Документ № 93689549

Справа № 991/9494/20

Номер провадження 1-кп/991/84/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікори К.О.,

суддів Гавриленко Т.Г., Танасевич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Тарана А.В.,

прокурора Сидоренка В.А.,

представника потерпілого, цивільного

позивача - Національного банку України Клименка О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника адвоката Левченка І.І.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Левченка І.І. про повернення обвинувального акта прокурору у межа х кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003517 від 17 листопада 2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Вознесенськ Миколаївської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною п`ятою статті 191, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1. У провадженні Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

Ухвалою суду від 20 листопада 2020 року у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

2. 03 грудня 2020 року захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатом Левченком І.І. заявлено клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.

В обґрунтування свого клопотання захисник Левченко І.І. зазначив, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні мітить посилання на наступні докази:

- постанову Правління НБУ № 295 від 21 травня 2014 року;

- рішення № 636 від 28 квітня 2016 року виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- висновок експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 25 червня 2015 року № 5262/10748/15-45.

Захисник зазначив, що розкриття змісту вказаних доказів стороною обвинувачення до початку судового розгляду кримінального провадження по суті ставить сторону захисту у нерівноправне становище, що суперечить принципам рівноправності та змагальності сторін під час судового розгляду, у зв`язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

ІІ. Позиція учасників підготовчого судового засідання

3. У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Левченко І.І. клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити та повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор у задоволенні цього клопотання просив відмовити та зазначив, що обвинувальний акт відповідає як вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, так і вимогам цього Кодексу в цілому; містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення; до обвинувального акта додані визначені процесуальним законодавством додатки, а тому підстави для прийняття судом рішення про його повернення відсутні.

Також прокурор зазначив, що в обвинувальному акті наведені лише ті відомості, які охоплені статтею 291 Кримінального процесуального кодексу України.

Представник потерпілого Клименко О.В. підтримав думку прокурора та вказав, що постанова Правління Національного Банку України № 295 від 21 травня 2014 року та рішення № 636 від 28 квітня 2016 року виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є загальнодоступними документами, які стосуються ліквідації ПАТ «Реал Банк». Зазначив, що вказані документи на момент ліквідації ПАТ «Реал Банк» були розміщені на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Щодо посилання в обвинувальному акті на висновок експерта представник потерпілого зазначив, що не вважає його таким, що порушує принцип рівності сторін кримінального провадження.

ІІІ. Мотиви суду

4. Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали обвинувального акта та додатки до нього, проаналізувавши доводи клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Левченка І.І. про повернення обвинувального акта прокурору, суд дійшов до наступного висновку.

Частиною четвертою статті 110 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України в підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Тобто виключною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є невідповідність цього акта вимогам закону.

Процесуальний порядок складання обвинувального акта у кримінальному провадженні, перелік відомостей, що має містити обвинувальний акт, а також тих процесуальних документів, які в обов`язковому порядку мають бути долучені до нього, наведено у статті 291 Кримінального процесуального кодексу України.

5. Так, захисник у своєму клопотанні посилається на те, що обвинувальний акт містить посилання на докази, які є в розпорядженні органу досудового розслідування.

Судом встановлено, що в обвинувальному акті дійсно містяться посилання на постанову Правління Національного Банку України № 295 від 21 травня 2014 року та рішення № 636 від 28 квітня 2016 року виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та розкривається їх зміст. Однак, оскільки вони перебувають у загальному доступі, вказана обставина, на думку суду, не призводить до порушення принципу рівності сторін.

6. Що стосується посилання на висновок експерта, колегія суддів зазначає, що розкриття сутності доказів стороною обвинувачення до початку судового розгляду кримінального провадження по суті ставить вже най цій стадії провадження сторону захисту у нерівноправне зі стороною обвинувачення становище, що суперечить принципам рівноправності та змагальності сторін під час судового розгляду та практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до вимог частини другої статті 8, частини п`ятої статті 9 Кримінального процесуального кодексу України підлягає обов`язковому застосуванню.

Однак з формулювання обвинувачення в обвинувальному акті вбачається, що він також містить посилання на висновок експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 25 червня 2015 року № 5262/10748/15-45, проте зміст вказаного висновку стороною обвинувачення у обвинувальному акті не відображений, тобто сутність вказаного доказу не розкрита, а отже принцип рівності та змагальності сторін не може вважатись порушеним з цієї підстави.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що обвинувальний акт хоч і не повинен містити посилання на докази, отримані під час досудового розслідування, з розкриттям їх змісту, однак має містити результат оцінки прокурором зібраних доказів.

7. Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що захисником у клопотанні не зазначено, яким саме вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України не відповідає обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні.

В той же час, при дослідженні матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що обвинувальний акт підписано і затверджено прокурором, до обвинувального акта додано усі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки, також він містить усі необхідні відомості, які передбачені пунктами 1-9 частини другої статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема: виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення відповідних статей Кримінального кодексу України та формулювання обвинувачення.

Тобто при розгляді клопотання захисника судом не встановлено таких недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд.

З огляду на перелік обов`язкових відомостей, які повинен містити обвинувальний акт відповідно до статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, та підставу для повернення обвинувального акта прокурору, яка зазначена в пункті 3 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що вказані захисником Левченком І.І. обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акта, а тому у задоволенні його клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 369, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Левченка І.І. про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000003517 від 17 листопада 2016 року, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.О. Сікора

Судді Т.Г. Гавриленко

О.В. Танасевич