Документ № 93487455

Справа № 991/10097/20

Провадження1-кс/991/10351/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

прокурора САП Колотила О. О.,

захисника - адвоката Синиченка В. М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (Національного бюро, НАБУ) Сенюти Василя Євгенійовича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Калинівка, Калинівського району, Вінницької області, громадянину України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, що підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (КК України) у кримінальному провадженні № 52020000000000571 від 08.09.2020 року,

ВСТАНОВИЛА

9 грудня 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ Сенюти В. Є. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У клопотанні зазначено, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000571 від 08.09.2020 року за підозрою, зокрема, ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Короткий виклад фактичних обставин, суть і правова кваліфікація кримінального правопорушення

У клопотанні зазначається, що у кримінальному провадженні № 52020000000000571 від 08.09.2020 року розслідуються обставини можливої пропозиції надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище - Голові Фонду державного майна України (ФДМУ) ОСОБА_3 .

На підставі положень Конституції України (щодо повноважень Верховної Ради України), постанови Верховної Ради України № 118-ІХ від 19.09.2019 року (щодо призначення на посаду Голови ФДМУ) та положень підпункту 1 пункту 3 примітки до статті 368 КК України, Голова ФДМУ ОСОБА_3 з 19.09.2019 року є службовою особою, що займає особливо відповідальне становище.

ФДМУ займається управлінням об`єктами державної власності та захистом майнових прав державних підприємств, що належать до сфери управління ФДМУ на території України (пп. 3, 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про Фонд державного майна України). ФДМУ призначає відповідно до законодавства представників держави в органи управління господарських організацій, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні, визначає кандидатури незалежних членів наглядової ради, що пропонуються до обрання до складу наглядових рад господарських товариств, корпоративні права держави яких перебувають у його управлінні; виконує інші передбачені законодавством функції з управління корпоративними правами держави (пп «и», «л» п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про управління об`єктами державної власності»). У віданні ФДМУ перебуває, зокрема, АТ «Миколаївобленерго» (частка держави складає 70%). Відповідно до установчих документів АТ «Миколаївобленерго», виконавчим органом товариства є дирекція, яка складається із Генерального директора та директорів. АТ «Миколаївобленерго» відноситься до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого, за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу, якого перевищує 200 млн гривень. Тимчасове покладення виконання обов`язків керівників таких підприємств або призначення виконувачами обов`язків таких керівників здійснюється суб`єктом управління після погодження кандидатур відповідних осіб Кабінетом Міністрів України. (Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 777 від 03.09.2008 року)

У серпні 2020 року, радник Голови ФДМУ ОСОБА_4. повідомив ОСОБА_3 , що до нього звернувся ОСОБА_1 щодо працевлаштування в АТ «Миколаївобленерго». ОСОБА_4 надав йому контакти ОСОБА_1 . ОСОБА_3 погодився розглянути пропозицію ОСОБА_1 та визначив, що подальші перемовини з цих питань від його імені вестиме радник Голови ФДМУ ОСОБА_5

02.09.2020 року ОСОБА_5 зустрівся із ОСОБА_1 у приміщенні ресторану «Верховина» у місті Києві. На зустрічі також була ОСОБА_6 , яку ОСОБА_1 представив як свого радника з юридичних питань. Під час розмови, ОСОБА_1 повідомив, що працює на посаді першого заступника генерального директора АТ «Миколаївобленерго». З його слів, у керівництві підприємства відбуваються негативні події, пов`язані із судовою тяганиною між двома керівниками, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , через що підприємство не може нормально працювати. ОСОБА_1 повідомив, що має бажання стати генеральним директором АТ «Миколаївобленерго», та висловив прохання, щоби ОСОБА_3 , як Голова ФДМУ, посприяв у вирішенні цього питання.

04.09.2020 року ОСОБА_5 зустрівся із ОСОБА_1 у приміщенні ресторану «Верховина» у місті Києві для того, щоб дізнатися від ОСОБА_1 про його план розвитку АТ «Миколаївобленерго». На цій зустрічі ОСОБА_1 розповів про інвестиційну програму, про можливість залучення кредитів, готовий сприяти приватизації АТ «Миколаївобленерго» через налагодження відносин з інвесторами із Казахстану, а також зазначив, що у нього є можливість скерувати частину коштів, які будуть виділятися Європейським банком реконструкції та розвитку, та рахунки АТ «Миколаївобленерго».

