- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Мухи О.О., Корнієць О.С.
- Прокурор : Мирко Б.М.
Справа № 991/10152/20
Провадження1-кс/991/10409/20
У Х В А Л А
11 грудня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,
прокурора Мирко Б.М.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисників Мухи О.О., Корнієць О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Горбенко Л.А., погоджене із прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мирко Б.М., про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020, за ч. 4 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
11.12.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання, в якому детектив прохає про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не одруженого, малолітніх дітей та осіб на утриманні не має, раніше не судимого,
який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
1.1 Доводи клопотання
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
За версією органу досудового розслідування, всередині червня 2020 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , маючи на меті війти у довіру до призначеного на посаду Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (надалі - Держгеокадастр) ОСОБА_2 , зателефонував йому та запропонував зустрітись, а під час самої зустрічі ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про те, що раніше мав знайомства з керівництвом Держгеокадастру, окремими із працівників правоохоронних органів, які, у разі необхідності, сприятимуть ОСОБА_2 реалізовувати повноваження Голови Держгеокадастру, у тому числі й з кадрових питань.
У ході наступної зустрічі, яка відбулася за декілька днів потому, в один із днів червня 2020 року, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 призначити на посаду керівника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУД у Хмельницькій області) ОСОБА_3 , як раніше знайомого ОСОБА_1 особу. В подальшому, ОСОБА_3 наказом Голови Держгеокадастру ОСОБА_2 № 149-то від 08.07.2020 призначено на посаду виконувача обов`язків начальника ГУД у Хмельницькій області.
Після цього у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди від осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність по виробництву товарної сільськогосподарської продукції, її переробці та реалізації (далі - фермери, фермерські господарства), а також від інших зацікавлених осіб, за видачу ОСОБА_3 , як в.о. начальника ГУД у Хмельницькій області, наказів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, їх затвердження і передання земельних ділянок у власність громадян, які дійсних намірів щодо користування ними не мали, а повинні були передати ці земельні ділянки у власність або в користування зацікавлених осіб.
При цьому ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що для існування вказаної протиправної схеми та надання гарантій з їхнього боку третім особам про залишення у власності громадян земельних ділянок, рішення про надання у власність яких будуть прийматися ОСОБА_3 , необхідним є нескасування таких рішень ОСОБА_2 , як Головою Держгеокадастру, вирішили спочатку запропонувати, а потім і надати неправомірну вигоду ОСОБА_2 .
Так, з метою схилення ОСОБА_2 до участі у вищезазначеній злочинній схемі, під час подальших зустрічей, ОСОБА_1 повідомлялося ОСОБА_2 про те, що у Хмельницькій області є значна кількість фермерів, які виявляють бажання отримати через підставних осіб у власність чи користування вже орендовані ними земельні ділянки та за відповідне виділення 1 га земельних ділянок буде надаватися неправомірна вигода у розмірі від 400 до 800 доларів США. Рішення, щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою, їх затвердження і передання земельних ділянок у власність громадян, відповідно до раніше розробленого злочинного плану та відповідно до своїх функціональних обов`язків повинен був приймати в.о. начальника ГУД у Хмельницькій області - ОСОБА_3
16.10.2020, близько 16 год. 00 хв., під час зустрічі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та заступника Голови Хмельницької обласної державної адміністрації ОСОБА_4 , яка мала місце в ресторані « Тандир » за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_1 злочинного наміру по наданню неправомірної вигоди ОСОБА_2 , повідомив останнього про те, що протягом його перебування на посаді в.о. начальника ГУД у Хмельницькій області ним видано ряд наказів, за які ним з ОСОБА_1 вже отримано неправомірну вигоду в розмірі 71 000 доларів США з урахуванням понесених супутніх витрат, частина якої передбачена для ОСОБА_2
06.11.2020, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_3 злочинного наміру по наданню неправомірною вигоди ОСОБА_2 , передав останньому неправомірну вигоду у розмірі 26 900 доларів США (що станом на 06.11.2020, згідно офіційного курсу НБУ, складає 762 884 гривні) за видачу ОСОБА_3 наказів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, їх затвердження і передання земельних ділянок у власність громадян після призначення останнього на посаду, тобто з 08.07.2020.
