Пошук

Документ № 93457907

  • Дата засідання: 08/12/2020
  • Дата винесення рішення: 08/12/2020
  • Справа №: 991/9324/20
  • Провадження №: 42017000000001246
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
  • Секретар : Севрюк К.А.
  • Захисник/адвокат : Слюсаря А.А.

Справа № 991/9324/20

Провадження1-кс/991/9554/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К.А.

адвоката Слюсаря А.А.

розглянувши матеріали скарги адвоката Слюсаря Андрія Адамовича , що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , що полягає у скасуванні постанови про відмову у проведенні слідчих (розшукових) дій

ВСТАНОВИЛА:

12.11.2020 року до слідчої судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Слюсаря Андрія Адамовича (скаржника) що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , що полягає у скасуванні постанови про відмову в проведенні слідчих (розшукових )дій

Скарга стосується постанови детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Спусканюка Артема Юрійовича від 27.10.2020 про відмову в задоволенні клопотання від 22 жовтня 2020 року про допит у кримінальному провадженні № 42017000000001246 від 25.04.2017 у якості свідка ОСОБА_2 щодо службових повноважнь та участі ОСОБА_3 у тендеррних процедурах із закупівлі СПБУ В312 і В319.

Обґрунтування скарги

Слідчою групою детективів Національного бюро здійснюється досудове розслідування, а САП процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017000000001246 від 25.04.2017 за підзрою ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.1 ст. 255, ч.4 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.

В рамках даного кримінального провадження адвокатом Слюсарем А.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 подано до детектива Національного бюро клопотання про проведення слідчих і процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні, а саме про допит у якості свідка ОСОБА_2 щодо службових повноважень та участі ОСОБА_3 у тендерних процедурах із закупівлі СПБУ В312 і В319.

Необхідіність допиту ОСОБА_2 у якості свідка адвокат обгрунтовує тим, що при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження адвокатом встановлено, що покази свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказують на те, що ОСОБА_1 непричетний до процедури проведення тендерних закіпівель у ПАТ «ДАТ Чорноморнафтогаз», а за показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 він керував усіма пов`язаними із закупівлею СПБУ В 312 та В 319 процесами. На думку адвоката така невідповідність між показами свідків свідчить про невстановлення органом досудового розслідування службових повноважень ОСОБА_1 та участь його у тендерних процедурах із закупівлі СПБУ В 312 та В 2319 . Зазначає, що цією інформацією може володіти ОСОБА_2 , так як станом на момент розслідування подій він був керівником кількох департаментів НАК «Нафтогаз України», відповідальних за матеріально-технічного забезпечення та проведення закупівель, а також одночасно членом Наглядової ради ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз».Крім того вказав, що ОСОБА_2 у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 згадується сорок чотири рази.

Постановою детектива Національного бюро Спусканюка А.Ю. від 27.10.2020 адвокату було відмовлено в задоволенні клопотання.

Скаржник просить скасувати постанову про відмову у задоволенні клопотання адвоката у кримінальному провадженні № 42017000000001246 від 25.04.2017; зобов`язати детектива Національного антикорупційного забезпечити проведення допиту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , щодо службових повноважень та участі ОСОБА_1 у тендерних процедурах із закупівлі СПБУ В312 і В319.

Доводи сторін у судовому засіданні

Скаржник підтримав доводи скарги, попросив її задовольнити. Він зазначив, що постанова детектива не містить переконливих мотивів відмови у проведені допиту у якості свідка, обґрунтовується тим, що показання, які можуть бути надані ОСОБА_2 під час допиту на етапі досудового розслідування, не можуть бути визнані доказами наявності чи відсутності вини ОСОБА_1 , оскільки суд не вправі обгрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, або посилатися на них. Також те, що сторона захисту може реалізувати своє право на захист шляхом допиту ОСОБА_2 під час судового провадження. Адвокат зазначив, що 1) письмое повідомлення про підозру ОСОБА_1 грунтується, крім іншого, на показаннях, отриманих в ході досудового розслідування. Вважає, що мотивація детектива суперечить практиці сторони обвинувачення щодо використання показань, як джерел доказів ; 2) детектив у постанові не спростував необхідність проведення допиту ОСОБА_10 та аргументи сторони захисту щодо доцільності такої слідчої дії.

Детектив в судове засідання не з`явився. Надав свої письмові пояснення разом з додатками на підтвердження аргуменів, зазначених у постанові Відповідно до яких повністю підтримує позицію зазначену в постанові про відмову у задоволенні клопотання адвоката.У задоволенні скарги просив відмовити. Скаргу просив розглянути без його участі.

Відповідно до статті 306 КПК України не явка детектива в судове засідання для розгляду скарги не перешкоджає її розгляду.

Мотивація суду

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи у судовому засіданні, слідча суддя дійшла до таких висновків.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), параграфом 1, ст. 303-308 КПК України.

У частині 1 статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що підлягають оскарженню на стадії досудового розслідування. Скаржник посилається на ст. 303 КПК України, яким передбачено оскарження, зокрема, про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих(розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про скасування рішення слідчого чи ( стаття 307 КПК України).

Рішення слідчого (детектива), прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбаченим КПК України, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3 ст. 110 КПК).

При вирішенні цього питання необхідно, зокрема, оцінити підстави для проведення слідчих дій, про які просить заявник у клопотанні. У клопотанні заявник просить про допит у якості свідка ОСОБА_2

Оскільки обрання виду процесуального реагування на клопотання є повноваженням детектива (слідчого) НАБУ, слідча суддя приходить до висновку, що вона може скасувати постанову про відмову в задоволенні клопотання та зобов`язати вчинити дії, про які просить скаржник або відмовити в задоволенні.

Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею у скаргах за п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення допиту. Підставою для проведення слідчих дій є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 2 ст. 223 КПК України). Слідчі дії спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 223 КПК України).

Слідчою суддею встановлено, що групою детективів НАБУ здійснюється досудове розслідування, а САП процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017000000001246 від 25.04.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.1 ст. 366 КК України.

22.10.2020 року скаржник звернувся на адресу НАБУ з клопотанням в порядку ст.ст.93 та 220 КПК України про допит у якості свідка ОСОБА_2 щодо службових повноважень та участі ОСОБА_3 у тендерних процедурах із закупівлі СПБУ В312 і В319.

Постановою детектива НАБУ Спусканюка А.Ю. від 27.10.2020 адвокату було відмовлено в задоволенні клопотання.

Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. відповідно до ч. 1, 2 ст. 223 КПК України,

Аналізуючи норму ст. 223 КПК України, вбачається, що має бути чітко визначена мета проведення слідчої (розшукової) дії, яка має значення для здійснення неупередженого, повного та всебічного досудового розслідування.

Із змісту роз`яснень, що містяться у п. 6 Узагальнень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 вбачається, що під час розгляду скарг на відмову слідчого, прокурора у проведенні слідчих (розшукових) дій, слідчий суддя, враховуючи завдання кримінального провадження, має встановити, чи була така відмова обґрунтованою та належним чином мотивованою, і чи в результаті її прийняття не були порушені права сторони захисту. Крім цього, оцінці підлягає і саме клопотання учасника кримінального провадження на предмет його обґрунтованості та доцільності. Враховуючи завдання і засади кримінального провадження, слідча суддя має встановити, чи була відмова детектива у задоволенні клопотання обґрунтованою та належним чином мотивованою, і чи в результаті її прийняття не були порушені права сторони захисту.

Постанова слідчого, прокурора складається, зокрема, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України. (п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України)

Насамперед, слідча суддя аналізує постанову детектива НАБУ. Із змісту оскаржуваної постанови від 27.10.2020 вбачається, що відмова щодо допиту свідка ОСОБА_2 обґрунтовується тим, що показання ОСОБА_2 на етапі досудового розслідування не можуть бути визнані доказами наявності чи відсутності вини ОСОБА_1 , оскільки суд не вправі обгрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, або посилатися на них. Також те, що сторона захисту може реалізувати своє право на захист шляхом допиту ОСОБА_2 під час судового провадження.

На переконання слідчої судді зазначена постанова детектива ,всупереч вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, не містить достатніх переконливих мотивів відмови в реалізації стороною захисту її права на збирання доказів у кримінальному провадженні № 42017000000001246 від 25.06.2017. Посилання на те, що адвокат має право самостійно опитувати осіб за їх згодою та відсутність необхідності у органу досудовою розслідування у допиті свідків, на переконання слідчого судді, не може бути достатнім та обгрунтованим в контексті Кримінального процесуального кодексу України аргументом для відмови у задоволенні клопотання сторони захисту. При цьому слідча суддя зазначає, що висновок детектива про можливість захисника самостійно допитати свідка грунтується на ч.1, 2 ст.23 , ч. 5 ст. 42, ч. 4 ст. 95 КПК України. Водночас , Кримінальний процесуальний кодекс України не містить прямої норми, яка б дозволяла захиснику здійснювати саме допит свідків. Зокрема п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлене таке право адвоката як опитувати осіб за їх згодою. При цьому опитування не є слідчою (розшуковою) дією в розумінні КПК України. Тобто висновок детектива не є таким, що грунтується на нормах кримінального процесуального закону. Слідча враховує принцип безпосередності дослідження доказів , натомість сторона захисту матиме змогу реалізувати своє право на допит свідків під час судового розгляду відповідно до ст. 352 КПК України якщо досудове розслідування буде закінчено направленням до суду обвинувального акту.

Детектив у постанові , обґрунтовуючи відмову у у допиті свідка ОСОБА_2 детектив обмежився загальними фразами та взагалі не спростовав заявлену адвокатом необхідність проведення допиту зазначеної особи, не навів даних про те, чи допитувався він у межах кримінального провадження № 42017000000001246 від 25.06.2017, чи можуть бути наявні у його свідченнях відомості, які мають значення для вищевказаного кримінального провадження тощо.

Зважаючи на викладене, постанова детектива про відмову стороні захисту в проведенні слідчої дії - допиту, є необґрунтованою та постановленою без додержання вимог ч.5 ст.110 КПК України, а тому її слід скасувати.

Натомість, слідча суддя зазначає, що розглядаючи скарги цієї категорії, слід зважати на те, що відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідча суддя співвідносить вимоги ст. 220 КПК з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження, зокрема встановленими ст. 40 КПК. Необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов`язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження. (Лист ВССУ від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування»)

Самостійність детектива НАБУ у провадженні завжди протиставляється праву сторони захисту звертатися із клопотанням про проведення слідчих дій, прийняття рішень при проведенні досудового розслідування є дискреційним повноваженням слідчого, які він приймає з урахуванням відомостей про досудове розслідування, наявної доказової бази тощо. З урахуванням вищевикладеного вимога скарги щодо зобов`язання детектива Спусканюка А. провести допит особи зазначеної у клопотанні адвоката Слюсаря А.А. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки детектив, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, що узгоджується з ч. 5 ст. 40 КПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 303, 304, 306, 307 КПК України та інших положень, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Скаргу адвоката Слюсаря Андрія Адамовича, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , що полягає у скасуванні постанови про відмову у проведенні допиту ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Скасувати постанову детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Спусканюка А. Ю про відмову у задоволенні клопотання від 27.10.2020 року.

В решті вимог, зазначених у скарзі, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідча суддя Широка К. Ю.