Документ № 93525580

Справа № 991/9934/20

Провадження1-кс/991/10178/20

У Х В А Л А

іменем України

07 грудня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_3,

прокурора ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 на рішення прокурора про зупинення досудового розслідування

В С Т А Н О В И Л А:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5, на постанову прокурора САП ОСОБА_4 від 29.04.2020 про зупинення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42015000000000915 від 18.05.2015.

1.1.Скарга обґрунтована тим, що Генеральною прокуратурою України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015, в якому 19.05.2014 було повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Досудове розслідування неодноразово зупинялося, а з 16.01.2019 прокурором було повідомлено про завершення досудового розслідування та початок виконання ст. 290 КПК України.

1.2.Адвокат зазначає, що з урахуванням постанови прокурора про продовження строку досудового розслідування до 10 місяців, останнім днем досудового розслідування є 24.12.2018. З посиланням на приписи ст. 219 КПК України адвокат стверджує, що прокурором вчиняється бездіяльність у здійсненні дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України. 20.11.2020 йому стало відомо про існування постанови від 21.04.2020 про відновлення досудового розслідування, яке на його думку, відбулося у позапроцесуальний спосіб зі стадії, передбаченої ст. 290 КПК України, та без повідомлення сторони захисту. У подальшому постановою від 29.04.2020 досудове розслідування було зупинене на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України, тобто у зв`язку із необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва. Вказані постанови скаржник вважає винесеними з грубим порушенням КПК України та зауважує на відсутність у повідомленні про підозру та у матеріалах кримінального провадження будь-яких відомостей щодо відношення ОСОБА_5 до запитуваної у межах міжнародного співробітництва прокурором інформації. Таке зупинення призводить до невиправданого порушення прав ОСОБА_5 на розгляд обвинувачення відносно нього в розумні строки.

1.3.У зв`язку з цим адвокат просить скасувати постанову прокурора САП ОСОБА_4 від 29.04.2020 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015.

2.В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримав скаргу та просив її задовольнити. Додатково зазначив, що в цьому кримінальному провадженні мала місце значна кількість зупинень і відновлень кримінального провадження. Після відкриття матеріалів кримінального провадження сторона захисту розпочала ознайомлення з ними. Відновлення провадження обумовлено необхідністю вчинення дій, спрямованих на завершення і закінчення досудового розслідування, тому матеріали було передано детективам Національного антикорупційного бюро України. Однак, замість того, щоб закінчити досудове розслідування, прокурор виніс постанову про зупинення досудового розслідування. На думку захисника, таке зупинення відбулося поза межами строків досудового розслідування і не спрямоване на реальне отримання відомостей, що мають значення для провадження. Тому відповідна постанова підлягає скасуванню.

Прокурор проти скарги заперечував, посилаючись на обов`язок встановити всі обставини, що мають значення для справи, в тому числі майновий стан підозрюваного, оскільки санкція статті, що інкримінована підозрюваному, передбачає конфіскацію майна. Після визначення підслідності за детективами НАБУ виникла необхідність перевірити відомості про схоронність майна, на яке було накладено арешт в цьому кримінальному провадженні. Оскільки досудове розслідування ще не закінчене, а лише завершене, то прокурор має повноваження вчиняти дії, спрямовані на отримання відомостей, в тому числі в рамках міжнародної правової допомоги.

3.Дослідивши матеріали скарги, заслухавши учасників, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування.

3.2.Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України.

3.3.З матеріалів скарги вбачається, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України. Це провадження згідно з постановою прокурора САП ОСОБА_6 від 18.05.2015 було виділене з матеріалів кримінального провадження № 42014000000000359 від 07.05.2014, в межах якого 19.05.2014 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

3.4.Постановою Генерального прокурора України від 14.12.2017 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015 доручалось детективам Національного антикорупційного бюро України. Відповідно до постанови прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 від 29.01.2018 була визначена підслідність у цьому кримінальному провадженні за слідчими Генеральної прокуратури України.

3.5. ОСОБА_5 15.01.2019 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру, внаслідок чого він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

3.6. За версією досудового розслідування, ОСОБА_5, будучи Головою Національного банку України шляхом зловживання своїм службовим становищем 17.06.2011 незаконно створив телерадіокомпанію Національного банку України у вигляді ТОВ «Банківське телебачення» та впродовж 2011-2013 років розтратив державні кошти Національного банку України в загальній сумі 220000000 грн, тобто в особливо великих розмірах, шляхом їх перерахування до статутного капіталу вказаного товариства.