В подальшому, 12.11.2020 ОСОБА_2 , перебуваючи у м. Хмельницькому, зустрівся із заступником Голови Хмельницької ОДА ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , де отримав від останнього інформацію про те, що ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 вже отримано від зацікавлених у виділенні земельних ділянок осіб 164 500 доларів США за видачу ним наказів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, а також про те, що грошові кошти в розмірі 75 000 доларів США, вони мають передати ОСОБА_2 за те, що останній фактично призначив ОСОБА_3 на зазначену посаду та не вчиняє жодних дій у межах наданих йому повноважень, щодо скасування таких наказів ОСОБА_3 .
Крім того, 09.12.2020, близько 08 год. 15 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_2 у квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_3 злочинного наміру по наданню неправомірною вигоди ОСОБА_2 та на виконання раніше наданої обіцянки, передав останньому неправомірну вигоду у розмірі 25 000 доларів США (що станом на 09.12.2020 згідно офіційного курсу НБУ складає 702 070 гривень).
Таким чином, загальна сума неправомірної вигоди, яка була передана ОСОБА_1 . ОСОБА_2 06.11.2020 та 09.12.2020 в гривневому еквіваленті складає 1 464 954,00 грн.
09.12.2020 ОСОБА_1 затримано співробітниками Національного антикорупційного бюро України о 09 год. 20 хв. на підставі ст. 208 КПК України.
09.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
Підставою для подачі клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 369 КК України, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик того що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні. З цих підстав орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
При цьому розмір застави, який належить визначити суду, як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням тяжкості та специфіки кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного та його близьких осіб, становить 1300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 951 000 гривень. Саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
1.2 Доводи сторони обвинувачення
Прокурор Мирко Б.М. у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та додатково зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 за попередньою змовою з іншою особою інкримінованого злочину. Також пояснив, що з огляду на початкову стадію кримінального правопорушення об`єктивним є наявність ризику можливого знищення чи приховування підозрюваним речей та документів, які мають значення для досудового розслідування та які не були виявлені та вилучені детективами під час проведення слідчих дій. Підозрюваний знайомий з особами, які є співробітниками Держгеокадастру, а отже може мати доступ до не вилученої документації або до електронних носіїв інформації та вчинити дії з їх знищення чи спотворення. З приводу ризику впливу на учасників провадження, прокурор пояснив, що підозрюваний має значне коло знайомих серед впливових осіб (у тому числі депутатів), а тому може використати наявні у нього знайомства для тиску на свідків, які є співробітниками Держгеокадастру та його територіальних підрозділів. Крім цього ризик переховування, на переконання прокурора, існує також через наявність у підозрюваного впливового кола знайомств, наявністю паспортів громадянина України для виїзду за кордон, постійними виїздами за межі України на протязі останніх років та фінансовими можливостями, оскільки ОСОБА_1 має, як достатні офіційні статки, так і може використовувати грошові кошти здобуті злочинним шляхом - а саме, які є частиною отриманої неправомірної вигода за виділення земельних ділянок. Вказані грошові кошти не є офіційно задекларованими статками підозрюваного, а тому сторона обвинувачення не може знати їх точну суму, втім така сума є значною з огляду на надану частину неправомірної вигоди ОСОБА_2
1.3 Доводи сторони захисту
Захисник Муха О.О. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення та зазначив, що підозра є необґрунтованою з огляду на той факт, що додані до клопотання матеріали не містять контракту ОСОБА_2 щодо проходження ним державної служби та документів, які б посвідчували чинність такого контракту. Відсутність вказаних документів ставить під сумнів перебування ОСОБА_2 на посаді Голови Держгеокадастру, а отже і належність його до особи категорії «А». З огляду на наведений факт, детективи Національного антикорупційного бюро України є не уповноваженими особами здійснювати досудове розслідування даного кримінального провадження, здійснювати повідомлення про підозру та звертатися до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу. Одночасно з цим адвокат також посилається і на відсутність будь-яких інших кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 369 КК України.
Окрім цього захисник вказав, що усі долучені до клопотання матеріали не можуть оцінуватися слідчим суддею, як підстава обґрунтованості підозри, оскільки вони подані до суду в порушення приписів КПК України - не є оригіналами та не завіренні належним чином уповноваженою особою.
