
Провадження №11-сс/991/969/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого Михайленка Д. Г., суддів Калугіної І. О., Семенникова О. Ю.,
за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,
учасники судового провадження: захисник Любий А. В.,
розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Любого Андрія Васильовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.11.2020 про відмову у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні № 42015000000000815 від 30.04.2015.
Історія провадження
1.Прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - прокурори САП) здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42015000000000815 від 30.04.2015 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 -частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
2.01.10.2020 захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат Любий А. В. подав до прокурора клопотання з вимогами: (1) скасувати постанову слідчого від 14.01.2015 про оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_1 ; (2) внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомості про припинення розшуку ОСОБА_1 ; (3) повідомити Службу безпеки України про припинення розшуку ОСОБА_1 .
3.09.10.2020 прокурор своєю постановою відмовив у задоволенні цього клопотання.
4.05.11.2020 захисник подав до слідчого судді Вищого антикорупційного суду скаргу на бездіяльність прокурора в порядку пункту 1 частини 1 статті 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), в якій просив скасувати постанову прокурора від 09.10.2020 та зобов`язати прокурора: (1) скасувати постанову слідчого від 14.01.2015 про оголошення у розшук підозрюваного ОСОБА_1 ; (2) внести до ЄРДР відомості про припинення розшуку ОСОБА_1 ; (3) повідомити Службу безпеки України про припинення розшуку ОСОБА_1 .
5.09.11.2020 слідчий суддя відмовив у відкритті провадження за цієї скаргою.
6.23.11.2020 на зазначену ухвалу захисник подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст та мотиви оскаржуваної ухвали слідчого судді
7.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.11.2020 відмовлено у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність прокурора.
8.Слідчий суддя обґрунтував своє рішення таким: (1) захисник подав скаргу на підставі пункту 1 частини 1 статті 303 КПК на бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; (2) доводи скарги зводяться до незгоди з постановою прокурора від 09.10.2020 про відмову в задоволенні клопотання захисту з підстав її невмотивованості та невідповідності вимогам КПК; (3) оформлена постановою відмова прокурора у задоволенні клопотання захисника не може розцінюватись як бездіяльність прокурора в розумінні пункту 1 частини 1 статті 303 КПК; (4) неможливість оскарження до слідчого судді постанови прокурора про відмову в задоволенні клопотання про скасування рішення про оголошення підозрюваного в розшук КПК компенсується правом оскаржити постанову прокурора до Генерального прокурора чи керівника САП.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги
9.В апеляційній скарзі захисник висловив прохання скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу; скасувати постанову прокурора від 09.10.2020 та зобов`язати прокурора: (1) скасувати постанову слідчого від 14.01.2015 про оголошення розшуку ОСОБА_1 ; (2) внести до ЄРДР відомості про припинення розшуку ОСОБА_1 ; (3) повідомити Службу безпеки України про припинення розшуку ОСОБА_1 .
10.В обґрунтування цих вимог захисник зазначив, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про те, що бездіяльність прокурора, щодо якої подана скарга, не відповідає вимогам частини 1 статті 303 КПК з таких мотивів: (1) відповідно до статті 220 КПК клопотання захисту про виконання процесуальних дій прокурор зобов`язаний задовольнити за наявності відповідних підстав; (2) клопотання захисника про скасування постанови слідчого від 14.01.2015 про оголошення розшуку ОСОБА_1 та вчинення дій містило відповідні підстави для його задоволення; (3) прокурор безпідставно не задовольнив клопотання та не вчинив процесуальних дій, зазначених в клопотанні в строк, визначений частиною 1 статті 220 КПК, чим допустив бездіяльність, передбачену пунктом 1 частиною 1 статті 303 КПК. З цих підстав скарга відповідає вимогам КПК та підлягає задоволенню, при цьому захисник навів мотиви в обґрунтування вимог скарги по суті.
Позиції учасників провадження
11.Захисник Любий А. В. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
12.Від прокурора надійшли письмові заперечення, в яких він просив провести судове засідання у відсутність сторони обвинувачення та відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Оцінка та мотиви Суду
13.Як вбачається з апеляційної скарги, захисник оскаржує бездіяльність прокурора щодо невчинення ним дій за клопотанням захисту від 01.10.2020, що містить такі вимоги: (1) скасувати постанову слідчого від 14.01.2015 про оголошення розшуку ОСОБА_1 ; (2) внести до ЄРДР відомості про припинення розшуку ОСОБА_1 ; (3) повідомити Службу безпеки України про припинення розшуку ОСОБА_1 . Останні дві вимоги скарги є похідними від вимоги про скасування постанови від 14.01.2015.