Разом із тим, на зустрічі ОСОБА_1 повідомив про можливі напрями нелегального отримання прибутку в АТ «Миколаївобленерго», такі як «скрутка» лічильників великих підприємств, видача технічних умови щодо приєднання до мережі електропостачання великим підприємствам за неофіційну грошову винагороду, надання електричних потужностей в обмін на земельні ділянки біля моря та інші. ОСОБА_1 пояснив, що, як правило, один із вказаних вище напрямків приносить прибуток в розмірі близько 100-120 тис. доларів США. У разі призначення його генеральним директором АТ «Миколаївобленерго», він готовий частину із цієї неофіційної грошової винагороди віддавати ОСОБА_3 .

За цих обставин, ОСОБА_3 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про пропозицію йому неправомірної вигоди ОСОБА_1 за призначення на керівну посаду в АТ «Миколаївобленерго».

29.09.2020 року ОСОБА_5 зустрівся із ОСОБА_1 біля будівлі ФДМУ, на зустрічі також була присутня ОСОБА_6 . На зустрічі ОСОБА_1 підтвердив свій злочинний намір передати неправомірну вигоду ОСОБА_3 , повідомивши, що через 2 тижні після призначення його генеральним директором АТ «Миколаївобленерго», він знову зустрінеться з ОСОБА_5 за межами міста Києва, та під час зустрічі передасть йому обумовлену суму неправомірної вигоди для Голови ФДМУ ОСОБА_3 .

Далі, спілкування із ОСОБА_1 продовжував інший позаштатний радник на громадських засадах Голови ФДМУ ОСОБА_9 05.10.2020 року вони обоє зустрілися. ОСОБА_1 конкретизував свою пропозицію щодо надання неправомірної вигоди Голові ФДМУ, які раніше висловлював ОСОБА_5 , в частині походження коштів, як предмету неправомірної вигоди для ОСОБА_3 ОСОБА_1 сказав, що зможе вирішити питання отримання АТ «Миколаївобленерго» кредиту від уряду Данії в розмірі 10 млн доларів США, 10 відсотків з яких він передасть ОСОБА_3 як неправомірну вигоду. Також, ОСОБА_1 сказав, що за «скрутку» лічильників великих підприємств він надасть Голові ФДМУ неправомірну вигоду в розмірі 50 тис. доларів США в місяць. Крім того, він повідомив, що вирішить питання про виділення земельних ділянок біля моря, половину з яких передасть Голові ФДМУ як неправомірну вигоду за призначення на керівну посаду в АТ «Миколаївобленерго».

25.11.2020 року ОСОБА_1 , зустрівся з ОСОБА_9 в приміщенні закладу громадського харчування (пабі) «Бестія» у місті Києві. ОСОБА_1 сказав ОСОБА_9 , що надасть Голові ФДМУ неправомірну вигоду в розмірі 100 тис. доларів США за його призначення: половину - перед призначенням, а половину - після. Детектив стверджує, що на цій зустрічі, підтверджуючи стійкість своїх злочинних намірів на систематичне вчинення корупційних кримінальних правопорушень, ОСОБА_1 зазначив, що вже після призначення його на посаду генерального директора АТ «Миколаївобленерго» щомісячно буде передавати Голові ФДМУ неправомірну вигоду в розмірі 200 тис. доларів США.

На наступних зустрічах ОСОБА_1 з ОСОБА_9 03.12.2020 року та 04.12.2020 року, ОСОБА_1 підтвердив свій намір надати Голові ФДМУ неправомірну вигоду у розмірі 100 тис. доларів США за вирішення питання про призначення його на посаду АТ «Миколаївобленерго» та сказав, що половину цієї суми він передасть 08.12.2020 року за підготовку та скерування ФДМУ до Кабінету Міністрів України необхідних документів для призначення його керівником АТ «Миколаївобленерго» за підписом ОСОБА_3 ОСОБА_9 надав ОСОБА_1 проект пояснювальної записки до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України. ОСОБА_1 також попередив, що неправомірну вигоду 08.12.2020 року він передасть не особисто, а ОСОБА_9 її передасть інша особа ( ОСОБА_1 не зазначив хто).

08.12.2020 року, близько 12:30, громадянин Грузії ОСОБА_10 передав ОСОБА_9 , на прохання ОСОБА_1 , неправомірну вигоду в розмірі 50 000 доларів США за подання від імені Голови ФДМУ ОСОБА_3 пакету документів до Кабінету Міністрів України щодо погодження призначення ОСОБА_1 виконувачем обов`язків генерального директора АТ «Миколаївобленерго». Це відбулося в приміщенні пабу-ресторану «Бестія» за адресою: місто Київ, вул. Євгена Коновальця, 44.