3.7.Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні неодноразово зупинялося. 16.01.2019 заступник начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України направив стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування та реалізацію права сторони захисту на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42015000000000915 від 18.05.2015 в порядку ст. 290 КПК України. Згідно з наявними в матеріалах скарги протоколами від 11.12.2019, 05.09.2019, 28.08.2019 захиснику ОСОБА_5 адвокату ОСОБА_8 надавався доступ до матеріалів досудового розслідування та вона ознайомилася із томами 1-3, 6, 9-10, 55 цього провадження.

3.8.Надалі згідно з постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації процесу і процесуального керівництва досудовим розслідуванням ОСОБА_9 від 21.04.2020 було відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015 з метою проведення процесуальних дій. Як слідує із змісту цієї постанови, відновлення обумовлене тим, що внаслідок змін чинного процесуального законодавства, кримінальне правопорушення за фактом вчинення колишнім головою Національного банку України ОСОБА_5 розтрати грошових коштів шляхом зловживання службовим становищем, кваліфіковане за ч. 5 ст. 191 КК України, підслідне детективам Національного антикорупційного бюро України, що обумовлює необхідність порушення перед Генеральним прокурором питання щодо доручення здійснення досудового розслідування іншому органу та можливість прийняття ним відповідних процесуальних рішень.

3.9.Постановою Генерального прокурора ОСОБА_10 від 21.04.2020 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000915 від 18.05.2015 доручено здійснювати детективам Національного антикорупційному бюро України. Таке рішення мотивовано необхідністю продовження процесуальних дій, передбачених ст. 290-293 КПК України, що з урахуванням підслідності мають проводитися детективами Національного антикорупційного бюро України та прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, оскільки їх здійснення іншим неуповноваженими на це суб`єктами процесуальної діяльності може призвести до визнання незаконними та недопустимими відповідних дій та постановлених рішень.

3.10.Постановою прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 від 29 квітня 2020 року розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000915 від 18.05.2015 зупинене на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв`язку із наявною необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, а саме одержання від компетентних органів Латвійської республіки відомостей щодо статусу та фактичної наявності коштів на рахунках пов`язаних із ОСОБА_5 компаній.

3.11.У справі з розгляду скарги сторони захисту на постанову про зупинення досудового розслідування слідчий суддя в межах судового контролю і винесених на розгляд питань має встановити, чи є оскаржена постанова про зупинення досудового розслідування такою, що відповідає вимогам закону і ґрунтується на засадах кримінального провадження, з точки зору формальних і змістовних критеріїв.

3.12.Слідчий суддя відхиляє аргументи захисту, що прокурор не мав законодавчих підстав зупиняти досудове розслідування, оскільки в ньому не встановлені всі обставини. Адже встановлення обставин кримінального правопорушення, в тому числі події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням здійснюється протягом всього досудового розслідування до моменту його закінчення. Крім того, ч. 2 ст. 280 КПК України зобов`язує слідчого, прокурора виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного,якщо зупинитидосудове розслідуваннянеобхідно узв`язку зобставинами,передбаченимип.2ч.1цієї статті. З урахуванням розподілу процесуальних функцій обвинувачення і захисту, обумовлених засадою змагальності у кримінальному провадженні, у сторони захисту відсутні обґрунтовані передумови визначати, чи повний спектр процесуальних дій проведений детективом (прокурором). Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 93 КПК України докази можутьбути одержаніна територіїіноземної державив результатіздійснення міжнародногоспівробітництва підчас кримінальногопровадження.

3.13.За приписами п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва. У відповідності до ст. 542 КПК України міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків. Міжнародним договором України можуть бути передбачені інші, ніж у цьому Кодексі, форми співробітництва під час кримінального провадження.

3.14.Із змісту оскаржуваної постанови прокурора про зупинення досудового розслідування вбачається таке мотивування необхідності звернення з запитом про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015:

3.14.1.Слідчими суддями Зиемельського районного суду м. Рига Латвійської республіки від 06.08.2015 та Латгальського передмістя міста Риги від 11.05.2015 затверджені накладення арештів на банківські рахунки, що відкриті у АТ «Приватбанк» (Латвійська Республіка) компаніями, пов`язаними із ОСОБА_5 . На таких рахунках арештовано 15978208,78 доларів США та 33540787,34 долари США і 13,28 євро.

