- Головуючий суддя (ВАКС) : Михайленко В.В.
- Секретар : Будкової В.О.
- Захисник/адвокат : Підлісного О.В.
- Прокурор : Малик О.І.
Справа № 991/10153/20
Провадження1-кс/991/10410/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.
за участю:
секретаря судового засідання Будкової В.О.,
прокурора Малик О.І.
захисника Підлісного О.В.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Горбенко Лайми Артурівни про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, має малолітніх дітей 2015 та 2016 року народження; працює на посаді виконуючого обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України,
у кримінальному провадженні № 52020000000000584, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.09.2020,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Горбенко Л.А., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Миркою Б.М., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .
1.1.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.
1.1.1.Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року № 643-р ОСОБА_2 призначено Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр).
1.1.2.Всередині червня 2020 року ОСОБА_3 , маючи на меті війти у довіру призначеного на посаду Голови Держгеокадастру ОСОБА_2 , зателефонував йому та запропонував зустрітись. Під час цієї зустрічі у червні 2020 року ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_2 про те, що раніше мав знайомства з керівництвом Держгеокадастру, окремими із працівників правоохоронних органів, які, у разі необхідності, сприятимуть ОСОБА_2 реалізовувати повноваження Голови Держгеокадастру, у тому числі й з кадрових питань.
1.1.3.У ході наступної зустрічі, яка відбулася через декілька днів в один із днів червня 2020 року, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_2 призначити на посаду керівника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як раніше знайому ОСОБА_4 особу.
1.1.4.Наказом Голови Держгеокадастру ОСОБА_2. від 08.07.2020 № 149-то ОСОБА_1 призначено на посаду виконуючого обов`язки начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.
1.1.5.Впродовж липня-вересня 2020 року ОСОБА_4 неодноразово зустрічався з ОСОБА_2 у робочому кабінеті останнього за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, де рекомендував призначити на окремі з посад в центральному апараті Держгеокадастру і його територіальних управліннях раніше знайомих ОСОБА_4 осіб.
1.1.6.Зокрема, 06.09.2020 під час чергової зустрічі ОСОБА_2 із ОСОБА_4 , останній повідомив ОСОБА_2 про те, що у Хмельницькій області є значна кількість фермерів, які виявляють бажання отримати через підставних осіб у власність чи користування вже орендовані ними земельні ділянки, для чого в ОСОБА_4 є розроблений механізм оформлення цих земельних ділянок у власність таких громадян з метою їх подальшого переоформлення.
1.1.7.Надалі, 17.09.2020 близько 22 год. 30 хв. у ході зустрічі ОСОБА_2 з ОСОБА_4 у місті Києві в автомобілі Porshe Cayenne, яким користується ОСОБА_4 , останній повідомив ОСОБА_2 про те, що фермери, які здійснюють свою діяльність на території Хмельницької області, пропонують надати неправомірну вигоду в розмірі від 400 до 800 доларів США за забезпечення прийняття рішення про виділення 1 га землі на підставних осіб.
1.1.8.Для цього, як запевнив ОСОБА_2 ОСОБА_4 , останній забезпечуватиме надання неправомірної вигоди ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 , як в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, - прийняття наказів в межах повноважень про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, їх затвердження і передання земельних ділянок у власність громадян.
1.1.9.Близько 20 год. 30 хв. 12.10.2020 у ході зустрічі ОСОБА_2 з ОСОБА_4 у місті Києві, останній повідомив Голові Держгеокадастру про те, що для фермерів, які до нього звертаються, необхідно виділяти на громадян по 2 га з тих земельних ділянок, в яких вони зацікавлені, а раз на два тижні він особисто зустрічається з ОСОБА_1 , який надає йому інформацію у вигляді звітів щодо сум отриманих від фермерів грошових коштів як неправомірної вигоди внаслідок реалізації протиправної схеми.