З урахуванням цих обставин, ОСОБА_1 , на думку сторони обвинувачення, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України (умисній пропозиції службовій особі, яка займає особливе відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду, та наданні такої вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду дії з використанням наданого їй службового становища).

8 грудня 2020 року о 13:05 ОСОБА_1 затримали детективи НАБУ на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України).

Обґрунтування клопотання

Як зазначає детектив, 9 грудня 2020 року о 12:27 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Повідомлення було здійснене у кримінальному провадженні № 52020000000000571 від 08.09.2020 року.

У клопотанні зазначається, що підозра підтверджується усіма доказами у сукупності, а саме протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; протоколами від 30.09.2020 року за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_1 ; та іншими доказами.

Детектив також наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, на думку детектива, до ОСОБА_1 необхідно застосувати найбільш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів. Детектив зазначає, що ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, репутацію підозрюваного, його майновий стан, розмір одержаної неправомірної вигоди, нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, необхідно визначити підозрюваному, як альтернативу, заставу в розмірі 2 823 611 гривень (близько 1343 прожиткових мінімумів для працездатних осіб). Детектив також надав докази, що вказують на майновий стан ОСОБА_1 , членів його сім`ї.

Детектив також зазначає, що у випадку внесення застави, на ОСОБА_1 необхідно покласти додаткові обов`язки, а саме:

-не відлучатися із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду

-утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , працівниками та службовими особами АТ «Миколаївобленерго», Фонду державного майна України;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;

-носити електронний засіб контролю.

Доводи сторін

Прокурор Колотило О. О. підтримав клопотання, попросив його задовольнити. У своєму виступі він вказав на ключові аспекти клопотання, а саме на доведеність обґрунтованості підозри та ризики. Під час дослідження доказів слідчою суддею прокурор пояснив позицію сторони обвинувачення стосовно долучення конкретних доказів до клопотання.

Захисник, адвокат Сиченко В. М., заперечив проти задоволення клопотання. Він зазначив про те, що затримання ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України було незаконним, оскільки він не намагався здійснити втечу, а також через те, що він перебував на лікарняному. Щодо ризиків він зазначив, що вони є необґрунтованими. Захисник також зазначив, що розмір застави є завідомо непомірним для ОСОБА_1 з урахуванням його майнового. Він також надав додаткову інформацію про особу ОСОБА_1 та членів його сім`ї. До матеріалів справи захисник попросив долучити додаткові документи, такі як подяки, документи про народження дітей, документ про освіту його дружини та інші.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив проти задоволення клопотання. Він погодився із доводами свого захисника та зазначив про свою невинуватість.

Вислухавши прокурора, адвоката та підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, зазначеного у мотивації суду.

Мотивація суду

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

Слідча суддя досліджує такі обставини:

1.Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 (ч. 2 ст. 183 КПК України) та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).

2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив).

3.Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4.Обставини згідно ст. 178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).

5.Які обов`язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).

Дослідження обставин, зазначених у пункті 4 вище доцільно здійснювати в межах окремих питань, для яких ці обставини мають значення.

Чи може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України)

Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 2 ст. 183 КПК України). Зокрема, тримання під вартою може бути застосоване до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідча суддя оцінює матеріали клопотання та доводи сторін лише на предмет можливості застосування такого запобіжного заходу відповідно до формальних вимог статті 183 КПК України. Для цього, зокрема, необхідно встановити факт вручення підозри ОСОБА_1 та, відповідно, встановлення чи спростування факту набуття ним процесуального статусу підозрюваного.

Повідомлення про підозру

Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України). Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання (ч. 2 ст. 278 КПК України). До повідомлення про підозру також висуваються вимоги щодо змісту, визначені ст. 277 КПК України.

Сторона обвинувачення зазначає, що 09.12.2020 року о 12:27 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру, сторона захисту не заперечує проти цього твердження. Цей час також зазначено у самому повідомленні про підозру. Затримання відбулося 08.12.2020 року о 13:05, тобто повідомлення було вручено у межах 24-х годин з моменту затримання.