Також захисник у своїх запереченнях посилається на недоведеність стороною обвинувачення підстав застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, оскільки відсутні будь-які ризики, передбачені чинним КПК України. Так, ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки за місцем мешкання, на його утриманні перебуває малолітня донька, є фізичною особою-підприємцем, сплачує податки, раніше не судимий, що у своїй сукупності вказує на відсутність ризику переховування. Крім того майнові статки підозрюваного не є такими, що дозволяють здійснювати переховування від органів досудового розслідування та суду. Поряд з цим, на переконання сторони захисту, прокурором не аргументовано, а отже і не доведено яким чином ОСОБА_1 може мати доступ до документів, що є необхідними для сторони обвинувачення, та не доведено можливості його впливу на свідків у кримінальному провадженні. З приводу ризику знищення документів, захисник пояснив, що усі можливі та необхідні для сторони обвинувачення документи зберігаються в електронній захищеній системі, розпорядником якої є державна установа, а отже ОСОБА_1 ніяким чином не може їх знищити. З приводу тиску на свідків захисник зазначив, що матеріали клопотання не містять жодних обґрунтованих для того аргументів.
Разом з вищенаведеним адвокат послався на стан здоров`я ОСОБА_1 та пояснив, що відповідно до медичних рекомендацій, ОСОБА_1 спить з приладом для подачі кисню, а тому в умовах тримання під вартою, вважають, що таку процедуру неможливо буде здійснити, що вплине на погіршання стану здоров`я.
Таким чином захисник Муха О.О. просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу.
Захисник Корнієць О.С. підтримав позицію адвоката Мухи О.О., просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення через необґрунтованість підозри та відсутність будь-яких ризиків, наявність яких є необхідною умовою для можливості застосування запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисників та додатково зазначив, що не приймав ніякої участі у призначенні ОСОБА_3 на посаду начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, а у діях ОСОБА_6 наявний склад злочину щодо провокування останнього з надання неправомірної вигоди.
Водночас пояснив, що у нього відсутні грошові кошти та дорогоцінне майно, а тому посилання прокурора на майновий стан є безпідставним. Також підозрюваний звернув увагу на те, що розмір застави є непропорційним доходам, оскільки прокурор посилається на довідку у якій зазначена річна сума доходу, яка виплачена ОСОБА_1 , як фізичній особі-підприємцю і не враховує оплату заробітної плати працівникам, оплату податків та витрати на життя. Тому вважає, що обґрунтованим розміром може бути застава у розмірі 500 тисяч грн.
Просив відмовити у задоволенні клопотання.
1.4 Оцінка та висновки слідчого судді
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
1.5 Щодо наявності обґрунтованої підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 369 КК України, а саме: в наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає, а також в інтересах третіх осіб, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до тих же матеріалів клопотання, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у наданні неправомірної вигоди ОСОБА_2 , який відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 643-р від 10.06.2020, призначений на посаду Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про державну службу» визначено, що до категорії «А» посад державної служби (вищий корпус державної служби) віднесено посади керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників.
Таким чином, ОСОБА_2 , як Голова Держгеокадастру, при виконанні своїх службових обов`язків здійснює функції представника влади, у зв`язку з чим відповідно до п. 3 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище.
Так, перевіривши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) заявою про вчинення злочину від 14.09.2020, відповідно до якої ОСОБА_1 пропонує ОСОБА_2 надання неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах третіх осіб дій з використанням наданого їй службового становища; (2) розпорядженням Кабінету Міністрів України № 643-р від 10.06.2020 про призначення ОСОБА_2 Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру; (3) розподілом обов`язків між Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, його першим заступником та заступниками від 25.09.2020 № 405, згідно з яким Голова Держгеокадастру призначає на посади та звільняє з посад начальників територіальних органів Держгеокадастру, а також скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів Держгеокадастру; (4) наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 149-то від 08.07.2020 про призначення ОСОБА_3 на посаду в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, за підписом Голови Держгеокадастру ОСОБА_2 ; (5) протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 21.10.2020, відповідно до якого 12.10.2020 ОСОБА_1 розповідав ОСОБА_2 про схеми виділення земель за грошову винагороду та вартість таких дій; (6) протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 12.11.2020, відповідно до якого 06.11.2020 ОСОБА_1 за місцем мешкання ОСОБА_2 , останньому були передані грошові кошти та відбулася розмова про закриття питань по Хмельницькому та надання звітності особою на ім`я ОСОБА_8 ; (7) протоколом огляду від 06-07.11.2020, відповідно до якого були оглянуті грошові кошти у сумі 26 900 доларів США, надані ОСОБА_2 ОСОБА_1 ; (8) протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 19.11.2020, відповідно до якого 17.11.2020 відбувалася зустріч між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , під час якої ОСОБА_2 зазначав про виконання ним своїх зобов`язань - не скасування жодного рішення та відсутність перевірок. Також під час вказаної зустрічі ОСОБА_1 пояснював ОСОБА_2 про кількість виданих наказів згідно до наданої таблиці та іншими матеріалами у своїй сукупності; (9) протоколом огляду мобільного телефону, який належить ОСОБА_2 від 16.11.2020 на якому зафіксовано надіслана таблиця від ОСОБА_3 із відомостями про видані накази та звіт про видані дозволи; (10) протокол огляду мобільного телефону, який належить ОСОБА_2 від 14.11.2020 у якому зафіксовано листування між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із повідомленням про звіт по 71100 і про доставку, по якій не було звіту із фотографією.
