- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
- Захисник/адвокат : Сіліної М.Д.
Справа № 991/9658/20
Провадження1-кс/991/9898/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В, за участю секретаря судових засідань Волощенко С.В., особи, що звернулась із скаргою - адвоката Сіліної М.Д., розглянувши скаргу адвоката Сіліної Марини Дмитрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р.,
В С Т А Н О В И В :
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Сіліної Марини Дмитрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову виконуючого обов`язки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О. від 11 вересня 2020 року про відмову в задоволенні скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Дьоміна Дениса Сергійовича на недотримання розумних строків прокурором під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р., досудове розслідування в якому здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України, зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України, в якій просить:
- скасувати постанову виконуючого обов`язки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О. від 11 вересня 2020 року про відмову в задоволенні скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Дьоміна Дениса Сергійовича на недотримання розумних строків прокурором щодо закриття кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013 р.;
- зобов`язати виконуючого обов`язки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О. надати обов`язкові для виконання вказівки прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Сидоренку В.А. та/або іншому прокурору групи, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р., закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 на підставі п.10 ч. 1 ст. 284 КПК України (у зв`язку із спливом строку досудового розслідування);
- зобов`язати прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Сидоренка В.А. та/або іншого прокурора групи, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р., закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 на підставі п.10 ч. 1 ст. 284 КПК України (у зв`язку із спливом строку досудового розслідування).
Скарга мотивована тим, що адвокат Дьомін Д.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до прокурора вищого рівня із скаргою від 31.07.2020 р. на недотримання розумних строків прокурором щодо закриття кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013 р.відносно ОСОБА_1 на підставі п.10 ч. 1 ст. 284 КПК України (у зв`язку із спливом строку досудового розслідування). За результатами розгляду відповідної скарги виконуючий обов`язки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищук М.О. прийняв постанову від 11.09.2020 р. про відмову у задоволенні скарги, яка, на думку скаржника, є необґрунтованою, безпідставною та незаконною з наступних підстав:
- повідомлення про підозру відносно ОСОБА_1 було складено 17.11.2019 р., постановою від 08.01.2020 р. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р. було продовжено до 6 місяців, отже, строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчився 17.05.2020 р., з урахуванням тієї обставини, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02.06.2020 р. постанова від 11.02.2020 р. про зупинення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні була скасована та згідно положень абз. 2 ч. 5 ст. 219 КПК України строки зупинення досудового розслідування з 11.02.2020 р. по 02.06.2020 р. включаються до строків, передбачених ст. 219 КПК України, а тому вбачаються правові та фактичні підстави для негайного закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України;
- посилання в.о. керівника САП Грищука М.О. як на підставу відмови у задоволенні скарги на те, що до кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013 р. не можуть бути застосовані положення абз. 2 ч. 5 ст. 219 КПК України щодо включення строку із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею у строки, передбачені ст. 219 КПК України, оскільки положення даної статті застосовуються до кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР після 15.03.2018 р. згідно пункту 4 § 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, а кримінальне провадження № 12013220540000400 внесене до ЄРДР 31.03.2013 р., є безпідставним та протиправними, оскільки відповідний Закон сформульовано нечітко, пункт про те, що положення про врахування строку зупинення досудового розслідування у разі скасування постанови про зупинення не має зворотньої дії, прямо суперечить як фундаментальному принципу кримінального процесуального законодавства, так і конституційному принципу зворотності дії закону в разі поліпшення становища людини, так і принципу правової визначеності;
- під час винесення оскаржуваної постанови прокурором невраховані аргументи, викладені у скарзі адвоката Дьоміна Дениса Сергійовича на недотримання розумних строків.
Крім того, скаржник зазначає, що з урахуванням того, що кримінальне провадження № 12013220540000400 має характер не складного в розумінні ст. 28 КПК України та позиції Пленуму ВССУ, викладеній у Постанові від 17.10.2014 р. № 11, поведінка ОСОБА_1 сприяла своєчасному досудовому розслідуванню у розумні строки, та не пізніше граничного строку, визначеного КПК України, характер дій слідчого і прокурора у кримінальному провадженні свідчить про безпідставне і необґрунтоване затягування і зволікання із закінченням досудового розслідування, сторона захисту вважає, що слідчими та прокурорами у кримінальному провадженні не дотримані розумні строки щодо закриття кримінального провадження у зв`язку із спливом строку досудового розслідування, що в свою чергу, є підставою для надання обов`язкових для виконання вказівок щодо строку закриття кримінального провадження.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25.11.2020 р. відкрито провадження за вищезазначеною скаргою.
В судовому засіданні особа, що звернулась із скаргою, - адвокат Сіліна М.Д., скаргу підтримала, посилаючись на викладені в ній обставини, просила задовольнити в повному обсязі.
