Пошук

Документ № 93648141

  • Дата засідання: 23/12/2020
  • Дата винесення рішення: 23/12/2020
  • Справа №: 991/10235/20
  • Провадження №: 52020000000000584
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.

Справа № 991/10235/20

Провадження1-кс/991/10495/20

У ХВ АЛ А

17 грудня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, представників власника майна адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у закритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна по кримінальному провадженню № 52020000000000584 від 14.09.2020,

В С Т А Н О В И В:

15.12.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання, в якому детектив просить накласти арешт на мобільний телефон, вилучений під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8 .

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_9 на протязі червня-вересня 2020 року, діючи у змові з в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області ОСОБА_10, вчинював дії направлені на встановлення товариських та довірливих відносин з Головою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру ОСОБА_11, який відповідно до займаної ним посади є особою, яка займає особливо відповідальне становище, з метою подальшої можливості надання останньому неправомірної вигоди за невчинення ним дій в інтересах третіх осіб.

Після чого, 06.11.2020 перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_11 у квартирі АДРЕСА_1, ОСОБА_9, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10, передав ОСОБА_11 неправомірну вигоду у сумі 26 900 доларів США, та 09.12.2020 неправомірну вигоду у сумі 25 000 доларів США, за невчинення останнім в інтересах тих, хто надає та в інтересах третіх осіб, дій з використанням наданої йому влади, а саме: за не скасування ОСОБА_11, як Головою Держгеокадастру, рішень щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам на території Хмельницької області, виданих ОСОБА_10 .

Під час неодноразових зустрічей, які відбувалися між ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, у ході яких обговорювалися питання виділення земельних ділянок та отримання за це грошових коштів, був присутній заступник Голови Хмельницької обласної державної адміністрації ОСОБА_8 .

Так, у ході досудового розслідування, 09.12.2020 детективами Національного антикорупційного бюро України, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду, проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами даного обшуку вилучено:

- мобільний телефон марки Samsung Galaxy Note 9 SM- НОМЕР_1, s/n: НОМЕР_2, IMEI1: НОМЕР_3, IMEI2: НОМЕР_4 .

Постановою старшого детектива Національного антикорупційного бюро України від 10.12.2020, вищезазначений мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020.

На підтвердження права власності та користування на вилучений мобільний телефон, детективом надано копію протоколу обшуку від 09.12.2020, відповідно до якого і був вилучений телефон, на який сторона обвинувачення просить накласти арешт.

Необхідність накладення арешту детективом обґрунтовується метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вилучений мобільний телефон містить інформацію, що стосується надання неправомірної вигоди ОСОБА_11 .

Крім того у поданому клопотанні детективом зазначається про поважність причин пропуску строку звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, оскільки першочергово таке клопотання було здано до поштового відділення у передбачений КПК України термін, однак співробітниками відділення були переплутані адреси відправника та отримувача, і клопотання з додатками надійшло до Національного антикорупційного бюро України, а не до Вищого антикорупційного суду.

Представник Національного антикорупційного бюро України детектив ОСОБА_3, яка входить до складу групи детективів, що уповноважені здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000584, у судовому засіданні клопотання підтримала, пояснення надала аналогічні тексту клопотання та додатково пояснила, що під час проведення обшуку було проведено огляд виявленого мобільного телефону за участі спеціаліста. В ході даного огляду встановлена наявність переписки, що має значення для досудового розслідування; іншого листування на телефоні не виявлено. З огляду на вказане, мобільний телефон було вилучено. В подальшому, під час додаткового огляду вилученого мобільного телефону, зроблено копіювання вмісту пам`яті, однак зробити копіювання у повному обсязі не вдалося. Крім того встановлено, що на телефоні є видалені файли, зміст яких сторона обвинувачення не змогла оглянути, однак оскільки вони можуть містити відомості щодо обставин скоєного злочину в подальшому буде вирішуватися питання про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи.

Також під час розгляду клопотання детективом надано пояснення щодо дати звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з відповідним клопотанням та зазначено, що воно було здано до поштового відділення 11.12.2020, у передбачений КПК України термін. Втім, співробітниками пошти переплутано місцями відправника та отримувача, і клопотання з додатками було надіслано до Національного антикорупційного бюро України, про що наявне документальне підтвердження, долучене до клопотання. Просила вважати поважним строк пропуску та задовольнити клопотання в підтриманій частині.

