- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Панаід І.В.
10 грудня 2020 року Справа № 991/8977/20
Провадження №11-сс/991/975/20
ОКРЕМА ДУМКА
судді Панаіда І.В.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.11.2020 року відмовлено в задоволенні скарги на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 21.08.2020 року ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 420180000000003018 від 03.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Вказане рішення мотивовано тим, що зміна повідомлення про підозру належить до повноважень прокурора, повністю відповідає вимогам процесуального закону та була обумовлена скасуванням керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури рішення прокурора про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з ч. 5 ст. 191 КК України на ч. 2 ст. 367 КК України.
Сторона захисту оскаржила вказану ухвалу в апеляційному порядку.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 10.12.2020 року апеляційну скаргу захисника Трекке А.С. залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Вважаю за необхідне висловити окрему думку щодо постановленого судового рішення, виходячи з наступного.
15.05.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191 КК України, за фактами здійснення ДП «ЛІАЦ» виплати у розмірі 2 992 654 гривень приватному суб`єкту господарювання на виконання обов`язків за підрядними договорами, а також незаконної виплати премій працівникам цього підприємства на загальну суму 940 429,35 гривень.
Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Семака І. А. від 22.07.2020 року кримінальне провадження за фактом розтрати майна ДП «ЛІАЦ» у розмірі 2 992 654 гривень закрито з підстав, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. За фактом розтрати 940 429,35 гривень правова кваліфікація діянь ОСОБА_1 була змінена з ч. 5 ст. 191 КК України на ч. 2 ст. 367 КК України - службову недбалість, тобто, неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, у зв`язку з чим його повідомлено про зміну підозри.
13 серпня 2020 року на вищевказану постанову детективом Національного антикорупційного бюро України до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури було подано скаргу. Така скарга була задоволена частково і постановою від 20 серпня 2020 року Заступника Генерального прокурора - керівника САП Холодницького Н.І. постанова прокурора щодо зміни правової кваліфікації з ч.5 ст.191 КК України на ч.2 ст.367 КК України була скасована. Слід зазначити, що апеляційна скарга розглядається судом в межах вимог апеляційної скарги, однак суд апеляційної інстанції може вийти за такі межі, якщо це спрямовано на покращення становища особи (ст.404 КПК України).
Як вбачається з матеріалів судового провадження, подання скарги та процесуальне рішення щодо її задоволення були здійснені з істотним порушенням визначеного статтями 312, 313 КПК України триденного строку на оскарження і прийняття рішення. Більш того, матеріали судового провадження (а.с.66 т.2) взагалі не містять повного тексту постанови Заступника Генерального прокурора - керівника САП Холодницького Н.І. щодо скасування постанови про перекваліфікацію, що виключає належну оцінку обґрунтованості мотивів і правових підстав прийняття такого рішення.
Як вбачається з матеріалів провадження, 21.08.2020 року прокурором змінено повідомлення про підозру ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 367 КК України на ч. 5 ст. 191 КК України. При цьому порівняльний аналіз текстів підозр, про які було повідомлено ОСОБА_1 за ч.2 ст.367 КК України і нової підозри за ч.5 ст.191 КК України, дозволяє зробити висновок про їх абсолютну ідентичність, тобто відсутність будь-яких даних, які б вказували на обґрунтованість зміни підозри на більш тяжкий злочин. На стадії досудового розслідування прийняття рішення щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення належить до компетенції детектива чи прокурора. Однак, повноваження прокурора в кримінальному процесі повинні використовуватись розумно і мотиви відповідних рішень мають бути зрозумілими підозрюваному, адже це забезпечує належну реалізацію його прав в кримінальному провадженні.
Як повідомили сторони в судовому засіданні фактично кримінальне провадження завершено і сторона захисту здійснює ознайомлення з матеріалами кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України. З огляду на що, сторона обвинувачення повинна мати достатні докази, які не тільки обґрунтовують підозру саме за ч.5 ст.191 КК України, але й є достатніми для складання обвинувального акту щодо ОСОБА_1 за такою статтею кримінального закону, тобто ступень обґрунтованості підозри має забезпечувати можливість ОСОБА_1 готуватись для захисту в суді саме від обвинувачення за ч.5 ст.191 КК України задля дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту. Відповідні вимоги щодо обґрунтованості підстав зміни підозри та повідомлення нової підозри містяться й у статтях 278, 279 КПК України. Між тим, аналіз матеріалів, що обґрунтовують підозру за ч.5 ст.191 КК України (з огляду на завершення досудового розслідування), що враховувались як слідчим суддею так і судовою колегією апеляційної інстанції при прийнятті рішення (статут ДП «ЛІАЦ», колективний договір, наказ №5 від 19.01.17 про преміювання, видаткові та прибуткові ордери, техніко-економічне обґрунтування доцільності відчуження майна та напрямків використання коштів, акт Державної аудиторської служби України від 11.08.17, висновок від 27.09.19 за результатами проведення додаткової комісійної економічної експертизи щодо підтвердження розміру збитків, протокол огляду від 14.05.20 щодо залишку коштів ДП «ЛІАЦ», протокол огляду фінансового плану підприємства на 2017 рік), не містять достатніх даних щодо обґрунтованості підозри саме за ч.5 ст.191 КК України, що у сукупності з аналогічністю текстів повідомлених ОСОБА_1 підозр (за ч.2 ст.367 КК України та в подальшому за ч.5 ст.191 КК України) свідчить про свавільне використання повноважень прокурором в кримінальному провадженні. Більш того, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції підозрюваний ОСОБА_1 повідомив, що під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження ним встановлено, що наказ та фінансові документи щодо преміювання ним взагалі не підписувалися, про що він повідомив прокурора, подавши клопотання про проведення почеркознавчої експертизи в чому йому було відмовлено з підстав намагання сторони захисту затягування, як вважає прокурор і що останній підтвердив в судовому засіданні, строків досудового розслідування. Така позиція прокурора не узгоджується із завданнями кримінального провадження, визначеними ст.2 КПК України, за якою, зокрема жодний невинуватий не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Отже, прокурор, який повідомлений про відповідні обставини, що фактично свідчать про можливу невинуватість особи, має спростувати такі твердження підозрюваного наявними у кримінальному провадженні доказами або вжити визначених законом заходів для перевірки обґрунтованості тверджень сторони захисту, а не формально послатися на намагання сторони захисту затягувати строк досудового розслідування.
Таким чином, з огляду на завершення строку досудового розслідування, не встановлення під час апеляційного розгляду достатніх даних для обґрунтованості підозри за ч.5 ст.191 КК України і відсутність у такій підозрі від 21.08.2020 відображення будь-яких підстав перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч.2 ст.367 КК України на ч.5 ст.191 КК України, вважаю процесуальні рішення прокурора в цій частині необґрунтованими і непослідовними, такими що істотно порушують право ОСОБА_1 на захист від обвинувачення. Тому прихожу до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника, скасування рішення слідчого судді і повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 21.08.20 року, складеного прокурором Симківим Р.Я. у кримінальному провадженні № 420180000000003018 від 03.12.2018 року.
Суддя Апеляційної палати
Вищого антикорупційного суду І.В. Панаід