14.Таким чином, для правильного вирішення апеляційної скарги Суд має встановити: чи є бездіяльністю прокурора в розумінні пункту 1 частини 1 статті 303 КПК [яка полягає у невчиненні ним інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК строк] його відмова, оформлена постановою, в задоволенні клопотання захисту про скасування постанови слідчого від 14.01.2015 про оголошення в розшук підозрюваного.
15.На це питання Суд надає негативну відповідь з мотивів, наведених нижче.
16.На досудовому провадженні захисником може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК строк (пункт 1 частини 1 статті 303 КПК).
17.З наведеного формулювання бездіяльності прокурора, яка може бути оскаржена до слідчого судді, випливає три необхідні умови, які повинні мати місце, щоб була можливість задіяти судовий спосіб оскарження такої бездіяльності на етапі досудового розслідування: (1) клопотання має стосуватись необхідності проведення процесуальної дії; (2) обов`язок вчинити таку дію покладається КПК на прокурора; (3) такий обов`язок має бути виконаний у встановлений КПК строк.
18.У цьому провадженні захисник оскаржує постанову прокурора від 09.10.2020 про відмову в задоволенні клопотання захисника про скасування постанови слідчого від 14.01.2015 про оголошення підозрюваного у розшук. При цьому адвокат кваліфікує вказану постанову прокурора не як рішення, а як бездіяльність прокурора, яка полягає у невчиненні дій щодо задоволення його клопотання та відповідно скасування зазначеної вище постанови слідчого від 14.01.2015, яка (бездіяльність), на його думку, може бути оскаржена на підставі пункту 1 частини 1 статті 303 КПК. З такими доводами Суд не погоджується з огляду на зазначене нижче.
19.Так, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді (частина 1 статті 110 КПК). Рішення прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК, а також коли прокурор визнає це за необхідне (частина 3 статті 110 КПК).
20.Клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій прокурор зобов`язаний розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова (стаття 220 КПК).
21.Таким чином, постанова про відмову в задоволенні клопотання про скасування постанови слідчого від 14.01.2015 про оголошення підозрюваного у розшук є процесуальним рішенням прокурора.
22.Оскарження як бездіяльності прокурора, як це передбачено пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК, можливе лише у випадках, коли клопотання, яке подане в порядку статті 220 КПК (1) залишилося взагалі без будь-якого процесуального реагування або (2) у разі реагування на нього будь-яким іншим чином, ніж шляхом винесення мотивованої постанови, що повинно кваліфікуватись як неналежне процесуальне реагування на клопотання. Винесення за результатами розгляду клопотання вмотивованої постанови, як це передбачено частиною 2 статті 220 КПК, не може вважатися бездіяльністю прокурора, яка підлягає оскарженню до слідчого судді на підставі пункту 1 частини 1 статті 303 КПК.
23.Отже, оформлена постановою від 09.10.2020 відмова прокурора в задоволенні клопотання захисту про скасування постанови слідчого про оголошення підозрюваного в розшук не є бездіяльності в розумінні пункту 1 частини 1 статті 303 КПК. Додатковим свідченням на користь цього висновку Суду є те, що законодавець на підставі частини 1 статті 303 КПК допускає оскарження слідчому судді на досудовому розслідуванні (і кваліфікує їх саме як рішення, а не як бездіяльність) вичерпний перелік рішень прокурора про відмову в задоволенні клопотання (скарги): рішення про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій (пункт 7), рішення про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування (пункт 9-1), рішення про відмову в визнанні потерпілим (пункт 5), відмова прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини 1 статті 284 КПК (пункт 11).
24.У цьому провадженні захисник оскаржує не бездіяльність прокурора, а його рішення, прийняте за результатами розгляду клопотання у формі постанови від 09.10.2020, про відмову у його задоволенні. Вказане підтверджується не лише мотивами скарги, а й безпосередньо її вимогою саме про скасування рішення прокурора - постанови від 09.10.2020, інша вимога скарги (про зобов`язання скасувати постанову слідчого, внести відомості до ЄРДР та повідомити СБУ) є похідними від згаданої раніше. При цьому сам факт подання захисником клопотання про скасування постанови слідчого від 14.01.2015 не є безумовною підставою для його задоволення та скасування прокурором оскаржуваного рішення слідчого.