1.1.10.Близько 16 год. 00 хв 16.10.2020 ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та заступник Голови Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - Хмельницької ОДА) ОСОБА_5 зустрілися в ресторані « Тандир » за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Київська, буд. 11Д, де ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_2 про те, що протягом його перебування на посаді в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області ним видано ряд наказів, за які ним з ОСОБА_4 вже отримано неправомірну вигоду в розмірі 71 000, 00 доларів США, частина якої, з урахуванням понесених супутніх витрат, передбачена і для ОСОБА_2
1.1.11.Близько 18 год. 00 хв. 06.11.2020 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , передав ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 26 900, 00 доларів США (станом на 06.11.2020 згідно офіційного курсу НБУ складає 762 884 гривень), за видачу ОСОБА_1 наказів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, їх затвердження і передання земельних ділянок у власність громадян після призначення останнього на посаду, тобто з 08.07.2020.
1.1.12. ОСОБА_4 11.11.2020 о 20 год. 24 хв. із застосуванням месенджера «Signal» з власного мобільного телефонного номера відправив ОСОБА_2 повідомлення із вкладенням зображення сумки з грошовими коштами в доларах США, де зазначив про те, що друга частина неправомірної вигоди вже знаходиться в нього, тобто в ОСОБА_4 , і він готовий передати її ОСОБА_2
1.1.13. ОСОБА_2 12.11.2020, перебуваючи у м. Хмельницькому, зустрівся із заступником Голови Хмельницької ОДА ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , де отримав інформацію про те, що ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 вже отримали від зацікавлених у виділенні земельних ділянок осіб 164 500,00 доларів США за період його перебування на посаді в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, тобто з 08.07.2020, за видачу наказів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, а також про те, що грошові кошти в розмірі 75 000, 00 доларів США, які вони мають передати ОСОБА_2 за те, що останній фактично призначив ОСОБА_1 на зазначену посаду та не вчиняє жодних дій у межах наданих йому повноважень щодо скасування таких наказів ОСОБА_1
1.1.14.Під час цієї зустрічі ОСОБА_1 пред`явив ОСОБА_2 аркуші паперу з реквізитами 536 наказів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою із зазначеними іменами, прізвищами, по батькові осіб, кадастровими номерами та площами земельних ділянок, серед яких містилося 342 накази про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, за які ОСОБА_4 разом із ОСОБА_1 вже одержали 164 500, 00 доларів США та з яких передали 06.11.2020 ОСОБА_2 першу частину неправомірної вигоди у розмірі 26 900 доларів США.
1.1.15.Під час зустрічі у ресторані «Прага» за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 1, яка відбулася 17.11.2020 о 20 год. 17 хв. за участі ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 детально розповіли ОСОБА_2 про те, що за видані накази про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ними отримано від зацікавлених осіб по 500 доларів США, за винятком 65 наказів, за які вони отримали по 400 доларів США. Під час цієї ж зустрічі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 повідомили ОСОБА_2 про те, що вони готові передати другу частину неправомірної вигоди, яку отримали від зацікавлених осіб за видані накази про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, їх затвердження і передання земельних ділянок у власність громадян.
1.1.16.Близько 08 год. 15 хв. 09.12.2020 ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , передав останньому неправомірну вигоду у розмірі 25 000, 00 доларів США (станом на 09.12.2020 згідно з офіційним курсом НБУ складає 702 070 гривень).
1.2.Ґрунтуючись на цих обставинах, детектив зазначає про наявність ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме надання службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає, а також в інтересах третіх осіб, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
1.3.В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_1 під вартою детектив у клопотанні зазначає про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків.
1.4.Неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м?яких запобіжних заходів обґрунтовує тим, що це не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.
1.5.При постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою детектив просить визначити розмір застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 362 000,00 грн. Враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення та його обставин, вважає, що такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного з огляду на наявні в нього та його близьких осіб можливості щодо внесення відповідної суми коштів в якості застави.