3.14.2.При прийнятті рішення про складення обвинувального акту стосовно особи, а також його подальшого скерування до суду для розгляду, враховуючи те, що санкцією ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, передбачене обов`язкове застосування додаткового покарання у вигляді обов`язкової конфіскації майна, сторона обвинувачення зобов`язана відкрити стороні захисту та надати суду докази належності обвинуваченому майна, що підлягає обов`язковій конфіскації.

3.14.3.Водночас, беручи до уваги те, що з часу накладення арешту на банківські рахунки пов`язаних із ОСОБА_5 компаній, які відкриті в АТ «Приватбанк» (Латвійська Республіка), минув тривалий час (06.02.2015 та 06.08.2015), відсутність інформації щодо фактичної наявності зазначених коштів на банківських рахунках, а також можливе оскарження накладення арешту в суді зацікавленими особами, з метою забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду виникла необхідність одержати від компетентних органів Латвійської Республіки відомості щодо статусу та фактичної наявності вищевказаних коштів на рахунках. А згідно з вимогами ч. 1 ст. 541 КПК України єдиним передбаченим способом одержання вищевказаних відомостей від компетентних органів Латвійської Республіки є надсилання на їх адресу запиту про міжнародну правову допомогу.

3.15.29.04.2020 був спрямований запит про міжнародну правову допомогу до Генеральної прокуратури Латвійської Республіки. Відповідно до цього запиту міжнародна допомога полягає у виконання таких процесуальних дій:

1)повідомити Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру про те, чи наявні фактично станом на дату надання відповіді на вказаний запит на банківських рахунках, відкритих у АТ «Приватбанк», грошові кошти підприємств на які накладений арешт на підставі рішення судді Латгальського районного суду м. Риги від 11.05.2015 та Зиемельного районного суду м. Рига Латвійської Республіки від 06.08.2015;

2)повідомити Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру чи продовжує діяти арешт грошових коштів на банківських рахунках, накладений на підставі вищевказаних рішень суддів станом на дату надання відповіді, чи не скасовано або змінено зазначений арешт.

3.16.Відповідно до ст. 277 КПК повідомлення про підозру має містити, серед іншого, зміст підозри та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. Загальні засади кримінального провадження зобов`язують детектива і прокурора проводити досудове розслідування в межах пред`явленої підозри. Це зокрема, пов`язано з тим, що п. 3 § 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. При чому конвенційному автономному поняттю «обвинувачення» в національному кримінальному провадженні відповідають дві категорії «підозра» як підстава притягнення до кримінальної відповідальності, та «обвинувачення» як підсумок досудового розслідування і стверджувально-фактологічний базис судового розгляду. За таких обставин чіткий обсяг пред`явленої підозри та вжиття органом досудового розслідування процесуальних дій, спрямованих виключно на отримання обставин, що витікають саме із вказаного обсягу, забезпечують реалізацію права на захист, та становлять основу справедливого судового розгляду в майбутньому.

3.17.Перелік обставин, що підлягають доказуванню, визначений у ст. 91 КПК України. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

3.18.Зміст запиту свідчить про те, що він спрямований на отримання інформації щодо чинності арештів банківських рахунків, пов`язаних із підозрюваним компаній та наявності на них коштів у зв`язку з тим, що санкція інкримінованого підозрюваному злочину передбачає застосування конфіскації майна як обов`язкового виду покарання. У відповідності до ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Водночас в постанові про зупинення досудового розслідування та в запиті про надання міжнародної правової допомоги йдеться про кошти на банківських рахунках третіх осіб компаній, які за версією органу досудового розслідування, є пов`язаними із ОСОБА_5, а не щодо майна підозрюваного. Слідчий суддя одночасно зауважує, що наявність в органу досудового розслідування інформації про майно підозрюваного, щодо якого може бути застосована конфіскація, може бути використана для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, але не для формування доказового матеріалу на обґрунтування пред`явленої підозри (та в подальшому обвинувачення). Адже такі відомості не відносяться до обставин, що підлягають доказуванню відповідно до статті 91 КПК України.

3.19.В обґрунтування підстав звернення із запитом про міжнародну правову допомогу прокурор також в постанові від 29.04.2020 посилається на норму п. 6 ч. 1 ст. 91 КПК України, зазначивши, щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відносяться обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення.