З урахуванням наданого слідчій судді тексту повідомлення про підозру, слідча суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було складено з дотриманням вимог, визначених статтею 277 КПК України. Слідча суддя також зазначає, що повідомлення про підозру було складене детективом НАБУ Сенютою В. Є. та погоджене з прокурором САП Колотилом О. О., які входять до групи слідчих та групи прокурорів згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно.

Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 було належно повідомлено про підозру, а тому він має статус підозрюваного у цьому провадженні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Оскільки санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, відповідно, до ОСОБА_1 може бути застосовано або обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Разом із тим, в контексті застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 , затримання, згідно з протоколом затримання ОСОБА_1 від 08.12.2020 року відповідало положенням КПК України і, зокрема, обставини вказують на правомірність такого затримання відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.

Обґрунтованість підозри

Прокурор зазначає, що у клопотанні є докази, що вказують на наявність підстав для підозри ОСОБА_1 , і що така підозра є обґрунтованою. Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання в цілому.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слідча суддя також звертає увагу на правову кваліфікацію злочинів у підозрі. Так, ОСОБА_1 інкримінується пропозиція службовій особі, яка займає особливе відповідальне становище, надати їй неправомірну вигоду, та наданні такої вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду дії з використанням наданого їй службового становища. Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, а також оцінка всіх епізодів здійснюється судом під час судового розгляду справи.

Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_1 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, зокрема, протоколів допиту свідків ОСОБА_3 від 11.09.2020 року (який зазначив про те, що до нього звернувся ОСОБА_1 та попросив посприяти у вирішенні питання працевлаштування його на керівну посаду в АТ «Миколаївобленерго» як Голову ФДМУ), ОСОБА_5 від 08.09.2020 року (який зазначив, що працює позаштатним радником Голови ФДМУ та зустрічався з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , щоб обговорити можливість сприяння Головою ФДМУ у питанні працевлаштування його на керівну посаду в АТ «Миколаївобленерго» як Голову ФДМУ; на цій зустрічах ОСОБА_1 повідомляв, що він, будучи генеральним директором АТ «Миколаївобленерго», отримуватиме неофіційний прибуток, частина з якого буде передаватися у ФДМУ), ОСОБА_9 від 06.10.2020 року (який зазначив, що працює позаштатним радником Голови ФДМУ та зустрічався з ОСОБА_1 з приводу працевлаштування в АТ «Миколаївобленерго», і на цих зустрічах ОСОБА_1 підтверджував свої наміри надавати неправомірну вигоду Голові ФДМУ, а також пояснював, якими неофіційними способами він може отримувати грошові кошти для надання неправомірної вигоди Голові ФДМУ); протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтроль особи стосовно ОСОБА_1 від 30.09.2020 року, 06.10.2020 року, 06.11.2020 року, 27.11.2020 року, 04.12.2020 року, де зафіксовані розмови ОСОБА_1 із зазначеними раніше особами; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 08.12.2020 року, де той зазначає, що 08.12.2020 року він перебував із ОСОБА_1 в ресторані «Бестія», де ОСОБА_1 попросив його передати особі, яка також буде в ресторані, картонну коробку, і повідомив, що в коробці знаходяться гроші, які потрібно віддати в якості повернення боргу; протоколом обшуку від 08.12.2020 року у приміщенні ресторану «Бестія» за адресою: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 44, де зазначається, що під час обшуку було виявлено та вилучено грошові кошти у на суму 50 000 доларів США, паперова коробка та поліетиленові пакети, а також зовнішній портативний накопичувач Apacer із записом з відеореєстратора, встановленого у цьому закладі; іншими доказами. Також, слідча суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_3 , на підставі положень Конституції України (щодо повноважень Верховної Ради України), постанови Верховної Ради України № 118-ІХ від 19.09.2019 року (щодо призначення на посаду Голови ФДМУ) та положень підпункту 1 пункту 3 примітки до статті 368 КК України, є Головою ФДМУ з 19.09.2019 року, а, отже, є службовою особою, що займає особливо відповідальне становище

В цілому обставини, які підтверджує сторона обвинувачення, з урахуванням відносин ОСОБА_1 з ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , предмету розмов та подальших дій ОСОБА_1 можуть вказувати на можливу пропозицію та подальше надання неправомірної вигоди ОСОБА_1 за призначення його на керівну посаду в АТ «Миколаївобленерго». Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, а також оцінка всіх епізодів здійснюється судом під час судового розгляду справи.