1.6.У випадку внесення застави детектив просить покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
1.7.В підтвердження того, що підозрюваному надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, детектив надає розписку підозрюваного на останній сторінці клопотання, поданого до суду. Згідно з нею, сторона захисту отримала ці документи 10.12.2020 о 21 год. 10 хв.
2.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:
2.1.Прокурор підтримав доводи клопотання та просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Додатково зазначила, що запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не зможе нівелювати ризики кримінального провадження, адже вони пов`язані з доступом підозрюваного до матеріалів, які можуть мати значення для справи, та до осіб, конкретне коло яких на даний час не визначено. Менш суворий запобіжний захід не позбавляє підозрюваного телефонного чи електронного спілкування, за допомогою якого він може впливати на хід досудового розслідування. Розмір застави обрахований відповідно до суми неправомірної вигоди, яка надавалася за нескасування наказів.
2.2.Захисник проти задоволення клопотання заперечував. Вказав на відсутність вагомих доказів у вчиненні кримінального правопорушення; докази ґрунтуються на припущеннях, адже із змісту розмов не вбачається, що у підозрюваного був умисел на вчинення кримінального правопорушення. В цьому досудовому розслідуванні проведено обшук на робочому місці та в місці проживання підозрюваного і вилучено всі необхідні матеріали, отже ризик знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів. Наявність протоколів допиту ключового свідка, на думку адвоката, спростовує ризик впливу на свідків. Зазначив про наявність хронічних хвороб, несумісних з триманням під вартою, міцні соціальні зв`язки підозрюваного та позитивні характеристики.
2.3.Підозрюваний підтримав думку свого захисника, додатково повідомив, що вважає справу сфальсифікованою за свою активну громадянську позицію. Зауважив на проблемах зі своїм здоров`ям і просив врахувати проблеми зі здоров`ям членів своєї сім`ї.
3.Оскільки підозрюваним була подана скарга щодо його незаконного затримання, слідчий суддя, в першу чергу, вважає за необхідне дослідити це питання. У скарзі йдеться про те, що ОСОБА_1 був затриманий на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, про що складено протокол затримання. Чинне законодавство дозволяє здійснювати затримання особи і встановлює процесуальні строки для доставлення особи до слідчого судді для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, який станом на час звернення підозрюваного з відповідною скаргою ще не сплинув. Разом з тим, із змісту скарги вбачається, що ОСОБА_1 не погоджується з підставами затримання і по суті оскаржує його законність.
3.1Підозрюваний посилається на безпідставність затримання відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, оскільки на момент затримання не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
3.2Утримання особи вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таке позбавлення волі має бути законним (тобто, ґрунтуватися на нормах законодавства) та/або бути здійсненим на підставі рішення суду. Згідно з ч. 1 ст. 207 КПК України ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
3.3Випадки затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, без ухвали слідчого судді, суду визначені у ч. 1 ст. 208 КПК України. У цьому випадку затримання особи здійснено без ухвали слідчого судді, суду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, про що зазначено у протоколі затримання.
3.4Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, у випадку якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України. Отже затримання ОСОБА_1 відбулося із законодавчо визначених підстав.
3.5На виконання вимог ч. 4 ст. 208 КПК України ОСОБА_1 повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснено право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом Факт роз`яснення цих обставин ОСОБА_1 засвідчив своїм підписом. Затримання проходило за участю двох понятих.
3.6Протокол затримання відповідає загальним вимогам, передбаченим ст. 104 КПК України, та спеціальним вимогам, передбаченим ч. 5 ст. 208 КПК України. З огляду на положення ст. 104, 208 КПК України протокол про затримання не повинен містити обґрунтування підстав затримання, а лише посилання на підставу затримання.
3.7Здійснюючи перевірку підстав законності затримання в частині відповідності тяжкості та підслідності злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , слідчий суддя зазначає, що злочин, передбачений ч. 4 ст. 369 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Тобто відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. Згідно з приміткою до статті 45 КК України злочин, передбачений ст. 369 КК України, є корупційним злочином. За ч. 5 ст. 216 КПК України детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів, зокрема передбачених статтею 369 КК України, щодо службової особи, визначеної в п. 1 цієї частини. Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за фактом надання неправомірної вигоди Голові Держгеокадастру, тобто державному службовцю, посада якого належить до категорії «А».