25.Постанова прокурора від 09.10.2020 про відмову в задоволенні клопотання про скасування постанови слідчого від 14.01.2015 про оголошення підозрюваного у розшук не належить до вичерпного переліку рішень прокурора, які можуть бути оскарженні на підставі статті 303 КПК. При цьому КПК не передбачає повноважень слідчого судді оцінювати обсяг чи правильність викладених у постанові прокурора, яка не підлягає згідно зі статтею 303 КПК окремому оскарженню, мотивів відмови чи часткової відмови у задоволенні клопотання. Повноваженнями по перевірці таких постанов у частині їх мотивації КПК наділяє інших суб`єктів [суд (частина 2статті 303 КПК) та керівників органів прокуратури (частина 6 статті 36 КПК)].
26.Фактично у цьому провадженні захисник своє право на оскарження рішення прокурора, яке не оскаржується під час досудового розслідування, намагається безпідставно трансформувати у скаргу на бездіяльність прокурора, яка передбачена пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК.
27.Враховуючи викладене вище, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що постанова від 09.10.2020 про відмову в задоволенні клопотання захисника про скасування постанови слідчого про оголошення підозрюваного у розшук не охоплюється переліком рішень, дій та бездіяльності, який закріплений в частині 1 статті 303 КПК. У зв`язку з чим законно відмовив у відкритті провадження за скаргою захисника.
28.Висновки Суду узгоджуються з практикою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в аналогічних справах (наприклад, ухвала від 09.09.2020 у справі № 991/6409/20, ухвала від 01.06.2020 у справі № 991/3612/20, ухвала від 21.12.2019 у справі № 991/2562/19, ухвала від 24.04.2020 у справі № 991/3079/20, ухвала від 18.03.2020 у справі № 991/1877/20, ухвала від 02.06.2020 у справі № 991/3453/20).
29.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК). Так, в ухвалі ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі Скорик проти України зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Безумовно, право доступу до судів не є абсолютним, але може бути обмежене; це дозволено в тому розумінні, що право доступу «за своєю суттю вимагає регулювання державою, регулювання якої може змінюватися за часом та місцем відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих людей». Тим не менш, застосовані обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати доступ до особи таким чином або настільки, що порушується сама суть права (рішення у справі Ashingdane v. the United Kingdom від 28.05.1985, заява № 8225/78, § 57).
30.Наведені висновки ЄСПЛ хоча і сформульовані щодо випадків, які відмінні від оскарження судового рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою на постанову прокурора про відмову в задоволенні клопотання захисника про скасування постанови слідчого про оголошення підозрюваного у розшук, проте встановлюють деякі загальні вимоги щодо прийнятності скарг і у кримінальному провадженні, зокрема, на етапі досудового розслідування. Так, законодавець у КПК, як це було мотивовано вище, чітко висловився щодо неможливості оскарження постанови прокурора про відмову у задоволенні клопотання захисника про скасування постанови слідчого про оголошення підозрюваного у розшук. При цьому це обмеження не може вважатися таким, що порушує саму суть права на судове оскарження, оскільки доводи, викладені в скарзі, хоча і не можуть бути розглянуті слідчим суддею на етапі досудового розслідування по суті, проте це компенсується тим, що такі скарги (1) можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 (частина 2 статті 303 КПК); (2) можуть бути звернені до прокурора вищого рівня для перевірки та скасування незаконних й необґрунтованих постанов прокурорів нижчого рівня (частина 6 статті 36 КПК).
31.З огляду на зазначене, встановлення законодавцем такого обмеження права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора на досудовому провадженні (шляхом встановлення їх вичерпного переліку) має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через збалансоване регулювання кількості справ, що надходять до слідчих суддів та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.
Щодо інших доводів апеляційної скарги
32.Суд не розглядає доводи захисника по суті скарги, оскільки у цьому провадженні предметом апеляційного розгляду є перевірка виключно законності відмови слідчого судді у відкритті провадження за скаргою. Суд апеляційної інстанції не може вирішувати по суті скарги, якщо вони не були предметом розгляду слідчого судді, перебираючи таким чином на себе повноваження слідчого судді (першої інстанції) та позбавляючи учасників провадження права на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді у випадках, встановлених КПК.
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
33.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін (пункт 1 частини 3 статті 407 КПК).
34.З наведених вище мотивів слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що відмова прокурора, оформлена постановою від 09.10.2020, в задоволенні клопотання захисту від 01.10.2020 про скасування постанови про оголошення в розшук підозрюваного та про вчинення інших дій не є бездіяльністю прокурора в розумінні пункту 1 частини1 статті 303 КПК.
35.З цих підстав в задоволенні апеляційної скарги адвоката Любого А. В. слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
36.Керуючись статтями 110, 303, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.11.2020 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Г. Михайленко
Судді І. О. Калугіна
О. Ю. Семенников