Зважаючи на викладену мотивацію у попередніх абзацах, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_1 дій, що кваліфікуються за ч. 4 ст. 369 КК України.

Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив)

Далі, слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 178 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про чотири такі ризики.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Прокурор зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, за який кримінальним законом передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. У випадку засудження ОСОБА_1 за вчинення тяжкого корупційного злочину до нього може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна. ОСОБА_1 повідомляв, що він турбується з приводу своєї безпеки та можливості бути затриманим правоохоронними органами, оскільки Голова ФДМУ ОСОБА_3 вже був викривачем у кількох кримінальних провадженнях. У зв`язку з цим з метою уникнення можливого викриття правоохоронними органами ОСОБА_1 неодноразово наполягав на тому, що неправомірну вигоду він передасть не в місті Києві, а в безпечний для нього час та місці, а саме під час риболовлі на земельній ділянці за межами міста Києва, яка належить йому особисто. Також ОСОБА_1 сказав, що з метою конспірації неправомірну вигоду він буде надавати не особисто, а її передасть ОСОБА_9 інша особа, хто саме ОСОБА_1 не повідомив. Зазначене свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_1 повністю розуміє наслідки вчинення злочину та впевнений у тому, що йому вдасться ухилитися від кримінальної відповідальності. Під час зустрічей з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 він демонстрував впевненість у безкарності своїх вчинків, свою впливовість у системі правоохоронних органів. Так, прокурор зазначає, що під час зустрічей 04.09.2020 року та 05.10.2020 року ОСОБА_1 повідомив, що з приводу незаконних напрямків заробітку в діяльності АТ «Миколаївобленерго» обізнані керівники правоохоронних органів Миколаївської області, але за отримання грошових винагород не будуть вчиняти дій, які передбачені чинним законодавством (виявлення, розслідування злочинів та ін.). Також зазначив, що у разі призначення його генеральним директором АТ «Миколаївобленерго» неправомірну вигоду в розмірі близько 100 тис доларів США він віддасть правоохоронцям Миколаївської області. При цьому ОСОБА_1 торкався рукою лівого плеча, натякаючи при цьому на людей в погонах.

Прокурор зазначає також про те, що про ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду свідчить також і те, що він має три діючі паспорти громадянина України для виїзду за кордон, а саме: № НОМЕР_1 від 19.09.2012 року, № НОМЕР_2 від 13.06.2017 року та № НОМЕР_3 від 14.03.2012 року. За цими паспортами ОСОБА_1 у 2018 році 6 разів виїжджав за межі України, у 2019 році - двічі. Зазначене свідчить, що ОСОБА_1 має можливість покинути територію України та переховуватись за кордоном.

Сторона захисту заперечує наявність такого ризику, вказуючи на те, що на ризик переховування не може вказувати тільки суворість покарання за інкримінований злочин; захисник також вказує, що ОСОБА_1 40 років, що він раніше не притягувався до адміністративної чи кримінальної відповідальності; має двох дітей (одна із них малолітня); усі рази повертався з-за кордону; у нього нема майна, достатнього для того, щоби обґрунтувати фінансовий стан, який дозволяє переховуватись; а також вказав на подяки, вручені ОСОБА_1 за його діяльність, а також на його незадовільний стан здоров`я.

В розумінні Кримінального кодексу України інкримінований ОСОБА_1 злочин є тяжким. Щодо суспільної небезпеки, слідча суддя приходить до висновку, що такий злочин має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки стосується можливого надання неправомірної вигоди службовій особі за отримання посади у підприємстві, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, в обхід обов`язкових неупереджених процедур відбору та вирішити ті чи інші питання в обхід процедури, передбаченої нормативними актами, що у свою чергу створює хибне уявлення в суспільства про розбудову верховенства права в Україні.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон. Наявність паспортів для виїзду за кордон сама по собі не є підставою для встановлення ризику переховування. Втім, враховуючи те, що ОСОБА_1 має широке коло зв`язків, в тому числі у правоохоронних органах (про що згадує сам під час зафіксованих негласними слідчими (розшуковими) діями розмов), його зв`язки із Республікою Казахстан як почесного консула та широкі зв`язки з бізнесменами цієї країни (про це ОСОБА_1 неодноразово згадував під час проведення співбесіди із ОСОБА_3 29.09.2020 року, зафіксованій у протоколі від 30.09.2020, та під час зустрічі із ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_9 05.10.2020 року, зафіксованій у протоколі від 06.10.2020 року), а також його згадки того, що, з метою безпеки, він хоче передавати неправомірну вигоду у безпечному місці на риболовлі (зокрема, під час розмови з ОСОБА_5 29.09.2020 року, зафіксованій у протоколі від 30.09.2020 року; та інших розмовах), а також його майновий стан і активи та членів його сім`ї, слідча суддя приходить до висновку, що такі обставини вказують на ризик переховування. Ймовірність переховування, в такому випадку, значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує, в сукупності з обґрунтованістю підозри, дають підстави вважати, що він може переховуватися у разі якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його можливу причетність до зазначених злочинів. Разом із тим, доводи захисника щодо особистості ОСОБА_1 не впливають на наявність чи відсутність такого ризику, та будуть оцінені в подальшому при врахуванні обставин, передбачених ст. 178 КПК України (в тому числі, питання його майнового стану). Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого (детектива), прокурора стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.