3.8Таким чином злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , віднесений до підслідності НАБУ, передбачає покарання у виді позбавлення волі, та є тяжким корупційним злочином.
3.9Оцінюючи доводи щодо ненабуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного, слідчий суддя виходить із такого.
3.9.1.Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є зокрема особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Тобто поняття «особа, якій повідомлено про підозру» та «особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення» хоча об`єднані статусом підозрюваного, але не є тотожними.
3.9.2.В статті 42 КПК України особа, яка має відповідний процесуальний статус, зазначається як «підозрюваний». В ч. 1 ст. 208 КПК України мова йде про право затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину. Тобто «підозрюваний» та «особа, підозрювана у вчиненні злочину» також не є тотожними категоріями. Виходячи із положень КПК України, у тому числі і наведених норм, можна дійти висновку, що поняття «особа, яка підозрюється у вчиненні злочину» є ширшим, ніж «підозрюваний», оскільки охоплює як осіб, які набули відповідного статусу згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України, так і осіб, які затримані до вручення повідомлення про підозру (виникла підстава для затримання).
3.10Відповідно наведені обставини та висновки дають підстави слідчому судді для загального висновку про законність затримання ОСОБА_1
3.11Слідчий суддя в цьому питанні також відхиляє аргумент захисту про порушення права на захист. Адже, незважаючи на те, що протокол затримання складений о 16:20 у місті Києві, у ньому відображається час і місце фактичного затримання - 09:47, м. Хмельницький та час доставлення ОСОБА_1 до приміщення НАБУ. В матеріалах клопотання наявне доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги, час видачі доручення - 11:00. Протокол затримання підписаний самим ОСОБА_1 та захисником ОСОБА_7 , від послуг якої підозрюваний відмовився о 17:52.
4.Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
4.1.У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
4.2.Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України. Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
4.3.У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
4.4.З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).
4.4.1.Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.12.2020, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000584 розпочате 14.09.2020.
4.4.2.Відповідно до Постанови Лісовогринівецької сільської територіальної виборчої комісії Хмельницького району Хмельницької області від 02.11.2020 ОСОБА_1 обрано депутатом Лісовогринівецької сільської ради. Відповідно до ч. 1 ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру депутату місцевої ради здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень. 09.12.2020 генеральним прокурором Венедіктовою І.В. було складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Того ж дня ОСОБА_1 повідомлено про підозру, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою ОСОБА_1 про її отримання 09.12.2020.
4.4.3.Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
4.5.Відповідно до ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Санкція ч. 4 ст. 369 КК України передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення - ч.4 ст. 369 КК України, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.
4.6.Разом з тим, на підставі ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження. Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності.
4.7.Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:
-чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;
-чи наявні ризики кримінального провадження;
-чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;
-індивідуальні обставини підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.
За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
4.8.Щодо обґрунтованості підозри:
4.8.1.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
4.8.2.В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, а саме наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає, а також в інтересах третіх осіб, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
4.8.3.В примітці до ст. 364-1 КК України вказано, що у статті 369 цього кодексу під неправомірною вигодою розуміють, в тому числі, грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.
4.8.4.Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у ст. 369 цього Кодексу є, в тому числі, особи, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "А".
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі - Положення), Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про державну службу» визначено, що до категорії «А» посад державної служби (вищий корпус державної служби) віднесено посади керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників.
Таким чином, Голова Держгеокадастру, при виконанні своїх службових обов`язків представника влади є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.
Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини надання неправомірної вигоди Голові Держгеокадастру, отже особі, яка займає особливо відповідальне становище.