Прокурор Сидоренко В. до суду не з`явився, надав письмові заперечення на скаргу, в яких зазначив, що частина 5 статті 219 КПК Українищодо включення строку із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею у строки, передбачені ст. 219 КПК України, викладена у редакції згідно Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, яким внесено зміни до КПК України, та у п. 4§ 2 розділу 4 цього Закону зазначено, що відповідні зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію цих змін, тобто, після 15.03.2018 р. Беручи до уваги, що відомості про кримінальне провадження за № 12013220540000400 внесено до ЄРДР 31.01.2013 р., тобто, до введення в дію положень Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, то положення 2 ч. 5 ст. 219 КПК України до даного кримінального провадження не застосовуються. Крім того, зазначив, що 01.09.2020 р. у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р. враховуючи його виняткову складністьта те, що органу досудового розслідування для завершення досудового розслідування необхідно провести значний обсяг слідчий та процесуальних дій, Генеральним прокурором задоволено клопотання детектива та продовжено строк досудового розслідування до 12 місяців, а саме - до 02.03.2020 р. Також вказав, що вимога скаржника встановити заздалегідь результат процесуальної дії - зобов`язати виконуючого обов`язки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О. надати обов`язкові для виконання вказівки процесуальному керівнику закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , є безпідставною та незаконною, оскільки виходить за межі дискреційних повноважень слідчого судді. Просив врахувати, що постановою прокурора від 13.10.2020 р. виділено з кримінального провадження № 12013220540000400 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України, в окреме кримінальне провадження № 52020000000000636, а тому, у кримінальному провадженні № 12013220540000400 ОСОБА_1 та його захисники наразі не мають жодного процесуального статусу. Просив відмовити в задоволенні скарги та провести розгляд скарги без участі прокурора.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення особи, що подала скаргу, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Відповідно до ст.308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
Під час судового розгляду встановлено, що до 13.10.2020 р. детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 року, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України.
Постановою прокурора САП Сидоренка В.А. від 13.10.2020 р. виділено з кримінального провадження № 12013220540000400 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України, в окреме кримінальне провадження № 52020000000000636.
В рамках кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013 року, адвокат Дьомін Д.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до прокурора вищого рівня із скаргою від 31.07.2020 р. на недотримання розумних строків прокурором щодо закриття кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013 р. відносно ОСОБА_1 на підставі п.10 ч. 1 ст. 284 КПК України (у зв`язку із спливом строку досудового розслідування), в якій просив надати прокурорам у кримінальному провадженні № 12013220540000400 обов`язкові для виконання вказівки щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 на підставі п.10 ч. 1 ст. 284 КПК України (у зв`язку із спливом строку досудового розслідування), посилаючись на ту обставину, що строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчився 17.05.2020 р., з урахуванням тієї обставини, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02.06.2020 р. постанова від 11.02.2020 р. про зупинення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні була скасована та згідно положень абз. 2 ч. 5 ст. 219 КПК України строки зупинення досудового розслідування з 11.02.2020 р. по 02.06.2020 р. включаються до строків, передбачених ст. 219 КПК України, а тому вбачаються правові та фактичні підстави для негайного закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Листом від 10.08.2020 р. виконуючий обов`язки керівника САП Грищук М.О. відмовив у задоволенні скарги на недотримання розумних строків.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 01.09.2020 р. за результатами розгляду скарги Дьоміна Д.С. на рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків було скасовано рішення в.о. обов`язки керівника САП Грищука М.О. , оформлене у формі листа від 10.08.2020 р. про відмову у задоволенні скарги від 31.07.2020 р. на недотримання розумних строків та зобов`язано уповноважену особу САП розглянути скаргу адвоката Дьоміна Д.С. від 31.07.2020 р.
За результатами розгляду скарги Дьоміна Д.С. на недотримання розумних строків виконуючий обов`язки керівника САП Грищук М.О. прийняв постанову від 11.09.2020 р. про відмову у задоволенні даної скарги, з тих підстав, що частина 5 статті 219 КПК України щодо включення строку із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею у строки, передбачені ст. 219 КПК України, викладена у редакції згідно Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, яким внесено зміни до КПК України, та у п. 4§ 2 розділу 4 цього Закону зазначено, що відповідні зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію цих змін, тобто, після 15.03.2018 р., в свою чергу, відомості про кримінальне провадження за № 12013220540000400 внесено до ЄРДР 31.01.2013 р., тобто, до введення в дію положень Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, то положення 2 ч. 5 ст. 219 КПК України до даного кримінального провадження не застосовуються; постановою від 01.09.2020 р. у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р. враховуючи його виняткову складність та те, що органу досудового розслідування для завершення досудового розслідування необхідно провести значний обсяг слідчий та процесуальних дій, Генеральним прокурором задоволено клопотання детектива та продовжено строк досудового розслідування до 12 місяців, а саме - до 02.03.2020 р.
Згідно положень ч.ч. 1, 3 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину (ч. 4 ст. 219 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, в рамках кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013 р. 17.11.2019 р. повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України.
Постановою заступника Генерального прокурора від 08.01.2020 р. продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р. до шести місяців.
Постановою прокурора від 11.02.2020 р. було зупинене досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р., яка, в подальшому, була скасована ухвалою Вищого антикорупційного суду від 02.06.2020 р.