Таким чином, дослідивши надані до суду матеріали у своїй сукупності, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.
З приводу наданих стороною захисту заперечень щодо необґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_1 , та неналежності доказів, через їх збирання неналежним органом досудового розслідування, слідчий суддя зазначає, що надані заперечення стосуються саме допустимості доказів та остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу. Належну оцінку таким доказам має дати суд при розгляді справи по суті. На даному етапі кримінального провадження слідчий суддя має повноваження щодо встановлення доведеності того, що підозрюваний міг вчинити кримінальне правопорушення і чи є підстави для здійснення подальшого досудового розслідування, яке не обов`язково має закінчитись складанням обвинувального акта. Отже у своїх запереченнях сторона захисту ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії розслідування, ніж передбачено законом. З огляду на вказане, слідчий суддя розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного та відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу.
Поряд з цим, з приводу посилання захисників щодо не перебування ОСОБА_2 на посаді Голови Держгеокадастру, через відсутність у матеріалах, поданих до суду, відповідного контракту, що тягне за собою не відношення його до осіб категорії «А», вважаю за необхідне зазначити, що згідно приписів кримінального процесуального законодавства України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій (ст. 22 КПК України). Так, захисниками, в дотримання наведеного принципу, не подано до суду жодного документу на підтвердження своєї правової позиції, щодо не перебування ОСОБА_2 на вищезазначеній посаді, тоді як, відповідно до наявних у суду матеріалів - розпорядженням Камінету Міністрів України № 643-р від 10.06.2020, ОСОБА_2 призначено Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, та останнім, як Головою Держгеокадастру, 08.07.2020 видано наказ за № 149-то про призначення ОСОБА_3 на посаду в.о. начальника ГУД у Хмельницькій області. З огляду на вказане, слідчий суддя вважає посилання сторони захисту безпідставними та відхиляє їх.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ним вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
1.6 Щодо наявності ризиків
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може переховувати від органів досудового розслідування та суду, виходячи з наступного
По-перше, інкриміноване ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 369 КК України, є тяжким злочином та передбачає призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої. Згідно примітки до ст. 45 КК України, злочин, передбачений ст. 369 КК України є корупційним, а отже у разі доведення вини ОСОБА_1 , до нього не буде застосовано звільнення від покарання або застосовано більш м`яке покарання, ніж передбачено законом. Вказана обставина, на переконання слідчого судді, сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження також узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Поряд з цим, наявність у ОСОБА_1 паспорту громадянина України для виїзду за кордон (номер НОМЕР_1 ) значно підвищує ризик можливого переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, оскільки за наявності такого документу можливість безперешкодно покинути територію України є вищою, ніж за його відсутності. Водночас у судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 за період часу з 2016 по 2020 покидав територію України 39 разів, що на думку суду, може свідчити, як про встановлення ним соціальних зв`язків поза межами України, так і про наявність у нього достатніх фінансових можливостей для подорожей за кордон. Крім того, слідчим суддею також береться до уваги, що згідно матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 за період часу з 08.07.2020 по 12.11.2020, отримано неправомірну вигоду у сумі 164 500 доларів США, і хоча вказана сума не є особистими грошима підозрюваного ОСОБА_1 , однак також свідчить про наявність у останнього грошових коштів, які він може використати для ухилення від кримінальної відповідальності у разі такої необхідності.