3.20.Однак слідчий суддя відхиляє аргумент прокурора про те, що запит направлений для отримання відомостей, передбачених у п. 6 ч. 1 ст. 91 КПК України. Ні в самому запиті, ні в постанові про зупинення немає зв`язку між винайденням активів на території Латвійської Республіки та встановленням обставин, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення. Таких відомостей не додано прокурором і до матеріалів скарги, як і доказів того, що відповідне майно (кошти на банківських рахунках АТ «Приватбанк» Латвійської республіки) арештовувалися саме з метою спеціальної конфіскації. Крім того, надалі в цій же постанові по тексту прокурор вже зазначає про необхідність надання до суду доказів належності обвинуваченому майна, що підлягає конфіскації (тобто стверджує про конфіскацію, як виду покарання), а не спеціальній конфіскації.

3.21.Одночасно вимоги до структури та змісту постанови слідчого, прокурора визначені у ч. 5 ст. 110 КПК України. Постанова слідчого, прокурора складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частин. При чому мотивувальна частина повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Оскільки постанова прокурора є процесуальним рішенням в конкретному кримінальному провадженні з визначеним предметом доказування, постанова про зупинення кримінального провадження має містити відомості, релевантні обставинам кримінального правопорушення і викладеним у підозрі.

3.22.Прокурором не надано доказів, що обставини, для з`ясування яких до Латвійської республіки направлений запит про міжнародну правову допомогу (щодо актуальності арештів та наявності коштів на банківських рахунках пов`язаних із ОСОБА_5 компаній) є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні і поглинається обсягом пред`явленої підозри. Відтак слідчий суддя вважає, що зупинення досудового розслідування на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України з заявленою у постанові метою є безпідставним. Крім того, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України щодо її змісту, оскільки в ній, крім формального посилання на норми закону, що дають підстави зупинити досудове розслідування, відсутнє належне мотивування такого рішення в конкретному кримінальному провадженні з огляду на обставини, що підлягають доказуванню, а зміст постанови в одній частині (посилання на п. 6 ч. 1 ст. 91 КПК України) суперечить її висновкам щодо необхідності встановлення належності обвинуваченому майна.

3.23.Зважаючи на встановлену невідповідність постанови про зупинення досудового розслідування вимогам закону, що є підставою для її скасування, слідчий суддя не досліджує інші, заявлені скаржником доводи, оскільки вони виходять за межі предмету дослідження під час розгляду скарги на вказане рішення прокурора та не впливають на суть рішення.

3.24.Посилання прокурора на ту обставину, щодо Національного антикорупційного бюро України матеріали кримінального провадження надійшли тільки в 2020 році одразу після відновлення досудового розслідування у ньому відхиляється слідчим суддею. КПК України визначає досудове розслідування як єдину безперервну стадію кримінального провадження, що починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду відповідного документу незалежно від того, яким органом досудового розслідування воно здійснюється. Відкриття матеріалів досудового розслідування стороні захисту, яке було здійснене ще в січні 2019 року, свідчить про те, що сторона обвинувачення визнала зібрані докази достатніми для складання обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Водночас зміст постанови Генерального прокурора від 21.04.2020 про доручення здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні НАБУ свідчить про те, що таке рішення було прийнято для «продовження процесуальних дій, передбачених ст. 290-293 КПК України», тобто відкриття матеріалів стороні захисту, складення обвинувального акту або відповідного клопотання та передання його до суду. Водночас всупереч цьому прокурор вчинив дії на виконання ст. 280 КПК України, зупинивши досудове розслідування, які фактично спрямовані на отримання додаткових матеріалів і долучення їх до кримінального провадження.

3.25.Зважаючи на те, що ОСОБА_5 було повідомлено про підозру ще в 2014 році, додаткові дії сторони обвинувачення, спрямовані на збір доказів (як це обґрунтовує в оскаржуваній постанові прокурор) вже після того, як попередньо зібрані матеріали були визнані достатніми для складення обвинувального акту та досудове розслідування вже було завершене, не можуть вважатися такими, що узгоджуються із завданнями і засадами кримінального провадження.

4.З огляду на викладене, скарга захисника ОСОБА_3,подана вінтересах ОСОБА_5 на постановувід 29.04.2020прокурора САП ОСОБА_4 про зупиненнядосудового розслідуванняпідлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.2,36, 40, 110, 216, 280, 282, 290, 309,376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

1.Cкаргу захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 на рішення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 від 29.04.2020 про зупинення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42015000000000915 від 18.05.2015 задовольнити.

2.Скасувати постанову прокурора САП ОСОБА_4 від 29.04.2020 про зупинення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42015000000000915 від 18.05.2015.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

4.Повний текст ухвали оголошений 11.12.2020.

Слідчий суддя ОСОБА_1