Ризик знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Прокурор зазначає, що відповідно до наданої обіцянки ОСОБА_1 пообіцяв надати Голові ФДМУ ОСОБА_3 неправомірну вигоду у розмірі 100 тисяч доларів США за вирішення питання про його призначення на посаду генерального директора АТ «Миколаївобленерго». Однак, 08.12.2020 року ОСОБА_1 надав через ОСОБА_9 лише 50 000 доларів США. Місцезнаходження решти суми неправомірної вигоди в розмірі 50 000 доларів США, яку ОСОБА_1 обіцяв передати для Голови ФДМУ ОСОБА_3 , на даний час невідомо. Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 може сховати зазначені грошові кошти, які можуть бути речовим доказом, предметом злочину та підлягати спеціальній конфіскації. Крім того, під час зустрічей ОСОБА_1 з ОСОБА_5 02.09.2020 року та 29.09.2020 року була присутня ОСОБА_6 , яку ОСОБА_1 представив як свого радника з юридичних питань. У вказаної особи також можуть бути речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Разом з тим ОСОБА_1 , користуючись знайомством зі ОСОБА_6 , може вживати заходів щодо знищення, спотворення зазначених речей чи документів.

Сторона захисту заперечила проти наявності такого ризику, оскільки вважає його не доведеним.

Слідча суддя звертає увагу на те, що із розмов ОСОБА_1 , той пообіцяв надати для початку неправомірну вигоду у розмірі 100 тисяч доларів США до ФДМУ, половину з яких він передасть до призначення, а решту - після призначення. Відповідно, невідомо, де знаходиться інша частина цієї неправомірної вигоди; вона може бути речовим доказом, предметом злочину та підлягати спеціальній конфіскації. Ці обставини вказують на те, що ОСОБА_1 об`єктивно може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, необхідні для кримінального провадження. Таким чином, з метою запобігти можливому приховуванню доказів, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_1 потрібно застосувати запобіжний захід, оскільки такий ризик є реальним. Разом із тим, станом на зараз прокурор не надає доводів на підтвердження того, що знайомство ОСОБА_1 зі ОСОБА_6 може вказувати на наявність такого ризику З урахуванням зазначених обставин слідча суддя вважає достатніми підстави вважати, що такий ризик існує.

Ризик незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні

Прокурор звертає увагу на те, що під час зустрічі 05.10.2020 року з ОСОБА_11 , ОСОБА_1 демонстрував свою впливовість серед бізнесових та політичних еліт. Так, ОСОБА_1 повідомив, що є почесним консулом Республіки Казахстан в Україні та має широкі зв`язки з бізнесменами цієї країни. Також ОСОБА_1 повідомив про своє знайомство з одним із бізнесменів з Казахстану, який недавно приїздив в Україну із великою сумою готівки та зустрічався із ОСОБА_12 . З відкритих джерел відомо, що дійсно у вересні 2020 року інвестор з ОСОБА_13 разом із головою Національної ради реформ ОСОБА_14 зустрівся з Президентом України ОСОБА_15 . Також ОСОБА_1 неодноразово повідомляв, що у нього є можливість впливу на діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку щодо виділення грошових коштів цією структурою. Неодноразово зазначав про можливість впливати на керівників правоохоронних органів Миколаївської області. Такі дії, на думку прокурора, свідчать про намір ОСОБА_1 переконати ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , інших осіб в його впливовості серед політиків та представників правоохоронних органів.