4.8.5.Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
4.8.6.Для визначення причетності ОСОБА_1 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема:
-заява про вчинення злочину від 14.09.2020 № Л-14458, відповідно до якої заявник повідомляє, що громадянин ОСОБА_4 пропонує ОСОБА_2 надати йому як Голові Держгеокадастру неправомірну вигоду за надання у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення наперед визначеним особам;
-розподіл обов`язків між Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, його першим заступником та заступниками, затверджений наказом Держгеокадстру від 25.09.2020 № 405, відповідно до яких Голова Держгеокадастру призначає на посаду та звільняє з посади начальників, заступників начальників територіальних органів Держгеокадастру; скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів Держгеокадастру;
-наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 08.07.2020 № 149-то, відповідно до якого на ОСОБА_1 покладено обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області;
-розподіл функціональних обов`язків між начальником, першим заступником, заступником начальника та заступником начальника Головного управління - начальником Управління з контролю за використанням і охороною земель ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, затверджений наказом від 12.06.2017 № 123, відповідно до якого начальник ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області підписує накази Головного управління; здійснює заходи щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення
-положення про ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, затверджене наказом Держгеокадстру від 17.11.2016 № 308, відповідно до якого управління розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення;
-протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 15.09.2020, згідно з яким громадянин ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_2 про розроблений механізм оформлення орендованих фермерами ділянок на громадян і в подальшому переоформлення на кінцевих отримувачів. В протоколі також йдеться про те, що ОСОБА_4 порекомендував призначити ОСОБА_1 на посаду в.о. начальника Головного управління Держгеокадстру у Хмельницькій області, який в подальшому буде виконувати вказівки, спрямовані на реалізацію протиправного механізму отримання неправомірної вигоди у сфері функціонування Держгеокадастру;
-протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 16.10.2020, згідно з яким ОСОБА_6 у присутності ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_2 про те, що протягом його перебування на посаді в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області ним видано ряд наказів, за які ним з ОСОБА_4 вже отримано неправомірну вигоду в розмірі 71 000, 00 доларів США з урахуванням понесених супутніх витрат, яка передбачена для ОСОБА_2 . Окрім того, у ході вказаної зустрічі, ОСОБА_4 надав ОСОБА_2 на ознайомлення таблицю з відомостями про понесені ним супутні витрати у розмірі 9 605 доларів США;
-протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 16.10.2020, згідно з яким ОСОБА_4 06.11.2020 передав ОСОБА_2 частину неправомірної вигоди у розмірі 26 900 доларів США. Крім того, ОСОБА_2 повідомив, що 16.11.2020 ОСОБА_1 скинув йому на мобільний телефон фото аркушів паперу з друкованими таблицями, у яких містилась інформація щодо наказів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою та фото аркушу паперу з інформацією щодо зібраної суми неправомірної вигоди (копії фото додані до протоколу допиту свідка);
-протокол огляду речей від 06-07.11.2020 з відомостями про вилучені грошові кошти неправомірної вигоди у розмірі 26 900 доларів США, які ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 як першу частину неправомірної вигоди;
-протокол огляду від 16.11.2020, у ході якого оглянуто листування ОСОБА_1 з ОСОБА_2 у месенджері «Telegram», із застосуванням якого ОСОБА_1 скинув ОСОБА_2 таблиці, у яких містилась інформація щодо наказів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою;
-протокол про результати проведення проведення негласних слідчих (розшукових) у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 21.10.2020 №19/7330 н/т, де зафіксовано зустріч між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 12.10.2020. Останній повідомляє про можливість вирішення за неправомірну вигоду питань, з якими до нього звертаються фермери Хмельницької області щодо сприяння у виділенні земельних ділянок, а також інформує ОСОБА_2 , що раніше він протягом певного періоду часу акумулював за вирішення аналогічних питань до 250-300 тисяч в місяць;
-протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 19.11.2020, згідно з яким ОСОБА_4 та ОСОБА_1 розповіли ОСОБА_2 про те, що за видані накази про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ними отримано від зацікавлених осіб по 500 доларів США, окрім 65 наказів, за які ОСОБА_4 та ОСОБА_1 отримали по 400 доларів США;
-протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 21.10.2020 № 19/7326 н/т, де зафіксовано, що ОСОБА_6 у присутності ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_2 про те, що протягом його перебування на посаді в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області ним видано ряд наказів, за які ним з ОСОБА_4 вже отримано неправомірну вигоду в розмірі 71 000, 00 доларів США, а також те, що ОСОБА_4 надав ОСОБА_2 на ознайомлення таблицю з відомостями про понесені ним супутні витрати у розмірі 9 605 доларів США;
-протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 12.11.2020 № 19/7954 н/т, де зафіксовано, що ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 неправомірну вигоду;
-протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 19.11.2020 № 19/8151 н/т, де зафіксовано як ОСОБА_4 та ОСОБА_1 детально розповіли ОСОБА_2 про те, що за видані накази про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ними отримано від зацікавлених осіб по 500 доларів США, окрім 65 наказів, за які ОСОБА_4 та ОСОБА_1 отримали по 400 доларів США;
-протокол огляду речей від 09.12.2020 з відомостями про вилучені грошові кошти неправомірної вигоди у розмірі 25 000 доларів США;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 09.12.2020, згідно з яким 09.12.2020 ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 25 000 доларів США, повідомивши, що вказані грошові кошти він передає за земельні ділянки у межах Хмельницької області. Свідок зазначив, що грошові кошти стосувалися звітних таблиць з кадастровими номерами та ПІБ підставних осіб, на яких ОСОБА_1 видавав такі накази в межах Хмельницької області. Також такі таблиці ОСОБА_1 скидав йому на мобільний телефон 16.11.2020 та в подальшому роз`яснював, які саме грошові кошти ним зібрані.
4.8.7.Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, на цьому етапі досудового розслідування дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. За результатом аналізу зазначених у п. 4.8.6. цієї ухвали відомостей у їх системному взаємозв`язку за стандартом «обґрунтованої підозри» на даному етапі досудового розслідування (одразу після затримання особи за підозрою у вчиненні злочину) можливо стверджувати про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення.
4.8.8.Так, з протоколу допиту свідка від 15.09.2020 (а.с. 68-74) вбачається, що ОСОБА_2 своїм наказом поклав на ОСОБА_1 обов`язки начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області за порадою ОСОБА_4 17.11.2020 під час зустрічі ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 останні розповіли, що за видані накази про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ними отримано від зацікавлених осіб по 500 доларів США, за винятком 65 наказів, за які ОСОБА_4 та ОСОБА_1 отримали по 400 доларів США (протокол про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 19.11.2020, том 2, а.с. 36-56). З протоколу огляду від 16.11.2020 вбачається, що ОСОБА_1 скинув ОСОБА_2 таблиці, у яких містилась інформація щодо наказів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою. Грошові кошти у сумі 25 000 дол США, після передачі яких був затриманий ОСОБА_1 , за показанням свідка стосувалися звітних таблиць з кадастровими номерами та ПІБ підставних осіб, на яких ОСОБА_1 видавав такі накази в межах Хмельницької області (протокол допиту свідка від 09.12.2020).
4.8.9.Версія досудового розслідування про те, що підозрюваний пропонував та надав неправомірну вигоду Голові Держгеокадастру за нескасування останнім наказів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою узгоджується з дослідженими матеріалами клопотання. Отже, підозра ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, а під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваної у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор.
4.8.10.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
4.9.Щодо ризиків кримінального провадження
4.9.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи представлені обставини, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
4.9.2.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. При чому ризик кримінального провадження як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов`язки, щодо покладення (продовження) яких клопоче прокурор у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків у цьому кримінальному провадженні стосовно конкретного підозрюваного.
4.9.3.На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду,
-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,
-незаконно впливати на свідків.
Заявлені ризики заслуговують на увагу.