Кожна окремо з зазначених вище обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_1 , однак у сукупності між собою та разом з характеристикою підозрюваного (не одружений, є фізичною особою-підприємцем, що свідчить про не прив`язаність останнього до місця роботи) дає підстави стверджувати про наявність можливого ризику переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.
Також, слідчим суддею береться до уваги твердження прокурора, щодо наявності ризику знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.
Як встановлено у судовому засіданні із матеріалів клопотання та пояснень прокурора, підозрюваний ОСОБА_1 має сталі зв`язки з начальником відділу забезпечення функціонування системи електронного урядування та цифрового розвитку Держгеокадастру (підтверджується протоколом НСРД від 12.11.2020), який фактично відповідає за належний стан роботи електронної системи «ДОК Профф», використовуючи яку можливо отримати доступ до електронної документації, що зберігається в Головному управлінні Держгеокадастру у Хмельницькій області та містить відомості щодо підстав видання наказів про надання дозволів на розробку проектів землеустрою, їх затвердження і передання земельних ділянок у власність громадян, а отже відомостей які слугували підставами виділення земельних ділянок за неправомірну винагороду.
Водночас, беручи до уваги початкову стадію досудового розслідування, на переконання суду, сторона обвинувачення не мала достатньо часу для отримання доступу до необхідних документів, які забезпечать повноту та неупередженість досудового розслідування та сприятимуть виконанню завдань кримінального провадження.
Окрім цього слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризику можливого впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні. Відповідний висновок слідчого судді ґрунтується на тому факті, що безпосередньо самим підозрюваним зазначалося про наявність у нього близьких відносин з колишніми керівниками Держгеокадастру, що на думку суду дає обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 може використати відповідні зв`язки для впливу на свідків, які є співробітниками Держгеокадастру та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, з метою зміни або викривлення останніми власних показів.
Одночасно з цим, на оцінку ризику можливого впливу підозрюваного на свідків впливає встановлена КПК України процедура отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні. Так, відповідно до приписів законодавства, на досудовому розслідуванні свідчення отримуються шляхом проведення допиту слідчим або прокурором, а після скерування обвинувального акта до суду - на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення на свідченнях, які були надані слідчому або прокурору, та не були безпосередньо отримані під час судового засідання. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Крім того слідчий суддя враховує і можливий незаконний вплив ОСОБА_1 на іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні. В цій частині зазначений ризик підтверджується характером стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , узгодженістю їх дій під час планування та надання неправомірної вигоди ОСОБА_2 , а також наявною можливістю у них узгоджувати власні свідчення з метою уникнення кримінальної відповідальності.
У сукупності викладеного, у судовому засіданні прокурором доведено існування ризику можливого незаконного впливу підозрюваного на учасників кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.
Одночасно з цим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Враховуючи, що злочини у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є тяжким, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, та беручи до уваги, що ОСОБА_1 в силу свого матеріального стану (підтверджується офіційними доходами підозрюваного, як фізичної особи-підприємця, наявністю елітного транспортного засобу та загальною сумою грошових коштів, отриманих від виділення земельних ділянок) з метою ухилення від слідства та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, а також знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення та впливати на свідків, іншого підозрюваного у цьому провадженні, слідчий суддя переконаний, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. Так, цілодобовий домашній арешт не зможе уберегти від ризику впливу на свідків, іншого підозрюваного, оскільки ОСОБА_1 , використовуючи засоби телефонного зв`язку матиме можливість підтримувати спілкування з зазначеними учасниками провадження, як особисто, так і через третіх осіб. Використовуючи мобільний зв`язок, підозрюваний також матиме можливість спілкування з начальником відділу забезпечення функціонування системи електронного урядування та цифрового розвитку Держгеокадастру, який на прохання ОСОБА_1 може вчинити дії щодо документів, які зберігаються в електронній системі Держгеокадастру. Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не вирішувався, оскільки не надходило такого клопотання до суду. Особисте зобов`язання не відповідає тяжкості злочину у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів.
При цьому слідчий суддя враховує вік та стан підозрюваного та зазначає, що надані захисниками медичні документи щодо наявності у підозрюваного ОСОБА_1 захворювання з діагнозом: синдром обструктивного апное сну та призначення СРАР-терапію з використанням апарату Prisma 25s, не містять відомостей щодо неможливості використання зазначеного апарату в умовах слідчого ізолятору. Також суду не надано довідки щодо неможливості утримання підозрюваного в умовах ізоляції з відповідним діагнозом та неможливості надання медичним персоналом СІЗО медичної допомоги у разі необхідності.