Постановою Генерального прокурора від 01 вересня 2020 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р. до дванадцяти місяців, тобто, до 02 березня 2021 року.
Слідчим суддею встановлено, що відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею.
Крім того, в даній частині зазначено, що Частина статті 219 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1950-VIII від 16.03.2017; в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін - див. пункт 4 § 2 розділу 4 Закону.
В свою чергу, у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон), який набрав чинності 15 грудня 2017 року, зазначено, що Підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Зокрема, в зазначений перелік (Підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1) входить і підпункт 14 пункту 7 § 1 Закону, відповідно до якого, зокрема, слідує: у статті 219 частину третю викласти в такій редакції:
"3. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею"
Згідно положень Закону України № 3617-VIII від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» частини першу і другу статті 219 замінено чотирма новими частинами, у зв`язку з чим частини третю - п`яту статті 219 вважати відповідно частинами п`ятою - сьомою.
Отже, відповідним Законом вищезазначену ч. 3 ст. 219 КПК України замінено на ч. 5 ст. 219 КПК України, яка наразі має той самий зміст та є чинною .
З огляду на викладене, положення ч. 5 ст. 219 КПК України щодо включення строку із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею у строки, передбачені ст. 219 КПК України, вводиться в дію через три місяці після набрання чинності Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 (15 грудня 2017 року), тобто, з 15 березня 2018 року, а тому, враховуючи пункт 4 § 2 розділу 4 даного Закону, положення ч. 5 ст. 219 КПК України може застосовано до тих справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після 15 березня 2018 року.
Слідчим суддею встановлено, що згідно витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № 52020000000000636 від 13.10.2020 р., матеріали якого відносно ОСОБА_1 виділено з кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013 р., відомості про кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , первинно внесені до ЄРДР за ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України (епізод 1) 10 квітня 2014 року, за ч. 1 ст. 255 КК України (епізод 2) 10 лютого 2016 року.
Таким чином, відомості про кримінальні правопорушення за вказаними вище епізодами були внесені до ЄРДР до введення в дію підпункту 14 пункту 7 § 1 Закону, відповідно до якого частину третю (наразі частина 5) статті 219 було викладено у вищезазначеній редакції, та який не має зворотньої дії в часі.
Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК України).
Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства (ч. 1 ст. 9 КПК України).
З огляду на зазначені положення закону, частина 5 статті 219 КПК України не підлягає застосуванню в рамках кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013 р.
З урахуванням ухвали Вищого антикорупційного суду від 02.06.2020 р., якою скасована постанова від 11.02.2020 р. про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р., строк досудового розслідування в подальшому розраховувався, починаючи з 02 червня 2020 року.
В свою чергу, постановою Генерального прокурора від 01 вересня 2020 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р. до дванадцяти місяців, тобто, до 02 березня 2021 року, внаслідок виняткової складності провадженні відповідно до положень ст. 294 КПК України, зокрема, зі змісту постанови вбачається, що органу досудового розслідування для завершення досудового розслідування необхідно провести значний обсяг слідчий та процесуальних дій.
З огляду на викладене, з урахуванням положень ч. 4 ст. 219 КПК України щодо граничного строку досудового розслідування (загальний строк досудового розслідування не може перевищувати дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину), слідчий суддя дійшов висновку, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р. не сплив, досудове розслідування здійснюється в межах встановленого законом строку, а отже, відсутні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч. 1 ст. 284 КПК України, що свідчить про відсутність підстав стверджувати про недотримання прокурором у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 р. нерозумних строків
В свою чергу, оскаржувана постанова містить посилання на скаргу, яка розглядається, доводи викладені у скарзі і підстави їх відхилення, мотиви прийняття постанови, а також обставини, що дають підстави вважати, що розумні строки не порушуються.
Таким чином, скарга про недотримання розумних строків прокурором розглянута і за результатами розгляду прийнято рішення у вигляді постанови, яке здійснено в межах повноважень прокурора і відповідає обставинам справи.
Доводи скаржника, що Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017 сформульовано нечітко, пункт про те, що положення про врахування строку зупинення досудового розслідування у разі скасування постанови про зупинення не має зворотньої дії, прямо суперечить як фундаментальному принципу кримінального процесуального законодавства, так і конституційному принципу зворотності дії закону в разі поліпшення становища людини, так і принципу правової визначеності, не беруться слідчим суддею до уваги, оскільки вказаним законом чітко регулююється питання щодо строків досудового розслідування кримінальних правопорушень відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань до набрання ним чинності.
Інші доводи скарги щодо характеру кримінального провадження, характеру дій слідчого та прокурора у кримінальному провадженні, оцінки поведінки ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не мають жодного відношення до оскаржуваної постанови, не свідчать загалом про істотність порушення прокурором вимог кримінального процесуального закону та незаконність винесеної постанови.
З огляду викладені обставини, підстави для задоволення скарги адвоката Сіліної М.Д. відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 303, 306-308, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Біцюк А.В.