4.9.4. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з конфіскацією майна, або без такої. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 , однак у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ, наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон, та зв`язки підозрюваного з депутатами, бізнесменами та представниками правоохоронних органів, що зафіксовано у протоколі негласних слідчих (розшукових) дій (т.2 а.с. 10-11). Такі зв`язки та можливість їх використання на шкоду кримінальному провадженню, вбачаються реальними з огляду на те, що підозрюваний обраний депутатом сільської ради.
Отже, надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
4.9.5.Також достатньо обґрунтованим є ризик знищення, приховування або спотворення підозрюваним документів, які мають істотне значення для кримінального провадження. Як вбачається з матеріалів клопотання, в рамках кримінального провадження може мати значення законність винесення наказів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою. Зважаючи на займану підозрюваним посаду, останній має реальну можливість знищити, приховувати або спотворити як самі накази, так і документацію, на підставі якої вони були виготовлені.
Посада виконуючого обов`язки начальника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області наділяє підозрюваного організаційно-розпорядчими і адміністративними функціями, в тому числі по відношенню до інших працівників управління. Відтак ризик знищення документів обумовлюється також можливим авторитетом підозрюваного до інших осіб та субординацією, якої мають дотримуватися підлеглі при виконанні наказів і вказівок свого керівника у випадку, якщо він стане надавати відповідні накази або вказівки.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що активного відкритого вигляду досудове розслідування набуло лише після затримання підозрюваного - 09.12.2020 і з урахуванням подій, що зумовили затримання, може виникати необхідність отримання тих чи інших відомостей. Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. При чому збирання доказів здійснюється протягом всього досудового розслідування, в тому числі, в залежності від попередньо отриманої доказової інформації, методики і тактики досудового розслідування. За таких обставин, на початковому етапі притягнення особи до відповідальності через повідомлення їй про підозру, підозрюваний, що має доступ до матеріалів, пов`язаних з подією кримінального правопорушення, може вчиняти спроби їх знищення, приховування або спотворення.
4.9.6.Також слідчий суддя доходить висновку про наявність ризику впливу на свідків. Зокрема, з огляду на статус підозрюваного, велика вірогідність його впливу на осіб, які залучалися до розгляду заяв громадян про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, їх затвердження і передання земельних ділянок їм у власність в інтересах зацікавлених осіб, тобто працівників ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, які наразі ще не допитувалися у кримінальному провадженні. Ризик незаконного впливу на інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження. За таких обставин заборона спілкуватися з певними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до них, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин. Визнаючи ризик впливу на свідків, слідчий суддя допускає на цьому етапі кримінального провадження не визначати їх конкретні ідентифікуючі дані з тих підстав, що відкриту форму досудове розслідування отримало декілька днів назад і, з урахуванням обставин, що зумовили затримання і повідомлення про підозру, конкретизований перелік таких свідків може формуватися в процесі подальшого досудового розслідування.
4.9.7.За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
4.10.Щодо застосування менш суворого запобіжного заходу
Досліджені під час судового засідання та описані у п. 4.9 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням його особистої зацікавленості в ході цього досудового розслідування, створює можливості для позапроцесуальних дій підозрюваного. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів та інших осіб, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Особисте зобов`язання в світлі конкретних обставин цього кримінального провадження тим більше не є спроможнім забезпечити виконання завдань кримінального провадження і нівелювати його ризики в силу відсутності достатніх для даного етапу досудового розслідування стримуючих приписів.
4.11.Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України
4.11.1.Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.