Свідками та безпосередніми очевидцями злочинних дій ОСОБА_1 , на яких останній може незаконно впливати, можуть бути:

- ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , яким ОСОБА_1 постійно повідомляв про свою та своїх знайомих впливовість та авторитет з метою залякування та з метою переконати не звертатись в правоохоронні органи;

- ОСОБА_4 , голова Наглядової ради ПАТ «Центренерго», який запропонував Голові ФДМУ ОСОБА_3 розглянути кандидатуру ОСОБА_1 на керівну посаду в АТ «Миколаївобленерго»;

- ОСОБА_6 , яка є наближеною до підозрюваного ОСОБА_1 та була обізнана з його злочинними планами;

- ОСОБА_10 , який на прохання ОСОБА_1 передав неправомірну вигоду в розмірі 50 000 доларів США ОСОБА_9 .

Прокурор стверджує, що вказаний вплив ОСОБА_1 використовуватиме для застосування будь-яких заходів впливу як на свідків, експертів так і на службових осіб правоохоронних органів з метою схиляння останніх до надання неправдивих показів або зміну, викривлення даних.

Сторона захисту також заперечила проти наявності такого ризику, оскільки вважає його не доведеним.

Необхідно звернути увагу на наявність зв`язків ОСОБА_1 зі ОСОБА_6 . З урахуванням наданих матеріалів, можна стверджувати, що вона була обізнана з його можливими злочинними планами. ОСОБА_1 , під час розмови із ОСОБА_5 , а також сама ОСОБА_6 , під час розмови із ОСОБА_9 , зазначали, що ОСОБА_6 є «офіційним радником» ОСОБА_1 . Відповідно, стійкість цих зв`язків може вказувати на те, що ОСОБА_1 може схилити її до надання змінених показань. Щодо інших осіб, про яких згадує прокурор, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_1 , з урахуванням показань свідка ОСОБА_10 перебуває з ним у дружніх стосунках, він є його єдиним другом на території України, що також може вказувати на стійкість зв`язків між ними та зазначений ризик. У свою чергу, характер розмов ОСОБА_1 дійсно вказує на те, що він має неофіційні зв`язки із правоохоронними органами, депутатами місцевих органів влади, інспектором «держенергонагляду», судом. Є реальний ризик, що усі ці засоби він може використати для впливу на осіб у кримінальному провадженні.

З урахуванням цих обставин, слідча суддя приходить до висновку, що такий ризик стосовно ОСОБА_1 доведено.

Можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

Прокурор зазначає, що, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 має вплив та зв`язки в правоохоронних органах, судах та серед службових осіб органів державної влади, а також в політичних колах, а тому може здійснювати незаконний тиск не тільки на свідків, а й на слідчих та прокурорів, зокрема через засоби масової інформації, політиків. Також, ОСОБА_1 неодноразово вказував, що має зв`язки з кримінальними елементами на території Миколаївської області та може здійснити тиск на керівника АТ «Миколаївобленерго» ОСОБА_8 . Крім того, в ході досудового розслідування не встановлено всіх осіб, причетних до скоєння кримінальних правопорушень.

Сторона захисту заперечила проти наявності такого ризику, оскільки вважає, що він не підтверджується наданими доказами.

Слідча суддя враховує, що ОСОБА_1 зазначав про свої неофіційні зв`язки із правоохоронним органами (також, зазначав про їх обізнаність щодо неофіційних/незаконних способів отримання доходу на АТ «Миколаївобленерго»), депутатами, а тому, на цьому етапі досудового розслідування, може використовувати їх для перешкоджання кримінальному провадженню у спосіб, не зазначений раніше. Також, на це вказує те, що ОСОБА_1 , під час зустрічі із ОСОБА_9 05.11.2020 року (зафіксованої у протоколі від 06.11.2020 року) зазначає про те, що заплатив багато грошей за суд, що може вказувати на його неофіційні зв`язки з представниками органів судової влади. Тому, такий ризик доведено.

Оскільки встановлено наявність чотирьох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.

Оскільки слідчою суддею встановлено ризик переховування від слідства, ризик знищення, сховання чи спотворення речей чи документів, ризик незаконного впливу на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_1 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.

Наявність вказаних вище ризиків стосовно підозрюваного, дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання. Слідчій судді не відомо про наявність будь-яких осіб, що висловили згоду стати поручителями, тому цей запобіжний захід також не застосовується.