Представники власника майна ОСОБА_8 адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_12 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання та пояснили, що детективами пропущено строк звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, передбачений ч. 5 ст. 171 КПК України, з огляду на що клопотання задоволенню не підлягає, а майно має бути повернуто власникові. Одночасно з цим, адвокати зазначили, що у протоколі обшуку вказано про відсутність на мобільному телефоні листування, що має значення для досудового розслідування, хоча на теперішній час вказується про наявність такого листування. Зазначена невідповідність може свідчити про втручання сторонніх осіб у вилучений мобільний телефон.

У судове засідання власник майна не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, клопотань щодо бажання прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції надано не було. Заперечень на клопотання, від імені останнього, також не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, розгляд клопотання здійснено за відсутності учасника судового провадження.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею здійснюється фіксація за допомогою технічних засобів (ч. 4 ст. 107 КПК України).

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників судового засідання, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Частина 3 ст. 132 КПК України зазначає, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В силу вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів, повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні;

3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається із матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 14.09.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000584, в якому 09.12.2020 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.

Під час досудового розслідування, 09.12.2020 в період часу з 09 год. 48 хв. до 16 год. 50 хв., детективами Національного антикорупційного бюро України, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.11.2020, проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами даного обшуку, окрім іншого, вилучено:

- мобільний телефон марки Samsung Galaxy Note 9 SM- НОМЕР_1, s/n: НОМЕР_2, IMEI1: НОМЕР_3, IMEI2: НОМЕР_4 .

Крім того, із наданих у судовому засіданні пояснень детектива та матеріалів, долучених до клопотання, встановлено, що причетні до скоєння злочину особи у своїй злочинній діяльності використовували засоби електронного зв`язку для підтримання спілкування між собою, іншими особами та узгодження прийнятих рішень.

У зв`язку з наявністю на вилученому мобільному телефоні листування його власника з особами, причетними до скоєння злочину, листування з ОСОБА_11, а також відомостей з приводу земельних ділянок, постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 від 10.12.2020, вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 52020000000000584 від 14.09.2020.

11.12.2020 уповноваженими особами Національного антикорупційного бюро України оформлено поштове відправлення за № 0304909840499 у відділі поштового зв`язку № 49 м. Києва, згідно опису вкладення, на ім`я отримувача Вищий антикорупційний суд. В описі вкладення, серед іншого, було надіслано клопотання про арешт майна, вилученого за адресою: АДРЕСА_2, на 199 арк. Відповідно до маркування, наявного на поштовому конверті, поштове відправлення за № 0304909840499, надіслано адресату Національне антикорупційне бюро України, відправником якого зазначено Вищий антикорупційний суд.

З огляду на наведене вбачається, що під час оформлення поштового відправлення № 0304909840499 на поштовому відділенні № 49 у м. Києві сталася технічна помилка та відповідне відправлення не було доставлено до належного адресату, а тому, на переконання суду, час звернення сторони обвинувачення з клопотанням про накладення арешту не був пропущеним і слідчим суддею оцінюється дата звернення до поштового відділення 11.12.2020, як день подання клопотання до суду, що відповідає ч. 1 ст. 116 КПК України. Крім цього, пропуск строку звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту, відповідно до приписів ст. 173 КПК України не є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Таким чином підстава, на яку посилаються адвокати, для відмови у задоволенні клопотання не передбачена КПК України, а отже відхиляється судом.

Вирішуючи питання про правову підставу для забезпечення кримінального провадження слідчий суддя зазначає, що вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, враховуючи той факт, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу (ч. 1 ст. 100 КПК України), а досудове розслідування на даний момент триває, по вилученому мобільному терміналу систем зв`язку можливе призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи для відновлення видалених файлів та встановлення факту втручання сторонніх осіб у його вміст, після проведення якої можливе проведення додаткових оглядів або інших судових експертиз, вважаю що такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт, є доцільним та обґрунтованим на цій стадії.

Потреби досудового розслідування виправдовують арешт майна, як втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження про який просить детектив. Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за можливе накласти арешт на мобільний телефон шляхом заборони власникові майна вчинювати дії щодо його відчуження, розпорядження та користування.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя переконаний, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення збереження речових доказів, є правові підстави для арешту майна, а тому клопотання детектива підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 110, 131-132, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 по кримінальному провадженню № 52020000000000584 від 14.09.2020, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, на майно, яке було вилучено 09.12.2020 під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_8, за адресою: АДРЕСА_2, а саме:

- мобільний телефон марки Samsung Galaxy Note 9 SM- НОМЕР_1, s/n: НОМЕР_2, IMEI1: НОМЕР_3, IMEI2: НОМЕР_4 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1