- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
Справа № 991/10018/20
Провадження1-кс/991/10269/20
У Х В А Л А
іменем України
10 грудня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
детектива ОСОБА_3
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4
власника майна ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020000000001787 від 23.09.2020,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6, про арешт майна.
1.1.Клопотання мотивоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001787 від 23.09.2020 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
1.2.За твердженням детектива, ОСОБА_7, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, призначеним відповідно до Розпорядження Президента України головою Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок третьої особи, використовуючи надані посадою службові повноваження та службове становище, всупереч інтересам служби, спонукав ОСОБА_8 до надання йому неправомірної вигоди та 04.11.2020, знаходячись в парку неподалік будинку АДРЕСА_1, отримав від останнього неправомірну вигоду у розмірі 10 тис. доларів США за прийняття рішення про надання дозволу на розроблення, затвердження детального плану територій та у подальшому затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 7425589300:07:000:6353, 7425589300:07:000:6352, 7425589300:07:000:6351.
1.3.В ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 04 листопада 2020 року було вилучено гроші в іноземній валюті в загальній сумі 102 тис дол США та банківські карти «ПриватБанк» з № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 .
1.4.У зв`язку з тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає відповідальність у вигляді конфіскації майна як додаткового покарання, є потреба у накладенні арешту на вказане вилучене майно, оскільки є всі підстави вважати, що таке майно належить ОСОБА_7 .
1.5.Метою арешту в клопотанні визначено забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.
2.В судовому засіданні детектив підтримав доводи, викладені у клопотанні, і просив його задовольнити. Додатково повідомив, що ці гроші можуть бути набуті протиправним шляхом, тому вони відповідають критеріям речових доказів. Грошові кошти, після передачі яких було затримано підозрюваного, вилучені. Відшукані і вилучені під час обшуку банківські картки є речовими доказами, оскільки містять реквізити, що дозволять встановити рух коштів та діяльність підозрюваного. Формуючи клопотання, детектив виходив із тих саме критеріїв для накладення арешту, що і слідчий попереднього органу досудового розслідування ОВС ГСУ НП України.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував з посиланням на пропуск строків звернення з клопотання про арешт майна, належність цих грошових коштів дружині підозрюваного.
ОСОБА_5 зазначила, що вилучені під час обшуку грошові кошти є її власними коштами, вони залишилися після смерті батьків у 2001 та 2003 роках, вона поступово обмінювала грошові кошти у долари США, а також отримувала стипендію в різних програмах єврейської общини. Зазначила, що мати при житті працювала на різних роботах, батько був військовим лікарем, що дозволило їм скопити значну суму грошових коштів. Підозрюваний про ці грошові кошти знав частково, ОСОБА_5 не надавала йому згоди на їх декларування.
3.Оскільки у клопотанні ставиться питання про поновленняпропущеного строку відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне, в першу чергу, розглянути це питання.
3.1.Відповідно до абзацу 1 частини 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
3.2.Як вбачається з протоколу від 04.11.2020, обшук, під час якого виявлено і вилучено грошові кошти та банківські картки, щодо яких ставиться питання про арешт, розпочався 04.11.2020 о 19 год. 00 хв. та завершився 04.11.2020 о 21 год. 40 хв. Отже, детектив мав звернутися з клопотанням про арешт не пізніше 21 год. 40 хв 07 листопада 2020 року (у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення майна).
3.3.Зазначене клопотання було надіслано за підсудністю на час його подання до Печерського районного суду міста Києва 06.11.2020 (про що свідчить відповідний фіскальний чек). Тобто орган досудового розслідування забезпечив подання клопотання про арешт майна, тимчасово вилученого під час обшуку, в строк, встановлений ст. 171 КПК України. Водночас постановою заступника Генерального прокурора від 13.11.2020 здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001787 від 23.09.2020 було доручено детективам Національного антикорупційного бюро України. В зв`язку з цим слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2020 клопотання слідчого від 06.11.2020 про арешт майна було повернуто.
3.4.Детектив НАБУ звернувся з клопотанням про арешт майна до Вищого антикорупційного суду 08.12.2020, тобто забезпечив подання відповідного клопотання відповідно до правил підсудності в найкоротший строк.
3.5.Оскільки попереднім органом досудового розслідування клопотання про арешт майна було подано в установлений законом строк, а звернення до Вищого антикорупційного суду з цим же клопотанням було зумовлено об`єктивними обставинами зміною підслідності цього кримінального провадження, слідчий суддя не вважає це клопотання таким, що подане з пропуском встановленого строку.
4.Дослідивши матеріали клопотання про арешт майна, заслухавши позиції учасників судового засідання, слідчий суддя дійшла таких висновків.
4.1.У відповідності до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
4.2.Разом з тим, частиною 1 та пунктом 3 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачена можливість накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. У цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 4 ст. 170 КПК України). На підставі ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
4.3.Отже, можливість накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої конфіскації закон пов`язує з:
1)наявністю процесуального статусу підозрюваного в особи, щодо майна якої ставиться питання про арешт;
2)закріплення конфіскації як додаткового виду покарання в санкції статті Кримінального кодексу України, яка інкримінована підозрюваному;
3)належність підозрюваному майна, щодо якого ставиться питання про арешт, на праві власності.
4.4.У відповідності до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру. В матеріалах клопотання міститься письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. ст. 368 КПК України від 05.11.2020. Це повідомлення вручено ОСОБА_7 05.11.2020 о 13 год. 38 хв., про що свідчить його підпис про отримання на останній сторінці цього повідомлення. Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_7 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, що може бути підставою для накладення арешту на його майно
4.5.Санкція ч. 3 ст. 369 КК України, яка інкримінована ОСОБА_7, передбачає позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Отже, у цьому випадку є достатні підстави вважати, що суд може призначити покарання ОСОБА_7 у виді конфіскації майна у разі його засудження.
4.6.При чому ч.3 ст. 368 КК України встановлює кримінальну відповідальність, в тому числі, за отримання неправомірної вигоди у великому розмірі службовою особою, за вчинення такою службовою особою, яка займає відповідальне становище в інтересах того, надає неправомірну вигоду чи в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням службового становища. В примітці до ст. 368 КК України вказано, що неправомірною вигодою в великому розмірі є така, що у двісті і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
4.7.Із фабули кримінального правопорушення у наданому детективом витягу із ЄРДР не вбачається кваліфікуючих ознак ч. 3 ст. 368 КК України. Будь-яких документів в обґрунтування клопотання на підтвердження того, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, детектив не надає. Обґрунтовуючи необхідність арешту, він надає постанови, що визначають процедурні питання кримінального провадження, ухвали Печерського районного суду м. Києва про надання дозволу на проведення обшуку та повернення клопотання про арешт і протокол обшуку від 04.11.2020. Однак їх є очевидно недостатнім для того, щоб вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Повідомлення про підозру ОСОБА_7 подано у неповному обсязі. Долучений до клопотання примірник не містить всіх елементів, які б дозволили слідчому судді зробити висновок про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України), а також про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України).
4.8.Відсутність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, є підставою для відмови у задоволенні клопотання і звільняє слідчого судді від дослідження інших критеріїв, з яким закон пов`язує рішення слідчого судді про накладення арешту.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИЛА:
1.У задоволенні клопотання детектива про арешт майна відмовити.
2.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
3.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
4.Повний текст ухвали оголошений 14.12.2020.
Слідчий суддя ОСОБА_1