4.11.2.Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує такі обставини:
-надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України;
-інкримінований злочин КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, з урахуванням його ролі у вчиненні цього злочину, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 виповнилося 32 роки, підтверджені належним чином дані, що стан його здоров`я несумісний з триманням під вартою, відсутні. Слідчий суддя відхиляє надані захистом медичні довідки, оскільки із них неможливо зробити висновки про стан здоров`я підозрюваного і вони датовані 21.09.2017 і 09.11.2011 відповідно, тобто не є актуальними;
-підозрюваний має двох малолітніх дітей 2015 і 2016 року народження, однак сам по собі цей факт не свідчить про міцність соціальних зв`язків в тій мірі, щоб вони могли утримати підозрюваного від позапроцесуальної поведінки. Твердження про стан здоров`я членів сім`ї також не можуть бути прийняті слідчим суддею з огляду на те, що вони не підтверджені;
-дані про репутацію підозрюваного відсутні;
-майновий стан підозрюваного можна охарактеризувати, як забезпечений. Наявними матеріалами підтверджується володіння ним та його дружиною трьома земельними ділянками в Хмельницькій області, житловим будинком площею 216,4 кв.м. у Хмельницькій області. Згідно із декларацією за 2019 рік дохід ОСОБА_1 склав 220 663,00 грн, а його дружини - 36 880,00 грн. Також в декларації зазначено про наявність автомобілю ВАЗ 2107, 1989 року випуску.
-підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий; відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано
4.12.Щодо альтернативного запобіжного заходу
4.12.1.Приймаючи до уваги, визначені ст.178 КПК України та досліджені в судовому засіданні обставини, які зазначені вище, зважаючи на визначену стороною обвинувачення роль підозрюваного у вчиненні злочину та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що тримання під вартою є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити. Разом з тим, зважаючи на особливості досудового розслідування відповідної категорії кримінальних правопорушень, слідчий суддя вбачає обґрунтованим тримання під вартою на строк 45 днів, а не на 60 як того просить прокурор.
4.12.2.Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.
4.12.3.Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить того, що застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження. Тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим, застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного, та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).
4.12.4. При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує такі критерії:
-тяжкість злочину в сукупності з встановленими обмеженнями на застосування пільгових інститутів кримінального права;
-реальність ризику переховування, знищення, приховування або спотворення речей і документів та впливу на свідків;
-професійне, особисте оточення та ділові зв`язки підозрюваного.
-захищений суспільний інтерес, який полягає в недопущенні впливу на уповноважених осіб держави при виконанні ними своїх обов`язків, визначених законодавством;
-віднесення землі до об`єктів права власності всього українського народу та до основного національного багатства, що перебуває під особливою охороною держави.
4.12.5.Наявність в цій справі цих критеріїв у їх сукупності зумовлює при визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу вихід за межі, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 183 КПК України. Разом з тим, визначення розміру застави не має бути непомірним для підозрюваного, для чого досліджується його майновий стан. Із декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2019 рік вбачається сукупний дохід членів сім`ї ОСОБА_1 у сумі 257 543,00 грн.. Також родина володіє об`єктами нерухомого майна, про які зазначено у п. 4.11.2 цієї ухвали. Слідчий суддя не бере до уваги матеріальний стан та дохід батьків та брата підозрюваного, а також родичів дружини, оскільки розмір застави визначається саме для підозрюваного і наявність нерухомого майна в інших членів родини не зобов`язує їх вносити визначену слідчим суддею заставу.
4.12.6.За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави - 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 735 700,00 грн. Саме такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного, на думку слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
4.13.У зв`язку із обранням підозрюваному альтернативного запобіжного заходу, не пов?язаного з триманням під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні з їх деталізуванням, а саме:
-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
-не відлучатись із Хмельницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду);
-здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Щодо заявленого детективом обов`язку носити електронний засіб контролю слідчий суддя з урахуванням технічної недосконалості та обмеженої кількості електронних засобів контролю, не вважає такий обов`язок ефективним та необхідним.
5.Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 182, 183, 193-196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
1.Клопотання детектива задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 45 (сорок п`ять) днів з дня його фактичного затримання, тобто до 22 січня 2021 року включно.
3.Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу - 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 735 700,00 (сімсот тридцять п`ять тисяч сімсот) грн.
4.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.
5.У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обраний запобіжний захід у виді застави.
6.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.
7.У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:
-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
-не відлучатись із Хмельницької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду);
-здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
8.Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
9.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.
10.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
11.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
12.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя В.В. Михайленко