Наявність у підозрюваного на утримані малолітньої дитини та постійного здобуття ним додаткової освіти, як характеризуючої ознаки, на які посилається сторона захисту заявляючи про безпідставність застосування до підозрюваного запобіжного заходу, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , встановлених у судовому засіданні ризиків, недостатньо для доведення того, що за наявності позитивних характеристик, встановлені ризики стають настільки мінімальними, що не потребують застосування запобіжного заходу.
За таких підстав слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід обрати підозрюваному саме такий запобіжний захід, про який прохає прокурор.
Одночасно з цим, відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. Стаття 197 КПК України зазначає, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів та вказаний строк обчислюється з моменту взяття під варту, а у разі якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту його затримання.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 було затримано 09 грудня 2020 року, то датою закінчення дії ухвали про тримання його під вартою слід вважати 06 лютого 2021 року.
Інші аргументи сторони захисту, щодо відмови у задоволенні клопотання, були ретельно досліджені слідчим суддею, однак не приймаються до уваги як такі, що не дають обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора, а зводяться, по суті, до надання оцінки матеріалам, наданих стороною обвинувачення та допустимості доказів.
1.7 Щодо розміру застави
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
У клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного заставу у розмірі 1300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Слідчий суддя не погоджується із розміром застави, визначеним стороною обвинувачення з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пункт 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину може бути застосований у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу та запобігти іншим ризикам.
При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.
Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням майнового та соціального стану підозрюваного, розміру грошової винагороди, яку отримали підозрювані з липня 2020 року, доведених ризиків, погоджується, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Однак, застава у розмірі у розмірі 1300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, навіть з урахуванням майнового стану близьких родичів ОСОБА_1 є непомірною. Органом досудового розслідування не надано достатніх доказів на обґрунтування саме такого розміру застави. Сторона обвинувачення не прийняла до уваги, що доходи отримані ОСОБА_1 , як фізичною особою-підприємцем подані слідчому судді без врахування оплати податків та витрат на оплату праці найманих працівників.
На переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_1 слід визначити заставу у 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 681 600 гривень. Ця сума, з урахуванням майнового стану підозрюваного (наявності рухомого та нерухомого майна, корпоративних прав юридичних осіб, отриманого прибутку за 2019 рік) та майнового стану його близьких родичів (мати є співзасновником ряду юридичних осіб) не є явно непомірною для нього. Крім цього, на думку слідчого судді, вона є значною та цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку з боку підозрюваного з урахування скоєного правопорушення та встановлених ризиків.
Зменшуючи суму застави, слідчим суддею враховано надані у судовому засіданні документи щодо наявності у підозрюваного на утриманні малолітньої дитини.
1.8 Щодо обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного у разі внесення ним застави
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України, в ухвалі слідчого судді, суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави.
У клопотанні детектив прохає покласти на підозрюваного такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду);
- здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
- носити електронний засіб контролю.
З огляду на встановлені ризиуи, підстав для незастосування одного чи декількох обов`язків слідчий суддя під час розгляду клопотання не встановив, проте вважає за необхідне конкретизувати деякі обов`язки, що дозволить уповноваженим особам здійснювати більш ефективний контроль за їх виконанням, а саме: зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 утримуватися від спілкування із іншим підозрюваним ОСОБА_9 та свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру; визначити відповідний орган, до якого підозрюваний повинен здати свій паспорт для виїзду за кордон - як територіальні органи/територіальні підрозділи Державної міграційної служби та зазначити, та не покладати на підозрюваного обов`язку повідомляти уповноважених осіб про зміну місця роботи, оскільки підозрюваний є фізичної особою-підприємцем.
За наведених вище обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями: 107, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Горбенко Л.А., погоджене із прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Мирко Б.М., про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 06 лютого 2021 року, включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 681 600 (один мільйон шістсот вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду, код ЄДРПОУ - 42836259.
У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом часу дії ухвали.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за кожним викликом;
2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із іншим підозрюваним ОСОБА_9 та свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру;
5) здати на зберігання до територіальних органів/територіальних підрозділів Державної міграційної служби свій паспорт для виїзду за кордон;
6) носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя С.М. Мойсак