Слідча суддя зазначає, що ОСОБА_1 має різні місця проживання, а також має недостатні соціальні зв`язки для того, щоби зобов`язати його перебувати під домашнім арештом (на це вказує те, що він часто їздить по роботі між м. Києвом, м. Миколаєвом та іншими населеними пунктами). Домашній арешт не дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків, та не зможе запобігти ризику сховання, знищення або спотворення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження та ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (з урахуванням неофіційних зв`язків, про які він зазначає). Слідча суддя критично оцінює доводи адвокатів щодо обрання іншого запобіжного заходу у цьому випадку (в тому числі, застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб). Безсумнівно, необхідно врахувати стан здоров`я ОСОБА_1 . Проте, зазначені у медичних документах, наданих захисником, медичні діагнози та недавня травма частини руки не вказують на незадовільний стан здоров`я, який перешкоджає застосувати більш суворий запобіжний захід, необхідний для виконання ним своїх процесуальних обов`язків. Тому, слідча суддя, оцінюючи обставини у сукупності, приходить до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застава

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України). Разом з тим, у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідча суддя встановила, що запропонований прокурором у засіданні та детективом у клопотанні розмір застави, яку необхідно визначити підозрюваному ОСОБА_1 , безпосередньо пов`язаний із неправомірною вигодою, тобто предметом злочину. Проте, прокурор і детектив, просячи про заставу у розмірі 1393 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, помилково визначив розмір застави у гривні, оскільки вважав, що 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2027 гривень, а не 2102 гривні, як зазначає ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік». З урахуванням цього, слідча суддя вважає, що потрібно оцінити прохання прокурора і детектива щодо визначення застави саме у гривневому еквіваленті, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і складає 2 823 611 гривень. Прокурор вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави. Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків.

Прокурор наводить на підтвердження обставини, які можуть обґрунтувати призначення застави, більшої від крайньої межі розміру застави у випадку підозри у вчиненні тяжкого злочину: сума предмету злочину, майно ОСОБА_1 , його доходи, а також майно його дружини. Застава у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб не буде достатньою для гарантування виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків, оскільки втрата цієї суми, у випадку їх невиконання, не буде для нього значною, з урахуванням його майнового стану. Слідча суддя звертає увагу на те, що, хоча у самого ОСОБА_1 і нема значної кількості майна, те майно, яке знаходиться у нього у власності, не відповідає його доходам (зокрема, коштовний автомобіль 2020 року випуску). Необхідно також врахувати, що йому інкримінується надання неправомірної вигоди у розмірі 100 000 доларів США, 50 000 доларів США з яких він міг передати 08.12.2020 року за обставин, зазначених вище. Відповідно, ОСОБА_1 має достатній майновий стан, а тому застава у розмірі, запропонованому прокурором, не буде обтяжливою для нього. Слідча суддя також враховує достатній фінансовий та майновий стан його сім`ї в цілому, в тому числі його дружини ОСОБА_16 (квартира у смт Козині, земельні ділянки 0,25 га та 0,15 га, а також автомобіль BMW 510I), часті виїзди за кордон інших членів сім`ї (на що вказує інформація із бази даних Державної прикордонної служби України).

З урахуванням цього, застава у розмірі 2 823 611 грн буде достатньою для гарантування виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов`язків. Слідча суддя також враховує реальну можливість внесення застави у повному розмірі чи її частини іншими особами, та пропорційність цього заходу в цілому.

Обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

Слідча суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше та ефективності здійснення кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідча суддя вважає доведеною наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так як існує чотири ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може впливати на осіб у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Слідча суддя зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, а тому такий запобіжний захід як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 183, 193 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Сенюти Василя Євгенійовича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Калинівка, Калинівського району, Вінницької області, громадянину України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, що підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні № 52020000000000571 від 08.09.2020 року - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 06.02.2021 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 2 823 611 (два мільйони вісімсот двадцять три тисячі шістсот одинадцять) гривень. У разі внесення застави у визначеному в ухвалі слідчої судді розмірі, вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду протягом дії ухвали за такими реквізитами:

Ідентифікаційний код юридичної особи (ЄДРПОУ) 42836259

Номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_4

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці, в межах досудового слідства.

Покласти на підозрюваного такі обов`язки:

-не відлучатися із м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-прибувати за вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду

-утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , працівниками та службовими особами АТ «Миколаївобленерго», Фонду державного майна України;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;

-носити електронний засіб контролю.

Ухвала слідчої судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідча суддя Широка К. Ю.